Постанова № 1311067 від 24.12.2007 , Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2007 № 36/417-35/354

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

Від Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” – не з’явився

Від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації – Головіна О.І. – по довіреності

Від Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва – Верховський О.В. – по довіреності

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.11.2007

у справі № 36/417-35/354

за позовом КП "Київжитлоспецексплуатація"

до Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація

третя особа відповідача Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м.Києва

третя особа позивача

про повернення нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.11.2007 р. у справі №36/417-35/354 позов Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації за участю третьої особи Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва про повернення нерухомого майна був задоволений частково, в позові Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва до Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” та до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання за Управлінням Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва права оперативного управління об’єктом державної власності та зобов’язання зняти нерухоме майно з балансу відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація та Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва звернулися з апеляційними скаргами, просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було винесене з порушенням норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргунеїредставник відповідача у судове засідання не з’ячвився, про причини своєї неявки суд не повідомив.ві №2/245, ро, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішеннями Київської міської ради від 30.01.2001 № 162/1139 «Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва», від 27.04.2001 р. № 280/1257 «Про межі нових адміністративних районів міста Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи», та від 06.09.2001 р. № 3/1437 «Про районні у місті Києві ради» була проведена адміністративно-територіальна реформа районів, утворені ліквідаційні комісії районних у місті Києві рад, а також утворені районні у місті Києві ради на базі районних рад, що реорганізувалися. За актами приймання-передачі майна, яке належало до комунальної власності районів міста Києва, в яке входив жилий та нежитловий фонд, у тому числі Радянського, Старокиївського та Шевченківського районів, було передане ліквідаційним комісіям районів міста Києва Головному управлінню з питань майна Київської міської державної адміністрації та міській комісії з питань ліквідації та утворення органів виконавчої влади районів.

На виконання рішень Київської міської ради від 06.09.2001 № 3/1437 «Про районні у місті Києві ради» та від 08.11.2001 № 71/1500 «Про хід адміністративно-територіальної реформи в місті Києві», Київською міською радою прийняте рішення від 29.11.2001 № 151/1585 «Про затвердження переліку нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади міста Києва» та рішення від 27.12.2001 № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», яким спірне нерухоме майно було визнане комунальною власністю територіальної громади міста Києва.

На виконання рішення Київської міської ради № 151/1585 від 29.11.2001 Київська міська державна адміністрація прийняла розпорядження № 347 від 22.02.2002 «Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва», відповідно до якого нежилі будинки, приміщення та окреме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва було закріплено за комунальними підприємства та організаціями на праві повного господарського відання та оперативного управління, а районні у місті Києві державні адміністрації були зобов’язані забезпечити передачу нерухомого майна згідно з додатками 1-7 до вказаного розпорядження.

Відповідно до додатку № 1 до вищевказаного розпорядження № 347, за Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» на праві повного господарського відання закріплені нежилі будинки (приміщення), віднесені до комунальної власності територіальної громади міста Києва, у тому числі спірні приміщення і будівлі.

На момент прийняття Київською міською радою Рішення № 151/1585 від 29.11.2001 «Про формування комунальної власності територіальної громади міста Києва» та № 208/1642 від 27.12.2001 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», а також Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 347 від 22.02.2002 «Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва», спірне майно перебувало у комунальній власності територіальних громад Радянського, Старокиївського та Шевченківського районів міста Києва відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 № 26 «Про формування комунального майна міста та районів». Рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради від 04.10.2001 р. № 21 «Про правонаступництво новоутвореної Шевченківської районної у місті Києві ради», утворену в результаті проведення адміністративно-територіальної реформи міста Києва Шевченківську районну у місті Києві раду визнано правонаступником прав і обов’язків реорганізованих Старокиївської, Шевченківської та Радянської районних у місті Києві рад в частині майна, яке знаходиться на території Шевченківського району міста Києва і яке раніше належало до комунальної власності Старокиївського, Радянського та Шевченківського районів міста Києва.

Таким чином, на дату прийняття Київською міською радою Рішень № 151/1585 від 29.11.2001 і № 208/1642 від 27.12.2001 спірне нерухоме майно (за винятком нежилої адміністративної будівлі № 29-А по вул. Воровського у місті Києві) перебувало у комунальній власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва.

У відповідності до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад (у тому числі територіальних громад районів міст) і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу.

Із поданих сторонами та витребуваних судом письмових доказів вбачається, що рішеннями сесій Шевченківської районної у місті Києві ради від 27.08.2002 № 76, від 22.04.2004 № 346 «Про надання згоди на передачу до комунальної власності територіальної громади м. Києва об’єктів комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва» та від 09.09.2004 № 440 «Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Києва об’єктів комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва» погоджено питання про передачу із комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва до комунальної власності територіальної громади міста Києва наступних спірних об’єктів:

- вул. Михайлівська, 24 В (частина житлового будинку площею 600 кв. м.);

- вул. Воровського, 34 Г (окремий нежитловий будинок площею 440,0 кв. м.);

- вул. Воровського, 35 А (окремий нежитловий будинок площею 962,7 кв. м.);

- вул. Гончара Олеся, 60 Б (окремий нежитловий будинок площею 73,5 кв.м.);

- вул. Десятинна, 13 Б (окремий нежитловий будинок площею 98, 2 кв.м.);

- вул. Десятинна, 14 Б (окремий нежитловий будинок площею 450 кв.м.);

- вул. Отто Шмідта, 26 Б (частина житлового будинку площею 998,0 кв.м.);

- вул. Пимоненка, 18 (окремий нежитловий будинок площею 120,0 кв.м.);

- вул. Саксаганського, 133 Б (окремий нежитловий будинок площею 520,0 кв.м.);

- вул. Туполєва, 16 (окремий будинок площею 1985,0 кв.м.);

- вул. Саратовська, 41-а (окремий нежитловий будинок площею 905,0 кв.м.);

- вул. Артема, 48 Б (окремий нежитловий будинок площею 91,4 кв.м.);

- вул. Дмитрівська, 27 Б (окремий нежилий будинок площею 224,0 кв.м.);

- вул. Б. Хмельницького, 53 Б (окремий нежилий будинок площею 184,2 кв.м.);

- вул. Чапаєва, 21 (окремий нежилий будинок площею 1054,0 кв.м.);

З огляду на вказані обставини позов КП «Київжитлоспецексплуатація» в частині спонукання відповідача вищезазначеного нерухомого майна (за винятком будівлі № 48 Б по вул. Артема та будівлі № 53 Б по вул. Хмельницького Богдана) є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається із пояснень відповідача нежилий будинок № 48 Б по вул. Артема у м. Києві та № 53 Б по вул. Хмельницького Богдана в м. Києві фактично знесені на підставі розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 11.08.2004 № 1409 та від 16.08.2007 № 1425.

Оскільки у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності на майно припиняється у разі його знищення, провадження у справі у частині спонукання позивача до передачі знищеного нерухомого майна (будинку № 48 Б по вул. Артема та будинку № 53 Б по вул. Хмельницького Богдана) підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1. ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Доказів погодження Шевченківською районною у місті Києві радою питання про передачу іншого нерухомого майна із комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва у комунальну власність територіальної громади міста Києва суду не надано.

Пунктом 2 рішення сесії Шевченківської у місті Києві районної ради від 27.08.2002 № 76, рішення сесії Шевченківської у місті Києві районної ради від 22.04.2004 № 346 та п. рішення сесії Шевченківської у місті Києві районної ради від 09.09.2004 № 440 Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію, як виконавчий орган Шевченківської районної у місті Києві ради, уповноважено до передачі нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади міста Києва.

Стосовно позовних вимог КП «Київжитлоспецексплуатація» щодо спонукання відповідача до передачі іншого нерухомого майна, а саме нерухомого майна, що знаходиться за адресами:

- вул. Артема, 10 (частина житлового будинку площею 784,6 кв.м.);

- вул. Артема, 103 (частина житлового будинку площею 662,9 кв.м.);

- вул. Велика Житомирська, 6/11 А (частина житлового будинку площею 340,5 кв.м.);

- вул. Воровського, 37/10 (окремий нежитловий будинок площею 389,4 кв.м.);

- вул. Коперніка, 27 (частина житлового будинку площею 93,2 кв.м.);

- вул. Лагерна, 46/48 (частина житлового будинку площею 279,8 кв.м.);

- вул. Пловецька, 25/27 (частина житлового будинку площею 174,5 кв.м.);

- вул. Саксаганського, 106 (частина житлового будинку площею 577,1 кв.м.);

- вул. Хмельницького Богдана, 10 А (окремий нежитловий будинок площею 2290,0 кв.м.);

- вул. Щербакова, 32/38 (частина житлового будинку площею 520,2 кв.м.);

- вул. Щербакова, 32/38 (частина житлового будинку площею 540,25 кв.м.);

- пров. Шишкінський, 3 (окремий нежитловий будинок площею 93,0 кв.м.);

- вул. Салютна, 23 (окремий нежитловий будинок площею 1970,0 кв.м.);

- вул. Туполева, 28 (частина житлового будинку площею 251, 7 кв.м.);

- вул. Тираспольська, 43 (окремий нежитловий будинок площею 1820,0 кв.м.);

- вул. Жилянська, 142 (окремий нежитловий будинок площею 1396,0 кв.м.);

- вул. Татарська, 32 (окремий нежитловий будинок площею 160,0 кв.м.);

- вул. Зоологічна, 6 А (окремий нежилий будинок площею 920,0 кв.м.);

- вул. Теліги Олени, 43 Б (окремий нежилий будинок площею 500,0 кв.м.);

- вул. Мельникова, 30 (окремий нежилий будинок площею 178,0 кв.м.),

колегія суддів вважає, що вказані вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», управління рухомим та нерухомим майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади району у місті, здійснюють районні у містах ради та їх виконавчі органи. З урахуванням особливостей здійснення виконавчої влади у місті Києві, встановлених ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», виконавчі органи районних у місті Києві рад формуються на базі районних у місті Києві державних адміністрацій.

Із змісту п. 31 ч. 1 ст. 26, та підпункту 1 пункту «а» ч. 1 ст.29 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» вбачається, що межі повноважень (компетенція) виконавчого органу ради у сфері управління комунальною власністю визначаються відповідною радою. Таким чином, повноваження районної у місті Києві державної адміністрації щодо погодження передачі майна із комунальної власності територіальної громади району міста у комунальну власність територіальної громади міста має визначатись відповідною районною у місті Києві радою.

Надані Шевченківською районною державною адміністрацією на вимогу суду письмові докази свідчать, що на сесіях Шевченківської районної у місті Києві ради не приймалось рішення про наділення відповідача додатковими, окрім викладених у рішеннях від 27.08.2002 № 76, від 22.04.2004 № 346, від 09.09.2004 № 440, повноваженнями щодо передачі майна із комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва у комунальну власність територіальної громади міста Києва.

За таких обставин суд робить висновок про відсутність у Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації повноважень щодо розпорядження комунальним майном територіальної громади Шевченківського району міста Києва, з огляду на що у цій частині позовних вимог Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація не є належним відповідачем, та не може бути зобов’язана судом до вчинення дій по передачі позивачу спірного майна.

Заявлені третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору вимоги про визнання права оперативного управління за об’єктом державного майна, а саме нежилою будівлею № 29-А по вул. Воровського у м. Києві є обґрунтованими, та підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини:

Обґрунтовуючи підстави для відмови в задоволенні позовних вимог Шевченківського районного у місті Києві управління Пенсійного фонду України, місцевий господарський суд вказав на належність вказаної будівлі до комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Додатку № 6 до рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 27.08.2002 № 76, згідно з яким нежила адміністративна будівля № 29-А по вул. Воровського у м. Києві віднесено до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва, та включено до Переліку окремо розташованих нежитлових будинків Шевченківського району міста Києва, що не передаються до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Поряд з цим, судом першої інстанції при винесенні рішення не надано належної правової оцінки наявним у справі доказам, які підтверджують набуття спірною будівлею статусу об’єкта державної власності, а саме: судом безпідставно не взято до уваги Розпорядження Голови Радянської районної державної адміністрації № 74 від 14.11.95. та акт приймання-передачі від 28.12.95. За вказаними документами нежила адміністративна будівля № 29-А по вул. Воровського у місті Києві була передана Радянському районному відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України.

Повноваження щодо розпорядження майном (у тому числі нерухомістю), яке становить власність району, на час передачі нежилої будівлі № 29-А по вул. Воровського у місті Києві (1995 рік) були прямо надані районним у місті Києві державним адміністраціям у відповідності із підпунктом «а» п. 3 розділу IV Положення про районну, районну у місті Києві і Севастополі державну адміністрацію, затвердженим Указом Президента України від 21 серпня 1995 року N 760/95, яким за районними державними адміністраціями було закріплено повноваження щодо здійснення функцій власника майна, яке передане у порядку, визначеному законодавством, у власність району. Таким чином, Розпорядження № 74 від 14.11.95 винесене Головою адміністрації в межах наданої йому компетенції та є законним.

У відповідності до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про власність», до державної власності відноситься майно, що забезпечує діяльність Верховної ради та утворюваних нею державних органів. У відповідності до ч. 1 ст. 39 цього ж Закону майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.

Пунктом 1 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. N 345. встановлено, що ПФУ є центральним органом виконавчої влади. Пунктом 13 Положення визначено, що ПФУ, Кримське, обласні, Київське та Севастопольське міські управління, відділи ПФУ у районах, містах і районах у містах утворюють систему органів, що здійснюють управління фінансами пенсійного забезпечення. Пунктом 16 Положення за вказаними органами Пенсійного фонду закріплено статус юридичної особи.

У відповідності із ст. 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) виникає з моменту передачі речі.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про власність, ст. 128 ЦК УРСР, з моменту складання та затвердження акту приймання-передачі приміщення дитячого закладу № 13, а саме із 28 грудня 1995 року, нежила адміністративна будівля № 29-А по вул. Воровського у місті Києві набула статусу об’єкта державної власності. При цьому, у Радянського районного відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України виникло право оперативного управління вказаною адміністративною будівлею.

Наказом Київського міського управління Пенсійного фонду України від 09.08.2001 № 56 «Про утворення у місті Києві районних управлінь Київського міського управління Пенсійного фонду України» у місті Києві було утворено Шевченківське управління Київського міського управління Пенсійного фонду України на базі Старокиївського, Радянського та Шевченківського районних у місті Києві управлінь Київського міського управління Пенсійного фонду України. Згідно із підготовлених ліквідаційними комісіями ліквідаційних та передавальних актів, Шевченківське районне управління Київського міського управління Пенсійного фонду є правонаступником ліквідованого Радянського районного відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України.

Висновки суду першої інстанції про те, що нежила адміністративна будівля № 29-А по вул. Воровського у місті Києві знаходиться на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація», а також та обставина, що вказана будівля знаходилась в орендному користуванні Шевченківського районного у місті Києві управління Пенсійного фонду України помилково взяті судом першої інстанції в якості доказу, що підтверджує належність спірного майна до комунальної власності територіальної громади міста Києва, оскільки факт перебування майна на балансі балансоутримувача не є беззаперечними доказами належності майна балансоутримувачу на праві власності, а згідно наданих пояснень представника третьої особи, укладення Управлінням ПФУ у Шевченківському р-ні м. Києва із позивачем договорів оренди будівлі № 29-А по вул. Воровського у м. Києві пов’язане із правовою невизначеністю статусу вказаної будівлі та наявністю пов’язаних із цим перепон для Управління ПФУ у Шевченківському р-ні м. Києва у володінні та користуванні нею.

Не може розглядатись в якості доказу належності будівлі № 29-А по вул. Воровського у м. Києві до комунальної власності також факт включення Шевченківською районною у м. Києві радою вказаного майна до переліку майна комунальної власності територіальної громади міста Києва (Додаток № 6 до рішення ради від 27.08.2002 № 76), оскільки на дату прийняття вказаного рішення вказана будівля втратила статус майна комунальної власності, а тому Шевченківська районна у місті Києві адміністрація не мала правомочностей на визначення подальшої юридичної долі вказаного нерухомого майна.

Заявлена позивачем у ході розгляду справи у суді першої інстанції заява про зменшення позовних вимог безпідставно задоволена господарським судом першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Наявні у матеріалах справи письмові докази підтверджують, що передача нерухомого майна здійснена відповідачем на виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2003 по справі № 36/417, у подальшому скасованого Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2007.

Частиною 6 ст. 22 ГПК України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Частиною 1 ст. 122 ГПК України передбачено, що якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Приймаючи до уваги, що первісні вимоги позивача підлягають задоволенню у обсязі, більшому у порівнянні з обсягами, визначеними за результатами прийняття заяви позивача про зменшення позовних вимог, прийняття судом першої інстанції заяви зменшення позовних вимог та припинення провадження у справі в цій частині порушує законні права позивача, оскільки за таких обставин у відповідача, у порядку повороту виконання, виникає безпідставна вимога повернення відповідачем майна, яке законно належить останньому.

З огляду на вищевикладене, та керуючись ч. 6 ст. 22, ст. 99 ГПК України, суд апеляційної інстанції не приймає подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що апеляційні скарги Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2007 р. у справі № 36/417-35/354 є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2007 р. у справі №36/417-35/354 необхідно скасувати.

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2007 р. у справі №36/417-35/354 – задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2007 р. по справі №36/417-35/354 за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про повернення нерухомого майна, за участю третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору – Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва із позовними вимогами до КП «Київжитлоспецексплуатація» та Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання права оперативного управління об’єктом державної власності та зобов’язання зняти нерухоме майно з балансу – скасувати.

У справі прийняти нове рішення, яким:

3.1. Позов КП «Київжитлоспецексплуатація» до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації задовольнити частково, зобов’язавши Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію передати КП «Київжитлоспецексплуатація» наступне нерухоме майно, що знаходиться за наступними адресами у місті Києві: