Ухвала суду № 130895816, 10.10.2025, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/895/16

Провадження № 6/601/35/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2025 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Клим Т.П.,

з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,

з участю представника заявника ОСОБА_1 адвоката Якименко М.М.

представника ОСОБА_2 адвоката Булави О.П.

розглянувши урежимі відеоконференціїу відкритомусудовому засіданнів судім.Кременці заяву представниказаявника ОСОБА_1 адвоката ЯкименкоМиколи Миколайовича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Якименко М.М. звернувся до суду, в порядкуст.432 ЦПК України, про визнання виконавчого листа Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 липня 2016 року у справі № 601/895/16 таким, що не підлягає виконанню.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 липня 2016 року у справі №601/895/16 постановлено стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 травня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

28 липня 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №601/895/16 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.05.2016 і до досягнення дітьми повноліття.

Вказує, що у провадженні Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження №52619485 (ідентифікатор доступу 6ЕА5523Г3Б3Б) з виконання виконавчого листа №601/895/16, виданого 28 липня 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.05.2016 і до досягнення дітьми повноліття.

Постановою державного виконавця від 13.10.2016 року звернуте стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що працевлаштований у Центральна Електроенергетична система.

Проте, з 26 жовтня 2024 року неповнолітня донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітній син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 на постійній основі проживають з батьком ОСОБА_3 та перебувають на його утриманні.

З метою захисту найкращих інтересів дітей та перерахування аліментів безпосередньо дітям, ОСОБА_3 відкрив банківські рахунки на ім`я дітей. Разом з тим, з 26 жовтня 2024 року ОСОБА_4 не використовує отримані кошти за цільовим призначенням на утримання дітей та не перераховує такі дітям.

Вказує, що виконавчий лист №601/895/16 від 28 липня 2016 року, виданий Кременецьким районним судом Тернопільської області лише в межах суми платежу за 1 місяць, і станом на сьогодні він повністю виконаний, у зв`язку з чим відсутні процесуально-правові підстави для його подальшого виконання.

Зазначає, що оскільки станом на сьогодні на підставі постанови державного виконавця від 13.10.2016 року про звернення стягнення на доходи боржника, за місцем роботи із заробітної плати ОСОБА_3 продовжують відраховуватись аліменти у розмірі 1/3 частини його доходів, і їх отримувачем є безпосередньо ОСОБА_4 , а не діти які являються власниками аліментів, є підстави зупинити виконання за виконавчим документом згідно з частиною третьою статті 432 Цивільного процесуального кодексу України до розгляду цієї заяви.

31 липня 2025 року вищевказана заява була зареєстрована та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана до провадження судді Клим Т.П..

В судовому засіданні у режимівідеоконференції представник заявника ОСОБА_1 адвокат Якименко М.М. заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник ОСОБА_2 адвокат БулаваО.П.заперечив щодозадоволення даноїзаяви.Крім того,подав письмовізаперечення.Зазначає,що поданазаява необґрунтованата непідтверджена жоднимидоказами. Заявник вказує, що з 26 жовтня 2024 року неповнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на постійній основі проживають з батьком ОСОБА_3 та перебувають на його утриманні. До жовтня 2024 року малолітні діти сторін були зареєстровані та фактично постійно проживали разом із матір`ю, ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Між сторонами існувала усна домовленість, відповідно до якої діти проводили канікули за місцем проживання батька у місті Києві. У жовтні 2024 року відповідачка розпочала ремонт у належному їй будинковолодінні, і за попередньою усною згодою з позивачем було вирішено, що протягом декількох місяців діти тимчасово проживатимуть з батьком. Крім того, ОСОБА_3 висловив бажання провести більше часу з сином та донькою. Сторони не досягали домовленості про зміну постійного місця проживання дітей, і передбачалося, що навесні 2025 року вони повернуться до матері. Проте, в травні 2025 року заявник відмовився повертати дітей матері та всіляко перешкоджає їхньому спілкуванню з ОСОБА_4 ..

Постійне місце проживання дітей за згодою батьків було визначене разом з матір`ю ОСОБА_4 в селі Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області. Заявник не надав належних підтверджуючих документів про зміну місця проживання дітей рішення органу опіки та піклування або рішення суду. Акт обстеження, долучений до заяви, не є належним доказом, що підтверджує зміну місця проживання неповнолітніх дітей.

Вважає, що в даному випадку заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є передчасною, оскільки між сторонами не вирішено спір про визначення місця проживання дітей. Заявник не долучив до заяви ні рішення органу опіки та піклування, ні рішення суду про визначення місця проживання неповнолітніх дітей з батьком.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи №601/895/16, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 липня 2016 року у справі №601/895/16 постановлено стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 травня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішення набрало законної сили 07.08.2016.

08 серпня 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №601/895/16 по вказаному рішенню від 28.07.2024.

Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВСу м.Києві ЦМУМЮ (м.Київ) Веред Катериною Миколаївною від 13.10.2016 відкрито виконавче провадження ВП №52619485 за судовим наказом №601/895/16 від 28.07.2016.

Відповідно до пункту 9 частини другоїстатті 129 Конституції України,статті 14 ЦПК України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захистправ людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннямистатей першої та другої Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до частини 1, 2 статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому, метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (п. 5 ч. 1ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постановівід 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Натомість, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, буде суперечити правам та законним інтересам дитини.

Проживання дітей з батьком, як і добровільна матеріальна допомога на утримання дітей, не звільняє боржника від обов`язку матеріально утримувати свою дитину на підставі судового рішення (виконавчого листа).

Одночасно суд звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У ч. 1 ст. 10 СК України зазначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Статтею 273 СК України визначено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Частиною 4 ст. 273 ЦПК України визначено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка може бути підставою для припинення стягнення аліментів на утримання дитини або звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів.

При цьому таке питання підлягає вирішенню шляхом пред`явлення зацікавленою особою відповідного позову.

Такі висновки відповідають висновкам, висловленим у постановах Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі № 711/8561/16-ц, від 29.06.2022 року у справі №596/826/21-ц.

Відтак законодавець визначив, що обставини, на які посилається заявник, як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підлягають доведенню саме при вирішенні спору про звільнення від сплати аліментів, зміну розміру аліментів, та не вказують на припинення обов`язку зі сплати аліментів.

Враховуючи викладене, та те, що виконавчий лист виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, а також заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями ст. 432 ЦПК України, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволеннізаяви представниказаявника ОСОБА_1 адвоката ЯкименкоМиколи Миколайовича про визнання виконавчого таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: