Постанова № 131003446, 15.10.2025, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4943/25

Номер провадження 3/213/1397/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Алексєєв О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених

ст. ст. 124, 126 ч.5, 130 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно допротоколу серіїЕПР1№453429від 14вересня 2025року, ОСОБА_1 який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП, 14 вересня 2025 року о 07.30 годині, біля е/о 288 по вул. Чумацький шлях в м. Кривому Розі Дніпропетровської області керував транспортним засобом Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість та рухливість ходи. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч.3 КУпАП.

Окрім того, ОСОБА_1 , повторно протягом року, 14 вересня 2025 року о 07.30 годині, біля е/о 288 по вул. Чумацький шлях в м. Кривому Розі Дніпропетровської області керував транспортним засобом Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п.2.1 "а" Правил дорожнього руху, повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ст. 126 ч.5 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 14 вересня 2025 року о 07.30 годині, біля е/о 288 по вул.Чумацький шлях в м. Кривому Розі Дніпропетровської області керуючи транспортним засобом Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху таку під час якої дала можливість безпечно керувати транспортним засобом, не врахував дорожню обставновку та під час виникнення небезпеки або перешкоди для руху негайно не зменшив швидкість аж до зупинки транспортного засобу здійснив наїзд на перешкоду, а саме стовбур дерева, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим спричинено матеріальних збитків та стовбур дерева отримав пошкодження.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ видно, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Суддею відзначається, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав доходжу до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. В порядку ст. 268 КУпАП справу розглянуто без участі ОСОБА_1 .

Дослідив матеріали справи у їх сукупності, приходжу до таких висновків.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту «а» п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Частиною 5статті 126КУпАПпередбачена відповідальністьза повторне протягомроку вчиненняпорушень,передбачених частиноючетвертою цієїстатті, яка в свою чергу передбачає накладення стягнення за керування транспортним засобом особою позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 124 та ч.5ст.126 КУпАП доведена в судовому засіданні та підтверджується письмовими матеріалами справи, в тому числі: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453416 від 14 вересня 2025 року, серії ЕПР1 №453410 від 14 вересня 2025 року, схемою місця ДТП та фототаблицею до неї; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14 вересня 2025 року; рапортом поліцейського від 14 вересня 2025 року, постановою серії ЕНА №5165166 від 07 липня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 стягненняза вчиненняадміністративного правопорушенняза ч.4ст.126КУпАП та дослідженими всудовому засіданнівідеозаписами.

Згідно з вимогами пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Порядок встановлення стану сп`яніння особи, яка керує транспортним засобом, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/7350, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.4 розділу І вказаної інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість абонавпаки підвищенажвавість чирухливість ходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

В протоколі про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вказані такі ознаки наркотичного сп`яніння як: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість та рухливість ходи, які зазначені в Інструкції.

Відповідно доп.12розділу ІІвказаної вищеІнструкції,у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними впункті 4розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїНаказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395,передбачено,що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, відмова від проходження огляду для встановлення або/чи спростування факту перебування водія у стані наркотичного сп`яніння є самостійною підставою для притягнення особи, яка відмовилась від проходження такого огляду, до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумні ву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог

ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно із ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Так, в протоколі серії ЕПР1№453429від 14вересня 2025року зазначено, що ОСОБА_1 двічі протягомроку піддававсяадміністративному стягненнюза вчиненняправопорушення,передбачене ст.130КУпАП. У той же час, у матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП. До матеріалів справи додано лише витяги з бази даних правоохоронних органів «АРМОР» про те, що ОСОБА_1 постановою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 18 липня 2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 серпня 2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Проте, вказані витяги в розумінні положень ст. 251 КУпАП, не є саме копіями постанови, оскільки вони мають бути належним чином засвідчені, з урахуванням вимог п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), із зазначенням набрання законної сили чи її оскарження.

Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, необхідно тлумачити на його користь.

Разом з тим, проаналізувавши зібрані по справі докази, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453429 від 14 вересня 2025 року; направлення ОСОБА_1 до медичного закладу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 вересня 2025 року, рапорт поліцейського, дослідив відеозапис, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та доведено наявними в матеріалах справи доказами те, що ОСОБА_1 , 14 вересня 2025 року о 07.30 годині, біля е/о 288 по вул. Чумацький шлях в м. Кривому Розі Дніпропетровської області керував транспортним засобом Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість та рухливість ходи. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Приймаючи доуваги викладене,роблю висновокпро доведеністьвини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП.

Згідно з наявними даними облікових баз ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 . Транспортний засіб належить ОСОБА_2 .

Згідно із положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вказані вище протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 складені щодо однієї і тієї ж особи, одночасно надійшли для розгляду та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд.

Отже, вважаю за необхідне розглянути зазначені протоколи про адміністративне правопорушення (справи №213/4942/25, №213/4943/25, №213/4944/25) одночасно в одному провадженні та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення за правилами, встановленимист. 36 КУпАПв межах санкціїст. 126 ч. 5 КУпАП, яка є більш серйозною з числа вчинених у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з останнього судовий збір у дохід держави.

Керуючись ст. ст. 23, 27, 30, 36, 40-1, 124, 126 ч.5, 130 ч.1, 251, 268, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Справи про адміністративне правопорушення №213/4942/25, №213/4943/25, №213/4944/25 стосовно ОСОБА_1 за скоєння адміністративних порушень за ст. ст. 124, 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП - об`єднати в одне провадження.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок (Отримувач: ГУК у Дніпр-кій обл./Дн-ка об.21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача - Казначейство України; Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300, Призначення платежу _____;_______; 21081300, Серія, номер протоколу (адміністративний штраф (ДАІ) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 05 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після спливу строку подачі апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.В.Алексєєв