Ухвала суду № 130941431, 10.10.2025, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/984/25

2/287/808/25

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"10" жовтня 2025 р. м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивачки адвокат Павелко Руслан Сергійович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивачки адвокат Павелко Руслан Сергійович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення аліментів.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Винару Л.В.

На запит суду від Олевської міської ради Житомирської області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України.

Зокрема, у поданій позовній заяві:

- не зазначено повного місце розташування суду першої інстанції, до якого подається заява;

- не вірно зазначено поштовий індекс місце проживання ОСОБА_2 ;

- не зазначено адрес електронної пошти учасників справи;

- не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- не зазначено щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, сторонами в цивільному процесі є особи, які беруть участь в справі, спір яких про суб`єктивне право або особистий інтерес, що охороняється законом, суд повинен розглянути і вирішити.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (Стаття 48 ЦПК України).

Позивач це особа, на захист прав та інтересів якої відкрито провадження у справі. З цього випливає, що позовна заява подається для захисту порушених прав, а саме порушення в часі повинно існувати до відкриття провадження у справі.

Відповідач це особа, яка за заявою позивача або іншого ініціатора процесу залучається судом до участі у справі для визначення підстав покладення на неї обов`язку щодо поновлення суб`єктивного права позивача, яке зазнало посягання.

Цивільне процесуальне законодавство наділяє сторони широким колом процесуальних прав і покладає на них процесуальні обов`язки.

У свою чергу треті особи в цивільному процесі це особи, які вступають у вже порушену справу для захисту своїх суб`єктивних прав та інтересів, які можуть бути уражені судовим рішенням.Вони поділяються на дві основні категорії: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (відповідають позивачу), і треті особи, які не заявляють самостійних вимог (залучаються на стороні позивача або відповідача).

Третя особа у процесуальному праві учасник процесу, що не є позивачем або відповідачем, але вступає до спору для захисту особистих суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому, одна і та сама особа не може бути одночасно відповідачем і третьою особою в одному й тому ж судовому процесі, оскільки це суперечить процесуальним нормам, які розмежовують ці ролі.

В порушення зазначених вимог процесуального законодавства представник позивачки вказав ОСОБА_2 одночасно як відповідача та третю особу. Враховуючи наведене, позовну заяву в цій частині слід уточнити.

Також, згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити в собі зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.

Водночас чинне законодавство містить тлумачення визначень «вимога майнового» та «вимога немайнового» характеру.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

У свою чергу, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

У даній справі представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Павелко Р.С. просить, крім іншого, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини, що є вимогою майнового характеру,а тому позовна заява має містити в собі зазначення ціни позову.

П. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

У вступній частині позовної заяви адвокат Павелко Р.С. визначив ціну позову у розмірі 7689 грн. 00 коп. Проте, позовна заява та додані до неї документи, не містять обґрунтованого розрахунку сум, що підлягають стягненню у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.

Також, згідно з чинним законодавством України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собізміст позовних вимогта чіткий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням фактів та посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Підзмістом позовних вимогрозуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

При цьому, правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2ст. 16 ЦК України,способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те,до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

У поданій позовній заяві, крім вимоги про стягнення аліментів, представник позивачки просить також зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа виданого 25.07.2012 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області у справі №1620/1941/2012.

Згідно норм ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовомплатника абоодержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Проте, згідно рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25.07.2012 року по справі №1620/1941/2012 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_4 , 2007 року народження, стягуються з ОСОБА_2 . Таким чином, саме ОСОБА_2 є платником аліментів та наділений правом на звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів у разі наявності відповідних обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів.

При цьому, підсудність справи за позовом про зменшення розміру аліментів визначається із дотриманням загальних правил територіальної юрисдикції (підсудності) визначеною нормами § 3 Глави 2 ЦПК України.

Крім того, норми Закону України «Про судовий збір» не передбачають звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи позивачів у справах про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.

Таким чином, при зверненні до суду із вимогою немайнового характеру про зменшення розміру аліментів необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. Документ про сплату судового збору має бути поданий до суду, для долучення до матеріалів справи.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивачки адвокат Павелко Руслан Сергійович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення аліментів - залишити без руху.

Надати позивачці (її представнику) строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В.Винар