Ухвала суду № 130881426, 06.10.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7468/25 1-кс/335/3417/2025

06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддяВознесенівського районногосуду містаЗапоріжжя ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннястаршого слідчогоСУ ГУНПв Запорізькійобласті ОСОБА_6 , подане у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.04.2025 року за № 42025080000000051, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , сімейного лікаря КНП «Клініка сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2025 до суду надійшло клопотання старшого слідчогоСУ ГУНПв Запорізькійобласті ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромвідділу Запорізькоїобласної прокуратури ОСОБА_3 ,про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з правом звільнення під заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, і покладенням відповідних обов`язків.

В обґрунтування клопотання слідчий послався на таке.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025080000000051 від 28.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України з 24.02.2022 в Україні до теперішнього часу введено воєнний стан.

Окрім того, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку і та мобілізацію», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, який у подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, на усій території України з 24.02.2022 оголошена та проводиться загальна мобілізація.

На підставі вищевказаних Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30, 34, 38, 39,41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.

Таким чином, під час дії воєнного стану та оголошеної загальної мобілізації громадяни України чоловічої статі, окрім тих, яких виключено з військового обліку за станом здоров`я на підставі рішення військово-лікарської комісії, зокрема, не мають право на перетин державного кордону на виїзд з України.

Зазначені вище обставини створили передумови для отримання незаконних прибутків в умовах воєнного стану за рахунок організації незаконного переправлення через державний кордон України громадян України чоловічої статі призивного віку, які підпадають під мобілізацію та не мають законних підстав для виїзду за державний кордон України.

Так, у ході проведення досудового розслідування у невстановлений час у ОСОБА_8 у порушення вимог зазначених нормативно-правових актів виник злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками з метою отримання незаконного прибутку.

ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про існуючу заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, окрім виключень вказаних у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у невстановлений час та місці, у невстановлений спосіб, розуміючи, що самостійно, без залучення інших осіб не зможе досягти бажаного результату, остання, розробила відповідний злочинний план, який передбачав домовленість з іншими особами на вчинення спільних протиправних дій та розподіл обов`язків між ними.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 вступила у попередню змову з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та невстановленими у ході проведення досудового розслідування особами, з метою отримання незаконних прибутків в умовах воєнного стану за рахунок організації незаконного переправлення через державний кордон України громадян України чоловічої статі призивного віку, які підпадають під мобілізацію та не мають законних підстав для виїзду за державний кордон України.

Відповідно до розробленого плану ОСОБА_8 мала організувати незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяти незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, детальних інструкцій щодо необхідних дій, здійснювала пошук осіб чоловічої статі, призивного віку, які підпадають під мобілізацію, не мають законних підстав для виїзду за державний кордон України та мають бажання будь-яким способом перетнути держаний кордон України, особисто отримувала від них грошові кошти за надані послуги, мала організовувати виготовлення фіктивних медичних документів, звернення до визначених лікарів, які могли надати статус інвалідності близькому родичу, координувала дії учасників, надавала роз`яснення щодо подальших дій після виключення з обліку, в тому числі стосовно виїзду за межі країни на підставі документів, що формально підтверджують непридатність до військової служби чи надають право на відстрочку.

ОСОБА_9 в свою чергу за грошову винагороду за вказівкою ОСОБА_8 , координувала дії, надавала вказівки та супроводжувала осіб чоловічої статі призивного віку, які підпадають під мобілізацію, не мають законних підстав для виїзду за державний кордон України та мають бажання будь-яким способом перетнути державний кордон України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) та інших державних установ.

ОСОБА_4 , який є сімейним лікарем ТОВ МЦ «Сімейний лікар», за грошову винагороду за вказівкою ОСОБА_8 згідно розподілу ролей у вчиненні злочину мав виготовляти фіктивні документи щодо проходження особами призивного віку військово-лікарської комісії, а також виготовляв фіктивні медичні документи, які могли надати статус інвалідності близькому родичу особи, яка виявила бажання незаконно перетнути держаний кордон.

Невстановлені особи підшукували осіб чоловічої статі призивного віку, які підпадають під мобілізацію, не мають законних підстав для виїзду за державний кордон України та мають бажання будь-яким способом перетнути український кордон.

Так, невстановлена у ході досудового розслідування особа, діючи за попереднього змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, розуміючи законодавчу процедуру та підстави для виїзду за державний кордон України, підшукала особу з числа громадян України призовного віку, а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та виявив бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 16.04.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , відбулася особиста зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , який діяв в інтересах ОСОБА_11 , у ході якої ОСОБА_8 повідомила умови організованого нею, ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами незаконного перетину державного кордону України, а саме супроводження в органах ТЦК та СП з питань зняття з розшуку ОСОБА_11 , виготовлення фіктивних документів щодо проходження останнім військово-лікарської комісії та надання статусу інвалідності його близькому родичу. Також повідомила, що вартість організації незаконного перетину державного кордону України складає 4000 доларів США.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, за попередньої змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та невстановленими у ході досудового розслідування особами, ОСОБА_8 19.05.2025 о 15 годині 10 хвилини в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , отримала від ОСОБА_10 , який діяв в інтересах ОСОБА_11 , ксерокопії документів для виготовлення інвалідності близькому родичу ОСОБА_11 , а саме, матері ОСОБА_12 .

У подальшому ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та невстановленими у ході досудового розслідування особами, приблизно о 17 годині 00 хвилин того ж дня, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , отримала від ОСОБА_10 , який діяв в інтересах ОСОБА_11 , грошові кошти в сумі 4000 доларів США та повідомила, що з ОСОБА_11 через декілька днів зв`яжеться її помічник ОСОБА_9 .

Далі 20.05.2025, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та невстановленими в ході досудового розслідування особами у месенджері «WhatsApp» з ОСОБА_11 зв`язалась ОСОБА_9 , яка шляхом листування та дзвінків детально інструктувала та надавала вказівки ОСОБА_11 про те, що останньому необхідно зробити у мобільному додатку «Резерв+» для отримання направлення на військово-лікарняну комісію та які витяги їй надіслати, при цьому склала відповідну заяву в якій поставила підпис від імені ОСОБА_11 .

Далі, 21.05.2025, 24.05.2025, 27.05.2025, 28.05.2025, 28.05.2025 30.05.2025, 03.06.2025, 10.06.2025 ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та невстановленими у ході досудового розслідування особами у месенджері «WhatsApp» шляхом листування та дзвінків надавала поради та вказівки ОСОБА_11 про те, які дії необхідно йому робити у мобільному додатку «Резерв+». У результаті виконаних дій ОСОБА_11 був знятий з розшуку ТЦК та СП, після чого 10.06.2025 ОСОБА_9 призначила зустріч ОСОБА_11 о 14 годині 00 хвилин біля ІНФОРМАЦІЯ_5 по АДРЕСА_3 .

10.06.2025 о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_13 в раніше обумовленому місці, де остання супроводжувала ОСОБА_11 при спілкуванні зі службовими особами РТЦК та СП, сплати штрафу та подачі необхідних документів. Після цього ОСОБА_13 передала ОСОБА_11 висновок військово-лікарняної комісії від 02.06.2025, довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією на ім`я ОСОБА_12 та повідомила, що найближчим часом він отримає відстрочку від військової служби.

У подальшому, 24.06.2025 ОСОБА_11 , попередньо узгодивши час та місце, зустрівся з ОСОБА_9 біля Вознесенівської районної адміністрації за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 6, де останньому працівники адміністрації повинні були надати офіційно відстрочку від мобілізації. Так, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами супроводила ОСОБА_11 до службового кабінету на другому поверсі адміністрації. У вказаному кабінеті невстановлена у ході досудового розслідування особа повідомила, що документи ОСОБА_11 все ще перебувають в РТЦК та СП. Про вказаний факт ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 , яка зателефонувала невстановленій у ході досудового розслідування особі, після чого повідомила, що документи для отримання відстрочки від мобілізації ще не надійшли до адміністрації, через те, що ОСОБА_11 має працездатну рідну сестру ОСОБА_14 та попрохала надіслати їй особисті документи сестри.

Далі, в той же день ОСОБА_11 у месенджер «WhatsApp», яким користувалась ОСОБА_9 , надіслав фотографії паспорту його сестри ОСОБА_14 та її свідоцтво про шлюб.

У подальшому, ОСОБА_4 який є сімейним лікарем ТОВ МЦ «Сімейний лікар», діючи згідно до розробленого плану, без фактичного огляду ОСОБА_14 , виготовив висновок консультанта, датованого 25.06.2025, до якого вніс недостовірні відомості про те, що ОСОБА_14 через важкий стан здоров`я не може самостійно пересуватися та потребує постійного стороннього догляду.

05.08.2025 ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами о 10 годині 00 хвилин зустрілась з ОСОБА_11 , біля буд. № 6 по вул. Сєдова в м. Запоріжжя, де передала останньому фіктивний висновок консультанта ОСОБА_4 від 25.06.2025 стосовно його сестри ОСОБА_14 , який фактично надавав право ОСОБА_11 безперешкодно отримати право на відстрочку від військової служби з метою перетину державного кордону України, та повідомила, що необхідні документи для отримання такого права направлені ОСОБА_9 засобами поштового зв`язку до Департаменту соціального захисту.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється в тому, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

02.10.2025 ОСОБА_4 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтовується наявністю ризиків, зазначених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може:

переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду - вказаний ризик обґрунтовується тяжкістю інкримінованого злочину, оскільки за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 9 років з конфіскацією майна. Реальна загроза покарання позбавленням волі може спонукати підозрюваного до втечі з метою уникнення відповідальності;

незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрювана обізнана про місця мешкання, знайома із свідками у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність можливості впливати на його поведінку, в тому числі шляхом переконання, тиску чи залякування, оскільки вказані показання є значними для встановлення обставин кримінального правопорушення, а отже є спонукальним мотивом для підозрюваної вплинути на нього задля уникнення від відповідальності.

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний має доступ до інформаційних ресурсів, що створює можливість дискредитації органів досудового розслідування, прокурора або суду, формування упередженого суспільного ставлення до справи та її учасників, є ризик, що підозрювана буде поширювати завідомо неправдиву інформацію, спотворюючи зміст доказів або фабулу провадження, що може вплинути на об`єктивність процесу, може здійснювати вплив на свідків у кримінальному провадженні через третіх осіб з метою узгодження або зміни показань;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення в якому підозрюється вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрювана може продовжити вчиняти вказані кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення, характер та спосіб вчинення кримінального правопорушення свідчать про його умисний, цілеспрямований характер, може становити системний характер, що свідчить про високу ймовірність продовження злочинної діяльності в умовах неналежного процесуального контролю, крім того у підозрюваної залишаються доступ та ресурси, які використовувались для вчинення злочину, такі як контакти, комунікаційні канали з невстановленими в ході досудового розслідування особами, які, допомагали останній у вчинені кримінального правопорушення, які на даний момент ще не встановлені органом досудового розслідування, що також створює ризик продовження злочинної діяльності

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 , не оспорюючи обґрунтованість підозри, посилались на недоведеність ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні. Зокрема, сторона захисту зауважила, що ОСОБА_4 з моменту, коли йому стало відомо про здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, тобто з середини серпня 2025 року, не вчинив жодної дії, яка давала б підстави вважати, що він буде переховуватись від слідства, перешкоджати йому, впливати та свідків тощо. За першим викликом ОСОБА_4 з`явився до слідчого для вручення повідомлення про підозру, до слідчого судді для розгляду клопотання про запобіжний захід. При цьому він має міцні соціальні зв`язки, офіційно працевлаштований сімейним лікарем у КНП «Клініка «Сімейний лікар», має відповідну вищу освіту, позитивно характеризується за місцем роботи, має укладені декларації з 2300 пацієнтами. На думку сторони захисту, ці обставини вказують на відсутність такого ступеня ризиків, які заслуговували б на взяття підозрюваного під варту. Крім того, ОСОБА_4 має інвалідність з дитинства, потребує відповідного поводження, несумісного з триманням під вартою.

У підсумку адвокат ОСОБА_5 просив обмежитись запобіжним заходом у виді особистого зобов`язання.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Як випливає з доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, станом час вирішення питання про запобіжний захід обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, і самим підозрюваним не оспорюється.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Обґрунтованість підозри підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами, а саме:

-протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , від 29.04.2025, 26.06.2025, відповідно до якого останній пояснив відомі йому обставини з приводу вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 ;

-протоколами огляду від 19.05.2025, відповідно до яких було оглянуто та вручено ідентифіковані засоби грошові кошти;

-протоколами огляду речових доказів від 19.05.2025, 13.06.2025, 25.06.2025, 26.06.2025,

-протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 23.05.2025, відповідно до якого було встановлено факт вчинення кримінального правопорушення;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 12.05.2025, 17.06.2025, 18.06.2025, 30.06.2025 відповідно до якого останній пояснив відомі йому обставини з приводу вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 ;

-матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій.

-іншими матеріалами кримінального провадження.

З матеріалів негласних слідчих розшукових дій, на поточній стадії досудового розслідування, вбачаються ознаки того, що ОСОБА_4 є учасником діяльності групи осіб, яка за грошову винагороду займалась оформленням документів, що надають право на відстрочку від мобілізації для військовозобов`язаних, з порушенням встановленого законом порядку та за відсутності передбачених законом підстав, чим усувають перешкоди у виїзді таких військовозобов`язаних за межі України з метою ухилення від мобілізації. Такий висновок можна зробити за результатами аналізу розмов між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , в ході яких ОСОБА_4 виявляв обізнаність про діяльність інших підозрюваних і активну участь у цій діяльності.

Відтак, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлена йому підозра є обґрунтованою (не є явно необґрунтованою) на час розгляду клопотання щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Крім того, з доданих до клопотання матеріалів досудового розслідування випливає, що епізод зі свідком ОСОБА_15 , покладений в основу підозри, міг бути не єдиним.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час існують всі ризики, що передбачені у ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що окремі вказані у клопотанні ризики існують, однак не мають того ступеня вірогідності, що міг би бути підставою для взяття підозрюваного під варту.

Щодо ризиків переховування від досудового розслідування та суду та вчинення нового кримінального правопорушення.

Діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким злочином, що тягне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Ця обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).

У зв`язку з цим слідчий суддя бере до уваги, що 13-14 серпня 2025 року за місцем проживання та роботи ОСОБА_4 були проведені санкціоновані обшуки, в ході яких у нього були виявлені речі і документи, що мають доказове значення для даного кримінального провадження. Тоді ж були затримані і взяті під варту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вочевидь, що з того часу ОСОБА_4 був обізнаний про існування кримінального провадження, до якого він причетний і в якому потенційно йому також може бути повідомлено про підозру. Незважаючи на це, ОСОБА_4 дійсно не вдався до поведінки, яка могла бути розтлумачена як переховування від досудового розслідування, перешкоджання йому, в тому числі шляхом здійснення впливу на свідків.

Крім того, ОСОБА_4 не мав формальних перешкод у виїзді за межі України, однак він не намагався скористатись цією можливістю, залишаючись на робочому місці.

Відтак, слідчий не вбачає того, що лише тримання підозрюваного під вартою здатне запобігти ухиленню від досудового розслідування.

Також слідчий суддя зауважує, що наразі ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні лише одного епізоду кримінального правопорушення, він раніше не судимий, офіційно працевлаштований, а тому ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення уявляється виключно припущенням.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та іншого перешкоджання досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого та дослідження їх судом.

Разом із цим, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження в частині, що стосуються клопотання про обрання запобіжного заходу, а отже і з протоколами допиту свідків, підозрювана знатиме як їх персональні данні, так і зміст наданих ним свідчень на стадії досудового розслідування.

Крім того, не виключено, що ще не всі свідки допитані, а також що підозрюваний може бути знайомий із свідками, які ще не допитані, і вплинути на їх показання.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків та інших причетних осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Щодо перешкоджання досудовому розслідуванню в інший спосіб слідчий суддя бере до уваги, що у ОСОБА_4 було вилучено особистий мобільний телефон, а за місцем його роботи вилучено низку медичних документів, що можуть містити відомості про протиправну діяльність підозрюваних осіб, що значно знижує можливості останніх у знищенні, спотворенні або прихованні письмових доказів.

Також слідчому судді було надано докази про наявність у підозрюваного статусу особи з інвалідністю з дитинства.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Однак в даному випадку очевидним є те, що взяття підозрюваного під варту не відповідало б ані характеру підозри, ані ступеню ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Водночас це не означає, що відсутні будь-які підстави для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання

У зв`язку з цим зауважує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення корисливої спрямованості, а тому дієвим засобом впливу на особу підозрюваного є саме обмеження його у майнових вправах. Відтак, саме застава як запобіжний захід здатна забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків та вплинути на його поведінку щодо утримання від вчинення дій, зазначених у ст. 177 КПК України.

З огляду на стан здоровя ОСОБА_4 та рівень його доходів від офіційного працевлаштування, про який він повідомив і який не спростований стороною обвинувачення (близько 40-45 тис. грн. на місяць), слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави на рівні 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Також слідчий суддя бере до уваги, що станом на розгляду клопотання про запобіжний захід до закінчення строку досудового розслідування залишається лише один тиждень, що також робить недоцільним взяття підозрюваного під варту.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 176-179, 182, 194, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181680,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 00 коп.).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язок не пізніше п`яти днів з дня оголошення цієї ухвали внести суму застави в розмірі складає 181680,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 00 коп.) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

У задоволенні решти клопотання відмовити.

Визначити строк дії цієї ухвали - до 13.10.2025 включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали оголошений о 09 год. 20 хв. 10.10.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1