Ухвала суду № 131030535, 16.10.2025, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/317/20

2/705/106/25

У Х В А Л А

16 жовтня 2025 року м. Умань

Уманськкий міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого суддіГодік Л.С.

секретар судового засідання Давидяк І.О.,

за участю прокурора Бурлаки В.П.

представника Уманської міської ради Теслі Т.А.

представників відповідача ОСОБА_1 - адвокатів Чимириса О.В., Прудивуса М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Уманської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування її з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Уманської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування її з чужого незаконного володіння.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Прудивусом М.А. через підсистему «Електронний суд»16.10.2025до суду подано клопотання про зобов`язання прокурора виконати ч. 5 ст. 390 ЦК України здійснити попереднє внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок. Доповнити судовий розгляд в справі витребуванням від Управління в Уманському районі та м. Умані ГУ «Держгеокадастру» даних з його архіву про: виписку з рішення місцевої ради народних депутатів про передачу земельної ділянки у власність або надання її у користування; абриси обміру земельної ділянки; план земельної ділянки, складений за результатами обміру; збірний план землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площ; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами стосовно земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 7110800000:05:001:0490 площею 0,1000 га. По АДРЕСА_1 . Не виносити жодного судового рішення до виконання обов`язків позивачем, що визначені матеріальним законом ч. 5 ст. 390 ЦК України. В поданому клопотанні представник відповідача посилається на Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12.03.2025, який набрав чинності 09.04.2025 та яким було внесено зміни, зокрема, до статтей 261, 388, 390, 391 ЦК України. Також зазначає, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. Отже, за відсутності будь- яких факті недобросовісності відповідача ОСОБА_1 він є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки. Закон № 4292-ІХ, що набув чинності 09.04.2025 року і правові позиції ВС КЦС передбачає ретроспективну дію положень Цивільного Кодексу України стосовно умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом. З огляду на вже відмовлення відповідачеві в залишенні позову прокурора без руху, вимушені клопотати про зобов`язання прокурора в судовому порядку на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України унести суму вартості земельної ділянки на депозит Уманського міськрайонного суду. Також, у відповідності до п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, що діяла на момент виділення ОСОБА_2 земельної ділянки 2007 рік, «Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки, рішення суду; технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта; кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.». В матеріалах справи відсутні дані документи, а відтак не можливо буде зорієнтуватись суду в правильному виконанні положень Закону № 4292-ІХ, який набув чинності 09.04.2025 року та має ретроспективну дію в тому числі і на порядок вирішення спору в даній справі.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали зазначене клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор Бурлака В.П. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на те, що аналогічне клопотання вже було вирішено. Вказала, що позов було подано в 2020 році та на час подання позову не було обов`язку внесення коштів на депозитний рахунок. Крім того, Закон на який посилається представник відповідача у клопотанні стосується добросовісного набувача, в даному випадку позов про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. Щодо витребування документів з Управління в Уманському районі та м. Умані ГУ «Держгеокадастру» заперечує, оскільки представником відповідача не обґрунтовано чому він самостійно не може отримати документи про витребування яких ставить питання.

Представник Уманської міської ради в судовому засіданні підтримала позицію прокурора Уманської окружної прокуратури.

Суд, з`ясувавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.ч. 3, 4ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України(в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

09 квітня 2025 року набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, згідно з якимст. 390 ЦК Українидоповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначенихЗаконом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Частину 4статті 177 ЦПК Українидоповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Статтю 265 ЦПК Українидоповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».

Відповідно до ч. 11ст. 187 ЦПК Українисуддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Як вбачається з поданої позовної заяви, правовою підставою позовних вимог позивач зазначив, зокремаст. 387 ЦК України.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положеньст. 388 ЦК Україниякщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Суд звертає увагу на ту обставину, що вимога ч. 4ст. 177 ЦПК Українипро обов`язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України), і не підлягає застосуванню до вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України).

Слід зазначити, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.08.2025 було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Прудивуса М.А. про залишення позовної заяви без руху, яка подана з аналогічним обґрунтуванням. Отже, питання з приводу виконання прокурором ч. 5 ст. 390 ЦК України щодо попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості майна на депозитний рахунок вирішено, тому в цій частині клопотання підлягає залишенню без розгляду.

Що стосується клопотання в частині витребування з Управління в Уманському районі та м. Умані ГУ «Держгеокадастру» даних, слід зазначити наступне.

Відповідно дост. 43 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Частиною 1статті 84 ЦПК Українивстановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій ст. 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Так, як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі відкрито 11.03.2020, підготовче провадження по справі закрито 22.01.2024, а клопотання про витребування доказів подано представником відповідача 16.10.2025, тобто з пропуском встановленого ст. 83 ЦПК України строку. При цьому представником відповідача не обґрунтовано у клопотанні обставини за яких неможливо було подати клопотання вчасно. Крім цього, представником відповідача в клопотанні не зазначено про вжиті ним заходи для отримання цих документів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання таких доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.84, 177,187 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача адвоката Прудивуса Миколи Анатолійовича в частині зобо`язання прокурора виконати ч. 5 ст. 390 ЦК України щодо попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості майна на депозитний рахунок залишити без розгляду.

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Прудивуса Миколи Анатолійовича в частині витребування доказів відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СуддяЛеся Сергіївна Годік