Ухвала суду № 131004628, 05.09.2025, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/434/25

Провадження по справі № 1-кп/514/115/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2025 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

адвоката - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України.

Прокурор 03 вересня 2025 року подав до суду клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням місця тримання в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», без визначення застави, строк дії якого закінчується 19 вересня 2025 року включно, посилаючись на те, що ризики, які існували на час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшились та не змінились.

Ухвалами Тарутинського районного суду Одеської області від 03 квітня, 28 травня та 22 липня 2025 року за клопотанням прокурора запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування слідчим суддею Болградського районного суду Одеської області на підставі ухвали від 09 лютого 2025 року у виді тримання під вартою, неодноразово продовжувався.

У судовому засіданні 14 липня 2025 року ОСОБА_5 відмовився від захисника адвоката ОСОБА_6 , посилаючись на зміну своєї позиції у цій справі. Вину у вчиненні кримінального правопорушення, в якому його обвинувачують у цій справі, він не визнає.

Ухвалою суду від 14 липня 2025року клопотання обвинуваченого задоволено судом на його прохання був наданий час для залучення іншого захисника, у зв`язку з чим у судовому засіданні оголошувалась перерва до 22 липня та 26 серпня 2025 року.

26 серпня 2025 року за клопотанням захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 оголошено перерву до 05.09.2025 року для надання часу ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

У призначений день у судовому засіданні взяли участь прокурор, захисник та обвинувачений. ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 22 липня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят діб) без визначення розміру застави. Строк дії запобіжного заходу до 19.09.2025 року включно.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, посилаючись на те, що ризики невиконання покладених на обвинуваченого процесуальним законодавством обов`язків не змінились. Тому з метою запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження в інший спосіб, убезпечення від вчинення іншого кримінального правопорушення, просив продовжити запобіжний захід стосовно обвинуваченого на зазначений у клопотанні строк. Окрім цього прокурор просив взяти до уваги характер доказів, які були надані суду на підтвердження обвинувального акта, а також поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , який змінив свою позицію у справі, вину не визнає, що, на думку обвинувачення є намаганням уникнути відповідальності за вчинені протиправні дії. Отже ризики переховування від суду є великими.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, вважає, що передбачені ст. 177 КПК України ризики та обставини, які б перешкоджали розгляду кримінальної справи, відсутні, оскільки він не має жодної можливості впливати на свідків, експертів та інших учасників кримінального процесу.

Разом з цим обвинувачений зазначив, що його позиція в суді про визнання вини була сформована адвокатом, від послуг якого він відмовився. У нього змінилась позиція у справі, він себе винним не визнає, докази , які були досліджені у справі, зібрані поза його волею і не відповідають фактичним обставинам.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 , просив суд відмовити у клопотанні сторони обвинувачення, посилаючись на те, що в ході ознайомлення з матеріалами справи він пересвідчився у відсутності достатніх та належних доказів на підтвердження винуватості його підзахисного. Визнання ним вини зумовлено неправомірними діями уповноважених працівників поліції, а не його волею. ОСОБА_5 є фізичною особою підприємцем, тому перебуваючи на волі міг би займатися підприємницькою діяльністю та приносити користь громаді у вигляді сплати податків. Вважає, що прокурор не довів жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а тому подальше утримання його під вартою є порушенням його права на свободу, доступу до правосуддя та захисту., що не відповідає практиці Європейського суду з прав людини та не узгоджується з позиціями Конституційного Суду України.

Водночас захисник просив замінити обвинуваченому на час судового розгляду справи запобіжний захід на більш м`який у виді домашнього арешту у період часу з 21 год 00 до 06 00 ранку.

Розглянувши клопотання прокурора, захисника, обвинуваченого, дослідивши надані суду сторонами докази на підтвердження наведених обґрунтувань, суд дійшов таких висновків.

Визначений ст. 197 КПК України строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спливає 19. 09.2025 року.

Обставини, зазначені в ухвалі суду про продовження запобіжного заходу від 22 липня 2025 року не змінились.

Водночас обвинувачений відмовився від попередніх показів у суді, пояснив це обранням іншої правової позиції свого захисту, вказаний час з цієї дати використав для заміни захисника у справі.

Судовий розгляд справи перебуває на стадії дослідження доказів, захисник пояснив суду, що має намір у подальшому повторно допросити свідків, викликати експертів та вжити інші заходи спрямовані на доведення невинуватості свого підзахисного.

Суд зважує на те, що ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності за ст.296 ч.4 КК України у виді позбавлення волі, 05 червня 2024 року звільнився з місць позбавлення волі після зміни виду покарання, строк покарання не відбув, з часу звільнення отримав підозру, згодом обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, який є предметом цього судового розгляду., а отже ризик повторного вчинення кримінального правопорушення залишається.

Кримінальне правопорушення, яке є предметом судового розгляду має суспільний резонанс в громаді с-ща Бессарабське, події злочину висвітлювались в місцевих соціальних чатах.

Суд ураховує ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 злочину, за який передбачено покарання від семи до десяти років позбавлення волі, також матеріали, які характеризують останнього, вік та стан його здоров`я, сімейний стан, відсутність у останнього сталих соціальних зав`язків, які б перешкодили зміні місця перебування та забезпечували б виконання ним процесуальних обов`язків, стадію судового процесу, а також те, що вказані обставини у сукупності свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування останнього від суду, що не дає достатніх підстав для зміни раніше обраного та продовженого запобіжного заходу.

Завданням кримінального провадження згідно з ч.1 ст. 2 КПК України, зокрема є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Суд ураховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З огляду на наведене за клопотанням прокурора суд приходить до висновку про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 на строк 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави, а тому відмовляє у задоволенні заявленого захисником клопотання.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 371, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів без визначенням розміру застави.

Строк дії ухвали до 03 листопада 2025 року включно.

Копію ухвали негайно вручити сторонам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1