Ухвала суду № 130978718, 07.10.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8468/25

Справа № 754/13527/25

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва, в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.,

При секретарі - Кирилова А.

За відсутності сторін

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до Деснянського відділу Державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, вул.. Бальзака, 64, ЄДРПОУ 34972294) про скасування арешту.

Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального провадження.

В підготовчому засіданні стороною позивача було уточнено вимоги в частині ідентифікації місця знаходження арештованого майна і зазначено що арешт був накладений на домоволодіння за адресою - АДРЕСА_2

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Велика палата Верховного Суду вказала, що виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосувати під час вчинення позову інші норми, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені в статтях 27-29 ГПК України.

У чинній редакції ГПК України частина 3 статті 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцем розташування майна або основної його частини, що відповідає змісту частини 1 статті 30 ЦПК України.

Отже, за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Зважаючи на те, що позовні вимоги стосуються права розпорядження нерухомим майном, яке знаходиться на території Білоцерківського району Київської області, суд позбавлений можливості дійти висновку про підсудність даного спору Деснянському районному суду міста Києва.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Керуючись ст. 31 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту передати для розгляду до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя