Рішення № 131095139, 05.08.2025, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1389/25

Номер провадження 2-о/556/208/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2025

с-ще Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Володимирець в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа Рафалівська селищна рада Вараського району Рівненської області про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні,-

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у фактичних шлюбних відносинах понад 5 років, вели спільне господарство, постійно проживали в одному будинку та повністю об`єднували і разом витрачали спільні кошти. Вони є батьками спільних дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Однак, під час виконання бойового завдання в селі Богданівка Донецької області, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , її чоловік ОСОБА_2 , зник безвісти. В період з 09 вересня 2019 року, тобто з часу спільного проживання з ОСОБА_2 , жоден з них не перебував у зареєстрованому шлюбі з іншими особами, фактичні шлюбні стосунки з іншими особами не підтримували. З 09 вересня 2019 року та до дня зникнення безвісти чоловіка заявниця з ним проживали разом без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та спільний побут, об`єднували спільний бюджет. В період спільного проживання з ОСОБА_2 , заявниця перебувала на його утриманні, так як власного заробітку не мала, й оскільки він був військовослужбовцем та зник безвісти під час виконання бойових дій. Посилаючись на викладене, заявниця просить встановити факт перебування її, на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який зник безвісти 24.03.2024 року, та встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу її з ОСОБА_2 , з 09.09.2019 року до дня зникнення його безвісти. Встановлення даних фактів необхідно заявниці для оформлення виплат та матеріальної допомоги. У зв`язку з чим заявниця була змушена звернутися до суду оскільки іншої можливості встановити дані факти не має.

Вказана заява надійшла до Володимирецького районного суду Рівненської області 16.05.2025.

05.06.2025 у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.

Заявниця в судове засідання подала заяву, в якій підтримала заявлені вимоги, просила розглянути справу у її відсутності.

Представник заінтересованої особи, будучи належно повідомленим про час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про перенесення часу судового засідання не клопотав, пояснень чи заперечень з приводу заявлених вимог не надав.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 24.03.2024 зник безвісти ОСОБА_2 , що підтверджується копією сповіщення про факт зникнення безвісти №1706 від 27.03.2024.

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 03.11.2022 року, серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є дочками зниклого безвісти ОСОБА_2 та заявниці ОСОБА_1 .

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 07.08.2019 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також в судовому засіданні встановлено, що незважаючи на те що шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не були зареєстровані у встановленому законом порядку однак вони мали тісні відносини подружжя та постійно тримали зв`язок між собою.

В своїх письмових поясненнях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджують, що заявниця ОСОБА_1 , дійсно проживала з ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 як подружжя.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи на військовій службі отримував відповідні виплати, які витрачав на утримання заявниці та їх спільних дітей.

Сукупність вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми, на думку суду, поза розумним сумнівом доводить факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_2 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, а також факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 ..

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Крім того, згідно п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про перебування фізичної особи на утриманні.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із п. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; тощо.

Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ у випадках, зазначених у п.п. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Згідно із ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 Сімейного кодексу України.

Згідно із ч. 1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц провадження № 61-38901св18, обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

При вирішенні питання щодо встановлення факту перебування заявника на утриманні померлого, суд приймає до уваги п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться в п.8 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2ст.273 ЦПК(1502-06), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ані отримання непрацездатною особою пенсії, ані її окреме проживання від годувальника не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася заявниця як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, факти, викладені в заяві, які ніким з учасників справи не заперечуються, заява про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні породжує юридичні наслідки для заявниці, оскільки надає право для оформлення певних грошових виплат.

Тому, суд вважає, що встановлення фактів визнання членом сім`ї та перебування на утриманні, про які просить заявник, знайшли повне підтвердження в судовому засіданні і їх об`єктивність не викликає в суду сумніву, заява про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи окремого провадження заявнику не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 265, 268, 273, 293, 294, ст.315, ст.ст. 319, 352, 354, 355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в період з 09.09.2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який зник безвісти 24.03.2024.

Судові витрати, здійснені заявником, відшкодуванню не підлягають.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Іванків

Учасники процесу:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Рафалівська селищна рада Володимирецького району Рівненської області, с-ще Рафалівка, вул. 1 Травня, 12, Рівненської області, код ЄДРПОУ 04388127.