Вирок № 130926144, 13.10.2025, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/702/22

Провадження № 1-кп/506/22/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2025селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

секретарів ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 14.07.2022 року за №12022160000000491 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дігори Красноокнянського району Одеської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, головного інженера ТОВ "Окнянський колос", одруженого, має 3-ю групу інвалідності, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю сторони обвинувачення

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8

представника потерпілої адвоката ОСОБА_9

сторони захисту

обвинуваченого ОСОБА_5

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11

В С Т А Н О В И В :

13.07.2022 року приблизно о 15 годині, ОСОБА_5 керував технічно справним автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався у світлий час доби, в умовах необмеженої видимості, по ґрунтовому зволоженому дорожньому покриттю проїзної частини поза межами населеного пункту, а саме на польовій дорозі, що проходить вздовж с. Гавіноси Окнянської територіальної громади Подільського району Одеської області в напрямку с. Чорна Окнянської територіальної громади Подільського району Одеської області ( на зазначеній ділянці проїзної частини організований двосторонній рух, розмітка відсутня) . Здійснюючи рух у смузі свого напрямку зі швидкістю 80 км/г ,зі сторони с.Чорна Окнянської територіальної громади , ОСОБА_5 був неуважним та обрав швидкість руху керованого автомобіля, яка не забезпечувала безпеку і не надавала йому можливість постійно контролювати рух автомобіля ,чим порушив вимоги п .12.1 ПДР, якими передбачено:

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Здійснюючи подальший рух та наближаючись до електроопори 4/3 на вищевказаній польовій дорозі ,проявляючи самовпевненість, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, маючи об`єктивну та реальну можливість бачити автомобіль «BMW 525» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_12 ,що рухався назустріч , водій ОСОБА_5 , не обравши безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки ,щоб мати змогу контролювати свій рух ,при зустрічному роз`їзді з вищевказаним транспортним засобом, не дотримуючись безпечного інтервалу, продовжив рух в зазначеному режимі ,маючи технічну можливість не допустити ДТП ; заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації, не вжив, у порушення вимог п. 11.1, п.13.1 п.13.3 ПДР України ,якими передбачено :

11.1. Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

13.3. Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.,

не відреагував на зміну дорожньої обстановки, що полягала у швидкому наближенні до транспортного засобу, що рухався назустріч, не дотримався безпечного інтервалу, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру заходів для зменшення швидкості або безпечного роз`їзду не вжив, внаслідок чого допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля з передньою частиною автомобіля «BMW 525» днз НОМЕР_2 .

В наслідок ДТП було смертельно травмовано водія «BMW 525» днз НОМЕР_2 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,якому було заподіяно тілесні ушкодження у виді закритого перелому лівої стегнової кістки, двосторонніх переломів ребер, перелому грудини, перелому правої ключиці, вивиху правого гомілково - стегнового суглобу. Розрив перикарда. Розрив печінки, рани, садна на обличчі та верхніх і нижніх кінцівках .Характер і розташування ушкоджень ,ознаки струсу тіла вказують на те ,що всі вони могли виникнути одномоментно при контакті тіла водія з виступаючими частинами салону автомобіля ,вірогідніше всього, при ДТП в результаті лобового зіткнення. Всі вище перелічені ушкодження викликали шок тяжкого ступеня і за критерієм небезпеки для життя ,згідно із п.2.2.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень повинні бути віднесені до тяжких тілесних ушкоджень. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, під час ДТП пасажиру автомобіля «BMW 525» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заподіяно тяжкі тілесні ушкодження : закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, відкритий перелом обох кісток лівої гомілки у середній третині, закритий внутрішньо суглобовий імпресійний перелом латерального мищелка лівої великогомілкової кістки, закритий перелом 4 плюсневої кістки лівої стопи. Зазначене ушкодження утворилося від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля, що рухався в момент зіткнення транспортних засобів.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково та пояснив ,що 13 липня 2022 року близько 15.00 г рухався на автомобілі «Toyota Land Cruiser Prado» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на околиці с.Гавіноси Подільського району Одеської області по односторонній сухій ґрунтовій дорозі на підйом зі швидкістю 80км/г. Назустріч йому на автомобілі «BMW 525» днз НОМЕР_2 зі швидкістю не менше 90 км/г рухався ОСОБА_12 . Побачивши «BMW 525» ,він почав гальмувати, однак зіткнення автомобілів все ж відбулося. Вказана ДТП ,на його думку, сталася по вині обох водіїв - і його, і ОСОБА_13 , так як вони обоє перевищили швидкість на ґрунтовій дорозі. Він дуже поважав ОСОБА_13 , між ними за життя останнього склалися дружні відносини, він щиро шкодує про такі тяжкі наслідки і приносить свої вибачення потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_8 повідомила у судовому засіданні ,що 13 липня 2022 року вона як пасажир разом з сином ОСОБА_12 ,який був за кермом автомобіля «BMW 525» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухалися по сухій польовій дорозі на околиці с.Гавіноси Подільського району Одеської області по своїй стороні з невеликою швидкістю, приблизно 60км/г. Назустріч рухався автомобіль ,який вона встигла побачити і сказала « ОСОБА_14 , машина». Син почав крутити кермом, але зіткнення все ж відбулося . Як саме це трапилося, вона не пам`ятає. Вона знепритомніла , а коли прийшла в себе ,то першого, кого побачила, це ОСОБА_15 , який намагався надати їй першу допомогу, також він витягував ОСОБА_14 з автомобіля. З її боку спрацювала подушка безпеки, а зі сторони водія - ні. Потім її забрала до лікарні «Швидка допомога».

Крім пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_8 , судом були заслухані показання свідків .

Так, свідок ОСОБА_16 суду повідомив, що в той день він був дома , коли до нього після обіду зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, що його син ОСОБА_14 розбився на автомобілі. Він негайно поїхав на місце ДТП і побачив, що ОСОБА_14 лежить на дорозі біля свого автомобіля «BMW 525» днз НОМЕР_2 , він був весь закривавлений та кричав. Він не знав, що його дружина ОСОБА_8 також була в автомобілі і ОСОБА_18 ,який вже був там, повідомив, що вона лежить по іншу сторону авто. Він підійшов до дружини, вона лежала поряд з передньою пасажирською дверкою авто, їй вже перев`язали ногу .Вони віднесли її трохи далі від авто. Він був стурбований станом свої рідних і особливо на якісь деталі обстановки уваги не звертав, але точно пам`ятає , що машина сина правою стороною була в рівчаку за краєм ґрунтової дороги , а «Toyota Land Cruiser Prado» якось збоку від «BMW 525». Син більше вправо не міг би дати, так як кліренс BMW невисокий, до того ж з правої сторони було підвищення на поле, а автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado» значно вища і Журавський, який рухався в зустрічному напрямку , міг би більше взяти вправо, і тоді б вони роз`їхалися. Син, хоч і любив швидкість, з мамою ніколи швидко не їхав.

Свідок ОСОБА_19 суду повідомив, що ДТП сталося неподалік від краю його городу. Він побачив натовп людей і тому підійшов. Прийшовши, він побачив, що по одну сторону автомобіля BMW лежить ОСОБА_20 , а по другу сторону авто - ОСОБА_21 . Автомобіль BMW стояв на узбіччі, а Toyota наче їхав і повернув прямо в BMW. Слідів гальмування він не бачив. На його думку, автомобілі на тій дорозі могли роз`їхатися , там навіть КАМАЗи роз`їжджалися.

Свідок ОСОБА_22 суду повідомив, що невдовзі після ДТП проїжджав по тій же дорозі , позаду Toyota . Зупинившись, він підійшов і побачив, що ОСОБА_14 лежав на землі біля авто. Вони поклали його зручніше. Потерпіла ОСОБА_23 була наполовину в автомобілі BMW. Автомобіль BMW стояв наполовину на дорозі, наполовину на узбіччі, а Toyota ближче до центру дороги, поперек. Він бачив сліди гальмування BMW, правого колеса - близько 1-1,5 м, а з приводу слідів гальмування Toyota нічого сказати не може. У Toyota було вирвано праву сторону колеса. На його думку, автомобілі на тій дорозі могли роз`їхатися .

Свідок ОСОБА_24 суду повідомив, що в той день йому зателефонував його племінник ОСОБА_16 та повідомив про ДТП .Коли він приїхав на місце, то вже були і поліція, і «Швидка». BMW був на узбіччі з правої сторони, а Toyota на дорозі, розвернута в сторону BMW. Він своїм авто під`їхав до BMW та на прохання ОСОБА_16 позабирав з BMW речі, які там знаходилися і саме від його авто позаду BMW залишилися сліди.

Свідок ОСОБА_25 суду повідомив , що йому повідомили про ДТП по телефону. Він приїхав, коли потерпілих вже не було .Він сфотографував місце ДТП і у подальшому фото віддав рідним потерпілих . BMW правою стороною був поза межами дороги , а частина Toyota на зустрічній смузі. Сліди BMW були на траві, а слід Toyota прямо під авто. Він бачив слід гальмування BMW - приблизно 10 м. BMW на поле з правої сторони не міг би вискочити, а Toyota, на його думку, якби не загальмувала, могла б проскочити.

Свідок ОСОБА_26 повідомив, що він був слідчим по вказаному кримінальному провадженню .На той момент він працював на посаді 4 місяці. Коли він прибув на місце ДТП, то потерпілих вже на було ,був ОСОБА_5 , дізнавач, а також інші невідомі йому люди. Коли він приїхав, то пройшов дощ, будь яких слідів він не побачив, бо все було затоптано. Багажником до BMW стояв автомобіль, який невдовзі поїхав. Проводячи огляд місця події ,він всі заміри робив звичайною рулеткою, спеціаліста не було. Уламки скла були на місці стику автомобілів. На його думку, кожен із авто рухався по своїй стороні, а потім , на його думку, водій BMW не дотримався безпечної дистанції між автомобілями при роз`їзді , а крім того, на його думку, BMW перевищив швидкість та рухався зі швидкість 80-90 км/г, а Toyota - 60 км/г, бо Toyota рухалася на підйом, а BMW був на прямій дорозі.

Свідок ОСОБА_27 суду повідомив, що він був включений у групу слідчих по факту ДТП і йому було доручено провести додатковий огляд місця події .При додатковому огляді місця події він заміряв проїжджу частину ґрунтової дороги , провів огляд прилеглої території, там був рівчак та пляма маслянистого походження. Після ДТП пройшла доба, тому неможливо було виявити сліди юзу, гальмування тощо. Це міг побачити лише слідчий, який проводив первинний огляд місця події. Виходячи із попередньої схеми, автомобіль BMW виїхав на праве узбіччя і їхав по борозні глибиною 30 см і виїхати з неї на поле вже не міг .В тій борозні були сліди авто. На його думку ,якби у Toyota була б менша швидкість ,то можна було б уникнути ДТП.

Свідок ОСОБА_28 суду повідомив, що йому зателефонував ОСОБА_29 та повідомив про ДТП з ОСОБА_30 .Коли він прибіг туди, то ОСОБА_29 вже доставав ОСОБА_14 з автомобіля. Вони надавали допомогу ОСОБА_14 і йог мамі . BMW двома правими колесами стояла ближче до правого краю, в`їхавши в достатньо глибоку колію, були видні сліди гальмування . Коли забрали BMW, то на тому місці була масляниста пляма. Toyota була зміщена зі своєї смуги в смугу BMW, слідів гальмування він не бачив. На його думку, якби водій Toyota 20-30 см взяв би вправо по ходу свого руху, а там було куди взяти, то можливо було б уникнути зіткнення.

Свідок ОСОБА_31 суду повідомив, що був у дворі свого будинку, коли почув звук зіткнення, вийшов на город і побачив дах автомобіля Toyota. Відразу побіг туди і побачив , що зіткнулися BMW і Toyota . ОСОБА_32 сказав йому, що люди в BMW , скоріше, не вижили. Відчинивши двері водія BMW , він побачив ОСОБА_14 , який був без свідомості, але дихав. Він витягнув його, приніс з дому 2 аптечки і почав надавати йому допомогу. Він зателефонував ОСОБА_34 і попросив повідомити мати ОСОБА_14 про подію і лише коли у машині задзвонив телефон, він побачив, що в машині на пасажирському сидінні ОСОБА_35 . Її не було видно, бо спрацювала подушка безпеки , а ОСОБА_23 була під нею і тому він одразу не помітив потерпілої. Він надав її допомогу, витягнув з авто .Нога у неї була майже відірвана, висіла. Потім він роздивився, що BMW було розташовано максимально вправо, у BMW потік тосол, пляма була ближче до лівої сторони, був гальмівний шлях. Toyota стояла умовно 2/3 автомобіля на стороні BMW, слідів юзу не було і , на його думку, при ударі зад Toyota відкинуло в бік. За Toyota був гальмівний шлях приблизно 3 м . Якби Toyota взяв трохи вправо по ходу свого руху, виїхавши на горбочок, то ДТП можна було би уникнути. ОСОБА_32 був у шоковому стані, про ДТП нічого не казав , лише скаржився , що у нього забита грудна клітка, болить серце.

Крім того, судом були досліджені письмові докази :

-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.07.2022 року із схемою та фототаблицею, на якому зафіксовано обстановку на місці дорожньо-транспортної пригоди, а саме розташування та пошкодження автомобілів Toyota Land Cruiser Prado» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль «BMW 525» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Місцем дорожньо-транспортної пригоди є горизонтальна нерегульована ділянка польової дороги між стовпами електромереж №415 та №414 Подільського району Одеської області, населений пункт с.Гавіноси. Ґрунтова дорога ,зволожена, дорожнє покриття шириною 5,025 м , 2 смуги руху по 3,04 м кожна, є вибоїна збоку проїзної частини, дорожня розмітка відсутня .До проїзної частини примикають узбіччя : праворуч 1,030 м , ліворуч - 0,04 м; за узбіччям праворуч та ліворуч - поле, загальна видимість необмежена. У Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкоджено капот, бампер, ліве крило ,моторний відсік, колеса передні, радіатор . У BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкоджено капот, бампер, зовнішня передня частина автомобілю, лобове вікно, фари, моторний відсік. Напрямки руху транспортних засобів : BMW 525 в напрямку з гори, Toyota в напрямку підгору. Виявлені відокремлені підкрильники, протитуманні фари, бризговики (т.2, а.с.10-26 );

- протокол додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.07.2022 року із схемою , на якому зафіксовано обстановку на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Місцем дорожньо-транспортної пригоди є горизонтальна пряма ділянка польової дороги вздовж с.Гавіноси Подільського району Одеської області . Ґрунтова дорога, суха, дорожнє покриття шириною 4,1 м , 2 смуги , дорожня розмітка відсутня .До проїзної частини примикають узбіччя : праворуч ґрунтовий насип 0,21 м , ліворуч - борозна 0,3 м ; за узбіччям праворуч- кювет глибиною 0,6 м., ліворуч- поле. Транспортні засоби на момент огляду відсутні (т.2, а.с.27- 32 );

- висновок судової автотехнічної експертизи № 22-3158 від 08 вересня 2022 року, згідно з яким рульове керування, гальмова система, ходова частина автомобіля Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 перебували в працездатному стані і могли виконувати задані функції по керуванню автомобілем та зниженню швидкості з відомою водієві ефективністю ,що свідчить про відсутність технічних несправностей на досліджуваному автомобілі, які б могли привести до втрати курсової стійкості та керованості транспортного засобу ( т.2, а.с.60-65);

- висновок судової автотехнічної експертизи № 22-3159 від 13 вересня 2022 року, згідно з яким рульове керування, гальмова система, ходова частина автомобіля «BMW 525» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 перебували в працездатному стані і могли виконувати задані функції по керуванню автомобілем та зниженню швидкості з відомою водієві ефективністю ,що свідчить про відсутність технічних несправностей на досліджуваному автомобілі, які б могли привести до втрати курсової стійкості та керованості транспортного засобу ( т.2, а.с.67-71);

- висновок судової транспортно-трасологічної експертизи № 22-3157 від 20 вересня 2022 року ,згідно з яким аналіз і узагальнення виділених фактів і обставин, з урахуванням результатів траспортно-трасологічних досліджень дає підстави для встановлення елементів механізму ДТП:

в початковий період розвитку ситуації ДТП , автомобілі Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 рухалися у зустрічному напрямку;

мало місце контактна взаємодія ударного характеру між рухомими вказаними автомобілями - а саме, між їх передніми частинами;

в початковий момент взаємного контактування автомобілі розташовувалися на проїжджій частині таким чином, що кут між повздовжніми осями становив близько 175+/- 5 градусів спереду назад щодо автомобіля Toyota Land Cruiser Prado та спереду назад відносно автомобіля BMW 525 проти хода годинникової стрілки . В початковий момент зіткнення мала місце контактна взаємодія ударного характеру між рухомими у зустрічному напрямку автомобілями Toyota Land Cruiser Prado» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - між передньою частиною автомобіля Toyota Prado (передній бампер, передній реєстраційний номер, підсилювач переднього бампера, лівий лонжерон, капот двигуна, решітка радіатора, передне ліве крило, передне ліве колесо) та передньою частиною автомобіля BMW 525(передній бампер, передній реєстраційний номер, підсилювач переднього бампера, капот двигуна, решітка радіатора, передне ліве крило, передне ліве колесо)

з урахуванням слідової інформації можливо прийти до висновку, що місце зіткнення розташоване в районі осипу уламків та скла ,масляної рідини , на стороні руху BMW 525 ( т.2, а.с.96-102);

- висновок судової автотехнічної експертизи №22-3629 від 21 вересня 2022 року, згідно з яким водій автомобіля Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху ґрунтовою дорогою повинен був обрати безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, та залежно від швидкості рух ,при зустрічному роз`їзді дотримуватися безпечного інтервалу ,тобто повинен був діяти згідно з вимогами п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України. В даній дорожній обстановці фактичні дії водія вказаного автомобіля не відповідали вимогам п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля Toyota Land Cruiser Prado» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, виконуючи вимоги п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України, мав технічну можливість запобігти настанню ДТП.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, які не відповідали вимогам п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України, знаходяться у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. ( т.2,а.с.104-107);

- Протокол проведення слідчого експерименту з фототаблицями і схемою від 13.10.2022 року , в ході якого було встановлено, що водій автомобіля ,який імітує Toyota Land Cruiser Prado, за 2,5 с до зіткнення чітко бачить передню частину авто, якій імітує BMW 525, а водій авто який імітує BMW 525, за 2,0 с до зіткнення чітко бать передню частину авто, яке імітує Toyota Land Cruiser Prado. Крім того, ОСОБА_5 вказав місце, де саме відбулося зіткнення та зауважив, що він вважає, що швидкість водія автомобіля BMW 525 складала в межах 90 км/г ( т.2, а.с. 111-121);

-Протокол огляду на місці від 18 вересня 2023 року, з відеозаписом ,проведеним судом в порядку ст.361 КПК України, де з участю експерта було проведено огляд місця ДТП ( т.3, а.с. 59-63);

- висновок судової автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілів Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 №22-3625 та BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 №22-5425 від 15.11.2022 року, згідно з яким водій автомобіля Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху ґрунтовою дорогою повинен був обрати безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, та залежно від швидкості руху ,при зустрічному роз`їзді дотримуватися безпечного інтервалу ,тобто повинен був діяти згідно з вимогами п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України. В даній дорожній обстановці фактичні дії водія вказаного автомобіля не відповідали вимогам п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, виконуючи вимоги п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України, мав технічну можливість запобігти настанню ДТП.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, які не відповідали вимогам п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України, знаходяться у причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не вбачається невідповідності вимогам ПДР.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не мав технічної можливості запобігти з автомобілем Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом зниження швидкості аж до зупинки, що регламентовано вимогою п.12.3 ПДР.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ,з технічної точки зору, не знаходяться у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. ( т.2,а.с.126-130);

- висновок судової автотехнічної експертизи обставин та механізму ДТП №123 від 22 грудня 2024 року , згідно з яким під час руху ґрунтовою дорогою водій автомобіля Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 повинен був керуватися вимогами п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, виконуючи вимоги п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України, своїми односторонніми діями мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Так як в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Toyota Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 своїми односторонніми діями мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , виконуючи вимоги п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України, то з технічної точки зору ,дії водія не відповідали вимогам вищевказаних пунктів ДТП.

В даній дорожньо-транспортній ситуації ,з технічної точки зору ,невідповідність вимогам п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України, знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, не має підстав технічного характеру .

Відповідно до вимог п.28.1 ПДР, водій автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 повинен був дати дорогу автомобілю. Однак ,так як водій вказаного автомобіля звільнив сторону руху автомобіля Toyota Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та водій автомобіля Toyota Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконуючи вимоги п.п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР України, не змінював би напрямок та швидкість руху свого транспортного засобу , то з технічної точки зору вбачити в діях водія автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 такі, які б не відповідали вимогам п.28.1 ПДР, не має підстав технічного характеру.

Механізм виникнення даної ДТП був наступним: автомобілі Toyota Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 рухалися назустріч . В подальшому відбувається первинний контакт між передньою лівою частиною Toyota Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та передньою лівою частиною BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті первинного контакту відбувається блокування автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з подальшим його вдавлюванням в ґрунт за межами ґрунтової дороги, про що свідчать наявність пошкоджень на BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з верху вниз, на Toyota Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з низу до верху, як зафіксовано на фотознімках з місця пригоди. В момент первинного контакту кут між повздовжніми вісями автомобілів становив близько 175+/- 2,5 градуси . В процесі подальшого контактування відбулося закидання задньої частини автомобіля Toyota Prado доверху з подальшим обертанням проти годинникової стрілки ,одночасно відбувається доворот автомобіля BMW 525 відносно центру тяжіння проти годинникової стрілки , до зупинки обох транспортних засобів в місці, зафіксованому на фотознімках з місця пригоди.

Враховуючи всю слідову інформацію ( масляна рідина, осип уламків та скла ,кінцеве розташування транспортних засобів), зафіксовану при огляді місця ДТП від 13.07.2022 року та при додатковому огляді місця ДТП від 14.07.2022 року та схеми до нього, яка розташована на проїзній частині ґрунтової дороги ,фотознімки з місця пригоди ,можливо зробити висновок ,що зіткнення транспортних засобів розташовувалося в районі вищевказаного осипу уламків та скла ,масляної рідини, на стороні руху автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В даній дорожній обстановці водій автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Toyota Land Cruiser Prado» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом зниження швидкості ,виконуючи вимоги .п.12.1,11.1,13.1,13.3 ПДР.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не вбачається невідповідності вимогам ПДР.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ,з технічної точки зору, не знаходяться у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. ( т.3,а.с.92-125).

В судовому засіданні експерти ОСОБА_36 та ОСОБА_37 підтвердили обґрунтування висновків експертиз.

- висновок експерта №57 від 10.08.2022 року , згідно з яким при проведенні експертизи трупа ОСОБА_12 виявлені наступні тілесні ушкодження: три рани та садна на підборідді, два садна на задній поверхні лівого ліктя, рана на внутрішній поверхні нижньої третини правого плеча, дві рани на передній поверхні правого коліна, закриті переломи правої ключиці, груднини в 4-му міжребер`ї, закритого косого перелому лівої стегнової кістки в середній третині, закритого вивиху правого гомілково-ступневого суглобу, переломів правих 3-4-5-6-7 та лівих 2-3-4-5 ребер по середнє ключичним лініям ,крововилив в м`які тканини грудей на рівні 4-5 ребер, крововилив в м`які тканини живота нижче грудини, розриву перикарду, печінки з прикореневими крововиливами серця, печінки та легень, підкапсульного крововиливу в підшлункову залозу.

Смерть ОСОБА_12 стоїть у прямому причинному зв`язку з вищевказаними отриманими пошкодженнями і настала від травматичного шоку (коефіцієнт вірогідності 0,97).

Характер і розташування ушкоджень, ознаки струсу тіла вказують на те, що всі вони могли виникнути одномоментно при контакті тіла водія з виступаючими частинами салону автомобіля, вірогідніше всього при ДТП в результаті лобового зіткнення.

Всі вищевказані ушкодження викликали шок тяжкого ступеню і за критерієм небезпеки для життя мають бути віднесені до тяжких тілесних ушкоджень (т.2, а.с.79-82);

-висновок експерта №112 від 24 вересня 2022 року ,згідно з яким , при зверненні ОСОБА_8 за медичною допомогою їй було встановлено наступний діагноз: закрита черепно-мозкова травма , струс головного мозку, відкритий перелом обох кісток лівої гомілки у середній третині, закритий внутрішньо суглобовий імпресійний перелом латерального мищелка лівої великогомілкової кістки, закритий перелом 4 плюсневої кістки лівої стопи. Зазначене ушкодження утворилося від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону ,автомобіля що рухався в момент зіткнення транспортних засобів.

Всі вищевказані ушкодження спричинені незадовго до доставлення ОСОБА_8 у стаціонар і могли бути спричинені 13.07.2022 року .

Всі вищевказані ушкодження заподіяні при ДТП одночасно, по одному механізму, складають єдиний комплекс поєднаної травми і оцінюються у комплексі ; мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень ( т.2, а.с. 75-78).

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дотримання цієї вимоги виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду та забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності винуватості та право на захист.

Таким чином , перевіривши всі вищеозначені докази, у їх сукупності , суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у встановленому у судовому засіданні об`ємі.

Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого та заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Суд відхиляє думку сторони захисту щодо взаємної вини водіїв у вказаній ДТП, так як це спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами у своїй сукупності (показами свідків, висновками експертиз ), про що було зазначено вище.

Так, чітко було встановлено послідовність дій обох водіїв , місце зіткнення , яке сталося на смузі руху автомобіля BMW 525 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Крім того, відповідно до ст.337 КПК України , судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею .

Даних про те, що будь-якій іншій особі з приводу вказаної ДТП висувалося обвинувачення ,суду не надано.

Суд не бере до думки показання свідка ОСОБА_38 , який вважав, що у даній ДТП винуватцем є водій BMW 525, так як це є його суб`єктивною думкою, до того ж у свідка ОСОБА_38 немає ні достатньої кваліфікації для складання таких висновків, ні достатньої кваліфікації та професійного досвіду навіть для проведення огляду місця ДТП та складання протоколу огляду , про що свідчить первинний протокол огляду місця події, складений з явними логічними помилками тощо.

Тому суд вважає, що обвинувачений таким чином бажає применшити свою відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За змістом ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, які передбачені ст.66 КК України, суд визнає часткове визнання вини, шкодування про тяжкі наслідки, відсутність судимостей, позитивну характеристику за місцем проживання , наявність інвалідності, сприяння проведенню досудового розслідування , часткове відшкодування потерпілій завданої моральної шкоди. Також суд бере до уваги, що зять обвинуваченого загинув при захисті України від збройної агресії російської федерації.

Обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, передбачених ст.67 КК України, суд не встановив.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про пробації" під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого , яку готує персонал органу пробації.

За приписами ч.1ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Із досудової доповіді, складеної відносно обвинуваченого ОСОБА_5 Подільським районним сектором №3 філії Державної установи «Центр пробації » в Одеській області зазначено, що ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства - низький , виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства .

Разом з тим, як зазначив Конституційний суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004, покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 24.02.2020 р. по справі № 759/5339/19, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у значенні ст. 414 КПК означає з`ясування судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

У п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Суд , належним чином дослідивши матеріали кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 враховує обставини скоєння кримінального правопорушення, а саме - порушення особою Правил дорожнього руху України , які спричинили вчинення кримінального правопорушення, в наслідок якого загинула людина, а потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження; суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення; те, що обвинувачений не висловив повного каяття в скоєному, вважає, що слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, призначивши основне покарання у виді позбавлення волі з огляду на те, що кримінальне правопорушення хоча і вчинено з необережності, але потягнуло за собою тяжкі наслідки.

Що стосується додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, то суд, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчиненого необережного злочину, встановлення прямого причинного зв`язку з порушенням ОСОБА_5 вимог ПДР України з вказаною дорожньо-транспортною пригодою та з її наслідками, вважає, що додаткове покарання має бути призначено у межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

Незважаючи на наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України.

При цьому суд враховує положення ст. 3 Конституції України, згідно з якими людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Суд констатує, що необережні злочинні дії ОСОБА_5 мають істотні незворотні наслідки - спричинення смерті людини, а також завдання потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, що потягло за собою інвалідність останньої.

Прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу не заявлялося.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна - автомобіля Toyota Land Cruiser Prado державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_39 , яка зареєстрована по АДРЕСА_2 , накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 28 липня 2022 року та автомобіля «BMW 525» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав померлому ОСОБА_12 , накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 28 липня 2022 року.

Так ,вказане арештоване майно постановою слідчого від 14 липня 2022 року визнано речовим доказом, а долю речових доказів слід вирішувати відповідно до ст.100 КПК України , приводи і підстави ж для конфіскації майна або спеціальної конфіскації відсутні, майно не є предметом забезпечення позову в цьому кримінальному провадженні, тому суд вважає необхідним скасувати арешт майна.

Вирішуючи питання про долю речових доказів автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «BMW 525» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , які зберігаються на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Одеській області (Одеська область, м.Подільськ, провулок Куяльницький ,3А), суд, відповідно до ст.100 КПК України вважає, що вказані речові докази слід повернути відповідно власнику ОСОБА_39 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , та спадкоємцям померлого ОСОБА_12 .

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 слід стягнути витрати по проведенню експертиз: судової автотехнічної експертизи № 22-3158 від 08 вересня 2022 року у сумі 3209.09 грн, судової автотехнічної експертизи № 22-3159 від 13 вересня 2022 року у сумі 3020.32 грн, судової транспортно-трасологічної експертизи № 22-3157 від 20 вересня 2022 року у сумі 3397,86 грн, судової автотехнічної експертизи №22-3629 від 21 вересня 2022 року у сумі 2454.01 грн, судової автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілів №22-5425 від 15 листопада 2022 року у сумі 3020.32 грн, судової автотехнічної експертизи обставин та механізму ДТП №123 від 22 грудня 2024 року на суму 20000 грн, а всього на суму 35101,60 грн.

Вирішуючи питання за поданим потерпілою ОСОБА_8 цивільним позовом до АТ «Страхова група «ТАС» ( приватне) та до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд виходить з такого.

Відповідно до положень статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 1 ст.129 КПК України передбачено, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При цьому суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, встановити злочинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Відповідно до поданого цивільного позову потерпіла ОСОБА_8 вважає, що їй завдана матеріальна шкода на суму 166810,05 грн , із яких 113357,1 грн компенсація витрат на поховання сина ( ритуальні послуги, спорудження надгробного пам`ятника, поминальні обіди ), на її стаціонарне та амбулаторне лікування 42276,05 грн , витрати на бензин та скраплений газ 11176,90 грн. На її думку , обов`язок відшкодування матеріальної шкоди слід розподілити таким чином: 105292,95 грн з АТ « Страхова група «ТАС» ( приватне) , із яких 51840 грн компенсація витрат на поховання сина ( ритуальні послуги та спорудження надгробного пам`ятника ), на її лікування 42276,05 грн, на паливо 11176,90 грн; з обвинуваченого ОСОБА_5 на її користь 61517,10 грн витрати на поминальні обіди ( тобто ті витрати , які не підпадають під дію Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Крім того, потерпіла просила стягнути моральну шкоду ,завдану її здоров`ю, яку оцінила у 500000 грн та моральну шкоду, завдану загибеллю сина , яку оцінила у 1000000 грн . На її думку, обов`язок відшкодування моральної шкоди слід розподілити таким чином: стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» ( приватне) 91 000 грн, із яких 13000 грн - шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю (260000 грн х 5%), 78000 грн страхової виплати у випадку смерті ( 12 х 6500 грн (мінімальна заробітна плата станом на 13.07.20222 року ); з обвинуваченого ОСОБА_5 у розмірі 1409000 грн ( різниця між виплатами ).

Щодо цивільного позову до АТ « Страхова група «ТАС» ( приватне).

Відповідно до п.1.3. ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV ( який діяв на час виникнення спірних правовідносин) потерпілі юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Статтею 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, зокрема, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого статтею 286 КК України, обумовлений фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Відповідно до вимог статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинному на час дорожньо-транспортної пригоди) ,у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий- фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №554/858/19.

Статтею 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено , що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Статтею 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

При цьому необхідно мати на увазі, що страхова сума це грошова сума, в межах якої (тобто не більше) страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п.1 ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».)

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (п.4 ст.9 цього ж Закону).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Установлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, настала смерть ОСОБА_12 та завдано тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_8 .

Відповідно до полісу № АТ/0638006 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18 жовтня 2021 року між АТ «Страхова група «ТАС» ( приватне) та ТОВ «Окнянський колос» (роботодавцем обвинуваченого) було укладено відповідний договір, забезпечений транспортний засіб автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 260000 грн, за майнову шкоду 130 000 грн.

На день настання страхового випадку (13 липня 2022 року) відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» мінімальна заробітна плата складала 6500 грн.

Відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та розділом III Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Із долучених до позову квитанцій вбачається, що загальна сума здійснених витрат на лікування потерпілої ОСОБА_8 становить 39221,15 грн. ( т. 1 ,а.с.73 -100 ) .

Суд погоджується з позицією представника цивільного відповідача АТ « Страхова група «ТАС» ( приватне) щодо необґрунтованості деяких витрат по чекам від 18.07.22 р.,19.07.22 р., чек № 63861 від 20.07.22 р., квитанція від 21.07.22 р., чеки від 21.07.22 р., 24.07.22 р., 27.07.22 р., товарний чек 000000064361 від 27.07.22 р., чек від 29.07.22 р., чек 167894 від 03.08.22 р., чек № 168731 від 15.08.22 р., чек від 19.08.22 р., чек від 26.10.22 р, чек від 27.10.22 р ( т.1, а.с.75,76,77,78,79,80,82,85,87,88,90,93,98,99). Так у вказаних чеках міститься інформація про придбання медичних препаратів, щодо яких відсутні призначення лікаря, придбання товарів, які не відносяться до витрат на лікування ( пакети тощо ) , а також сплату комісії .

Разом з тим , потерпілою для огляду у судовому засіданні надані оригінали чеків від 14.07.22 року : на суму 326.70 грн ( придбання призначених лікарем лізіна есціната (розчина ) - 257.52 грн, тіоцитама (розчин) -69.2 грн, зі знижкою) ; на суму 39.70 ( придбання підкладки гіпсової ортопедичної , оригінал чеку №66456 від 22.08.22 року на суму 1069,6 ( придбання призначених медичних препаратів ).Тому вказані витрати є такими, що підлягають страховому відшкодуванню.

Суд не погоджується з позицією цивільного відповідача АТ « Страхова група «ТАС» ( приватне) щодо необґрунтованості витрат потерпілої на придбання бандажу та фіксатора колінного суглобу за чеком 25.10.2022 р. та товарним чеком від 23.12.22 року на загальну суму 2922 грн.

Так, ортопедичний бандаж на коліно - це спеціальне медичне пристосування, яке використовується для підтримки суглоба з профілактичною чи лікувальною метою. Використовується зазвичай у комплексній терапії як допоміжний засіб.

Наколінний ортез (фіксатор ) виконує такі функції:

-підтримує оптимальний рівень компресії і тим самим покращує лімфоток, запобігає появі набряків;

-додатково зігріває суглоб та покращує кровообіг, що необхідно для регенерації тканин;

-зменшує навантаження на суглоб та зв`язково-м`язовий апарат;

-забезпечує стабілізацію зчленування та додатково захищає від отримання нових пошкоджень;

-прискорює відновлення після травм чи хірургічних втручань.

Враховуючи, що у матеріалах справи наявна інформація про травму ноги потерпілої, отримання нею внаслідок цієї травми групи інвалідності, а бандаж і фіксатор є допоміжними засобами у комплексній терапії та прискорює відновлення після травм чи хірургічних втручань, суд вважає , що вказані витрати є такими, що підлягають страховому відшкодуванню .

Тому загальна сума, яка витрачена потерпілою на лікування та підлягає страховому відшкодуванню, складає 39221.15 грн і в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо витрат на пальне на суму 11176,90 грн, то потерпілою не надано доказів ні того, що пальне використовувалося для доставлення потерпілої до лікарняного закладу у конкретні дати, ні розрахунку витрат саме такої кількості пального, тому в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Таким чином , з цивільного відповідача АТ « Страхова група «ТАС» ( приватне) на користь потерпілої слід стягнути моральну шкоду у розмірі 1961.06 грн ( 39221.15 х 5%).

Відповідно до положень статті 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Аналогічні положення містяться і у ст.27, 27.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає, що страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Виходячи із аналізу вказаних норм закону, таке відшкодування здійснюється особі, яка безпосередньо здійснила такі витрати. Потерпіла надала документи , із яких вбачається, що такі витрати були здійснені ОСОБА_16 , чоловіком потерпілої ОСОБА_8 . Таким чином , саме ОСОБА_16 має право на звернення щодо стягнення таких витрат. Доказів же того, що кошти, які були витрачені на поховання , належали особисто потерпілій ОСОБА_8 , остання суду не надала.

Тому слід відмовити потерпілій у задоволенні позову у частині стягнення витрат на поховання та встановлення пам`ятника.

Крім того , суд зазначає , що зі змісту статті 2 Закону України «Про поховання і похоронну справу» вбачається, що поховання померлого комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Витрати на проведення поминального обіду, який проводиться після поховання, не відносяться до витрат на поховання в розумінні статті 1201 ЦК України. Така позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 10.07.2019 (справа №500/8418/13-ц; провадження №61-6557св18).

Що стосується стягнення з АТ « Страхова група «ТАС» ( приватне) моральної шкоди, завданої внаслідок смерті ОСОБА_12 , то статтею 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено в тому числі, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати.

На день настання страхового випадку ( 13липня 2022 року) відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» мінімальна заробітна становила 6500 грн.

Таким чином ,розмір моральної шкоди становить 78000 грн ( 12 х 6500 грн ).

Разом з тим, суд зауважує, що таке відшкодування підлягає виплаті в рівних долях батькам ОСОБА_12 .

Відтак, з АТ «Страхова група «ТАС» ( приватне) слід стягнути на користь потерпілої моральну шкоду у сумі 39 000 грн (78000 грн : 2).

З урахуванням вищевикладених розрахунків загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань складає 80182,21 грн , що не перевищує страхову суму, визначену страховим полісом.

Що стосується стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 частини витрат на поховання, то як зазначено судом вище, такі витрати здійснював ОСОБА_16 , тому саме він і має право на звернення до суду з такими вимогами, з дотриманням положень ст.2 Закону України «Про поховання і похоронну справу» та ст.1201 ЦК України.

Тому у цій частині позову потерпілій ОСОБА_8 слід відмовити.

Щодо стягнення відшкодування ОСОБА_5 завданої потерпілій моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Виходячи з положень ст.129 КПК України, ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом на підставі фактичних обставин справи з урахуванням вимог розумності і справедливості. Тобто, вирішення даного питання законодавцем віднесено до дискреційних повноважень суду (судового розсуду).

Водночас розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема, враховуються стан потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом ураховано також практику Європейського суду з прав людини, який зазначав, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом констатації судом факту порушення. Крім того, моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд погоджується з тим, що внаслідок вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, потерпілій завдано значну моральну (немайнову) шкоду, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях внаслідок отриманої нею травми, обмеженості пересування через травму, у сильному психологічному стресі ,тривозі, втраті душевного покою ,значному зниженню життєвої активності. Все це призвело до негативних переживань внаслідок порушення соціальної та особистої адаптації. Так , потерпіла внаслідок травми перенесла декілька оперативних втручань, продовжує хворіти, визнана інвалідом 3-ї групи. Все це призвело до позбавлення можливості вести звичний для неї спосіб життя та потребує додаткових зусиль для організації нових умов її життя.

Суд погоджується з тим, що сума в 500000 грн, заявлена потерпілою, відповідає ступеню завданої їй моральної шкоди і тому , із врахуванням 100000 грн, які ОСОБА_5 добровільно до ухвалення вироку сплатив потерпілій, з останнього на користь потерпілої підлягає стягненню 400000 грн.

Потерпілій також була завдана моральна шкода внаслідок настання смерті її сина ОСОБА_12 .

Так , втрата матір`ю сина- це невідворотнє горе та неповоротна втрата, втрата турботи та підтримки близької людини, втрата очікуваного нею майбутнього. Наслідки, що наступили, їх невідворотністю, порушили нормальні життєві зв`язки потерпілої і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

При вирішенні цивільного позову потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину і тривалість моральних страждань, обґрунтування позовних вимог в цій частині, наслідків, що настали, інші обставини справи в їх сукупності.

Згідно з усталеною судовою практикою, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд погоджується з тим, що сума в 1000000 грн, заявлена потерпілою , відповідає ступеню завданої їй у зв`язку із смертю сина моральної шкоди і тому з обвинуваченого на її користь підлягає стягненню вказана сума.

Суд не бере до уваги посилання сторони захисту про стягнення з АТ « Страхова група «ТАС» (приватне) на користь потерпілої 640000 грн ( по 320 000 грн на кожного потерпілого) відповідно до Постанови правління Національного банку України № 109 від 30 травня 2022 року, яка набрала законної сили 01 липня 2022 року ,так як вказаною постановою встановлені регламенті виплати за договорами обов`язкового страхування за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цією постановою. Однак договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) та ТОВ «Окнянський колос» (роботодавцем обвинуваченого) було укладено 18 жовтня 2021 року.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_5 винуватим в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання в порядку виконання даного вироку.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з цивільного відповідача АТ «Страхова група «ТАС» ( приватне) на користь ОСОБА_8 витрати на лікування 39221,15 грн; моральну шкоду 40961.06 грн, а всього 80182 грн 21 коп.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у сумі 1400000 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 у доход держави процесуальні витрати за проведення експертиз: судової автотехнічної експертизи № 22-3158 від 08 вересня 2022 року у сумі 3209.09 грн, судової автотехнічної експертизи № 22-3159 від 13 вересня 2022 року у сумі 3020.32 грн, судової транспортно-трасологічної експертизи № 22-3157 від 20 вересня 2022 року у сумі 3397,86 грн, судової автотехнічної експертизи №22-3629 від 21 вересня 2022 року у сумі 2454.01 грн, судової автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілів №22-5425 від 15 листопада 2022 року у сумі 3020.32 грн, судової автотехнічної експертизи обставин та механізму ДТП №123 від 22 грудня 2024 року на суму 20000 грн, а всього в сумі 35101,60 грн.

Скасувати арешт майна автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_39 , яка зареєстрована по АДРЕСА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 28 липня 2022 року.

Скасувати арешт майна автомобіля «BMW 525» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належав померлому ОСОБА_12 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 28 липня 2022 року .

Речовій доказ автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Одеській області (Одеська область, м.Подільськ, провулок Куяльницький ,3А), та який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_39 , яка зареєстрована по АДРЕСА_2 , повернути власнику.

Речовій доказ автомобіль «BMW 525» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Одеській області (Одеська область, м.Подільськ, провулок Куяльницький ,3А), повернути спадкоємцям померлого ОСОБА_12 .

Подані прокурором до суду матеріали кримінального провадження №12022160000000491 зберігати разом зі справою протягом всього часу зберігання.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області протягом 30 днів з моменту проголошення .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1