Рішення № 131062056, 03.10.2025, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/260/25

№ провадження 2/646/1081/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.25 місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді Іщенко О. В.,

за участю секретаря судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» Маслюженко М. П.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Безсмертний С. М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова відповідно до приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача та відповідача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» в особі представника Маслюженка М. П. з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» суму заборгованості у розмірі 74 076,00 гривень, яка складається з: 36 504,00 гривень - залишок простроченого кредиту, 37 572,00 гривень - залишок прострочених комісій, та судові витрати, що складаються з: 2 422,40 гривень - судового збору та 7 200,00 гривень - витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12 серпня 2021 року Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 22031000527270, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування (УДБО) клієнтів фізичних осіб у Акціонерному товаристві «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затверджений банком і розміщений на офіційному сайті банку - www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.

Клієнт підписанням кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Кредитний договір разом з УДБО та зявою-згодою складають єдиний договір.

Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку шляхом підписання з боку клієнта власноручним підписом, а з боку банку, відповідно до пункту 2.6. Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб, шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитка печатки банку та підпису уповноваженої особи банку (факсиміле), зокрема, з цим погодився відповідач, про що зазначено в розділі 5 кредитного договору.

За умовами кредитного договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. кредитного договору банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби у сумі 37 200,00 гривень, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити суму за кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання.

Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, що відкритий у Акціонерному товаристві «Банк Кредит Дніпро».

Сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 12.08.2023. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001 % річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0 % річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.

Згідно із пунктом 2.1. кредитного договору супровідними послугами, які придбаваються у зв`язку з укладенням договору є, зокрема, послуги банку з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі ті, що надаються під час погашення заборгованості за договором та послуги страхування, що надаються клієнту на підставі окремого договору, що укладається між страховиком та клієнтом.

Одночасно з укладенням кредитного договору клієнт уклав з Приватним акціонерним товариством «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя від 12 серпня 2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7 200,00 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є банк. За умовами договору клієнт доручив банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика згідно із укладеним договором страхування.

В розділі 3 кредитного договору сторонами узгоджено порядок погашення заборгованості за договором.

Згідно із пунктами 3.1., 3.2. кредитного договору платежі в погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів.

У розділі 4 договору зазначений графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта реальної процентної ставки за цим договором, де визначена щомісячна сума платежу за кредитом, яка складається із суми кредиту, процентів за користування кредитом, та платежів за додаткові та супутні послуги (за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту, інші послуги банку, послуги страхування).

У відповідності до приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні кредитного договору банком була доведена до відома клієнта інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується власноручним підписом клієнта під текстом кредитного договору та текстом паспорту споживчого кредиту.

Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок клієнта грошові кошти у сумі 37 200,00 гривень, з яких сплатив на рахунок Приватного акціонерного товариства «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» страховий платіж від імені клієнта у сумі 7 200,00 гривень.

У подальшому клієнт виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково. Згідно із виписками по рахунку клієнта за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення до суду сплатив банку лише 3 300,03 гривень. Останній платіж проведено 12 жовтня 2021 року. Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати усіх нарахованих банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту - 12 серпня 2023 року.

Однак, у зв`язку з початком війни на підставі самостійного рішення банку, як кредитора у кредитному зобов`язанні, з 01 березня 2022 року були запроваджені «кредитні канікули», умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (та кредиту) на майбутні періоди. Тривалість «кредитних канікул» визначалась банком індивідуально для кожного клієнта і відображена у виписках по рахунку відповідача.

Протягом «кредитних канікул» банк: не здійснював операцію по нарахуванню і винесенню на прострочку щодо сум належних клієнту платежів на погашення основного боргу за договором; комісія та проценти за користування кредитом нараховувались банком і підлягали сплаті в строки, передбачені графіком погашення, що наведений у розділі 4 кредитного договору, проте також не виносились на прострочку до закінчення строку «кредитних канікул».

З урахуванням наведеного вище, зазнав фактичних змін графік платежів клієнта з повернення основного боргу (тілу кредиту). У зв`язку з тим, що протягом строку дії «кредитних канікул» клієнт правомірно не сплачував кошти на погашення основного боргу, кінцевий строк виконання зобов`язань клієнта перед банком з повернення основного боргу продовжився і мав спливати не в дату закінчення строку кредитування, що була встановлена кредитним договором, а пізніше - пропорційно строку тривалості «кредитних канікул», але лише за умови належного виконання клієнтом своїх зобов`язань за кредитним договором.

Однак, клієнт ні протягом строку «кредитних канікул», ні після його закінчення належним чином умови кредитного договору не виконував і не сплачував усі узгоджені платежі на його погашення. У зв`язку з невиконанням клієнтом своїх зобов`язань за кредитним договором, банк на підставі положень підрозділу «Особливості надання та користування банківською послугою «Кредит готівкою» розділу «Умови надання споживчих кредитів», що викладені в УДБО, прийняв рішення вимагати дострокового погашення всієї заборгованості за кредитним договором шляхом відправки текстового повідомлення на основний номер телефону клієнта, як це передбачено УДБО.

Клієнт зобов`язаний в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання зазначеного повідомлення банку погасити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі. З урахуванням зазначеного, термін виконання зобов`язань клієнта з погашення всієї заборгованості за кредитним договором настав достроково - 12 червня 2023 року. Після вказаної дати банк не здійснював нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту та нараховував штрафні санкції.

Станом на 12 червня 2023 року у відповідача сформувалась заборгованість перед банком за кредитним договором: 36 504,00 гривні - залишок простроченого кредиту, 37 572,00 гривні - залишок прострочених комісій, що разом становить 74 076,00 гривень. В подальшому сума заборгованості не змінювалась.

11 квітня 2024 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 11/04-24.

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно із додатком № 1.

Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває права грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників виконання всіх грошових зобов`язань та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до пункту 6.2.2. договору факторингу права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання акту приймання-передачі прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Акт приймання-передачі підписано сторонами 11 квітня 2024 року.

Згідно із пунктом 6.3. договору факторингу з моменту переходу до фактора права вимоги, відповідно до умов пункту 6.2.2. цього договору фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває усіх прав (в тому числі прав грошових вимог клієнта за цими кредитним договорами).

Відповідно до пункту 7.1 договору факторингу фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього права вимоги. Розмір фінансування становить 5 400 004,00 гривень без ПДВ і був сплачений фактором клієнту, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 18 від 11 квітня 2024 року на суму 5 400 004,00 гривень.

Також клієнт та фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема, реєстр боржників і акт приймання-передачі права вимоги.

Таким чином, фактор набув право вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року, сформованим Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро», станом на 10 квітня 2024 року заборгованість відповідача становить: 36 504,00 гривні - залишок простроченого кредиту, 37 572,00 гривні - залишок прострочених комісій, що разом складає 74 076,00 гривень.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» станом на день відступлення грошової вимоги - 11 квітня 2024 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в одностороньому порядку не змінювало.

Ураховуючи викладене вище, позивач, керуючись положеннями Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у сумі 74 076,00 гривень, яка складається з: 36 504,00 гривень - залишку простроченого кредиту; 37 572,00 гривень - залишку прострочених комісій.

Окрім того, позивач зазначає, що очікує понести судові витрати на оплату за отримання професійної правничої допомоги адвоката у сумі 7 200,00 гривень, оскільки між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» та Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» було укладено договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року.

Згідно із пунктом 1.1. вказаного договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надавати йому на довгостроковій основі відповідно до умов даного договору правничу допомогу у відповідності до завдання клієнта, а клієнт зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги і сплатити винагороду.

Відповідно до пункту 1.2. договору адвокатське об`єднання здійснює юридичні дії по стягненню заборгованості третіх осіб перед клієнтом шляхом складання, підписання та подання до суду позовних заяв.

Пунктом 1.3. договору визначено, що перелік боржників, щодо яких клієнтом доручається об`єднанню вчинення дій стосовно стягнення заборгованості, сума заборгованості та інші дані, необхідні для виконання умов цього договору, зазначаються в реєстрі боржників.

Згідно із реєстром боржників, підписаним сторонами договору 18 листопада 2024 року, клієнтом доручено адвокатському об`єднанню надавати правничу допомогу щодо стягнення заборгованості, зокрема, з ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 3.2. договору сума гонорару за надання послуг визначається виходячи з фактичного обсягу наданих послуг та вартості (прейскуранту), зазначеного в додатку № 2 до цього договору, та зазначається адвокатським об`єднанням в акті приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу.

З огляду на викладене вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 7 200,00 гривень.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні на 14 березня 2025 року.

Засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Безсмертного С. М. надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача, посилаючись, зокрема, на положення Законів України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування» та правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду, зазначає, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, тому, умова договору, яка зобов`язує позичальника нести витрати за обслуговування кредитної заборгованості в рамках розрахункових операцій суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року у розмірі 74 076,00 гривень, яка складається з: 36 504,00 гривень - залишку простроченого кредиту, 37 572,00 гривень - залишку прострочених комісій.

Як убачається з виписки за рахунком, 13 вересня 2021 року відповідачем було сплачено грошові кошти у сумі 2 604,00 гривень в рахунок комісії за кредитним договором.

Позивачем було включено в кредитний договір комісію за обслуговування кредитної заборгованості, зазначені кошти списувались з рахунку клієнта, що суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів».

Ураховуючи той факт, що комісію за обслуговування кредитного договору було встановлено незаконно, на переконання представника відповідача, заборгованість по комісії у розмірі 37 572,00 гривень не підлягає сплаті.

Окрім цього, оскільки відповідачем було сплачено за період дії кредитного договору 2 604,00 гривень, які банком було зараховано в сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, що є незаконним, то ці кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по сумі кредиту.

Тому, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить 33 900,00 гривень та складається з: 33 900,00 гривень - заборгованості по сумі кредиту.

Ураховуючи викладене вище, представник позивача просить позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року в розмірі 33 900,00 гривень, в решті позовних вимог відмовити; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір у розмірі 1 102,04 гривень та судові витрати по оплаті послуг за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 275,55 гривень; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати послуг з надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 3 542,90 гривень.

Судове засідання, призначене на 14 березня 2025 року, було відкладено судом на 11 квітня 2025 року.

Оскільки відповідач та його представник у судове засідання, призначене на 11 квітня 2025 року не з`явились, заяв про розгляд справи без їх участі не надходило, суд, керуючись принципами забезпечення доступу сторін та учасників справи до правосуддя, рівності сторін у процесі, відклав судове засідання на 07 липня 2025 року.

У судове засідання, призначене на 07 липня 2025 року, відповідач та його представник не з`явились.

Ураховуючи, що інформація про належне повідомлення відповідача про дату та час судового розгляду була відсутня, заяв/клопотань про розгляд справи без його участі не надходило, судове засідання було відкладено на 24 вересня 2025 року.

У судове засідання 24 вересня 2025 року представник позивача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином; у матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, заяв/клопотань до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

12 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22031000527270.

Як зазначено у преамбулі зазначеного кредитного договору, він складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у Акціонерному товаристві «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку - www.creditdnepr.com.ua, та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит та сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором.

Згідно із пунктом 1.1. кредитного договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту 37 200,00 гривень; строк кредитування 24 місяці; кінцева дата повернення кредиту - 12 серпня 2023 року; цільове призначення - на споживчі потреби; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001 % річних; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: з 12.08.2021 по 11.03.2022 - 7 % від суми кредиту, з 12.03.2022 по 11.09.2022 - 5,5 % від суми кредиту, з 12.09.2022 по 11.03.2023 - 4 % від суми кредиту, з 12.03.2023 по 12.08.2023 - 2,25 % від суми кредиту. У разі не повернення суми кредиту в терміни, встановлені договором, клієнт зобов`язаний сплатити банку проценти за порушення грошового зобов`язання в розмірі 56,00 % річних від простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості.

Пунктом 2.1. кредитного договору встановлено, що супровідними послугами, що придбаваються у зв`язку із договором є: послуги з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі ті, що надаються під час погашення заборгованості за договором (вартість таких послуг визначається згідно із тарифами, опублікованими на офіційному сайті банку); послуги страхування, що надаються клієнту на підставі окремого договору, що укладається між страховиком та клієнтом (розмір плати за ці послуги визначається окремим договором та для інформації наведена у паспорті споживчого кредиту, що є додатком до цього кредитного договору).

У пункті 3.1. кредитного договору зазначено, що платежі щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів.

У розділі 4 кредитного договору наведено графік платежів/розрахунок орієнтовної загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтовної реальної річної процентної ставки за цим договором.

Відповідно до пункту 5.7. кредитного договору договір набуває чинності з моменту підписання сторонами цього кредитного договору та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Судом встановлено, що кредитний договір № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року підписано ОСОБА_1 власноручно.

12 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» було укладено договір добровільного страхування життя за програмою «Страхування життя позичальника кредиту НВ» № NS-22031000527270.

Відповідно до заяви-згоди № 1176724 на укладання Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб, підписаної 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 власноручно, клієнт відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України акцептує публічну пропозицію Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» із змінами та доповненнями, яка розміщена на сайті www.creditdnepr.com.ua, і беззастережно приєднується до умов УДБО та в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні УДБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням змін і доповнень) і погоджується з тим, що він може обирати будь-які послуги передбачені УДБО, в тому числі через дистанційні канали обслуговування.

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою, Мікро (3-37)», згідно із яким сума кредиту становить 37 200 гривень; строк кредитування - 24 місяці; процентна ставка, відсотків річних - 0,001 %; тип процентної ставки - фіксована; щомісячна комісія за обслуговування кредиту - з 1 по 6 місяць - 2604,00 гривень, з 7 по 12 місяць - 2046,00 гривень, з 13 по 18 місяць - 1488,00 гривень, з 19 по 24 місяць - 837,00 гривень від суми кредиту; загальні витрати за кредитом - 49050,48 гривень; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 207,16 %.

Судом встановлено, що паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою, Мікро (3-37)» від 12 серпня 2021 року підписано відповідачем власноручно; із змісту документа убачається, що інформація зазначена у ньому зберігає чинність та є актуальною до 12 серпня 2021 року.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного кредитного договору стосовно видачі/перерахування відповідних кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 . Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» позивачем до суду надано виписку по особовому рахунку за період з 12.08.2021 по 10.04.2024, скріплену печаткою позичальника - Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро».

Згідно із розрахунком заборгованості від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року станом на 10 квітня 2024 року становить 74 076,87 гривень та складається з: 36 504,00 гривень - залишку простроченого кредиту, 0,87 гривень - залишку прострочених відсотків, 37 572,00 гривень - залишку прострочених комісій.

11 квітня 2024 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 11/04/24.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. вказаного вище договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» передає грошові кошти в розпорядження Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» за плату, а Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно із підпунктом 6.2.2. пункту 6.2. вказаного договору права вимоги переходять до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» з моменту набрання чинності даним договором та підписання акту приймання-передачі права вимоги (додаток 3), після чого Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) сторін акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до додатку № 3 до даного договору в день підписання договору та набрання ним чинності.

Як зазначено у пункті 6.3. договору з моменту переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» відповідно до підпункту 6.2.2. цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» замінює Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває всіх прав (у тому числі прав грошових вимог) Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» за цими кредитними договорами.

До договору факторингу № 11/04/24 від 11 квітня 2024 року додано акт приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу № 11/04/24 від 11 квітня 2024 року та витяг з реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 11/04/24 від 11 квітня 2024 року.

Зазначені вище документи підписані керівниками сторін договору факторингу та скріплені печатками юридичних осіб.

Судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції № 18 від 11 квітня 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» перерахувало Акціонерному товариству «Банк Кредит Дніпро» кошти у розмірі 5 400 004,00 гривень у якості оплати за договором факторингу № 11/04/24 від 11 квітня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 11/04/2024 від 11 квітня 2024 року, який підписано сторонами та скріплено печатками юридичних осіб, Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» на умовах, визначених договором, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22031000527270, укладеним 12 серпня 2021 року, на загальну суму заборгованості 74 076,88 гривень, що складається з: 36504,00 гривень - простроченої заборгованості по тілу, 0,88 гривень - простроченої заборгованості за відсотками, 37 572,00 гривень - простроченої заборгованості по комісії.

Отже, як убачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між кредитодавцем - Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро" та фізичною особою ОСОБА_1 - споживачем фінансових послуг.

Відповідно до договору факторингу № 11/04/24 від 11 квітня 2024 року позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором 22031000527270 від 12 серпня 2021 року.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

За приписами частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно із приписами частин першої, четвертої, п`ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позивач, пред`являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року у розмірі 74 076,00 гривень, яка складається з: 36 504,00 гривень - залишку простроченого кредиту, 37 572,00 гривень - залишку прострочених комісій, обгрунтував право вимоги тим, що між первісним кредитором Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року.

Судом встановлено, що відповідачем власноручно підписані кредитний договір № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року та паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою, Мікро (3-37)» від 12 серпня 2021 року.

На підтвердження факту належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором щодо надання грошових коштів відповідачу у розмірі 37 200,00 гривень позивач долучив до позовної виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , яка охоплює період з 12.08.2021 по 10.04.2024.

Відповідно до виписки 12 серпня 2021 року Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» на рахунок відповідача було зараховано кредитні кошти у сумі 37 200,00 гривень, згідно із умовами кредитного договору № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року.

Окрім того, судом встановлено, що 13 вересня 2021 року відповідачем у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року було внесено грошові кошти у сумі 695,61 гривень.

Згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Ураховуючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують факт перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів у розмірі 37 200,00 гривень, а також з огляду на те, що відповідач здійснював внесення грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, у відзиві на позовну заяву підтвердив факт отримання ним кредитних коштів, суд дійшов висновку, що відповідач фактично отримав кредитні кошти у зазначеному розмірі.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із частиною першою статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Як встановлено судом, 11 квітня 2024 року між Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 11/04/24.

Згідно із підпунктом 6.2.2. пункту 6.2. вказаного договору права вимоги переходять до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» з моменту набрання чинності даним договором та підписання акту приймання-передачі права вимоги (додаток 3), після чого Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) сторін акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до додатку № 3 до даного договору в день підписання договору та набрання ним чинності.

Як зазначено у пункті 6.3. договору з моменту переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» відповідно до підпункту 6.2.2. цього договору права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» замінює Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває всіх прав (у тому числі прав грошових вимог) Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» за цими кредитними договорами.

Судом встановлено, що зазначені вище необхідні умови набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» права вимоги до боржників останнім виконано, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 11 квітня 2024 року до договору факторингу № 11/04/24 від 11 квітня 2024 року, витягом з реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 11/04/24 від 11 квітня 2024 року та платіжною інструкцією № 18 від 11 квітня 2024 року.

Отже, суд уважає доведеним позивачем факт набуття ним права вимоги до боржників, до переліку яких входить і відповідач ОСОБА_1 .

Стосовно заборгованості відповідача за простроченим кредитом та простроченими комісіями у зазначеному позивачем розмірі суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 2.1. кредитного договору № 220310000527270 від 12 серпня 2021 року супровідними послугами, які придбаваються у зв`язку із укладенням договору є, зокрема, послуги банку з розрахунково касового обслуговування, в тому числі і ті, що надаються під час погашення заборгованості за договором та послуги страхування, що надаються клієнту на підставі окремого договору, що укладається між страховиком та клієнтом.

Як зазначено у пункті 3.1. кредитного договору платежі щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних платежів. Дати погашення та розмір обов`язкових платежів визначені в розділі 4 кредитного договору.

З розділу 4 вказаного договору встановлено, що сторони погодили такий графік платежів за обслуговування кредитної заборгованості: з 12.08.2021 по 12.03.2022 у сумі 2604,00 гривень, з 12.03.2022 по 12.09.2022 - 2046,00 гривень, з 12.09.2022 по 12.03.2023 - 1488,00 гривень, з 12.03.2022 по 12.08.2023 - 837,00 гривень. Загальний орієнтовний розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості складає 41850,00 гривень.

Аналогічний орієнтовний графік платежів з обслуговування кредитної заборгованості, а також розмір таких платежів, наведено у розділі 3 паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредит готівкою, Мікро (3-37)».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до пункту 4) частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4) частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно із пунктом 8 Правил про споживчий кредит банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Згідно із додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включають проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не наведено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до умов кредитного договору № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року, укладеного між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 , сторони погодили такий графік платежів за обслуговування кредитної заборгованості: з 12.08.2021 по 12.03.2022 у сумі 2604,00 гривень, з 12.03.2022 по 12.09.2022 - 2046,00 гривень, з 12.09.2022 по 12.03.2023 - 1488,00 гривень, з 12.03.2022 по 12.08.2023 - 837,00 гривень. Загальний орієнтовний розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості складає 41850,00 гривень.

Однак, у цьому договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, а положення договору про встановлення щомісячної комісії з розрахунково касового обслуговування є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 сформульовано висновки про те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона, за загальним правилом, може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.

Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги і заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, пунктах 33.4.-33.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.07.2022 у справі № 496/3134/19.

У зв`язку з викладеним вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 нарахованої позивачем заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості на суму 37 572,00 гривень.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про наявність підстав для зменшення розміру заборгованості за кредитом у зв`язку з неправомірним зарахуванням коштів відповідача у якості заборгованості по комісії.

Так, з виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за період з 12.08.2021 по 10.04.2024 встановлено, що 13 вересня 2021 року кредитором в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року було зараховано на погашення комісії грошові кошти у сумі 2 604,00 гривень, які відповідач сплачував на погашення кредиту.

За відсутності доказів щодо наявності переліку послуг комісії і погодження їх із споживачем, вчинення банком додаткових дій з обслуговування кредитної заборгованості, вказану суму коштів слід зарахувати як сплачену кредитну заборгованість, і, відповідно, зменшити зазначену у розрахунку позивача заборгованість за кредитом на 2 604,00 гривні.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, надавши їм належну оцінку у їх сукупності та взаємозв`язку, перевіривши доводи позовної заяви, відзиву на позовну заяву, а також з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням встановлених фактичних обставин, суд уважає доведеним факт наявності у відповідача непогашеної заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами, в частині основного боргу (залишку простроченого кредиту) у розмірі 33 900,00 гривень, тому, у цій частині позов підлягає задоволенню в зазначеному обсязі.

Водночас, у решті позовних вимог, що стосуються стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» залишку прострочених комісій у сумі 37 572,00 гривень, суд дійшов висновку про їх недоведеність та необґрунтованість, у зв`язку із чим у цій частині позовна заява задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

В обґрунтування розміру понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 7 200,00 гривень позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року, укладений між клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» в особі керуючого партнера Маслюженка М. П, який діє на підставі статуту.

Відповідно до пункту 3.2. вказаного вище договору сума гонорару за надання послуг (виконання дій та заходів, визначених у пункті 1.2. договору) по стягненню заборгованості з боржників, визначається виходячи з фактичного обсягу наданих послуг та вартості (прейскуранту), зазначеного в додатку № 2 до цього договору, та зазначається об`єднанням в акті приймання-передачі наданих послуг.

Згідно із пунктом 3.4.3. договору підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу.

Згідно із актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 4, підписаним клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС», сторони підтверджують, що Адвокатське об`єднання «Альянс ДЛС» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» послуги з правничої допомоги на суму 7 200,00 гривень.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

У частині першій статті 60 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 11 Цивільного процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Пунктом 12) частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, пункту 1) частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Відповідно до пункту 3) частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 7 200,00 гривень стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року, укладений позивачем з адвокатом Адвокатського об`єднання «Альянс ДЛС», акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 4 від 16 грудня 2024 року та свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3332 від 28 квітня 2017 року.

Отже, суд доходить висновку, що заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат позивача на оплату правничої допомоги підлягає задоволенню у розмірі, який є пропорційним розміру задоволених позовних вимог - 3 294,72 гривень.

Стосовно вимоги відповідача про стягнення з позивача на його користь судових витрат по оплаті послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги суд зазначає таке

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи поніс витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6 500,00 гривень.

Оскільки, на переконання представника відповідача, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» підлягають задоволенню лише частково, він уважає, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу мають бути стягнуті з позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із цим представник відповідача просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 542,90 гривень.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу, представник відповідача у якості доказів надав суду ордер на надання правничої правової допомоги; договір про надання правової допомоги № б/н-25 від 13 лютого 2025 року; додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № б/н-25 від 13 лютого 2025 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру № б/н від 13 лютого 2025 року.

Ураховуючи наведене, а також беручи до уваги характер і обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності, розумності та необхідності судових витрат, критерій їх реальності, суд дійшов висновку, що заявлені представником відповідача витрати на професійну правничу допомогу є обгрунтованими та підтверджені належними доказами.

За таких обставин суд уважає за необхідне стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 525,35 гривень.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що за результатами розгляду справи позовна заява підлягає частковому задоволенню, суд, керуючись положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, уважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 108,50 гривень, як частина судових витрат, понесених позивачем при поданні позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за залишком простроченого кредиту за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року у розмірі 33 900 (тридцять три тисячі дев`ятсот) гривень 00 копійок.

У позовній вимозі Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за залишком прострочених комісій за кредитним договором № 22031000527270 від 12 серпня 2021 року у розмірі 37 572 (тридцять сім тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривні 00 копійок - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір у розмірі 1 108 (одна тисяча сто вісім) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 3 294 (три тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 72 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 3 525 (три тисячі п`ятсот двадцять п`ять) гривень 35 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2025 року.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», ЄДРПОУ: 43575686, місцезнаходження: вулиця Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, місто Дніпро Дніпропетровської області, 49005, номер телефона: 380687775656; email: office@sunfordcap.uafin.net;

Представник позивача: Маслюженко Микола Павлович, РНОКПП: НОМЕР_2 , вулиця Сімферопольська, будинок 21, офіс 411, місто Дніпро Дніпропетровської області, 49005, номер телефона: НОМЕР_3 ; email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , номер телефона: НОМЕР_5 .

Представник відповідача: Безсмертний Сергій Миколайович , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 , номер телефона: НОМЕР_7 ; email: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суддя О. В. Іщенко