Рішення № 130951236, 18.09.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2893/25

Провадження №2/639/1245/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів Кобзар І.І., Скороход Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третіми особами зазначивши Другий ВДРАЦС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 (яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ОСОБА_4 і просить суд визнати батьківство, а саме, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зник безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни, є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що внести зміни (відомості) до актового запису про народження останнього.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його матір`ю є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а батьком - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте, як зазначає позивач, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , в графі батько зазначений - ОСОБА_8 , оскільки мати зазначила справжнє ім`я та побатькові батька, але прізвище назвала своє. Те що запис зроблено зі слів матері підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до статей 126,133, 135 СК України. Також позивач вказує, що його мати не була одружена з його батьком. Разом з цим, в свідоцтві про Хрещення (в Свято-Озерянскому храмі) прізвище позивача зазначене як « ОСОБА_9 », адже на той час у позивача було відсутнє свідоцтво про народження, однак батьки планували одружитися та дати йому прізвище батька. Але позивач зазначає, що коли йому виповнився 1 рік, за життєвих обставин батьки розсталися, але залишились у добрих стосунках між собою, і в подальшому батько брав активну участь у вихованні позивача, матеріально допомагав, підтримував, допомагав у навчанні, навчив всьому, що вмів сам, разом вони проводили багато часу, батько дбав про нього.

У зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, батько ОСОБА_2 пішов захищати Україну, однак, навіть будучи на службі, надсилав позивачу грошові кошти. 14.04.2024 року ОСОБА_2 виконував бойове завдання на тимчасово непідконтрольній Україні території в районі н.п. Георгіївка Донецької області, в результаті артилерійського обстрілу та застосування FPVдронів з боку противника було втрачено зв`язок з солдатом ОСОБА_2 , який не повернувся до підрозділу, у зв`язку з імовірним отриманням бойових ушкоджень та вважається зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни. Про зазначені трагічні обставини позивача повідомила бабуся - ОСОБА_4 , з якою він знаходиться в теплих родинних стосунках. За аналізом ДНК спорідненість Бабуся-Дитина встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічними родичами (на рівні бабуся-онук), по результатах проведеного дослідження, складає 99,17%. Як зазначає позивач, на сьогодні він хоче, щоб відомості про його народження (походження) відповідали дійсності - для реалізації його особистих немайнових та майнових прав, у тому числі, як близького родича зниклого безвісти, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 05.05.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) про визнання батьківства. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 07.07.2025 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання батьківства закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті. Викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 (за наявності її згоди); ОСОБА_11 , адреса: АДРЕСА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 його батьком, зазначивши вказані відомості про батька в документах про народження позивача. Також позивач пояснив, що йому не було присвоєно прізвище батька, але вони з ним весь час добре спілкувались, позивач завжди міг до батька прийти, спілкувався з іншими родичами, вказуючи, що у батька було ще 2 доньки та законна дружина.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Жаворонкова Г.С. приймала участь у підготовчому та судових засіданнях, надала вступне слово, в якому позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на викладені у позові обставини, в подальшому подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача, не заперечувала проти заочного розгляду справи. Окрім того, просила суд прийняти відмову від виклику та допиту свідка ОСОБА_11 .

В судове засідання 18.09.2025 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 18.09.2025 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_9 надав письмову заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїнадав письмову заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи Міністерства оборони України та третя особа ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 18.09.2025 року всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд,дослідивши письмовідокази та показання свідків, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис №3 та підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 13.04.2013 року. Його батьками зазначені ОСОБА_12 та ОСОБА_7 (а.с. 9).

Відомості про батька дитини ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесені зі слів матері відповідно до ст. 135 СК України, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження відповідно до ст.ст. 126,133, 135 СК України від 07.01.2025 року №00048599636 (а.с. 10-11).

При цьому в свідоцтві про Хрещення позивача від 23.05.2004 року його прізвище зазначене як « ОСОБА_9 » (а.с. 12).

З копії довідки про рух коштів по картці Монобанк від 22.10.2024 року, належної клієнту ОСОБА_1 вбачається, що 15.03.2024 року на вказаний картковий рахунок позивача від ОСОБА_13 надійшли грошові кошти у сумі 3000,00 грн. (а.с. 13).

У зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, ОСОБА_2 перебуваючи на військовій службі пішов захищати Україну, однак14.04.2024 року ОСОБА_2 виконував бойове завдання на тимчасово непідконтрольній Україні території в районі н.п. Георгіївка Донецької області, в результаті артилерійського обстрілу та застосування FPVдронів з боку противника було втрачено зв`язок з солдатом ОСОБА_2 , який не повернувся до підрозділу, у зв`язку з імовірним отриманням бойових ушкоджень та вважається зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни, що підтверджується сповіщенням №288 від 15.05.2024 року та витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 09.04.2025 року, до якого внесені дані про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як такого, що зник на території бойових дій (під час воєнних дій), про що зареєстровано заяву №4834 від 16.05.2024 року і відкрито кримінальне провадження (а.с. 23-26).

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що зроблено відповідний актовий запис №14 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.09.1983 року, в якому його батьками зазначені ОСОБА_14 і ОСОБА_4 (а.с.14).

Відповідно до результату дослідження №45499 за Аналізом ДНК спорідненість Бабуся-Дитина, проведеного медико-генетичним центром Мама Папа встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічними родичами (на рівні бабуся-онук), по результатах проведеного дослідження, складає 99,17% (а.с.20-22).

Позивачем надані суду світлини на підтвердження факту родинних відносин, на яких він зображений разом з батьками та бабусею (а.с. 17-19).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що позивач ОСОБА_15 доводиться їй сином, а відповідач ОСОБА_16 її колишній цивільний чоловік, з яким вони були знайомі ще з 5 класу, проживали разом кілька років, але після народження дитини, коли ОСОБА_17 виповнився рік вони розійшлися. Між тим ОСОБА_18 завжди спілкувався, виховував і допомагав синові.

Третя особа ОСОБА_4 , попередньо надавши згоду на її допит у судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що позивач ОСОБА_15 доводиться їй онуком, який народився під час спільного проживання її сина ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . В подальшому вони розсталися, але ОСОБА_18 весь час підтримував ОСОБА_20 , забирав його. Свідок також близько спілкувалась з онуком, пройшла відповідний тест, який підтвердив їх спорідненість, ознайомлена з результатом тесту.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що позивач є її племінником, отже їй відомо про те, що ОСОБА_15 народився в результаті стосунків її сестри ОСОБА_21 та ОСОБА_13 , який після розірвання стосунків з ОСОБА_21 все одно весь час опікувався сином.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2статті 78 ЦПК України зазначено, щообставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Слід зазначити, що висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року у справі № 205/5698/21.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відтак, судом на підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів, показань свідків, встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 від матері ОСОБА_7 в результаті її стосунків з відповідачем ОСОБА_2 , з яким вона не перебувала в зареєстрованому шлюбі, однак деякий час до народження сина підтримувала близькі стосунки. Під час складання актового запису про народження позивача відомості про батька були записані зі слів матері на підставі ст. 135 СК України. Однак ОСОБА_2 виявляв до позивача ОСОБА_15 батьківське піклування, визнавав його своїм сином, опікувався та матеріально підтримував його до часу, коли відповідач зник безвісті під час військової служби. Зазначені обставини повною мірою підтверджені в сукупності письмовими доказами, показаннями свідків і висновком лабораторного молекулярно-генетичного дослідження, яким встановлено, що за Аналізом ДНК вірогідність спорідненості Бабуся-Дитина між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є матір`ю відповідача ОСОБА_2 , складає 99,17%. Отже суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і визнання батьківства позивача, а саме, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи викладене, суд також вважає за необхідне внести зміни до актового запису №3, вчиненого 13.04.2013 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначивши його батьком громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 206, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 121, 122, 125, 128, 135 СК України, Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання батьківства задовольнити.

Визнати батьківство, а саме, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни (відомості) до актового запису №3, вчиненого 13.04.2013 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначивши його батьком громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Треті особи:

-Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ:33292186, адреса: 61052, м. Харків, вул. Зброярська, буд. 10/14;

-Міністерство оборони України, ЄДРПОУ:00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6;

-ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ;

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка діє в інтересах: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , адреса: АДРЕСА_2 ;

-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 14.10.2025 року.

Суддя Н.В. Баркова