Рішення № 13085275, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/64920.12.10 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Автоексімстрах"

доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонера страхова компанія "Оранта"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача:ОСОБА_1

простягнення 41 818,74 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Гурєнков О.В.

від відповідача:ОСОБА_2

від третьої особи:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Автоексімстрах" (надалі ПрАТ "СК "Автоексімстрах") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонера страхова компанія "Оранта" (надалі ВАТ "НАСК "Оранта") про стягнення 41 818,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "СК "Автоексімстрах" на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу та цивільної відповідальності №444 від 20.01.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "ВАЗ-21013", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/6762763), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 597,30 грн., індекс інфляції у розмірі 2 695,00 грн. та 3% річних 526,44 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 20.12.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, подав заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого позовні вимоги визнав частково у розмірі 35 000,00 грн., проти стягнення пені у розмірі 3 597,30 грн., індексу інфляції у розмірі 2 695,00 грн. та 3% річних 526,44 грн. заперечив та просив позовні вимоги в цій частині залишити без задоволення. Крім того, вказав, що вимоги про стягнення пені заявлено з пропуском строку позовної давності.

Третя особа, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання 20.12.2010 р. не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Належне повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 03.12.2010 р., яка була направлена за адресою: АДРЕСА_1 яка вказана в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/6762763). Ухвала суду за вказаною адресою отримана третьою особою 09.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №13366172.

Таким чином, суд приходить до висновку, що третя особа повідомлена про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання третю особу було належним чином повідомлено, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2007 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Автоексімстрах" (після зміни організаційно-правової форми ПрАТ "СК "Автоексімстрах") (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу та цивільної відповідальності №444 (надалі "Договір"), обєктом страхуванням за яким є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіля марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у п. 3.2 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; неправомірне заволодіння транспортним засобом; стихійне лихо; неправомірні дії третіх осіб, не повязані з викраденням застрахованого транспортного засобу.

13.12.2010 р. близько 14 год. 20 хв. на Броварському проспекті в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля "ВАЗ-21013", реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1., керуючи автомобілем "ВАЗ-21013" не врахувавши дорожньої обстановки та погодніх умов, не обравши безпечної швидкості руху не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "Volkswagen Passat", що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Деснянського району м. Києва №10/78467 від 17.12.2010 р. та постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.01.2010 р. у адміністративній справі №3-421/2008 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

14.12.2007 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту №2559 про оцінку автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 складеного 28.12.2007 р. субєктом оціночної діяльності ТОВ "ЕАК "Легіон" (Сертифікат субєкта оціночної діяльності №5511/07 від 26.02.2007 р.), вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу в результаті його пошкодження при ДТП складає 47 492,69 грн.

На підставі страхового акту №3 від 03.01.2008 р. ПрАТ "СК "Автоексімстрах", виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатило своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 56 044,56грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №3 від 03.01.2008 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ "СК "Автоексімстрах" перейшло в межах суми 56 044,56 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Деснянського району м. Києва №10/78467 від 17.12.2010 р. вбачається, що транспортний засіб автомобіль "ВАЗ-21013", яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Volkswagen Passat", належить ОСОБА_4 та на момент скоєння ДТП знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1, який керував автомобілем "ВАЗ-21013", реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "ВАЗ-21013", реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" згідно із полісом №ВА/6762763.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/6762763) винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 28.07.2007 р. (0:00) по 27.07.2008 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВА/6762763 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_1., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1 автомобіля "ВАЗ-21013" була застрахована ВАТ "НАСК "Оранта".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВА/6762763) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза нуль (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Passat" з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу становить 47 492,69грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 56 044,56 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач претензією №197/09 від 01.09.2009 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 56 044,56 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 03.09.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №09045283.

Враховуючи визначені полісом №ВА/6762763 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 35000,00 грн. (ліміт відповідальності страховика за полісом) до 03.10.2009 р., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 3597,30грн. за прострочення виконання грошового зобовязання у період з 03.10.2009 р. по 03.04.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 04.10.2009 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач в судовому засіданні 20.12.2010 р. просив застосувати до вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені строків позовної давності.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна заява подана до суду 26.11.2010 р., а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, а тому суд здійснює перерахунок пені у період з 26.11.2009 р. по 03.04.2010 р.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 2 535,82грн., підстави для стягнення пені, нарахованої до 26.11.2009р. відсутні, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 2695,00 грн., нарахованого за прострочення по сплаті страхового відшкодування у розмірі 35000,00 грн. у період з 03.10.2009 р. по 03.04.2010 р. та 3% річних у розмірі 526,44 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобовязання по сплаті 35000,00 грн.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються за невиконання грошових зобовязань та знаходиться в 51 Главі Цивільного кодексу України, яка має назву "Правові наслідки порушення зобовязання. Відповідальність за порушення зобовязання", а дана глава міститься у розділі І "Загальні положення про зобовязання" книги пятої Цивільного кодексу України. Наведене свідчить, що положення такої статті стосуються як договірних, так і не договірних зобовязань, тобто до порушення грошових зобовязань, незалежно від визначених ст. 11 Цивільного кодексу України підстав їх виникнення.

Грошове зобовязання це зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у ВАТ "НАСК "Оранта" виникло зобовязання сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування в порядку регресу.

Тобто, має місце правовідношення в якому ВАТ "НАСК "Оранта" (боржник) зобов'язано вчинити на користь ПрАТ "СК "Автоексімстрах" (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України до позивача у межах фактичних витрат і страхової суми перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами, тобто, до відповідача як страховика особи, відповідальність якої ним застрахована.

Тобто, саме розмір основного зобовязання, яке виникло внаслідок заподіяння шкоди, та перейшло до позивача в порядку регресу обмежений фактичними витратами позивача.

Зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування в порядку регресу, яке за змістом правовідношення є грошовим, ВАТ "НАСК "Оранта" у встановлений строк не виконано.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому нарахування позивачем індексу інфляції та 3% річних за прострочення грошового зобовязання по сплаті суми страхового відшкодування є правомірним.

Відсутність у Законі України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідальності у вигляді сплати інфляційного втрат та 3% річних при умові несвоєчасної виплати страхового відшкодування не заперечує наявності правового регулювання цих питань нормами інших законодавчих актів України (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 11.11.2010 р. у справі 28/32-10-976.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення індексу інфляції та 3% річних враховуючи день з якого відповідач є таким, що прострочив (04.10.2009 р.).

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками індексу інфляції та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення індексу інфляції у розмірі 2 695,00 грн. та 3% річних у розмірі 526,44 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ВАТ "НАСК "Оранта" на користь ПрАТ "СК "Автоексімстрах" суми страхового відшкодування у розмірі 35000,00 грн., пені у розмірі 2 535,82 грн., індексу інфляції у розмірі 2 695,00 грн. та 3% річних у розмірі 526,44 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Автоексімстрах" задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м.Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Автоексімстрах" (04071, м.Київ, вул.Введенська, 29/58, офіс 99; ідентифікаційний код 33736953) суму страхового відшкодування у розмірі 35 000 (тридцять пять тисяч) грн. 00коп., пеню у розмірі 2 535 (дві тисячі пятсот тридцять пять) грн. 82 грн., індекс інфляції у розмірі 2 695 (дві тисячі шістсот девяносто пять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 526 (пятсот двадцять шість)грн. 44 коп., державне мито у розмірі 407 (чотириста сім) грн. 57 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 230 (двісті тридцять) грн. 00коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 24.12.2010 р.