Постанова № 1309728, 21.01.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.08

Справа №АС16/690-07.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді – Моїсеєнко В.М.

секретаря судового засідання – Данілова Т.А.

розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський зерноелеватор «ЮВС», с.Привокзальне Ямпільського району

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі

про скасування і визнання нечинним рішення № 49 від 03.04.2007р.

Представники сторін:

Від позивача: Ємельянов С.Є.

Від відповідача: Кальченко Т.М.

Суть справи: позивач просить суд скасувати та визнати нечинним рішення Управління пенсійного фонду України в Ямпільському районі від 03.04.2007р. № 49 про застосування штрафних санкцій в розмірі 644,50 грн.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов від 11.12.2007р. № 2742/08-14, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні.

Позивач подав узгоджену з відповідачем заяву з проханням продовжити термін розгляду справи до 21.01.2008р. Суд , з дотриманням вимог ст.ст. 122, 150 Кодексу адміністративного судочинства України , задовольнив клопотання позивача та відповідача та дійшов висновку про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін , дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне :

Позиція позивача полягає в тому, що посадовими особами відповідача неправомірно винесено рішення № 49 від 03.04.2007р. про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 644,50 грн. за ненадання в установлений законом строк інформації про застрахованих осіб - працівників позивача.

Позивач зазначає, що у порядку та в строки визначені Законом України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ним була подана заява від 02.04.2007р.до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі про неможливість подати відповідні відомості про застрахованих осіб, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, так як звільнений директор позивача утримує у себе всю звітну, бухгалтерську , кадрову документацію та печатку позивача, в зв’язку з чим позивач звернувся до Ямпільського райсуду з позовом про витребування у колишнього директора – Жук Н.В. всієї документації та печатки. Ямпільським райсудом по справі № 2-22/7 було винесено рішення 03.03.2007р. , яким позовні вимоги задоволені. Дане судове рішення не оскаржене, вступило в законну силу 14.03.2007р. та відкрите виконавче провадження по виконанню рішення, однак, як зазначає позивач, станом на 16.04.2007р. документація та печатка не вилучені Ямпільською Державною виконавчою службою у колишнього директора підприємства позивача, а без наявності звітної та кадрової документації, позивач вважає, що неможливо подати відомості про застрахованих осіб на його підприємстві.

Суд не погоджується з позицією позивача , вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України від 09.07.2003р. № 1058-1У « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»( далі-Закон) , який, згідно з преамбулою, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зміна умов і норм щодо загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно зі ст. 5 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1У, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок подання звітності визначений « Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»( далі – Порядок), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004рю № 7-6 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2004р. за № 1000/9599, тобто Порядок має силу нормативного документу. В порушення вимог законодавства позивачем не подано звіту по системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до вимог Порядку страхувальники подають звітність до 01 квітня , наступного за звітним роком, в 2007 році перше квітня припало на вихідний день, тому термін подачі звітності у 2007р. був перший робочий день, тобто на 02.04.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача в судовому засіданні , позивачем 02.04.2007р. звітність за 2006 рік надана не була, але направлена заява, в якій повідомлено про неможливість подати зазначену звітність.

П.5.ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає фінансову відповідальність страхувальника за невиконання вимог Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в тому числі за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку до територіальних органів Пенсійного фонду, а саме: накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог викладених в п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачем була правомірно нарахована фінансова санкція, виходячи з 10 відсотків від суми страхових внесків, які підлягала сплаті за відповідний період.

Крім того, чинне законодавство не передбачає підстав для звільнення від фінансової відповідальності за не подання відповідної звітності.

Подання такої звітності є обов’язковим, оскільки у разі неподання страхувальником відповідних відомостей застрахована особа втрачає право на зарахування страхового стажу при зверненні для призначення пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, як необґрунтовані та неправомірні.

Згідно ст. ст. 94 - 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський зерноелеватор «ЮВС» ( 41200, Сумська обл., Ямпільський район, с. Привокзальне, вул. Залізнична, 18, код 31285016) про скасування та визнання нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі ( 41200, Сумська обл., смт.Ямпіль, б.Ювілейний,1, код 21129614) № 49 від 03.04.2007р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 644,50 грн. за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку - відмовити.

2.Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В.М.Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови складний і підписаний 22.01.2008р.

З оригіналом згідно