Рішення № 131106710, 20.10.2025, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1596/25

Номер провадження 2/570/1174/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2025 року м.Рівне

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Атаманюк С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

07.04.2025 року до Рівненського районного суду Рівненської області звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»» (далі позивач) в особі представника Прими А.П. із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму витрат сплаченого страхового відшкодування в розмірі 48 102, 98 грн. та судові витрати у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 03.07.2023 року між АТ «СК «АРКС» та ТОВ «Дорожні машини» було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №ЕР/215515736 відносно транспортного засобу IVECO д.р.н. НОМЕР_1 .

01.09.2023 року на автодорозі Н-25 Городище -Рівне-Старокостянтинів (180 км. 600 м.) сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля IVECO д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , автомобіля AUDI д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля SKODA д.р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , автомобіля MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 (власник автомобіля ОСОБА_5 ).

Згідно відповіді від НПУ №3023245531364600 про ДТП та постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.10.2023 року, ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.22.2 та п.2.3.б ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Так, потерпіла від ДТП особа спадкоємець майна ОСОБА_5 його дружина ОСОБА_6 звернулася до позивача із заявою про страхове відшкодування шкоди, завданої її майну, а саме автомобілю MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 .

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля вих. №328-23_1.102.23.0003919 від 11.09.2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 складає 142 761, 86 грн., а ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 до ДТП становить 102 591,32 грн. Враховуючи те, що вартість ремонту автомобіля перевищує вартість автомобіля вважається фізично знищеним, отже, розмір страхового відшкодування склав 48 102,98 грн.

На підставі заяви про страхове відшкодування ОСОБА_6 , страхового акту №ARХ3920794 від 17.11.2023 року, позивачем було здійснено виплату потерпілій стороні страхового відшкодування в розмірі 48 102, 98 грн. згідно платіжного доручення №1016131 від 20.11.2023 року.

Таким чином, зважаючи на викладене, до позивача перейшло право вимоги на отримання від винної ДТП особи, а саме ОСОБА_1 компенсації страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі власнику автомобіля MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 , внаслідок ДТП, яка мала місце 01.09.2023 року на автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів (180 км, 600 м.).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 16.10.2024 року направлено відповідачу претензію про регресні вимоги за вих.№СУ/012070/5, однак жодних дій зі сторони відповідача з метою відшкодування збитків здійснено не було.

24.04.2025 року від представника відповідача адвоката Упадова Д.Д. надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній зазначив, що вважає позовну заяву безпідставною, а вимоги позовної заяви не доведеними з огляду на таке. Так, на його думку, позивач помилково стверджує про те, що причиною ДТП є невідповідність технічного стану та обладнання транспортного засобу IVECO д.р.н. НОМЕР_1 існуючим вимогам Правил Дорожнього руху. Так, у постанові Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.10.2023 року (справа №562/3270/23) вказано про порушення водієм ОСОБА_1 пунктів 2.3 б та 22.2 ПДР України. Натомість, згідно відповіді Національної поліції № 3023245531364600 у вигляді довідки про ДТП містяться відомості про те, що винуватець ДТП порушив п.22.2 ПДР України (відповідно до якого, водій перед початком руху зобов`язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод руху). Так, технічний стан транспортного засобу IVECO д.р.н. НОМЕР_1 не був предметом дослідження на місці вчинення ДТП, відповідний акт не складався, також не був і предметом дослідження при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом. Умовою виникнення права на регресний позов могло бути лише доведення позивачем обставин щодо невідповідності технічного стану та обладнання його автомобіля існуючим вимогам ПДР України, однак матеріали справи таких доказів не містять, відтак позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між діями та шкодою. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення технічний стан автомобіля, яким керував відповідач не був предметом дослідження та з даного питання суд жодних висновків не робив. ОСОБА_1 не було притягнуто до відповідальності за експлуатацію транспортного засобу з технічними несправностями, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація заборонена. Доказів того, що ОСОБА_1 не перевірив технічний стан автомобіля, яким керував і саме, що внаслідок цього сталася ДТП матеріали справи не містять, як і не містять жодного технічного висновку спеціаліста чи експерта з приводу несправності технічного стану автомобіля на момент ДТП, а тому твердження позивача про спричинення ДТП внаслідок технічної несправності транспортного засобу IVECO д.р.н. НОМЕР_1 є лише припущенням, які нічим не підтверджені. Крім того, представник звертає увагу на те, що вказаний транспортний засіб регулярно проходить перевірку технічного стану, що підтверджується відповідним Протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу№00750-01305-23 від 18.07.2023 року, що спростовує твердження позивача про технічну несправність транспортного засобу IVECO д.р.н. НОМЕР_1 . Також представник зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи складає 5 000 грн., що є витратами на професійну правничу допомогу. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

25.04.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник не погоджується з мотивами, які викладені у відзиві представником відповідача. Так, представник позивача зазначає про те, що представник відповідача неправильно трактує вимоги пунктів Правил дорожнього руху, які ставляться у вину ОСОБА_1 . Так, згідно постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.10.2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у порушенні пунктів 2.3. б та 22.2 Правил дорожнього руху, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Так, згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 перед початком руху не переконався в надійності розташування і кріплення вантажу, також під час руху не проконтролював, щоб запобігти його падінню та створенню перешкод для руху, що призвело до відкриття заднього борту кузова транспортного засобу та випадіння гарячої асфальтобетонної суміші на інші автомобілі. Отже, з огляду на аналіз пункті Правил дорожнього руху України, не закріплення вантажу є не лише порушенням правил перевезення, а й невідповідністю технічного стану транспортного засобу, оскільки відсутність або несправність засобів закріплення вантажу не забезпечує його безпечне транспортування, що прямо впливає на технічну справність та безпечну експлуатацію. Окрім того, якщо водій поїхав із незакріпленим вантажем або відкритим заднім бортом і це стало причиною ДТП (наприклад суміш вилилася і спричинила зіткнення чи аварійну ситуацію), то це пряме порушення правил технічної експлуатації, що підпадає під визначення «експлуатація технічно несправного транспортного засобу». Такий стан транспортного засобу є недопустимим згідно ПДР, а отже це є підставою для регресної вимоги. Посилання представника відповідача на Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00750-01305-23 від 18.07.2023 року про справність транспортного засобу IVECO д.р.н. НОМЕР_1 є документом періодичної перевірки транспортного засобу, однак відповідальність за поточний технічний стан між перевірками несе власник або експлуатант транспортного засобу. Якщо задній борт кузова відчинився під час руху це можу бути результатом механічної несправності, неналежного закриття борта водієм, прихованості несправності, або і перевантаженням автомобіля, за що відповідає водій перед тим, як сідає за кермо. Отже, навіть якщо технічний огляд пройдено, відповідальність за технічний стан транспорту між оглядами несе водій. Якщо задній борт відчинився під час руху, це свідчить або про несправність механізму заднього борту або про недбалість водія, а тому страхова компанія має підстави для регресної вимоги, якщо такий випадок спричинив шкоду. Крім того, представник позивача заперечувала щодо стягнення заявленої представником відповідача суми витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., вважаючи її завищеною та необґрунтованою, зокрема з огляду і на те, що відповідачем не було документально доведено, що ним понесено витрати на правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 11.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін на 09:10 год. 13.05.2025 року.

28.04.2025 року від представника відповідача надійшла заява, в якій останній просив проводити судове засідання, призначене на 13.05.2025 року в режимі відеконференцзв`язку.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 29.04.2025 року, заяву представника відповідача задоволено та ухвалено проводити судове засідання, призначене на 13.05.2025 року в режимі відеконференцзв`язку ЄСІТС «Електронний суд».

13.05.2025 року судовий розгляд справи відкладено у зв`язку із зайнятістю судді в розгляді іншої справи кримінального провадження до 15:00 год. 09.06.2025 року.

09.06.2025 року судовий розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача до 09:00 год. 27.06.2025 року.

27.06.2025 року в судовому засіданні заслухано вступне слово представника відповідача та оголошено перерву до 10:30 год. 11.07.2025 року.

11.07.2025 року судовий розгляд відкладено у зв`язку з відпусткою судді до 09:00 год. 14.08.2025 року.

14.08.2025 року судовий розгляд відкладено у зв`язку із зайнятістю судді в іншій кримінальній справі до 11:00 год. 24.09.2025 року.

24.09.2025 року судове засідання відкладено на 09:10 год. 20.10.2025 року.

У судове засідання 20.10.2025 року сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Також представник зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі з підстав у ній наведених та просить її задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідача, де представник також зазначив про те, що заперечує проти заявленого позову з підстав його необґрунтованості про які він зазначав у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 03.07.2023 року між АТ «СК «АРКС» та ТОВ «Дорожні машини» було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №ЕР/215515736 відносно транспортного засобу IVECO д.р.н. НОМЕР_1 .

Згідно даних відповіді від НПУ №3023245531364600 на Автодорозі Н-25 Городище Рівне Старокостянтинів 180 км. 600 м. 01.09.2023 року сталося ДТП, а саме падіння вантажу з автомобіля IVECO д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Учасники ДТП автомобіль AUDI д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіль SKODA д.р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , автомобіль MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 (власник автомобіля ОСОБА_5 ). Правопорушник ОСОБА_1 , який порушив п.22.2 ПДР України порушення правил перевезення вантажів, не закріплений вантаж.

Згідно постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.10.2023 року, 01.09.2023 року о 12 год.28 хв. На 180 км. + 600 м. а/д Городище Рівне Старокостянтинів водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом IVECO д.р.н. НОМЕР_1 , був неуважним, перед початком руху не переконався в надійності розташування і кріплення вантажу, також під час руху не проконтролював, щоб запобігти його падінню та створенню перешкод для руху, чим порушив вимоги пунктів 2.3. б, 22.2 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив відкриття заднього борту кузова транспортного засобу та випадіння гарячої асфальтобетонної суміші на автомобілі марки AUDI д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіль SKODA д.р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , автомобіль MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 , які рухалися проїзною частиною. У результаті ДТП вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно вищезазначеної постанови суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили.

10.11.2023 року ОСОБА_6 (спадкоємиця власника транспортного засобу MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 , який належав ОСОБА_5 ) звернулася до ПАТ СК «АРКС» з заявою на виплату страхового відшкодування щодо завдання збитків її транспортному засобу MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 в результаті ДТП та надала відповідні підтверджуючі документи, що вона являється спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_7 , а саме автомобіля MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 .

Згідно даних Звіту про оцінку автомобіля MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 №328-23_1.102.23.0003919 від 11.09.2023 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 102 591,32 грн.

Згідно звіту №190/23 про оцінку колісного транспортного засобу MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 станом на 01.09.2023 року, встановлено, що на підставі виконаних досліджень і аналізу середня ринкова вартість після ДТП колісного транспортного засобу MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 станом на 01.09.2023 року складає 54 488,34 грн.

Згідно даних розрахунку розміру страхового відшкодування пошкодженого транспортного засобу за заявою ОСОБА_6 , розмір збитку визначається на підставі Звіту №328-23_1.102.23.0003919 від 11.09.2023 року ФОП ОСОБА_8 , Звіту №190/23 від 12.09.2023 року ФОП ОСОБА_9 , згідно яких вартість відновлювального ремонту становить 142 761, 86 грн.; коефіцієнт фізичного зносу 0,7; розмір збитку 102 591, 32 грн., ринкова вартість транспортного засобу після ДТП 54 488, 34 грн.

На підставі страхового акту №ARX3920794 від 17.11.2023 року ПАТ СК «АРКС» визнало дану подію страховим випадком та виплатило ОСОБА_6 страхове відшкодування за завдану шкоду у сумі 48 102, 98 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1016131 від 20.11.2023 року.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

За змістом ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно дост.16 ЦК Україниособа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресне зобов`язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювана шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до пункту «г» п.п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Представник позивача посилалася на те, що оскільки мали місце обставини невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу під керуванням відповідача ОСОБА_1 , винність якого встановлена судовим рішенням, а саме постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.10.2023 року, позивач, як страховик, який відшкодував потерпілій особі страхове відшкодування, об`єктивно набув права звернення з відповідним регресним позовом до відповідача.

Однак із таким твердженням представника позивача суд не може погодитися, оскільки позивач не надав суду достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема, щодо знаходження автомобіля ІVECO д.р.н. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди в технічно несправному стані.

Так, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.10.2023 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 01.09.2023 року о 12 год.28 хв. на 180 км. + 600 м. а/д Городище Рівне Старокостянтинів, згідно якої водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом IVECO д.р.н. НОМЕР_1 , був неуважним, перед початком руху не переконався в надійності розташування і кріплення вантажу, також під час руху не проконтролював, щоб запобігти його падінню та створенню перешкод для руху, чим порушив вимоги пунктів 2.3. б, 22.2 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив відкриття заднього борту кузова транспортного засобу та випадіння гарячої асфальтобетонної суміші на автомобілі марки AUDI д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіль SKODA д.р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , автомобіль MERCEDES-BENZ д.р.н. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 , які рухалися проїзною частиною.

Так, у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями ст. 212 ЦПК України. На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи (наприклад, врахування матеріального становища відповідача або вини потерпілого).

Так, суд вважає такими, що заслуговують на увагу, твердження представника відповідача адвоката Упадова Д.Д. про те, що технічний стан автомобіля IVECO д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував відповідач, не був предметом дослідження при розгляді справи про адміністративне правопорушення та з даного питання суд жодних висновків не робив.

Зі змісту постанови Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.10.2023 року висновується, що відповідачу ставиться у вину те, що він був неуважним, перед початком руху не переконався в надійності розташування і кріплення вантажу, також під час руху не проконтролював, щоб запобігти його падінню та створенню перешкод для руху, чим порушив вимоги пунктів 2.3. б, 22.2 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив відкриття заднього борту кузова транспортного засобу та випадіння гарячої асфальтобетонної суміші на автомобілі. Вказані обставини зі змісту постанови відповідачем ніяким чином не оспорювалися і останній визнав вину у вчиненому.

Разом з тим, у вищевказаній постанові не зазначається про невідповідність технічного стану та обладнання транспортного засобу IVECO д.р.н. НОМЕР_1 існуючим вимогам Правил дорожнього руху і такі факти і обставини у вину відповідачу ОСОБА_1 у постанові Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.10.2023 року не ставилися.

Водночас, технічний стан транспортного засобу IVECO д.р.н. НОМЕР_1 не був предметом дослідження на місці вчинення ДТП працівниками поліції, жоден документ, в тому числі акт відповідності стану транспортного засобу не складався. Також будь-які інші експертні дослідження, в тому числі за участі страхової компанії не проводилися, документальне підтвердження щодо проведення таких дій суду не надано.

Так, вимоги до технічного стану та обладнання транспортного засобу передбачені п.31 ПДР «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання», про порушення яких в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності безпосередньо не зазначено.

Відповідно до п. 31.4 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності вимогам, які містяться в переліку семи підпунктів з абзацами. Однак такі порушення в діях відповідача не встановлені та не доведені іншою стороною.

Також відповідач не притягувався до адміністративної відповідальності за експлуатацію транспортного засобу з технічними несправностями, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його заборонена (ч. 1 ст. 121 КУпАП).

Таким чином постанова Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.10.2023 року не може бути достатнім доказом, що свідчить про невідповідність технічного стану автомобіля IVECO д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_1 , існуючим вимогам Правил дорожнього руху, що стало безпосереднім наслідком спричинення збитків позивачеві.

Для відшкодування шкоди в порядку регресу за правилами п. г.) ст. 38.1.1 Закону, обов`язково необхідно довести в сукупності такі факти, як спричинення страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди та визначення в установленому порядку, що дорожньо-транспортна пригода була безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Отже, при пред`явленні позову з вказаних підстав позивачем не здійснено перевірку належності технічного стану автомобіля IVECO д.р.н. НОМЕР_1 існуючим вимогам ПДР, не проведено жодних експертиз та не встановлено причинно-наслідковий зв`язок події ДТП, як і не надано доказів на підтвердження того, що причиною ДТП, а саме того, що у автомобіля, яким керував відповідач, відкрився задній борт кузова транспортного засобу та сталося випадіння асфальтобетонної суміші, була саме технічна несправність автомобіля IVECO д.р.н. НОМЕР_1 чи окремих його елементів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Враховуючи положення Закону, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу №00750-01305-23 від 18.07.2023 року автомобіль IVECO д.р.н. НОМЕР_1 визнано технічно справним, наступна дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 18.07.2024 року. Тобто за півтора місяці до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01.09.2023 року, була здійснена перевірка технічного стану автомобіля IVECO д.р.н. НОМЕР_1 та він був визнаний технічно справним.

Таким чином, враховуючи, що позивачем відповідно до принципу змагальності та обов`язку доказування, передбачених ст. 12 та 81 ЦПК України, не надано суду достатніх доказів та не доведено факту існування в сукупності обставин визначених п. г) ч.1 ст. 38 Закону, а саме: визначення в установленому порядку, що дорожньо-транспортна пригода була безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом у задоволенні позову відмовлено, сплачений судовий збір за подання позовної заяви покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259. 263-265, 268, 274, 354, ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»», код ЄДРПОУ 20474912, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Іллінська, 8.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 виданий Рівненським РВ УДМС України в Рівненській області 08.12.2012 року, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гладишева Х.В.