Рішення № 1310540, 16.01.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.08 Справа № 21/304/07

Суддя

За позовом –Відкритого акціонерного товариства “Запорізький хлібокомбінат № 1” (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, б.1)

до відповідача –Приватного підприємства “Солодощі” (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, б.119; код за ЄДРПОУ 31852818; ліквідатор Лясковець О.В.- поштова адреса: 69006, м.Запоріжжя, а/с 3398)

про стягнення 5842 грн. 58 коп.

суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача –Єременко І.В., довір. б/н від 24.01.2007 року;

від відповідача –Лясковець О.В. - ліквідатор

ВСТАНОВИВ

Ухвалою від 28.11.2007 року порушено провадження у справі № 21/304/07, призначено судове засідання по справі на 19.12.2007 року. На підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні 19.12.2007 року оголошувалась перерва до 16.01.2008 року.

28.11.2007 року Відкритим акціонерним товариством “Запорізький хлібокомбінат № 1” подана позовна заява про стягнення з Приватного підприємства “Солодощі” суми 5842.58 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору № 305 від 01.03.2005 року. Просить позов задовольнити.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 16.01.2008 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

01.03.2005 року між сторонами укладений договір № 305 (далі-Договір). У відповідності із п.1.1.Договору продавець (позивач) зобов’язується передати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в товарно-транспортних накладних, які є невід’ємною частиною договору. Додатковою угодою № 1 від 01.03.2005 року викладено пункт 5.1. Договору в новій редакції, відповідно до якого оплата за поставлену продукцію провадиться протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

У відповідності із ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання Договору Відкрите акціонерне товариство “Запорізький хлібокомбінат № 1” на підставі товарно-транспортних накладних відпустило відповідачеві продукцію на суму 5873 грн. 20 коп. Проте в порушення п. 5.1. Договору Приватне підприємство “Солодощі” не сплатило повністю отриманий товар. У відповідності із актом звірки взаємних розрахунків сторін від 16.10.2007 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 5842 грн. 58 коп.

При цьому суд з’ясував, що під час провадження у справі № 21/280/07 про банкрутство Приватного підприємства “Солодощі” Відкритим акціонерним товариством “Запорізький хлібокомбінат № 1” заявлялися кредиторські вимоги до банкрута у сумі 5842 грн. 58 коп., які виникли на підставі договору № 305 від 01.03.2005 року. Вказані кредиторські вимоги ВАТ “Запорізький хлібокомбінат № 1” було визнано господарським судом у справі № 21/280/07 у зв’язку з їх визнанням ліквідатором, правомірністю та документальною підтвердженістю.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свої обов'язки, порушуючи умови договору № 305 від 01.03.2005 року, вимоги ст. 193 Господарського кодексу України. Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі -у сумі 5842 грн. 58 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача суму 102 грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Солодощі” (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, б.119; код за ЄДРПОУ 31852818, р\р № 26001322301 в АБ “АвтоЗАЗбанк”, м.Запоріжжя, МФО 313407) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький хлібокомбінат № 1” (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, б.1; код за ЄДРПОУ 05486763, р/р № 260044330 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, МФО 313827) суму 5842 грн. 58 коп. основного боргу, суму 102 грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.І.Черкаський

(рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України - 17.01.2008 року)