Постанова № 131027591, 16.10.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18518/25

Провадження № 3/638/5301/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Яковлевої В. М., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС України у Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

за частиноюпершою статті163-1Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (далі-КУпАП),

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 163-1 КУпАП

Судом встановлено,що08.08.2025 за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинила порушення:

- встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме п. 200.1, п. 200.4, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України та 5 пункту 4 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2025 року на суму 748901 грн;

- встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме п. 200.1, п. 200.4, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України та 5 пункту 4 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, у зв`язку з чим у платника відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2025 року на суму 10023,00 грн;

- встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України та 5 пункту 4 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, оскільки завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за червень 2025 року на загальну суму 704487 грн.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з положеннями частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку. Разом з тим в протоколі про адміністративне правопорушення, що міститься в матеріалах справи, просила розглянути справу за її відсутності.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту1 статті шостої даної Конвенції

Положеннями частини першої статті 277 КУпАП України визначено п`ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Зважаючи на викладене, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття перша КУпАП України). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, cуд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення №1337/20-40-07-30 від 08.08.2025;

- актом перевірки від 08.08.2025 №33610-/20-40-07-05-03/30774294.

Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.

При вирішенні питання щодо застосування адміністративного стягнення суд враховує, що дане правопорушення, яке полягає у порушенні посадовою особою підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку, є триваючим, оскільки особа, яка внесла недостовірні відомості в податкову декларацію, тобто почала вчиняти триваюче правопорушення щодо порушення податкового обліку, продовжує перебувати в стані безперервного вчинення правопорушення до моменту виявлення цього правопорушення. Це правопорушення є триваючим і строк накладення стягнення за його вчинення становить 3 місяці з дня його виявлення.

При цьому датою виявлення правопорушення є дата складення вищевказаного акту перевірки, тобто 08 серпня 2025 року.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

На підставі встановленого, враховуючи особу правопорушника, ступінь її вини, а також характер, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 155-1, 221, 283-289, 294 КУпАП, статями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн (вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять грн. 60 коп.)

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) мiсяцiв з наступного дня пiсля набрання нею законної сили.

Суддя В.М. Яковлева