Рішення № 131003439, 15.10.2025, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4209/25

Номер провадження 2/213/1862/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі в головуючого судді Хмельової С.М.,

за участюсекретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

за відсутності сторін

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач - Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач надає послуги постачання теплової енергії відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником вказаного житлового приміщення, ОСОБА_2 зареєстрована за вказаною адресою та несе солідарну відповідальність по оплаті за комунальні послуги.

Відповідачі в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювали, в результаті чого виникла заборгованість з постачання теплової енергії за період з 01.11.2017 по 31.05.2025 в розмірі 32219,58 грн та абонентського обслуговування в розмірі 433,58 грн. Також позивачем були нараховані інфляційні втрати, 3% річних на суму боргу та пеню. Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 41732,65 грн.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом своєчасно і належним чином.

Представник позивача одночасно з позовом надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом своєчасно і належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак повторно не з`явились в судове засідання, про причини неявки не повідомили, будь-яких клопотань не направили. Відзив на позов до суду не надходив.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

11 серпня 2025 року позов надійшов до суду.

Ухвалою від 18 серпня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи судом встановлені такі обставини.

ОСОБА_1 з 30.12.2009 року є власником (частка власності 1/1) квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що видно із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №435537454, сформованої 15.07.2025. За вказаною адресою з 31.08.2018 року зареєстровано місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Для оплати за надані позивачем комунальні послуги відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 .

За вказаною адресою позивачем регулярно та відповідно до тарифів надавалися комунальні послуги з постачання теплової енергії, однак споживачі оплату за надані послуги належним чином та в повному обсязі не здійснювали, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 01 листопада 2017 року по 31 травня 2025 року нараховано 81905,72 грн, споживачами сплачено 48300,50 грн. З урахуванням часткової оплати та проведених перерахунків на суму 1385,64 грн, заборгованість становить 32219,58 грн. Заборгованість із сплати за абонентське обслуговування за період з 01.10.2023 по 31.05.2025 складає 433,58 грн.

У зв`язку з невиконанням споживачами обов`язку по оплаті, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат на заборгованість, що виникла з листопада 2017 року, період розрахунку з січня 2018 року по січень 2022 року та з січня 2024 по липень 2025, у розмірі 6456,50 грн. Також нараховано 3% річних у розмірі 1658,38 грн за період з 01.01.2018 по 23.02.2022 та з 30.12.2023 по 15.07.2025, на заборгованість, що виникла з листопада 2017 року.

Розмір заборгованості відповідачами не спростовано.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають з належного виконання споживачами зобов`язань з оплати наданих послуг.

Згідно із ст. 322 ЦК власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 156 ЖК України повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року №2633-IV, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила).

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил (що діяли на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Згідно з пунктом 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Виходячи з п.12, 21 Правил №630 нарахування оплати за послуги централізованого опалення квартири не залежало від кількості зареєстрованих осіб в квартирі, а визначається відповідно до розміру опалювальної площі.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" 2004 року, який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.19 вказаного Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», 2004 встановлено було обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

01 травня 2019 року вступив в діюЗакон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі послуги з постачання теплової енергії.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1. ст. 1 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Пунктами 2, 5 частини другоїстатті 7вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні із споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст.9 вказаного Закону).

Встановлено, що договір про надання комунальних послуг між відповідачами та позивачем не укладався, однак факт відсутності договору на надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Такий правовий висновок викладений в Постанові ВСУ від 20.04.2016 по справі 6-2951цс15.

Таким чином споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачем не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов`язком споживача.

Відповідно до змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внесених Законом України №1060-ІХ від 03.12.2020 (набрав чинності 01.05.2021), плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Після опублікування позивачем 01.10.2021 Типового індивідуального договору про надання послугу з постачання теплової енергії та відсутності заперечень споживачів щодо обрання такої моделі договірних відносин, з 01.11.2021 вважається, що такий договір укладено між позивачем і відповідачами. Тому з листопада 2021 року позивачем здійснюється нарахування плати за абонентське обслуговування.

За змістом ч. 1 ст.901, ч.1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як видно із матеріалів справи, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідачів солідарно на свою користь інфляційних втрат у розмірі 6456,50 грн, 3% річних у розмірі 1658,38 грн, та надав розрахуки. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

Пунктом 42 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

У зв`язку з невиконанням відповідачами обов`язку з оплати комунальних послуг позивачем здійснено нарахування пені за період з 30.12.2023 по 15.07.2025 в розмірі 964,61 грн.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

На підставі ст.ст.12, 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено, що позивач свої обов`язки з постачання теплової енергії виконував, відповідачі відзиву на позов не надали, факт утворення заборгованості по оплаті за надані позивачем комунальні послуги не спростували.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач просить стягнути заборгованість, що нарахована з листопада 2017 року, проте відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 з 31.08.2018, власником квартири не є.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості з постачання теплової енергії, яка нарахована до 31.08.2018, а саме в розмірі 5441,43 грн. Вказану суму заборгованості слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 . Залишок заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно з обох відповідачів, складає 26778,15 грн.

Оскільки встановлено, що заборгованість підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_2 починаючи з 31 серпня 2018 року, тому відсутні підстави для стягнення з останньої інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на заборгованість, що виникла до вказаної дати. Відповідно до розрахунків позивача, за заборгованість, що виникла в листопаді 2017 року нараховано компенсацію за інфляцію в розмірі 1342,23 грн, 3% річних в розмірі 386,59 грн; за заборгованість, що виникла в грудні 2017 року нараховано компенсацію за інфляцію в розмірі 419,83 грн, 3% річних в розмірі 123,92 грн. Вказані суми підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 . В подальшому, за період виникнення заборгованості з січня 2018 року по листопад 2020 року, нарахування інфляційних втрат та 3% річних позивачем не здійснювалось.

Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню. Слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період 01.11.2017 по 30.08.2018 у розмірі 5441,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 1762,06 грн, 3% річних 510,51 грн. Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період 31.08.2018 по 31.05.2025 у розмірі 26778,15 грн, заборгованість з оплати за абонентське обслуговування в розмірі 433,58 грн, інфляційні втрати у розмірі 4694,44 грн, 3% річних 1147,87 грн, пеню 964,61 грн.

Виходячи з того, що вимоги позивача підлягають частковому задоволеню, з урахуванням приписів частини першоїстатті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню з відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Напідставі викладеного,керуючись ст.ст.322,509,525,526,625ЦК України,Законом України«Про житлово-комунальніпослуги»,ст.ст.12,13,76-81,89,141ч.1, 247ч.2,263-265,268,274,279,280,282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2017 по 30.08.2018 в розмірі 5441 (п`ять тисяч чотириста сорок одна) грн. 43 коп., інфляційні втрати 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 06 коп., 3% річних 510 (п`ятсот десять) грн 51 коп., а всього 7714 (сім тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 31.08.2018 по 31.05.2025 в розмірі 26 778 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят вісім) грн 15 коп, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.10.2023 по 31.05.2025 в розмірі 433 (чотириста тридцять три) грн 58 коп, інфляційні втрати 4694 (чотири тисячі шістсот дев`яносто чотири) грн 44 коп., 3% річних 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн 87 коп., пеня 964 (дев`ятсот шістдесят чотири) грн 61 коп., а всього 34 018 (тридцять чотири тисячі вісімнадцять) гривень 65 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір у розмір 1793 (одна тисяча сімсот дев`яносто три) грн 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір у розмір 1234 (одна тисяча двісті тридцять чотири) грн 15 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Дата складення повного тексту судового рішення 15 жовтня 2025 року.

Суддя С.М. Хмельова