Рішення № 13085335, 22.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/44922.12.10 За позовом Сумського державного університету

До Державної акціонерної компанії «Хліб України»

Про стягнення 108017,44 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники: Від позивача Світайло А.О. (дов. б/н від 10.10.2010 р.), Осипов В.А. (дов. 31.01.05/5678 від 21.12.2010р.). Від відповідача Мельничук І.В. (дов. № 02-14/400 від 27.09.2010р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.11.2010 р. Сумський державний університет (далі по тексту - позивач) звернувся з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Державної акціонерної компанії «Хліб України» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором на створення (передачу) науково-технічної продукції від 17.06.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/449, розгляд справи призначено на 22.12.2010 року.

В судовому засіданні 22.12.2010 року представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України»«Сумський комбінат хлібопродуктів», обґрунтовуючи його тим, що договір між сторонами укладався саме для покращення виробництва на вказаному підприємстві.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання, зазначивши, що воно спрямовано на затягування строків розгляду спору, рішення у справі не може вплинути на права та обов’язки Дочірнього підприємства, вказаного позивачем щодо сторін у справі.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов'язки щодо однієї зі сторін. Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов'язки щодо однієї зі сторін. Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Враховуючи те, що договір укладено між двома юридичними особами - господарюючими суб’єктами, то він породжує права та обов’язки саме у сторін договору, які є сторонами у справі, а отже рішення зі спору не може вплинути на права та обов’язки Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України»«Сумський комбінат хлібопродуктів», щодо сторін у справі, а отже у суду не має правових підстав для залучення даної особи до участі у справі, з огляду на що клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги, які обґрунтовані тим, що позивачем виконано належним чином роботи, передбачені договором, дані роботи прийняті відповідачем, проте в порушення умов договору, відповідачем дані роботи оплачені не уповному обсязі (частково). З огляду на що, позивач просить стягнути заборгованість по договору у розмірі 80 тисяч грн.., інфляційні збитки у розмірі 10780,00 грн., 3% річних - 3006,50 грн. та пеню у розмірі 14230,94 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог в усному порядку заперечував, посилаючись на те, що за результатами договору, після отримання результатів робіт, відповідач не досягнув того економічного ефекту, на який він розраховував при замовленні вказаних робіт у позивача. Правом подачі письмового відзиву відповідач не скористався.

Суд д вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

17.06.2008 р. між Сумським державним університетом (далі по тексту - позивач) та Державною акціонерною компанією «Хліб України» (далі по тексту - відповідач) було укладено Договір на створення (передачу) науково технічної продукції № 11638 від 17.06.2008 р. на суму 1200000,00 грн. (далі по тексту –Договір № 11638). За договором № 11638 позивач зобов’язувався до 31.12.2009 р. виконати та передати дослідно-конструкторські роботи по розробці високоефективного топкового пристрою для зерносушарок, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи. Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав роботи вчасно й належним чином про що свідчать акти здачі-приймання робіт № 1/168 від 31.10.2008р., № 2/203 від 22.12.2008 р., № 3/110 від 25.03.2009 р., № 4 від 21.08.2009 р., № 5 від 11.09.2009 р., № б/н від 21.08.2009 р. (щодо результатів), засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи.

11.09.2009 р. згідно акту здачі-приймання робіт № 5 здійснилась передача завершальних обсягів робіт на суму 140000,00 грн.

Відповідно до п. 2.4. Договору № 11638 остаточний розрахунок повинен був бути здійснений відповідачем протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Встановленими сторонами термін розрахунку збіг 21.09.2010 р., а роботи виконані позивачем оплачені не були.

Згідно вищевказаних актів здачі-приймання робіт, вартість наданих позивачем послуг складає 1200000,00 грн. (один мільйон двісті тисяч )гривень 00 коп.

Відповідно листам позивача № 33.01.06/4484 від 30.11.2009 р., № 33.01.06/1538 від 14.03.2010 р. на адресу відповідача направлялася вимога про погашення заборгованості, на яку відповідач наказом № 26 від 16.03.2010 р. доручив погасити заборгованість дочірнім підприємствам ДАК «Хліб України».

22.03.2010 р. на рахунок позивача надійшло 60000,00 грн. як погашення частини боргу за виконані роботи.

13.07.2010 р. Позивач надіслав на адресу відповідача претензію щодо сплати заборгованості у розмірі 80000,00 грн. та суми нарахованих штрафних санкцій загалом 107833,53 грн. до 05.08.2010 р. Однак відповідач заборгованість не ліквідував та відповіді на претензію не надіслав.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового забовя’зання, на вимогу кредитора забов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми ,якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 11638 та ст. 232 ГК України позивачем нараховувалась пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення протягом шести місяців, тобто з 22.09.2009 р. до 21.03.2010 р. На день пред’явлення позову заборгованість відповідача за Договором № 11638 становить 108017,44 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи основний борг відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 80000,00 грн., доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на те, що ним не досягнуто в результаті отримання від позивача науково-технічної продукції того економічного ефекту, на який розраховував позивач, не звільняє його від виконання зобов’язань

Відповідно до ст. 894 ЦК України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

Вказаної домовленості між сторонами спору щодо зменшення плати договором не передбачено, а отже зобов’язання передбачене умовами договору підлягає виконанню у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення заборгованості, що складає 80000,00 грн.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.1 договору, укладеного між сторонами, в разі несвоєчасної сплати у відповідності з п. 2.3 та 2.4 договору замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені за порушення виконання грошового зобов’язання, нарахованої за період з 22.09.09р. по 21.03.10р. (181 день) у розмірі 14230,94 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов’язання, то з відповідача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 3006,50 грн. за період з 22.09.10р. по 09.08.2010р., а також інфляційні збитки у розмірі 10780,00 грн. за період з жовтня 2009 року по березень 2010р.

Контррозрахунку 3% річних та інфляційних збитків відповідачем не надано.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державної акціонерної компанії «Хліб України»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського,1; код ЄДРПОУ 20047943) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Сумського державного університету (40007, Сумська область, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2; код ЄДРПОУ 05408289) 80 000,00 (вісімдесят тисяч) гривень 00 коп. основної заборгованості, 3006,50 (три тисячі шість) гривень 50 коп. 3% річних., 10780,00 (десять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 00 коп. інфляційних втрат., 14230,94 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять) гривень 94 коп. пені, 1080,17 (одна тисяча вісімдесят) гривень 17 коп. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 27.12.2010 р.