Постанова № 1310373, 24.01.2008, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"24" січня 2008 р., 13 год. 05 хв., м. Чернігів Справа № 6/373/4

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіна Ж.В.

при секретарі Кузьміні М.М.,

за участю представників:

позивача Нітченко Ю.В., довіреність №10664/9/10-010 від 28.12.07р.,

відповідача Помазної С.І., довіреність №19/12-3 від 19.12.07р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові,

м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

до Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІТ-ПАРТНЕР”,

м. Чернігів, Текстильників, 11-а, кв. 77

про стягнення 49636,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ-ПАРТНЕР” (далі –Відповідач) про стягнення 49636,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Відповідача заперечує стосовно позовних вимог, вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті безпідставно, а тому просить відмовити в позові.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІТ-ПАРТНЕР” зареєстровано як юридична особа виконкомом Чернігівської міської ради 25.01.2005р. та знаходиться на обліку в ДПІ у м. Чернігові як платник податків з 25.01.2005р. за №7855.

Згідно з п. 4 ст. 10, ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-XII (зі змінами і доповненнями), згідно Наказу №1584 від 10.05.2007р. та на підставі направлення від 11.05.2007р. № 1127, виданого старшому держподатревізору-інспектору відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у м. Чернігові, інспектору 3-го рангу Сидоренко Олені Петрівні, була здійснена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ-ПАРТНЕР” з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 12.10.2006р. по 18.05.2007р. відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт №463/22/33335968 від 18.05.2007р.

Перевірка проводилась з 11.05.2007р. по 17.05.2007р. та з відома директора –Усіновича Віталія Івановича.

В ході перевірки встановлено:

- в порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (зі змінами та доповненнями) в ході виконання імпортного контракту купівлі-продажу від 30.05.2006р. № 1 нерезидент не поставив товар ТОВ „ВІТ-ПАРТНЕР” у визначені законодавством терміни. Станом на 18.05.2007р. розрахунки за даною операцією не закриті. Дебіторська заборгованість складає 18 000 дол. США або 90 900,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №463/22/33335968 від 18.05.2007р. позивачем прийнято рішення №0000382200/0 від 04.06.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ-ПАРТНЕР” в розмірі 34633, 00 грн.

Згідно з п. 4 ст. 10, ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-XII (зі змінами і доповненнями), згідно Наказу №1664 від 18.05.2007р. та на підставі направлення від 18.05.2007р. № 1182, виданого старшому держподатревізору-інспектору відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у м. Чернігові, інспектору 3-го рангу Сидоренко Олені Петрівні, була здійснена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ-ПАРТНЕР” з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 20.01.2007р. по 29.05.2007р. відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт №501/22/33335968 від 29.05.2007р.

Перевірка проводилась з 18.05.2007р. по 24.05.2007р. та з відома директора –Усіновича Віталія Івановича.

В ході перевірки встановлено:

- в порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (зі змінами та доповненнями) в ході виконання імпортного контракту від 10.07.2006р. № 10/07/06 нерезидент не поставив товар ТОВ „ВІТ-ПАРТНЕР” у визначені законодавством терміни. Встановлена дебіторська заборгованість складає 6 000 євро або 38659,77 грн.

Згідно пояснень директора ТОВ „ВІТ-ПАРТНЕР” Усенко В.І. від 20.01.2007р.: по контракту від 10.07.2006р. № 10/07/06 імпорт продукції не відбувся у зв’язку з відмовою покупця на отримання товару; за проханням покупця виконання контракту переноситься на 2007 рік.

На підставі висновків акту перевірки №501/22/33335968 від 29.05.2007р. позивачем прийнято рішення №0000392200/0 від 01.06.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ-ПАРТНЕР” в розмірі 15003, 00 грн.

Вищезазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були отримані уповноваженою особою відповідача 18.06.2007р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак станом на 16.11.2007р. відповідач пеню за порушення розрахунків в сфері ЗЕД на загальну суму 49636, 00 грн. (34633,00 грн. + 15003,00 грн.) не сплатив.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон № 185/94) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 2 Закону № 185/94 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Згідно ст. 4 Закону № 185/94 порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. позивачем були направлені перша податкова вимога №1/586 від 05.04.2007р. (розміщена на дошці податкових оголошень) та друга податкова вимога №2/806 від 16.05.2007р. (отримана уповноваженою особою відповідача 24.05.2007р.), які залишені відповідачем без задоволення.

ДПІ у м. Чернігові було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів ТОВ „ВІТ-ПАРТНЕР” від 03.07.2007р. №179.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р., активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Заперечення відповідача щодо безпідставно прийнятих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій не приймаються судом до уваги, оскільки рішення №0000382200/0 від 04.06.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ-ПАРТНЕР” в розмірі 34633, 00 грн. та рішення №0000392200/0 від 01.06.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ-ПАРТНЕР” в розмірі 15003,00 грн. Відповідачем не оскаржувались в установленому законом порядку та чинні на момент прийняття судом рішення.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ-ПАРТНЕР” (м. Чернігів, Текстильників, 11-а, кв. 77, код 33335968, р/р 260083012655 АБ „Таврика” у м. Києві, МФО 300788) до державного бюджету (р/р 31119105700002 в ГУДК в Чернігівській області, код 21081000, МФО 853592, код одержувача 22825965) 49636,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Ж.В. Блохіна