Рішення № 130995705, 01.10.2025, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/786/25

Провадження № 2/535/438/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.,

за участі: секретаря судового засідання Васильченко В.О.,

розглянувши у підготовчому судовому судовому засіданні в с-щі Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), представник: адвокат Кулик Юлія Василівна (адреса:38600, вул.Полтавський шлях,239, с-ще Котельва Полтавської області, РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Котелевської селищної ради Полтавської області (адреса: Полтавськаобласть,Полтавський район,с-ще Котельва, вул. Полтавський шлях,224, ЄДРПОУ:13955812) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини;

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника-адвоката Кулик Ю.В. звернуласядо Котелевського районного суду Полтавської області з позовом до Котелевської селищної ради Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк, достатній для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначила, що позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною дочкою ОСОБА_2 .

До серпня 2019 року ОСОБА_2 проживала у с-щі Котельва Полтавського району Полтавської області за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з хворобою Марії Романівни (компресійний перелом тіла хребця Th12 II ступеня) її дочка ОСОБА_4 забрала матір до себе в м. Харків.

Житловий будинок у ОСОБА_5 , було відчужено за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області Лапочкою Р.О. 15 серпня 2019 року та зареєстрованим у реєстрі за № 509.

19 серпня 2019 року ОСОБА_6 була знята з реєстрації місця проживання у с-щі Котельва, що підтверджується відміткою у її паспорті. Після цього вона проживала без реєстрації місця проживання (не мала прописки).

У м. Харкові ОСОБА_6 перебувала під наглядом сімейних лікарів Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 11» Харківської міської ради, а її фактичним місцем проживання була адреса: АДРЕСА_1 .

Початок повномасштабного вторгнення ОСОБА_1 разом із матір`ю, ОСОБА_2 , зустріли у місті Харкові. Квартира, в якій вони мешкали, розташована на околиці міста, у районі Салтівки, що з перших днів війни зазнав та зазнає й досі масованих обстрілів та значних руйнувань. З огляду на реальну загрозу життю та здоров`ю, ОСОБА_7 разом із 86-річною матір`ю були змушені залишити Україну у 2022 році та як біженки знайшли тимчасовий прихисток у Словацькій Республіці.

На території Словацької Республіки позивачка та її матір винаймали житло у пана ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_3 , і проживали там спільно у період з 01.11.2022 року до 06.06.2023 року (день смерті). На підтвердження цього додається належним чином засвідчена та апостильована заява власника житла від 04.06.2025 року про підтвердження факту проживання з перекладом українською мовою, а також договори про надання житла біженцям.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла в м. Братислава-Петржалка Словацької Республіки, про що в Книзі записів про смерть РАЦСу м.Братислава-Петржалка в томі 23, рік 2023, на сторінці 107, за порядковим номером 371 зроблено запис.

Тіло ОСОБА_2 було кремовано на території Словацької Республіки, що підтверджується довідкою № 6139/6139-547-86239 від 24 липня 2023 року, виданою Посольством України в Словацькій Республіці. За проханням ОСОБА_1 урна з прахом матері була перевезена до України та похована у с-щі Котельва.

За свого життя ОСОБА_2 зробила заповідальне розпорядження, згідно з яким заповіла своїй дочці, ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 3,27 га, надану для сільськогосподарського використання, розташовану на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, яка належала їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії II- ПЛ № 019097, виданого Котелевською селищною радою 07.12.1999 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 75, про що свідчить заповіт, посвідчений 04 липня 2015 року за реєстровим № 272 ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області.

Позивачка, будучи пенсіонеркою (63 роки) та не обізнана у питаннях спадкового права, пережила значний емоційний стрес, відчуття страху та втрату житла, унаслідок чого не повернулася в Україну й до сьогодні. Лише 28 лютого 2025 року вона звернулася до Посольства України в Словацькій Республіці для посвідчення заяви про прийняття спадщини.

До складу спадкового майна входить земельна ділянка площею 3,27 га, яка надана для сільськогосподарського використання та розташована на території Котелевської селищної ради Полтавського (раніше Котелевського) району Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії II- ПЛ № 019097, виданого Котелевською селищною радою 07.12.1999 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 75.

Оскільки нерухоме майно розташоване на території Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 подала нотаріально посвідчену заяву про прийняття спадщини через свого представника за довіреністю ОСОБА_10 , до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Ковпака Віталія Івановича.

За результатами розгляду звернення щодо заведення спадкової справи нотаріусом було роз`яснено наступне.

З огляду на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та була знята з реєстраційного обліку місця проживання на території України, а позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті спадкодавця постійно проживала разом з нею у Словацькій Республіці, однак факт такого проживання на момент відкриття спадщини на території Словацької Республіки не був встановлений, нотаріус дійшов висновку, що відповідно до вимог статті 1272 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 вважається спадкоємцем, яка пропустила шестимісячний строк, визначений законодавством для прийняття спадщини, та не прийняла її, оскільки у встановлений строк не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори та на момент смерті зареєстрована за адресою померлої не була.

Згідно підпункту 4.18 п. 4 глави 10 розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

А тому нотаріусом було роз`яснено право позивача звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про що свідчить лист за № 241/01-16 від 14.08.2025 року.

Пропуск строку прийняття спадщини позивачкою був зумовлений обставинами, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до нотаріуса. ОСОБА_1 здійснювала постійний догляд за спадкодавцем, проживаючи разом із матір`ю на території Словацької Республіки, та була змушена екстрено евакуюватися з м. Харкова через воєнні дії, унаслідок чого її житло зазнало пошкоджень. Після вимушеного виїзду за кордон через повномасштабне вторгнення позивачка фактично залишилася без місця проживання в Україні та зазнала психологічної травми, що сформувало у неї особистий бар`єр для повернення в Україну.

На момент смерті матері позивачка мала на руках оригінал заповіту та державного акта на земельну ділянку, у зв`язку з чим вважала, що шляхом спільного проживання зі спадкодавцем та фактичного вступу в управління спадковим майном вона вже прийняла спадщину, і тому не вбачала необхідності у поданні заяви до нотаріуса у певні терміни.

Додатковою об`єктивною перешкодою було те, що свідоцтво про смерть, видане компетентними органами Словацької Республіки, підлягало легалізації шляхом проставлення апостиля та перекладу на українську мову, що потребувало часу та додаткових фінансових витрат.

На час виїзду з території України у 2022 році засоби масової інформації офіційно повідомляли, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 встановлено: на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється (постанова була доповнена пунктом 3 згідно з постановою КМУ № 209 від 06.03.2022 року діє до дня припинення чи скасування воєнного стану).

У серпні 2025 року, позивачка маючи намір оформити спадщину після смерті матері, звернувшись до нотаріуса через представника, дізналася, що строк для прийняття спадщини нею пропущено. Приватний нотаріус Ковпак В. І. повідомив, що постанова КМУ № 164 від 28.02.2022, якою було зупинено перебіг строку прийняття спадщини на час воєнного стану, зазнала змін, і що, незважаючи на продовження воєнного стану, перебіг зазначеного строку вже не є зупиненим.

Крім того, додатковими перешкодами стали складне фінансове становище, зумовлене значними витратами на лікування, похилий вік, відсутність інформації (юридична необізнаність) про можливість подання заяви через консульську установу, без приїзду в Україну, а також тяжкий психологічний стан, спричинений смертю матері та руйнуваннням квартири.

Крім того, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини просить враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю в три місяці.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 25.08.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено підготовче судове засідання (а.с.74-75).

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явились, надали заяву про розгляд справи безїх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

10.09.2025 від представника відповідача Котелевської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі та розгляд справи просить провести без його участі (а.с.85).

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування передбачених ст.ст. 200, 206 ЦПК України наслідків визнання відповідачем позову у підготовчому засіданні, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Котелевським райбюро ЗАГС Полтавської області 06 жовтня 1961 року, та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим Котелевським відділом ЗАГС Полтавської області 31 травня 1981 року (а.с.15).

До серпня 2019 року ОСОБА_2 проживала у с-щі Котельва Полтавського району Полтавської області за адресою: АДРЕСА_2 .

Житловий будинок у ОСОБА_5 , було відчужено за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області Лапочкою Р.О. 15 серпня 2019 року та зареєстрованим у реєстрі за № 509, що підтверджується Інформаційною довідкою №439377310 від 13.08.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.19-20).

19 серпня 2019 року ОСОБА_6 була знята з реєстрації місця проживання у с-щі Котельва, що підтверджується відміткою у її паспорті (арк. 11) (а.с.18)

У м. ОСОБА_11 перебувала під наглядом сімейних лікарів Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 11» Харківської міської ради, а її фактичним місцем проживання була адреса: АДРЕСА_1 , що підтверджується деклараціями про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (а.с.22-23).

Початок повномасштабного вторгнення ОСОБА_1 разом із матір`ю, ОСОБА_2 , зустріли у місті Харкові. Квартира, в якій вони мешкали, розташована на околиці міста, у районі Салтівки, що з перших днів війни зазнав та зазнає й досі масованих обстрілів та значних руйнувань. З огляду на реальну загрозу життю та здоров`ю, ОСОБА_7 разом із 86-річною матір`ю були змушені залишити Україну у 2002 році та як біженки знайшли тимчасовий прихисток у Словацькій Республіці.

На території Словацької Республіки позивачка та її матір винаймали житло у пана ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_3 , і проживали там спільно у період з 01.11.2022 року до 06.06.2023 року (день смерті). На підтвердження цього додається належним чином засвідчена та апостильована заява власника житла від 04.06.2025 року про підтвердження факту проживання з перекладом українською мовою, а також договори про надання житла біженцям (а.с.35-55).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла в м. Братислава-Петржалка Словатської Республіки, про що в Книзі записів про смерть РАЦСу м.Братислава-Петржалка в томі 23, рік 2023, на сторінці 107, за порядковим номером 371 зроблено запис (а.с.27).

Тіло ОСОБА_2 було кремовано на території Словацької Республіки, що підтверджується довідкою № 6139/6139-547-86239 від 24 липня 2023 року, виданою Посольством України в Словацькій Республіці. За проханням ОСОБА_1 урна з прахом матері була перевезена до України та похована у с-щі Котельва (а.с.31).

За свого життя ОСОБА_2 зробила заповідальне розпорядження, згідно з яким заповіла своїй дочці, ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 3,27 га, надану для сільськогосподарського використання, розташовану на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, яка належала їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії II- ПЛ № 019097, виданого Котелевською селищною радою 07.12.1999 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 75, про що свідчить заповіт, посвідчений 04 липня 2015 року за реєстровим № 272 ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області (а.с.63).

Позивачка, будучи пенсіонеркою (63 роки) та не обізнана у питаннях спадкового права, пережила значний емоційний стрес, відчуття страху та втрату житла, унаслідок чого не повернулася в Україну й до сьогодні. Лише 28 лютого 2025 року вона звернулася до Посольства України в Словацькій Республіці для посвідчення заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст.1221 ЦК України , якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно доЗакону України«Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадкового майна входить земельна ділянка площею 3,27 га, яка надана для сільськогосподарського використання та розташована на території Котелевської селищної ради Полтавського (раніше Котелевського) району Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії II- ПЛ № 019097, виданого Котелевською селищною радою 07.12.1999 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 75 (а.с.66)

Оскільки нерухоме майно розташоване на території Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 подала нотаріально посвідчену заяву про прийняття спадщини через свого представника за довіреністю ОСОБА_10 , до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Ковпака Віталія Івановича.

За результатами розгляду звернення щодо заведення спадкової справи нотаріусом було роз`яснено наступне.

Відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини впродовж шести місяців з моменту смерті спадкодавця або постійно проживати разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявити про відмову від неї протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно підпункту 4.16 п. 4 глави 10 розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

З огляду на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та була знята з реєстраційного обліку місця проживання на території України, а позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті спадкодавця постійно проживала разом з нею у Словацькій Республіці, однак факт такого проживання на момент відкриття спадщини на території Словацької Республіки не був встановлений, нотаріус дійшов висновку, що відповідно до вимог статті 1272 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 вважається спадкоємцем, яка пропустила шестимісячний строк, визначений законодавством для прийняття спадщини, та не прийняла її, оскільки у встановлений строк не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори та на момент смерті зареєстрована за адресою померлої не була.

Згідно підпункту 4.18 п. 4 глави 10 розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

А тому нотаріусом було роз`яснено право позивача звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про що свідчить лист за № 241/01-16 від 14.08.2025 року (а.с.65).

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Пропуск строку прийняття спадщини позивачкою був зумовлений обставинами, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до нотаріуса. ОСОБА_1 здійснювала постійний догляд за спадкодавцем, проживаючи разом із матір`ю на території Словацької Республіки, та була змушена екстрено евакуюватися з м. Харкова через воєнні дії, унаслідок чого її житло зазнало пошкоджень. Після вимушеного виїзду за кордон через повномасштабне вторгнення позивачка фактично залишилася без місця проживання в Україні та зазнала психологічної травми, що сформувало у неї особистий бар`єр для повернення в Україну.

На момент смерті матері позивачка мала на руках оригінал заповіту та державного акта на земельну ділянку, у зв`язку з чим вважала, що шляхом спільного проживання зі спадкодавцем та фактичного вступу в управління спадковим майном вона вже прийняла спадщину, і тому не вбачала необхідності у поданні заяви до нотаріуса у певні терміни.

Додатковою об`єктивною перешкодою було те, що свідоцтво про смерть, видане компетентними органами Словацької Республіки, підлягало легалізації шляхом проставлення апостиля та перекладу на українську мову, що потребувало часу та додаткових фінансових витрат.

На час виїзду з території України у 2022 році засоби масової інформації офіційно повідомляли, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 встановлено: на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється (постанова була доповнена пунктом 3 згідно з постановою КМУ № 209 від 06.03.2022 року діє до дня припинення чи скасування воєнного стану).

У зв`язку з евакуацією за межі України та з урахуванням зазначених змін у законодавстві, позивачка була переконана, що перебіг строку для прийняття спадщини залишатиметься зупиненим до дня припинення або скасування воєнного стану, і що після повернення в Україну вона матиме законне право оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку.

Лише у серпні 2025 року, маючи намір оформити спадщину після смерті матері, позивачка звернувшись до нотаріуса через представника, дізналася, що строк для прийняття спадщини нею пропущено. Приватний нотаріус Ковпак В. І. повідомим, що постанова КМУ № 164 від 28.02.2022, якою було зупинено перебіг строку прийняття спадщини на час воєнного стану, зазнала змін, і що, незважаючи на продовження воєнного стану, перебіг зазначеного строку вже не є зупиненим.

Додатковими перешкодами стали складне фінансове становище, зумовлене значними витратами на лікування (у матері позивачки було діагностовано міжвертельний перелом стегнової кістки; 05.05.2023 року, перебуваючи у Словацькій Республіці, вона перенесла операцію), похилий вік, відсутність інформації (юридична необізнаність) про можливість подання заяви через консульську установу, без приїзду в Україну, а також тяжкий психологічний стан, спричинений смертю матері та руйнуваннням квартири.

Спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті (частина друга статті 1223 ЦК України).

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 681/203/17-ц від 17.10.2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/14 висловив свою позицію, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Сукупність наведених обставин свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини та обґрунтовує необхідність його поновлення.

Згідно з даними Спадкового реєстру інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відсутня (інформаційна довідка № 82215706 від 14.08.2025 року).

Інші спадкоємці, які б звернулися до нотаріуса з питанням оформлення спадщини відсутні. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , який би виявив бажання на прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом, тому й звернулася до суду з метою визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки передбачений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк був пропущений з поважних причин.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як зазначено Верховним Судом в постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, зокрема пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд вважає, що зазначені позивачем фактори є суттєвими, а причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними .

За встановленого, суд вважає необхідним надати позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини тривалістю у три місяці.

Керуючись ст.ст.12,13,81,200,206,258,259,263-265 ЦПК України, суд;

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник: адвокат Кулик Юлія Василівна до Котелевської селищної ради Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк, достатній для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Г.М. Гуляєва