Рішення № 131079285, 17.10.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/8968/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 790010,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2022 Київський міський відділ Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення адміністративно-господарські санкції у розмірі 770290,72 грн. та пені у розмірі 19719,54 грн., що разом складає суму у розмірі 790010,26 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 259 осіб з інвалідністю, проте, відповідач не виконав вказаний обов`язок у 2021 році, оскільки фактично працевлаштовано 255 осіб. За не працевлаштування 4 осіб з інвалідністю відповідач до 15.04.2022 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 770290,72 грн. Таким чином відповідачу з 16.04.2022 по 16.06.2022 нарахована пеня у розмірі 19719,54 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

12.07.2022 відповідачем надано відзив, в якому, зокрема, зазначено, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Товариством було вжито всіх, передбачених чинним законодавством заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому він не може бути притягнутий до відповідальності за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження Підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IXПро ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду(далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 справу прийнято до провадження та залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС України зазначивши адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 продовжено Київському міському відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Інших заяв, клопотань по суті справи від учасників процесу до суду не надходило.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А, ЄДРПОУ 03327664, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

16.02.2022 відповідач подав до Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік форми № 10 ПОІ вх.№11/2684, де в рядку «Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, осіб» зазначило «6476», у рядку «Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб» зазначило «255», у рядку «Середньооблікова кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зазначило «259».

Згідно з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю - 4 особи.

За розрахунком сума адміністративно-господарських санкцій складає 770290,72 грн, сума пені 11092,32 грн (станом на 16.06.2022), загалом 790010,26 грн.

Також судом установлено, що ПрАТ «АК «Київводоканал» до відповідних центрів зайнятості було подано інформацію про створення протягом 2021 року 53 робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підтверджується листами районних філій Київського міського центру зайнятості від 29.06.2022 №266.2-881/22, від 28.06.2022 №278.2-914/22, від 29.06.2022 №262.2-880/22, від 30.06.2022 №262.2-1882/22 та звітністю форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю від 14.05.2021, від 25.01.2021, від 16.01.2021, від 25.03.2021, від 26.08.2021, від 29.01.2021, від 26.02.2021, від 31.03.2021, від 30.04.2021, від 31.05.2021, від 30.06.2021, від 30.07.2021, від 31.08.2021, від 30.09.2021, від 29.10.2021, від 30.11.2021, від 30.12.2021, від 13.01.2021, від 07.12.2021.

Згідно з копіями наказів від 22.11.2021 №625-к, від 29.10.2021 №584-к, від 30.09.2021 №530-к, від 20.09.2021 №506-к, від 06.09.2021 №487-к, від 05.07.2021 №356-к, від 30.06.2021 №329-к, від 26.03.2021 №116-к, від 12.02.2021 №58-к, від 10.11.2021 №393-к, від 25.01.2021 № 26-к, від 23.11.2021 №522-к, 05.04.2021 від №130-к, від 15.11.2021 №498-к, від 03.09.2021 №418-к, від 19.11.2021 №514-к, від 17.02.2021 №106-к, від 08.06.2021 № 409-к, від 30.08.2021 №554-к, від 20.09.2021 №624-к по особовому складу про прийняття на роботу осіб з інвалідністю та документами, які підтверджують інвалідність таких осіб відповідач протягом 2021 року працевлаштував 20 осіб з інвалідністю.

Крім того, ПрАТ «АК «Київводоканал» у 2021 році приймало участь у заходах, на яких презентувалася потреба у останнього для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підтверджується листами Деснянської районної філії Київського міського центру зайнятості від 30.06.2022 №262.2-1882/22 та Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості від 28.06.2022 №278.2-914/22.

Відповідно до скріншоту з офіційного сайту ПрАТ «АК «Київводоканал» вбачається розміщена інформація про наявність вакантних посад для працевлаштування на підприємстві осіб з інвалідністю.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон № 875-XII.

Питання визначення основ соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їх рівності з усіма іншими громадянами у можливостях участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами врегульовано Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ ( далі Закон № 875-ХІІ).

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною другою вказаної статті зобов`язано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Так, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-XII.

Зі змісту частини другої статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

В контексті прийнятого Закону № 5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

У пункті 3 розділу II звіту №3-ПН вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України "Про зайнятість населення"), і за необхідності в пункті 4 зазначаються категорії таких громадян, зокрема "інваліди".

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

Суд наголошує, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа №806/1368/17.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм, суд доходить висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067 та Наказом № 316;

звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70;

у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Проте, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-XII.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 у справі № 819/639/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем протягом 2021 року систематично подавалися до Київського міського центру зайнятості звіти форми №3-ПН щодо наявності вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Крім того, ПрАТ «АК «Київводоканал» протягом 2021 року приймало участь у заходах, на яких презентувалася потреба у останнього для працевлаштування осіб з інвалідністю, розміщувало інформацію на офіційному сайті про наявність вакантних посад для працевлаштування на підприємстві осіб з інвалідністю.

З огляду на те, що відповідачем були виконані вимоги Закону № 875-XII щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а позивачем не надано доказів того, що відповідач не створив робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляв їм у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суд зауважує, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Законом № 875-XII передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.06.2011 у справі № 21-60а11, Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 11.09.2018 у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність порушень збоку відповідача за які передбачене застосування позивачем адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України, за результатами розгляду даної справи, не здійснюється.

Керуючись статтями9,14,73-78,90,143,242- 246,250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 790010,26 грн відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Тихонов