Ухвала суду № 130946405, 09.10.2025, Воловецький районний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

про скасування арешту на майно

Справа № 936/1224/25

Провадження № 1-кс/936/237/2025

09.10.2025 селище Воловець

Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП №2 ОСОБА_4 , заявника ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного в межах досудового розслідування кримінального провадження ЄРДР №12025071090000157 від 22.08.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

представника володільця майна ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в межах досудового розслідування кримінального провадження ЄРДР №12025071090000157 від 22.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання зазначила, що ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 08.09.2025 накладено арешт на рухоме майно - автомобіль марки «Меrcedes-Benz» Е 220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, що має серію НОМЕР_2 , з метою збереження речового доказу та проведення відповідних експертиз. Заборонено на термін накладення арешту будь-яким фізичним чи юридичним особам використання вищевказаного майна. Вважає, що арешт на майно накладено необґрунтовано, оскільки автомобіль був придбаний батьком підозрюваного ОСОБА_7 , який проживав в АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Автомобіль перебуває у володінні доньки померлого ОСОБА_7 ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала з батьком в АДРЕСА_1 на день його смерті та продовжує проживати за вказаною адресою. ОСОБА_5 , яка володіє та користується автомобілем, відношення до інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 кримінального правопорушення не має. Вилучений автомобіль являється єдиним транспортним засобом, яким користується родина. Обшук автомобіля на місці події проведений за згодою підозрюваного ОСОБА_7 , який не перешкоджав даній слідчій дії і на даний час виконує процесуальні обов`язки підозрюваного у кримінальному провадженні. Характер інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення не потребує проведення експертного дослідження автомобіля та слідчим експертиза транспортного засобу не призначена. Після обшуку автомобіля жодні слідчі дії, об`єктом яких є даний автомобіль, не проводилися. Зазначений автомобіль не підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та не може бути звернений на відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди у першу чергу тому, що не являється власністю підозрюваного. Відтак, підстави арешту автомобіля у виді заборони користування майном відсутні, а подальше невизначено тривале перебування транспортного засобу під арештом на відкритому штафмайданчику у неналежних для зберігання умовах, за яких майно псується, порушує гарантоване Конвенцією про захист прав та основоположних свобод та Конституцією України право володільця майна на вільне володіння, та користування ним. Підстав вважати, що власниця автомобіля знищить майно, відсутні.

Представник заявника у судовому засіданні клопотання підтримала, просить таке задовольнити.

Заявниця у судовому засіданні підтримала позицію свого представника, при цьому додатково пояснила, що вилучений автомобіль належав її батькові, котрий помер, однак право власності в порядку спадкування ще не оформили. Даним автомобілем, крім неї, періодично користувався її брат ОСОБА_7 . Також зазначила, що в її користуванні не має гаражного приміщення для зберігання автомобіля.

Слідчий СВ ВП №2 ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання про скасування арешту на майно заперечив та пояснив, що вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні і потреба в такому арешті не відпала. Крім того, відносно підозрюваного на даний час проводиться ще одне аналогічне досудове розслідування, за санкцією якої передбачено конфіскацію майна.

Прокурор підчас розглядуклопотання також заперечив щодо скасування арешту на транспортний засіб з передачею користування автомобіля власнику.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Судом встановлено, що в провадженні СД ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071090000157 від 22.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

06.09.2025 з метою відшукання речових доказів, було проведено обшук транспортного засобу марки «Меrcedes-Benz» Е 220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , зареєстрованому АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Samsung А05s IMEI 1: НОМЕР_3 IMEI: НОМЕР_4 з наявною сім-карткою НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «G»; банківську картку НОМЕР_6 «ПриватБанк»; імітаційні (несправжні) грошові кошти купюрами по 100 доларів США з серіями та номерами KG43462628B у кількості 4 купюри, AB74885370F у кількості 5 купюр, HF31808085C у кількості 5 купюр, KB43804796J у кількості 4 купюри, HB37467292H у кількості 4 купюри, FK72023874A у кількості 4 купюри, KB88225999I у кількості 6 купюр HK35141693C у кількості 5 купюр, KB43804796J у кількості 1 купюра, KF11598465B у кількості 52 купюр, на загальну суму 9000 доларів США; грошові кошти купюрами по 100 доларів США у загальній сумі 7000 доларів США.

Постановою слідчого СВ відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 06.09.2025 транспортний засіб марки «Меrcedes-Benz» Е 220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 13.03.2025 накладено арешт на рухоме майно, а саме автомобіль марки «Меrcedes-Benz» Е 220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, що має серію НОМЕР_2 , з метою збереження речового доказу та проведення відповідних експертиз. Заборонено на термін накладення арешту будь-яким фізичним чи юридичним особам використання вищевказаного майна.

Дана ухвала учасниками провадження не оскаржувалась та набрала законної сили.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності.

У постановах Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Європейського Суду від 24.03.2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації» судом наголошується на тому, що найперша та найбільш суттєва вимога ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено, транспортний засіб «Меrcedes-Benz» Е 220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , міг бути засобом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та зберегти на собі сліди вказаного злочину, і такі можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, санкцією ч.3 ст.332 КК України перебачено обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

В клопотанні про скасування арешту майна представник вказує, що підозрюваний ОСОБА_7 не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження, який був вилучений під час обшуку, скасування арешту на автомобіль не призведе до втрати або будь-якого пошкодження майна та настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Однак слідчий суддя, вважає такі твердження заявника такими, що не дають підстав для скасування арешту на майно, а саме арешту автомобіля марки «Меrcedes-Benz» Е 220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 .

Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує, що досудове розслідування кримінального провадження триває, вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом, а тому підстави необхідності застосування такого продовжують існувати.

А тому, оскільки досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває, слідчий суддя вважає, що скасування арешту вищевказаного транспортного засобу може унеможливити проведення об`єктивного досудового розслідування.

Слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту не може бути задоволено і є передчасним.

Керуючись статтями 174, 371, 372, 376, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного в межах досудового розслідування кримінального провадження ЄРДР №12025071090000157 від 22.08.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали виготовлено 14.10.2025.

Слідчий суддя: ОСОБА_1