Рішення № 13103744, 29.12.2010, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

Іменем України

28 грудня 2010 р. № 2-700/10 м. Пятихатки

Пятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гук С.Р.,

позивача ОСОБА_2,

відповідача Литвин Л.М.,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до районного комунального закладу «Пятихатський дитячий оздоровчий табір “Орлятко», третя особа ОСОБА_4 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

01.12.2010 р. ОСОБА_2 предявила до суду позов до районного комунального закладу “Пятихатський дитячий оздоровчий табір «Орлятко» про стягнення коштів, обґрунтовуючи вимоги тим, що 04.08.2010 р. вона уклала з відповідачем договір № 51 про реалізацію путівок для оздоровлення дітей, за умовами якого придбала дві путівки вартістю 1900 грн. кожна з метою оздоровити протягом 21 оздоровчого дня дочок ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Діти перебували на відпочинку в таборі лише три дні і внаслідок дострокового закриття відповідачем третьої зміни змушена була повернути дітей за місцем проживання. Вважає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору. На вимогу повернути витрачені на путівки кошти отримала гарантійний лист від 28.09.2010 р., з якого слідує, що директор табору Литвин Л.М. визнала наявність боргу в сумі 3076,20 грн. та вказала, що кошти не можуть бути повернуті, оскільки були витрачені в весняний період на підготовку табору до літнього сезону і запропонувала на ці ж кошти оздоровити дітей у 2011 р.. Позивач не бажає в майбутньому отримувати будь-які послуги РКЗ «Пятихатський оздоровчий табір “Орлятко» і вимагає повернути їй 3076,20 грн.. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати та 2000 грн. моральної шкоди, оскільки вона і її сімя були позбавлені можливості використати ці кошти для задоволення власних потреб та оздоровити дітей в іншому місці. З вини відповідача витрачала час та додаткові кошти на вирішення спору в суді, що в сукупності змусило її переносити морально-психологічні навантаження, погіршило повсякденне, звичне життя.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач директор районного комунального закладу «Пятихатський оздоровчий табір “Орлятко» Литвин Л.М. позов визнала і пояснила, що дійсно 04.08.2010 р. з позивачем було укладено договір про реалізацію путівок на оздоровлення двох дітей на третій зміні, за які батьками сплачено 3800 грн.. 06.08.2010 р. оперативним штабом з координації дій з проведення заходів та мінімізації можливих негативних наслідків надзвичайних ситуацій, повязаних з пожежною небезпекою у 2010 р. на території Дніпропетровської області третю зміну для відпочинку дітей в таборі було достроково закрито, тому виникла кредиторська заборгованість у розмірі 3076,20 грн. Через форс-мажорні обставини повернути вказані кошти ДОТ «Орлятко» найближчим часом не може у звязку з витратою цих коштів в весняний період на підготовку табору до літнього сезону. Заборгованість може бути повернута лише в лютому 2011 р.

Третя особа ОСОБА_4 підтримав позов і пояснив, що є чоловіком позивача і спільно вирішували питання щодо оздоровлення дітей, сплатили відповідні кошти, а відповідач умови договору не виконав, тому вважав, що заборгованість у розмірі 3076,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 04 серпня 2008 р. дитячий оздоровчий табір «Орлятко» в особі директора Литвин Л.М. і ОСОБА_2 уклали договір № 51, за умовами якого ОСОБА_2 закупила 2 путівки на сезон «Літо-2010», сплативши 3800 грн., де вартість однієї путівки на 21 оздоровчий день становить 1900 грн.. Згідно п. 2.4 Договору відповідач взяв на себе зобовязання забезпечити належний рівень оздоровлення, харчування та відпочинок дітей (а.с. 5).

З квитанцій №№ 44, 45 від 04.08.2010 р. (а.с. 6) вбачається, що ОСОБА_2 виконала умови п. 2.5 Договору і сплатила вартість путівок у розмірі 1900 грн. за кожну путівку.

Гарантійним листом № 037 від 28.09.2010 р. (а.с. 7) директор ДОТ «Орлятко» Литвин Л.М. підтвердила те, що згідно з погодженою заявкою позивача на 3 зміні відпочивали двоє дітей і батьківська плата сплачена на 1 дитину у розмірі 1900 грн.. Залишок невикористаних коштів становить 1538,10 грн. на 1 дитину, а всього ДОТ «Орлятко» має кредиторську заборгованість у сумі 3076,20 грн.

Відповідно до ст.ст.. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 цього ж Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 509 ч. 1 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 цього Кодексу передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобовязання або його зміна.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 610, 611 цього Кодексу порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем умови Договору від 04.08.2010 р. виконані у повному обсязі, вартість путівок сплачена, а відповідач не забезпечив відпочинок і оздоровлення дітей, що передбачено розділом 2 Договору та визнано директором ДОТ «Орлятко» Литвин Л.М. у судовому засіданні, тому стягненню на користь позивача підлягають 3076,20 грн.

Крім того, у відповідності до ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому сплачені 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з РКЗ «Пятихатський дитячий оздоровчий табір “Орлятко» на користь позивача (а.с. 1, 2).

Вирішуючи питання про стягнення заявленої ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 2000 грн. суд дійшов висновку, що в цій частині вимог слід відмовити, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Крім того, слід зазначити, що під моральною шкодою розуміється втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Позивач не вказала, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань виходила, визначаючи розмір шкоди, якими доказами це підтверджується.

На підставі ст.ст. 15, 16, 22, 23, 509, 525, 526, 610, 611 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 81 ч. 3 п. 4, 88 ч. 3, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з районного комунального закладу «Пятихатський дитячий оздоровчий табір «Орлятко» (р/р 26002056000055 в Дніпропетровському РУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код 21906325) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3076 (три тисячі сімдесят шість) гривень 20 (двадцять) копійок, а також сплачені 51 (пятдесят одна) гривень судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Пятихатський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 29 грудня 2010 р.

Суддя: