Рішення № 130937516, 30.09.2025, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1578/25

2/532/886/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2025 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

30.06.2025 до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір №985314896 на суму 5 400 гривень. Відповідачу було перераховано грошові кошти. 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Згідно реєстру прав вимоги ТОВ «Таліон Плюс» отримав право грошової вимоги до відповідача. 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача. Також 29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу, згідно якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем становить 27 837,94 гривень, з яких за тілом кредиту 5 399,86 гривень, заборгованість за відсотками 22 438,08 гривень. На підставі вищевикладеного, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27 837,94 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 09.07.2025 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача Тараненко А. І. в судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві прохав справу розглядати без участі представника позивача. Не заперечував проти заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суд не повідомила.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 13.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії №985314896 (а. с. 33-41).

Згідно п. 2.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 7 600 гривень на умовах строковості, зворотності та платності. Згідно п. 2.3 кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 5400 гривень одразу після укладання договору, орієнтовна дата повернення якого 27.01.2023.

Згідно з п. 3.1, 3.3 Договору строк дисконтного періоду користування складає 14 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Відповідно до п. п. 8.3, 8.4 Договору за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах п. 8.5 Договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Суду також надано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №985314896 від 13.01.2023, згідно якого строк кредитування становить до 1826 днів (а. с. 32-33).

Згідно платіжного доручення від 13.01.2023 ОСОБА_2 було перераховано грошові кошти у розмірі 5400 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 відповідно до договору №985314896 від 13.01.2023 (а. с. 10).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №985314896 від 13.01.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 21.03.2023 заборгованість становить 5 400 гривень за тілом кредиту, 9088,74 гривень за нарахованими процентами (а. с. 49-50).

28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01 (а. с. 75-78).

Судом також встановлено, що строк дії договору факторингу №28/1118-01 неодноразово продовжувався згідно укладеної додаткової угоди №19 від 28.11.2019, додаткової угоди №26 від 31.12.2020, додаткової угоди №27 від 31.12.2021, додаткової угоди №31 від 31.12.2022 року. Строк дії договору продовжено до 31.12.2023 (а. с. 80-86).

Згідно реєстру прав вимоги №221 від 21.03.2023 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_2 у розмірі 14 159,74 гривень (а. с. 73).

23.02.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №23/0224-01 (а. с. 67).

Згідно реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача у розмірі 27837,94 гривень (а. с. 65-66).

29.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №29/05/25-Е (а. с. 59-64).

Як вбачається з реєстру боржників до договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №985314896 від 13.01.2023 у розмірі 27837,94 гривень (а. с. 57-58).

Також згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 05.06.2025 становить 27837,94 гривень, з яких 5 399,86 гривень прострочене тіло, 22 438,08 гривень прострочені відсотки (а. с. 48).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Відповідно до ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №985314896 від 13.01.2023 у розмірі 27 837,94 гривень.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стороною позивача на підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 7000 гривень надано: копію договору про надання правової допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, копію додаткової угоди №25770710822 до договору про надання правничої допомоги, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 (а. с. 44-47).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 7 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №985314896 від 13.01.2023 у розмірі 27 837,94 (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять сім грн 94 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень, а всього 9422,40 (дев`ять тисяч чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02175, м.Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя