Рішення № 13085478, 14.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2010 р. Справа № 12/077-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 5385,04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Куколь В.В. представник (довіреність № 201 від 10.11.2010 р.);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»(далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідача) про стягнення заборгованості у розмірі 5385,04 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору на централізовану охорону обєкту № 976 від 23 січня 2008 року (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався надати відповідачу послуги з охорони приміщення магазину, розташованого за адресою: м. Бориспіль, вул. К. Шлях, зупинка «Комсомольське озеро»(далі обєкт охорони), а відповідач зобовязувався оплатити надані послуги вчасно та в повному обсязі.

Відповідач надані йому в період з 23 січня 2008 року до 15 грудня 2008 року послуги не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4696,01 грн., 374,16 грн. пені, три проценти річних у розмірі 267,91 грн. та 46,96 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

У позовній заяві містилось клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. Клопотання задоволенню не підлягало на підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 01 листопада 2010 року, справу призначено до розгляду на 16 листопада 2010 року.

16 листопада 2010 року відповідач у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 07 грудня 2010 року.

15 листопада 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

07 грудня 2010 року відповідач у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи, на підставі вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 14 грудня 2010 року.

14 грудня 2010 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

23 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантія»(далі позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) був укладений договір про централізовану охорону обєкту № 976 (далі договір), відповідно до умов якого, позивач зобовязувався надати відповідачу послуги з охорони приміщення магазину, розташованого за адресою: м. Бориспіль, вул. К. Шлях, зупинка «Комсомольське озеро»(далі обєкт охорони), а відповідач зобовязувався надані послуги оплатити вчасно та в повному обсязі.

Протягом 2008 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 4696,01 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.12.2008р., 28.11.2008р., 31.10.2008р., 29.09.2008р., 27.08.2008р., 31.07.2008р., 27.06.2008р., 30.05.2008р., 30.04.2008р., 31.03.2008р., 29.02.2008р., 31.01.2008р., які відповідач не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу лист-претензію з вимогою оплатити заборгованість. У відповіді на претензію від 05.12.2008р. відповідач наявність заборгованості визнав, зобовязувався її оплатити, однак цього не зробив.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи, відповідач жодних документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату ним боргу перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення боргу у сумі 4696,01 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просив суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 46,96 грн., пеню у розмірі 374,16 грн. та три проценти річних у розмірі 267,91 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений

строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 8.3 договору, оплата послуг проводиться щомісячно, і вноситься замовником протягом 15 календарних днів кожного поточного місяця за минулий місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи період заборгованості з 16.02.2008 року до 15.08.2008 року, вищевказаний розмір заборгованості, а також те, що облікова ставка Національного банку України до 29.04.2008 р. становила 10,0%, а з 30.04.2008р. становила 12,0%, розмір пені становить 135,74 грн. (за розрахунком суду).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що індекс інфляції за період з 16.02.2008 року до 01.10.2010 року становив у 2008 році: у березні 103,8% (УК №65 від 08.04.2008р.), у квітні 103,1% (УК №84 від 08.05.2008р.), у травні 101,3% (УК №105 від 10.06.2008р.), у червні 100,8% (УК №123 від 09.07.2008р.), у липні 99,5% (УК №144 від 07.08.2008р.), у серпні 99,9% (УК №165 від 06.09.2008р.), у вересні 101,1% (УК №187 від 08.10.2008р.), у жовтні 101,7% (УК №210 від 08.11.2008р.), у листопаді 101,5% (УК №231 від 09.12.2008р.), у грудні 102,1% (УК №1 від 09.01.2009р.); у 2009 році: у січні 102.9% (УК №23 від 10.02.2009р.), у лютому 101,5% (УК №43 від 11.03.2009р.), березні 101,4% (УК №63 від 08.04.2009р.), квітні 100,9% (УК №80 від 07.05.2009р.), травні 100,5% (УК №101 від10.06.2009р.), червні 101,1% (УК №120 віл 08.07.2009р.), липні 99,9% (УК №143 від 08.08.2009р.), серпні 99,8% (УК №164 від 09.09.2009р.), вересні 100,8 (УК №185 від 08.10.2009р.), жовтні 100,9 (УК №208 від 10.11.2009р.), листопаді - 101,1% (УК №228 від 08.12.2009р.), грудні - 100,9% (УК №3 від 09.01.2010р.); у 2010 році: у січні - 101,8% (УК №24 від 09.02.2010р.), лютому - 101,9% (УК №44 від 10.03.2010р.), у березні-100,9% (УК №64 від 08.04.2010р.), квітні 99,7% (УК №83 від 08.05.2010р.), травні 99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні 99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні 99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні 101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні 102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні 100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), а також те, що розмір заборгованості становив 4696,01 грн., то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, становить 1302,48 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги те, що позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 46,96 грн., то стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.

Що стосується трьох процентів річних, то враховуючи 624 дні прострочення з 16.02.2010 року до 01.10.2010 року, суму боргу у розмірі 4696,01 грн., то три проценти річних становлять 303,44 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги те, що позивачем три проценти річних визначені у розмірі 267,91 грн., то стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 599, ч. 1 ст. 530, ч. 1

ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 5385,04 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Матросова, 34, код 20582961) суму основного боргу у розмірі 4696,01 грн. (чотири тисячі шістсот девяносто шість грн. 01 коп.), 135,74 грн. (сто тридцять пять грн. 74 коп.) пені, три проценти річних у розмірі 162,56 грн. (сто шістдесят дві грн. 56 коп.), 46,96 грн. (сорок шість грн. 96 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 97,48 грн. (девяносто сім грн. 48 коп.) витрат на сплату державного мита, 225,55 грн. (двісті двадцять пять грн. 55 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 17.12 .2010 року.

СуддяДьоміна С.Ю.