Рішення № 131103777, 08.10.2025, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1449/25

Провадження №2/190/661/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 жовтня 2025 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 28 травня 2019 року Відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку Універсальна GOLD № НОМЕР_1 , строк дії - 03/23. 04.03.2024 року ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту- відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн., тип кредитної карти-Картка «Універсальна», строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка, відсотків річних - 42,0% , кількість та розмір платежів, періодичність - сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, розмір мінімального обов`язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі - 60,00 %.

Свої зобов`язання за Договором банк виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитну картку до нього, а Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 26.05.2025 року утворилася заборгованність у розмірі 190899,31 грн., яка складається з наступного: 154386,12 грн. - заборгованість за тілом кредита, 36513,19 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

На підставі викладеного просять стягнути у примусовому порядку з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 190899,31 грн. та понесені судові витрати.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засіданняне з`явився,про часта місцерозгляду справиповідомлений належнимчином, причину неявки до суду не повідомив /а.с.30/.

Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

30.09.2020року ОСОБА_1 підписавАнкету-заявуклієнта-фізичноїособи проприєднання доУмов таПравил наданнябанківських послуг,якою погодиввикористання OTPпароля вякості простогоелектронного підпису.

04.03.2024 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк, на підставі якої йому було встановлено по типу кредитної картки «Універсальна» суму кредитного ліміту до 200 000 грн., строком кредитування 12 місяців з пролонгацією (п.9.2. Договору), з процентною ставкою 42,0% річних (п.9.3 Договору). Відповідно до п. 9.4 Договору сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення. Відповідно до Заяви, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Заява підписана ОТП 04.03.2024 о 16:33.

Крім того, 04.03.2024 року відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому погодженні основні умови кредитування з урахуванням його побажань, а саме: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці, суму кредитного ліміту до 200 000 грн., строком кредитування 12 місяців з пролонгацією, спосіб надання кредиту безготівковим шляхом (на картковий рахунок), процентна ставка поза межами пільгового періоду, відсотків річних - 42,0%.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості станом на 26.05.2025 року відповідач має заборгованість в розмірі 190899,31 грн., яка складається з 154386,12 грн. - прострочене тіло кредиту, 36513,19 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до частинами 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із статтями 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.638ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст.1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст.633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст.634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , уклав з позивачем кредитний договір, шляхом підписання Заяви, в якій було узгоджено умови кредитування, отримав від банку грошові кошти, користувався ними, але у визначений договором строк, не сплатив заборгованість ні за тілом кредиту ні за процентами, а тому суд вважає, що позовні вимоги Банку обґрунтовані.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, АТ КБ «ПриватБанк» мав право вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої та неповернутої суми кредитних коштів за тілом кредиту.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.02.2020 року, у справі № 365/159/19 та постанові від 02.12.2020 року, у справі № 161/5267/20.

Відповідно до ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк», не довів відсутність заборгованості, крім того відповідачем даний кредитний договір у судовому порядку недійсним не визнавався.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21).

Отже, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом та виписка по рахунку є належним доказом користування відповідачем кредитними коштами.

Контррозрахунку заборгованості, що спростовує розмір заборгованості, визначений позивачем, відповідачем також не надано.

Підсумовуючи викладене, суд встановив, що на порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 190899,31 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку, а тому вимоги позивача є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2422,40 гривень.

Керуючись ст.ст.128,141,263-265,280-283ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,на користьакціонерного товариствакомерційний банк «ПриватБанк»(01001,м.Київ,вул.Грушевського,1Д,код ЄДРПОУ14360570) 190899 (сто дев`яносто тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 31 коп. заборгованості закредитним договором№ б/н від 04 березня 2024 року, з яких заборгованість затілом кредиту 154386,12грн.,заборгованість запростроченими відсотками - 36513,19 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн..

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса