Рішення № 13086048, 23.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2010 р.Справа № 3/103-1550 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" , м. Тернопіль вул. Поліська, 14 (код ЄДРПОУ 31138298)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство "Козівський комбікормовий завод" , смт. Козова Тернопільської області

до відповідача: Дочірнього підприємства "Тиса" Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" , с. Золотники вул. І.Франка, 11 Теребовлянського району Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 34438500).

За участю представників:

позивача:                     Пащенко В.В. –довіреність від 20.11.2009р.

відповідача:                     не з’явився

третьої особи:           не з’явився

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява за позовом Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" , м. Тернопіль вул. Поліська, 14 до відповідача Дочірнього підприємства "Тиса" Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" , с. Золотники вул. І.Франка, 11 Теребовлянського району Тернопільської області про відшкодування завданих збитків в розмірі 122 470 грн. 20 коп. .

Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався, явку свого представника в судове засідання забезпечив, надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що ніяких протизаконних дій не вчиняв і ніяких збитків позивачу не спричиняв, а тому не може нести відповідальність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Козівський комбікормовий завод" явку в судове засідання свого представника не забезпечила, хоча про дату , час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином , в порядку передбаченому ст.64 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482, письмових пояснень щодо позовних вимог суду не надала.

Ухвалою суду від 10.09.2009р. , в порядку ст.. 27 ГПК України , залучено до участі у справи в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Козівський комбікормовий завод".

Ухвалою суду від 30 серпня 2010 року, в порядку ст. 79 ГПК України, зупинено провадження у справі №3/103-1550 до винесення постанови у кримінальній справі №163739 стосовно службових осіб ДП "Тиса" ВАТ "Племінний завод Закарпатський" по факту протиправного самовільного на власну користь захоплення у 2008 році земельних ділянок у с. Ладичин, що перебувають в орендному користуванні ЗАТ "Агрокомбінат" .

Після усунення обставин , що зумовили зупинення провадження по даній справі , ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.12.2010р. поновлено провадження у справі №3/103-1550 та розгляд справи призначено на 16 грудня 2010 року на 11:20 год.

В судовому засіданні представникам сторін роз‘яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України не здійснюється із-за відсутністю відповідного клопотання сторін .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін , оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

09 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат" ( виконавець) та Відкритим акціонерним товариством " Козівський комбікормовий завод" (замовник) було укладено договір №33/3, у відповідності якого виконавець зобов’язався прийняти від замовника елітне насіння озимого ячменю вартістю 855 грн. за одну тонну в кількості 175 тонн і здійснити посів та подальше вирощування на орендованих належним чином земельних ділянках площею 700 гектарів.

          Відповідно до пункту 2.2 даного договору, Закрите акціонерне товариство "Агрокомбінат" зобов’язалося приступити до виконання взятих на себе зобов’язань після його підписання.

На виконання взятих договірних зобов’язань Закрите акціонерне товариство "Агрокомбінат" отримало у Відкритого акціонерного товариства "Козівський комбікормовий завод" 175 тон елітного насіння ячменю по 855 грн. за одну тонну для подальшого засіву на експериментальній ділянці площею 700 гектарів , що знаходиться в с. Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області про що було складено акт прийому передачі до договору №33\3 від 9.09.2008 року.

Для виконання договірних зобов"язань позивач яко-би здійснив передпосівну підготовку земельної ділянки та 127,01 гектара землі засіяв вищевказаним насінням ячменю.

На вимогу суду представити документальні докази здійснення передпосівної підготовки земельної ділянки площею 127,01 гектара землі для посіву вищевказаним насінням ячменю, позивач таких документальних доказів суду не надав.

Решту земельної ділянки площею 572 ,99 гектара яко-би було самовільно захоплено Дочірнім підприємством "Тиса" Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" , с. Золотники вул. І.Франка, 11 Теребовлянського району Тернопільської області.

Позивач стверджує , що не використане елітне насіння ячменю в кількості 143,24 т. для подальшого посіву яко –би було зіпсоване , про що було складено відповідний акт від 01 липня 2009 року.

Таким чином, позивач вважає , що поніс збитки на суму 122 470 грн. 20 коп. , які просить стягнути з відповідача у свою користь.

Господарським судом Тернопільської області встановлено, що 09 вересня 2003 року Закрите акціонерне товариство "Агрокомбінат" надалі "Орендар" та власники земельних ділянок громадяни с. Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області надалі "Орендодавці" уклали між собою договори оренди землі .

Вказані договори оренди землі передбачали наступне:

Предмет договору:

Орендодавці передають, а орендар приймає в оренду земельну ділянку відповідної площі, яка розташована на території Ладичинської сільської ради в межах згідно з планом (ксерокопія державного акту з планом земельної ділянки додається).

Сторони керуються ціною земельного паю, (що була зазначена в сертифікаті на право на земельну частку з урахуванням індексації на дату укладення цього договору).

Строк дії договорів оренди землі становить 5 років і закінчується 09 вересня 2008 року.

За один місяць до закінчення дії договорів оренди землі, Закрите акціонерне товариство "Агрокомбінат" укладає договір з Відкритим акціонерним товариством "Козівський комбікормовий завод" по наданню послуг по вирощуванню ячменю на орендованій землі згідно вищевказаних договорів оренди і приступило до виконання договірних зобов’язань.

Дочірнє підприємство "Тиса" Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" , с. Золотники вул. І.Франка, 11 Теребовлянського району Тернопільської області у вересні 2008 року яко - би самовільно зайняло земельну ділянку , яку орендував позивач і вирощувати на ній сільськогосподарські культури.

У відповідності листа Прокуратури Теребовлянського району Тернопільської області №1850 від 14.09.2009р. (вх..№14530 від 01 липня 2010 року) , 06 липня 2009 року стосовно службових осіб Дочірнього підприємства "Тиса" Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" , с. Золотники вул. І.Франка, 11 Теребовлянського району Тернопільської області порушено кримінальну справу №163739 за фактом зловживання службовим становищем за ч.2 ст.364 КК України і на даний час триває слідство.

Позивачем надано лист Прокуратури Теребовлянського району Тернопільської області вих. №1724 від 30.08.2010 р., зареєстрований канцелярією суду 30.08.2010 р. за вх.. №16615, в якому вказано:

Прокуратурою Теребовлянського району за результатами наглядової перевірки 06.08.2009 р. порушена кримінальна справа №163739 стосовно службових осіб ДП “Тиса”ВАТ “Племзавод “Закарпатський” за ознаками складу злочину, передбаченого ст.. 364 ч. 2 КК України, яка скерована для розгляду в суд, та порушена з причини протиправного самовільного на власну користь захоплення у 2008 році земельних ділянок у с. Ладичин, що перебувають в орендному користуванні ЗАТ “Агрокомбінат”.”

22 листопада 2010 року господарським судом Тернопільської області надіслано запит Прокуратурі Теребовлянського району Тернопільської області та Теребовлянському районному суді за №3074 щодо інформації про результати вищевказаної кримінальної справи.

08 грудня 2010 року на адресу суду надійшов супровідний лист (№7907 від 01.12.2010р.) з додатком постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30.12.2009р. у кримінальній справі №1-158/2009р, згідно якої вбачається , що кримінальну справу, відповідно п. 8 ст. 6 КПК України, провадженням закрито.

Судом встановлено, що дана кримінальна справа не стосується самовільного захвату земельних ділянок в с. Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області .

Для об’єктивного вирішення спору, судом витребувано у відповідача постанову про порушення кримінальної справи і встановлення причинного зв’язку між предметом порушеної кримінальної справи та діями посадових осіб відповідача щодо самовільного захвату землі Дочірним підприємством «Тиса»Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод Закарпатський»,

Однак, ні представник відповідача, ні представник позивача такої постанови суду не надали.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          1. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

          3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

          4. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.(ст.623 ЦК України )

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши представлені документальні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про відшкодування завданих збитків на суму 122 470 грн. 20 коп. , документально не підтверджені і позивач документально не довів своє право на стягнення вказаних збитків.

Позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та заборони Дочірньому підприємству "Тиса" Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" вчиняти буді –які дії щодо реалізації урожаю із земельних ділянок , що розташовані в с. Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області .

          У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу , господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.          

Згідно Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 “ Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ”, (з наступними змінами та доповненнями), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заявник повинен обґрунтувати підстави для забезпечення позову поданням відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених статтею 33 ГПК України.

Із представлених документів позивачем до заяви про забезпечення позову не долучено таких доказів, а саме , що відповідач самовільно здійснив захват земельних ділянок в с. Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області , які нібито оброблені і засіяні ЗАТ "Агрокомбінат" насінням елітного озимого ячменю , чим спричинено значні збитки позивачу , а відтак, суд вважає, що дане клопотання , документально не обґрунтоване і задоволенню не підлягає.

Представником відповідача подано клопотання про призначення судової біологічної експертизи , об’єктом якої є елітне насіння озимого ячменю у кількості 143, 24 т. , на вирішення якої поставити такі питання:

1. Який наявний на сьогоднішній день стан елітного насіння озимого ячменю в кількості 143,24 тонни?

2. У випадку пошкодження елітного насіння озимого ячменю в кількості 143,24 тонни, визначити механізм його пошкодження?

3. Час, коли було пошкоджене елітне насіння озимого ячменю в кількості 143,24 тонни?

А також , відповідачем надано клопотання про проведення огляду та дослідження речових доказів по справі , а саме: елітне насіння озимого ячменю у кількості 143,24 тонн

Розглянувши подані клопотання відповідача , суд прийшов до висновку , що вказані клопотання документально не обґрунтовані , оскільки вищевказаного елітного насіння озимого ячменю в кількості 143,24 тонни не має в наявності, і позивачем не надано суду документів про місце фактичного зберігання вказаного елітного насіння ячменю в кількості 143,24 тонни., а тому у задоволенні даних клопотань слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 623 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні клопотання позивача щодо забезпечення позову , відмовити.

2. В задоволенні клопотання відповідача щодо призначення судової біологічної експертизи, об’єктом якої елітне насіння озимого ячменю в кількості 143,24 тонни, відмовити.

3. В задоволенні клопотання відповідача щодо проведення огляду та дослідження речових доказів , а саме –елітного насіння озимого ячменю у кількості 143,24 тонн, відмовити.

4. В позові відмовити.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "27" грудня 2010 року , через місцевий господарський суд.

6. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                          І.М. Турецький