Ухвала суду № 131116233, 17.10.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/18106/25

Провадження №1-кс/523/6740/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

17 жовтня 2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипького районного суду містаОдеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 в режимі відеоконференції, розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №22025160000000231 від 10.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 ККУкраїни та за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До провадження Пересипського районного суду надійшло клопотання старшого слідчого про арешт майна в рамках кримінального провадження №22025160000000231 від 10.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 ККУкраїни та за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що представниками групи компаній «Трансшип», які використовуючи створені на території ТОТ АРК підприємства ООО «Краншип», ООО «Трансшип-агент» та ООО «Керченская морская верфь «Фрегат», здійснюється провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та умисні дій, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.

Також, в ході досудового розслідування досліджуються обставинами здійснення громадянином України ОСОБА_7 , який є засновником ТОВ «Керченська морська верф «Фрегат» (ЄДРПОУ 36698832), за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами, колабораційної діяльності, а саме: передачі матеріальних ресурсів незаконним воєнізованим формуванням створеним на тимчасово окупованій території та здійснювали провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, при веденні господарської діяльності ТОВ «Керченська морська верф «Фрегат», на території ТОТ АРК, у період з березня-квітня 2022 року по теперішній час.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_7 на праві приватної власності володіє частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого об`єкта майна 526055951101) та автомобілем марки LEXUS модель NX200T, д.н. НОМЕР_1 , 2016 року випуску.

На підставі викладеного, з метоюзабезпечення збереженнята запобіганнявідчуження майнапідозрюваного,яке підлягаєспеціальній конфіскації, слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Адвокат підозрюваного ОСОБА_7 в режимі відеоконференції ОСОБА_4 просив вирішити питання щодо накладення арешту на майно на розсуд суду.

Слідчий суддя розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов до наступного висновку.

Згідно ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

За приписамист. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 131 ч. 2 п. 7 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За вимогамист. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 8ст. 170 КПКвартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 111-1 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 , відноситься до категорії не тяжких злочинів, за яке передбачене покарання від трьох до п`яти років з конфіскацією майна, тобто при накладенні арешту на майно, воно може бути конфісковано в дохід держави за рішенням суду.

Враховуючи вищезазначеніобставини з метою забезпечення збереження та запобігання відчуження майна підозрюваного, яке підлягає спеціальній конфіскації, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 32, 98, 110, 131, 132, 167, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №22025160000000231 від 10.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 ККУкраїни та за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, задовольнити.

Накласти арештна майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

- 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого об`єкта майна 526055951101, номер відомостей про речове право 39416171);

- автомобіль марки LEXUS модель NX200T, д.н. НОМЕР_1 , 2016 року випуску.

Заборонити відчуження та здійснення реєстраційних дій на майно вказане в абзаці 2 резолютивної частини клопотання.

Зобов`язати посадовихосіб Управліннядержавної реєстраціїюридичного департаментуОдеської міськоїради (м.Одеса,вул.Артура Савельєва(колишня Черняховського), буд. 6) здійснити відповідні дії відносно накладення арешту і заборони відчуження та здійснення реєстраційних дій на майно вказане в абзаці 2 резолютивної частини клопотання, з моменту оголошення ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1