Рішення № 130854302, 09.10.2025, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/863/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

9 жовтня 2025 року селище Романів

Романівський районнийсудЖитомирськоїобластівскладісуддіКірічука М.М.,зучастюсекретаря судовогозасіданняГрінчук-СтепанюкЗ.А.,розглянувши упорядку спрощеного позовногопровадженняцивільнусправузапозовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2025 року через систему «Електронний суд» товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон дебт коллекшн» (далі ТОВ «ФК «Айкон дебт коллекшн») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 23 лютого 2021 року міжтовариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачем було укладено кредитний договір №1606566 за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

За умовами укладеного договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти у сумі 6000 грн, строк кредитування 15 днів, погодили процентну ставку в розмірі 1,9 % в день.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного кредитного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «ФК «Айкон дебт коллекшн» набуло право вимоги по вказаному договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 17960,00 грн; з яких 6000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 11960,00 грн прострочена заборгованість за процентами.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористалася.

Суд, дослідивши письмові докази, що надані позивачем, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Частиною 1статті 626ЦивільногокодексуУкраїни (далі ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначеністаттею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У пунктах 5, 6 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно достатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено,що23лютого 2021року міжТОВ«Лінеура Україна»тавідповідачем булоукладеноза допомогоюінформаційно-телекомунікаційнихсистем договір№1606566про наданнякоштів наумовах споживчогокредиту,відповіднодоякого останнійотримавкредитв розмірі6000,00грнстрокомна 15днів,погодили стандартнупроцентну ставкув розмірі 1,90% в день. Кредит надається клієнту в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої вказаної клієнтом.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору. Проценти, що нараховуються за договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

У випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміни дати повернення кредиту, шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Договір та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем з використанням електронного підпису А379 23 лютого 2021 року.

Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 2 липня 2025 року на картку № НОМЕР_2 23 лютого 2021 року було зараховано 6000,00 грн.

7 вересня 2021року міжТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс груп» (далі ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп») таТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №1-07092021, відповідно до якого кредитор (ТОВ «Лінеура Україна») передав у повному обсязі, а новий кредитор (ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп») прийняв у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором № 1606566, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до цього договору.

7вересня 2021рокуміж ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» таТОВ «ФК «Айкон дебт коллекшн» було укладено договір факторингу №2-07/09/2021, відповідно до якого кредитор (ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп») передав у повному обсязі, а новий кредитор (ТОВ «ФК «Айкон дебт коллекшн») прийняв у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором № 1606566, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до цього договору.

Долучені до матеріалів справи розрахунки свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, в останнього виникла заборгованість у розмірі 17960,00 грн; з яких 6000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 11960,00 грн прострочена заборгованість за процентами.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов`язань за договором не надано.

Частиною 1статті 1054ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 526ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено кредитний договір. При цьому ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, а відповідач взяті кредитні кошти не повернув, проценти не сплатив.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Отже, позивачем доведено, що між кредитною установою та відповідачем був укладений договір в електронній формі, у якому були узгоджені істотні умови договору, у тому числі строки повернення кредиту, сплату процентів. Крім того, листом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 2 липня 2025 року підтверджено перерахування відповідачу на картку № НОМЕР_2 23 лютого 2021 року 6000,00 грн, натомість, відповідачем не спростовано факту отримання ним кредиту у розмірі, отже, вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 6000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по несплаченим відсоткам, то суд зазначає наступне.

Договору передбачено процентну ставку 1,9% в день, встановлено строк кредиту 15 днів, загальна вартість кредиту 7710,00 грн.

15 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/13715/13-ц, провадження № 61-11145св18 підтвердив висловлену позицію викладену у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Велика Палата Верховного суду в Постанові 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16ГС22), зазначила наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно достатті 1048 ЦК Українипоза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від 4 лютого 2020 року в справі № 912/1120/16.

Враховуючи встановлені судом обставини в контексті приведених правових норм та усталеної судової практики, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки у межах погодженого сторонами договору строку надання позики 15 днів в розмірі 1710,00 грн що відповідає сумі заборгованості по процентах, вказаній в розрахунку, станом на 9 березня 2021 року.

Отже суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 7710,00 грн, з яких: заборгованості за основною сумою боргу 6000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 1710,00 грн.

Згідно частини першоїстатті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3статті 133 ЦПК України).

Згідно частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2статті 141 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді в розмірі 10500,00 грн, що підтверджується договором 309/07/2025 про надання правової допомоги від 9 липня 2025 року, копією акту про отримання правової допомоги від 15 вересня 2025 року, платіжною інструкцією №994 від 15 вересня 2025 року.

Відповідно до частини 1 та 2статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплаченаабо підлягає сплатівідповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини 4статті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, на підставістатті 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позов частково та від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1039,90 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4507,51 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 546,549, 610, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов товаристваз обмеженоювідповідальністю ФК«Айкон дебтколлекшн» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адресамісця проживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків- НОМЕР_3 )на користьтовариства зобмеженою відповідальністю«ФК «Айкондебт коллекшн» (адреса місця знаходження: вул. Саперне Поле, 12 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 44002941) 7710 (сім тисяч сімсот десять) грн 00 коп заборгованості за кредитним договором, 1039 (одна тисяча тридцять дев`ять) грн 90 коп судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 4507 (чотири тисячі п`ятсот сім) грн 51 коп витрати на професійну правничу допомогу в розмірі.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М.Кірічук