Рішення № 130863728, 08.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

08 жовтня 2025 рокусправа № 640/37886/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове - повідомлення рішень від 18.03.2021 №0038061-2408-2659 про нарахування обов`язку по сплаті податку на нерухоме майно у сумі 55203,59 гривень за житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 639,5 м. кв.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням йому протиправно визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Звертає увагу, що є власником будинку площею 639,5 кв.м., проте податковим органом при визначенні суми податку за 2020 рік не взято до уваги, що житлова площа вказаного будинку становить тільки 155 кв.м. та безпідставно включено до загальної площі житлового будинку включено площу допоміжних (нежитлових) приміщень, які згідно підпункту «е» п.п.14.1.129-1 Податкового кодексу України відносяться до об?єктів нежитлової нерухомості, а саме: навіс, дизельна, навіс, басейн, свердловина, ворота, хвіртка, ворота, огорожа, підпірна стінка. Позивач вважає, що це рішення прийняте відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

14.07.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що відповідно до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Додатково звертає увагу, що загальна площа житлового будинку позивача становить 639,5 кв.м., що перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі (5х120 кв.м.), пільга передбачена підпунктом «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України до зазначеного об?єкта житлової нерухомості не застосовується.

14.07.2022 від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про заміну відповідача у справі, в якому просило замінити відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код за ЄДРПОУ 44116011), як відокремлений підрозділ ДПС України).

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Кондратюк Ю.С.

Ухвалою судді від 14.02.2025 прийнято до провадження справу № 640/37886/21 та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Допущено заміну відповідача у справі № 640/37886/21 з Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ (ЄДРПОУ 44116011).

28.02.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, аналогічного змісту відзиву на позовну заяву, в яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником будинку загальною площею 639,5 кв.м. по АДРЕСА_1 (житлова площа 155,00 кв. м.; Б-навіс; В-дизельна; Г-навіс; Д-басейн; К-свердловина; р-ворота; р1-хвіртка; р2-ворота; р3-р4-огорожа; р5-підпірна стінка), що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.02.209 (а.с. 15).

ГУ ДПС у м. Києві проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік та винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2021 № 0038061-2408-2659 на суму 55203,59 гривень, що сторонами не оспорюється та підтверджується.

Вказане рішення позивач оскаржив в досудовому порядку до ДПС України.

За результатами скарги ДПС України прийнято рішення від 30.11.2021, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 18.03.2021 №0038061-2408-2659, а скаргу ОСОБА_2 , як представника фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 - без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування.

Змістом спірних правовідносин є правомірність податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За приписами підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпункту 266.4.1. пункту 266.4. статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

За приписами підпункту 266.4.3. пункту 266.4. статті 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:

об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;

об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку (пункт «а»).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

За приписами підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну.

Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником будинку загальною площею 639,5 кв.м. по АДРЕСА_1 (житлова площа 155,00 кв. м.).

Так, згідно із оспорюваним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2020 рік.

Обраховуючи площу об`єкта нерухомості, що підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податковий орган виходив з того, що така площа становить 639,5 кв. м. (загальна площа житлового будинку).

Позивач проти такого обрахунку заперечує, наполягаючи на тому, що житлова площа у будинку становить 155,00 кв.м.

Суд зауважує, що базою оподаткування в даному випадку є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, а не лише придатні до проживання приміщення, як помилково вважає позивач у цій справі.

Тобто, за наявності у власності фізичної особи - платника податку житлового будинку податок на майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється із загальної площі такого об`єкта нерухомості, незалежно від площі допоміжних приміщень такого будинку.

Крім цього, суд звертає увагу, що оскільки зазначені в свідоцтві про право власності Б-навіс; В-дизельна; Г-навіс; Д-басейн; К-свердловина; р-ворота; р1-хвіртка; р2-ворота; р3-р4-огорожа; р5-підпірна стінка не виділені окремо до об`єктів нежитлової нерухомості, а тому є складовою об`єкту житлової нерухомості та підлягають оподаткуванню.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2025 у справі № 280/7433/20.

Суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки загальна площа житлового будинку позивача становить 639,5 кв.м., що перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі (5х120 кв.м.), пільга передбачена підпунктом «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України до зазначеного об?єкта житлової нерухомості не застосовується.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його визнання протиправним та скасування.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ; ЄДРПОУ 44116011).

Повне рішення суду складено 08.10.2025.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна