Рішення № 13085307, 24.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/60224.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Продсервіс» До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Мережук Т.В. предст.,

Від Відповідачане зявилися

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністюФірма «Продсервіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.12.2010, стягнути з Відповідача 96148,80 грн. основного боргу, 6422,72 грн. пені та 1224,63 грн. 3% річних від суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань за Договором поставки № 15 від 20.05.2010 в частині здійснення оплати за поставлений Позивачем Товар.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.05.2010 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Відповідач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністюФірма «Продсервіс»(далі Позивач, Постачальник) укладено Договір поставки № 15 (далі Договір), відповідно до умов якого Позивач зобовязався поставити належний йому товар у власність Відповідача, а Відповідач зобовязався прийняти товар та сплатити за нього відповідну ціну на умовах, що визначені в Договорі.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 15 від 20.05.2010 є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами п. 5.1 Договору поставка Товару здійснюється за попереднім узгодженням з Покупцем. Документом, що підтверджує узгодження відповідної партії товару за ціною, в кількісному виразі та відповідному асортименті, є накладна, підписана представниками Сторін. Сторони домовились, що факт виконання поставки за цим договором підтверджується накладною, що підписана уповноваженими представниками Сторін.

Датою поставки Товару вважається дата в розрахунковій накладній, що підтверджує отримання товару Покупцем. Право власності на Товар переходить віл Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що підтверджує підпис представника Покупця на супровідних документах (п. 5.4 Договору).

Як встановлено в ході розгляду спору, на виконання умов Договору Позивачем за видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, було поставлено Відповідачу Товар, обумовлений Договором.

Обовязок покупця прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму передбачений положеннями ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 6.1 Договору розрахунок Покупцем за поставлений товар відбувається шляхом перечислення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

В п. 6.2 Договору зазначено умови оплати товару: відтермінування 14 календарних днів з дати отримання товару, яка вказана на супроводжувальній накладній.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобовязань по оплаті поставленого Позивачем Товару за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 96148,80 грн.

Таким чином, Позивач свої зобовязання за Договором поставки № 15 від 20.05.2010 виконав в повному обсязі, а Відповідач вчасно не розрахувавшись по Договору за отриманий товар, порушив взяті на себе договірні зобовязання, в результаті чого заборгував перед Позивачем 96148,80 грн.

12.08.2010 та 31.08.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Продсервіс»зверталося до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогою про оплату поставленого Товару за Договором поставки № 15 від 20.05.2010 в сумі 96148,80 грн., проте належної відповіді не отримало.

Станом на час вирішення спору Відповідач оплати суми заборгованості за Договором поставки № 15 від 20.05.2010 не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобовязання з оплати поставленого Позивачем Товару згідно з Договором поставки. Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у звязку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 96148,80 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.6 Договору передбачено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар Покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення.

Сума пені, що заявлена до стягнення з Відповідача, розрахована Позивачем відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням виникнення зобовязання щодо оплати по сумах, які складають суму боргу та за період прострочення, і підлягає стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 6422,72 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03151, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністюФірма «Продсервіс»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 28, к. 40, код 31133918) 96148,80 грн. основного боргу, 6422,72 грн. пені, 1224,63 грн. 3% річних від суми заборгованості, 1037,96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністюФірма «Продсервіс»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 28, к. 40, код 31133918) 222,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, надмірно сплачених квитанцією № QS7557817 від 28.10.2010, оригінал якої міститься в матеріалах господарської справи № 32/602.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 24.12.2010