Рішення № 130940606, 13.10.2025, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3127/24

№ 2/207/108/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Бакуліні І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н у розмірі 46185,88 грн., оскільки 27.11.2017 року згідно кредитного договору №б/н відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка отримала кошти, але своїх зобов`язань у повному обсязі не виконала, внаслідок чого станом на 28.04.2024 року виникла заборгованість у розмірі 46185,88 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 26943,01 грн.; заборгованість за відсотками 19242,87 грн. Просить позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги просили задовольнити повністю.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явились, позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов, просили відмовити в задоволенні позову. Зазначили, що позовні вимоги є незаконними і необґрунтованими, оскільки позивач не надав жодних доказів, які підтверджують залишок заборгованості у відповідача у розмірі 46185,88 грн. З розрахунку, наданого позивачем до позову, вбачається відсутність сум наданого кредиту, відсутнє розуміння наявного розміру тіла кредиту, суми простроченої заборгованості на яку банк може нараховувати проценти за прострочення платежу. Окрім того, в розрахунках, суми поточної заборгованості змінюються то в бік збільшення, то в бік зменшення, суми сплаченої заборгованості за деякі періоди банком взагалі не враховуються. Отже, за договором від 27.11.2017 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість. Так, з 14.05.2021 року по 14.10.2021 року, вбачається повне погашення заборгованості в сумі 45000,00 грн. із загальної суми боргу в розмірі 26588,01 грн. із яких на рахунку повинен бути відображений залишок в сумі 18411,99 грн., але в розрахунку сума боргу не зменшена, що ставить під сумнів реальність та правильність здійснених позивачем розрахунків. Позивач не довів належними, допустимими доказами факт залишку у відповідача заборгованості. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт надання грошових коштів ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.11.2017 року саме у розмірі 26943,01 грн. Крім того, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором від 27.11.2017 року, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , підготовлені співробітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоведеного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не надав, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов`язок доказування. Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації. Проте, матеріали справи не містять підтвердження перерахування грошових коштів на користь відповідача, а саме, первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Позивачем не надано належним чином оформлених виписок про стан рахунків позичальника, даних балансу, меморіальних ордерів, квитанцій будь-які інші первинні документи. Тобто, фактів видачі кредиту та загалом сума заборгованості нібито у розмірі 46185,88 грн. у відповідача не мають жодного документального підтвердження. Отже, позивач не довів наявність заборгованості відповідача саме у розмірі 46185,88 грн., тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, дійшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2017 року ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку.

У вказаній заяві ОСОБА_1 погодилася з тим, що дана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірники договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Вона зобов`язується виконувати вимог умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А-Банку.

Анкета-заява підписана ОСОБА_1 особисто.

Відповідно до довідки за картами ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 , строком дії до серпня місяця 2021 року; № НОМЕР_3 , строком дії до квітня місяця 2027 року.

Згідно довідки за лімітами, відповідно до кредитного договору б/н від 27.11.2017 року за період з 27.11.2017року по 28.04.2024 року ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 500,00 грн., який в подальшому неодноразово змінювався, зокрема 23.11.2023 кредитний ліміт збільшено до 27000,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 28.04.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором від 27.11.2017 року у загальному розмірі 46185,88 грн., з яких: 26943,01 грн. - заборгованість за кредитом; 19242,87 грн. заборгованість по відсоткам.

Згідно з частинами першою та другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Підписана відповідачкою анкета-заява від 27.11.2017 року містить лише анкетні дані ОСОБА_1 , її контактну інформацію. Вказана анкета-заява не містить домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами.

До кредитного договору позивачем додано Витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк", розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua//terms в розділі "Умови та правила", які відповідачкою не підписані.

Пунктами 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг у разі порушення клієнтом термінів платежів по будь якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити банку судовий штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Пунктом 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам`ятці клієнта і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору є дата одержання картки, зазначена у заяві.

Відповідно до п.2.1.1.2.3 після одержання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви банк виконує перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку у бідь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Відповідно до Витягу з умов та правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк" визначено: пільговий період - до 55 днів (діє за умови погашення до 25-го числа місяця, наступного за датою заборгованості); розмір обов`язкового щомісячного платежу - 5% від заборгованості; базова процентна ставка на залишок заборгованості в місяць (після закінчення пільгового періоду) - 3,9% - "Універсальна", 3,7% "Універсальна GOLD"; ефективна процентна ставка - 58,23 % - "Універсальна", 56,44% - "Універсальна GOLD".

Водночас, матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів, що саме з цими умовами та правилами надання банківських послуг була ознайомлена відповідачка і з ними погодилася, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування.

Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.a-bank.com.ua) неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом (аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палата Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц (провадження №14-131цс19).

Надані позивачем правила надання банківських послуг банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд зауважує, що наявний в матеріалах справи витяг з умов та правил надання банківських послуг не містить підпису відповідачки, тому, з огляду на невизнання цих умов відповідачем, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 27.11.2017 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги відсутність належних та допустимих доказів узгодження сторонами у письмовому вигляді розміру та порядку сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд доходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 19242,87 грн.

Щодо заборгованості по тілу кредиту, суд враховує наступне.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 28.04.2024 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором від 27.11.2017 у загальному розмірі 46185,88 грн., з яких: 26943,01 грн. - заборгованість за кредитом; 19242,87 грн. - заборгованість по відсоткам.

Виписка по картці за період з 27.11.2017 по 28.04.2024 свідчить про те, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та неодноразово вносила кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, однак сплачені нею кошти розподілялись банком на погашення процентів, які передбачені умовами та правилами надання банківських послуг, що відповідачем не підписані, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим заборгованість зростала.

Банком з рахунку відповідача самостійно списано відсотки за використання кредитного ліміту у загальному розмірі 129735,74 грн.

Враховуючи викладене, дійшовши висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 19242,87 грн., суд вважає, що списані позивачем відсотки за використання кредитного ліміту у загальному розмірі 129735,74 грн. підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за кредитом, яка становить 26943,01 грн.

Таким чином, суд доходить до висновку, що заборгованість за кредитом є повністю погашеною відповідачем, що у даному випадку є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подобєд О.К.