Рішення № 13085257, 16.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/38116.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ ІНВЕСТ", м. Київ доГоловного управління комунальної власності м. Києва,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з питань комунального майна, приватизації, підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради.

Про визнання права власності та тлумачення правочину .

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаРуденко С.П. дов. від 13.12.10 р.

Від відповідачаКафельнікова Т.О. дов. від 14.10.10

Від третьої особиМарусиченко В.В. дов. від 09.06.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права комунальної власності на нежитлові приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №136) (в літ.А), загальною площею 82,9 кв.м. житлового будинку № 60 по проспекту Перемоги в м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.12.2010р.

В судовому засіданні 14.12.2010р. було оголошено перерву до 16.12.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення про приватизацію обєктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва №919, прийнятого Шевченківською районною у місті Києві радою 15.10.2010 р. нежитлові приміщення загальною площею 82,9 кв.м. житлового будинку № 60 по проспекту Перемоги в м. Києві підлягають приватизації шляхом викупу позивачем.

Позивач звернувся до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (третя особа на стороні позивача), як органу приватизації, до повноважень якого належить здійснення підготовки до приватизації та приватизація обєктів комунальної власності, з проханням повідомити про стан підготовки обєкта до приватизації та щодо підписання договору купівлі-продажу майна, однак останній повідомив позивача про те, що підписання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 82,9 кв.м. житлового будинку № 60 по проспекту Перемоги в м. Києві неможливе у звязку із відмовою Головного управління комунальної власності м. Києва видати свідоцтво на право власності на зазначені приміщення. Таким чином, позивач вважає, що відмова відповідача у видачі право встановлювального документу порушує законні права позивача на приватизацію спірного обєкта нерухомості тому просить суд постановити рішення про тлумачення змісту правочину та визнати належне право комунальної власності на спірні приміщення ( ст. ст.210-213 ЦК України ).

Представник відповідача проти позову заперечував та пояснив суду наступне. Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 р. №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»було припинено з 31.10.2010 р. шляхом ліквідації районних в місті Києві рад. Оскільки Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради звернулось до Головного управління комунальної власності м. Києва після 31.10.2010 р., позивач вважає, що на даний час, у звязку з тим, що районні у м. Києві ради ліквідовані, у нього немає підстав на оформлення права комунальної власності територіальних громад районів м. Києва в особі районних рад.

Представник третьої особи на стороні позивача у своїх поясненнях на позовну заяву зазначив про те, що оскільки відповідачем відмовлено у видачі свідоцтва на право власності на обєкт, що підлягає приватизації, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради не має змоги укласти договір купівлі-продажу з позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, в частині нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

В судовому засіданні 16.12.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання про прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку обєктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації обєктів права комунальної власності належать до виключної компетенції міської ради.

Приватизація обєктів малої приватизації згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»здійснюється шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»продавцями обєктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами.

Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 25.11.2003 р. №263 «Про реорганізацію Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району у м. Києві»реорганізовано з 01.12.2003 р. Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району у м. Києві в Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва зі статусом юридичної особи, яке є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради та правонаступником КП УЖГ Шевченківського району в частині орендних відносин.

Положенням про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва, затвердженим рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 862 від 20.05.2010 р., передбачено, що Управління, зокрема, виконує продаж обєктів приватизації, в т.ч. на аукціоні та за конкурсом; здійснює повноваження власника щодо майна, яке приватизовується відповідно до прийнятих рішень; через комісії по приватизації формує цінову політику з питань приватизації та оренди обєктів комунальної власності району, здійснює оцінку комунального майна та укладає договори на проведення робіт по експертній оцінці обєктів комунальної власності району, що підлягає приватизації (п. 3.1.10, п. 3.1.11, п. 3.1.19 Положення).

Рішенням Шевченківської районної ради №919 від 15.10.2010 року «Про приватизацію обєктів комунальної власності Шевченківського району у м. Києва»було затверджено перелік обєктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, відповідно до якого ТОВ «УКРПОЛЬ ІНВЕСТ»було надано дозвіл на приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення загальною площею 99,2 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 60 (п/п 20 Додатку 1 до до Рішення Шевченківської районної ради №919 від 15.10.2010 р.).

Згідно п.5 рішення у разі виникнення розбіжностей між площами з різницею не більше 20 кв.м., зазначеними в додатку до рішення, та площами, зазначеними у технічній документації, виготовленій БТІ, остаточною вважається площа, зазначена в документації БТІ.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленому БТІ станом на 26.10.2010 р. загальна площа нежитлових приміщень з №1 по №8 (групи приміщень 136) (в літер «А») за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 60 становить 82,9 кв.м. Таким чином приватизації підлягають нежитлові приміщення загальною площею саме 82,9 кв.м.

Судом встановлено, що Київська міська рада своїм рішенням від 27.12.2001р. № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»(п.1310 додатку 11) передала спірне нерухоме майно по проспекту Перемоги, 60 в м. Києві до комунальної власності Шевченківської районної у м. Києві ради, а остання своїм рішенням від 18.06.2002 р. №40 «Про формування комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва»прийняла зазначене вище нерухоме майно до комунальної власності Шевченківського району міста Києва.

Посилання відповідача на рішення Київської міської ради від 09.09.2010 р. №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві», згідно якого припинено з 31.10.2010 р. шляхом ліквідації районні в місті Києві ради, як на підставу для відмови у оформленні права комунальної власності територіальній громаді Шевченківського району м. Києва визнаються судом безпідставними, оскільки на дату прийняття рішення про приватизацію спірного нерухомого майна (15.10.2010 р.) Шевченківська районна у м. Києві рада мала всі повноваження, передбачені ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої від імені та в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради та ст. 143 Конституції України і ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких територіальним громадам районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежилі приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоровя, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі обєкти, визначені відповідно до закону, як обєкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою та іншими субєктами права власності в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність у Шевченківської районної у м. Києва ради повноважень власника стосовно прийняття рішень щодо зазначеного вище майна.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Строк підготовки не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку обєктів приватизації.

Підготовка обєкту до продажу включає в себе визначення ціни продажу обєкта, підготовку та опублікування інформації про обєкт у відповідних інформаційних бюллетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проведення у разі необхідності реорганізації або ліквідації державного підприємства, замовлення у разі потреби екологічного аудиту.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Положення про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, затвердженого рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 862 від 20.05.2010 р., продавцем обєктів малої приватизації (органом приватизації), що належать на праві власності територіальній громаді Шевченківського району м. Києва, є Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради.

Частиною 1 ст. 23 Закону України ”Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” передбачено, що право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

Згідно п.38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/05 від 03.03.2004р. правочини про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється.

Зважаючи на відсутність правовстановлювального документу на нежитлові приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №136) (в літ.А), загальною площею 82,9 кв.м. житлового будинку № 60 по проспекту Перемоги в м.Києві, необхідного для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу на вимогу чинного законодавства, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради не має змоги ( з дотриманням згаданого порядку ) укласти з позивачем договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З моменту подання заяви про приватизацію, позивач та особи, які вчиняють дії щодо підготовки обєкта приватизації, перебувають у правовідносинах, повязаних з набуттям позивачем права власності на комунальне майно.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Стаття 292 ЦК України (глава 29) встановлює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, відмова відповідача у оформленні права комунальної власності територіальній громаді Шевченківського району м.Києва на нежитлові приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №136) (в літ.А), загальною площею 82,9 кв.м. житлового будинку № 60 по проспекту Перемоги в м.Києві порушує права позивача, як особи, яка має відповідне речове право на спірне майно та приватизацію зазначеного майна.

Частиною 1 ст.648 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обовязкового для сторін (сторони) має відповідати цьому акту.

Частина 1 ст.649 Цивільного кодексу України визначає, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках встановлених законом, вирішуються судом.

Згідно ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.

Дійсність такого правочину законодавець повязує з фактом його державної реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість та оформлення права власності провадиться з видачею свідоцтва як це і передбачено ст.182 ЦК України. У разі відмови від надання інформації така відмова може бути оскаржена до суду .

До матеріалів справи залучено листування сторін щодо прийнятих заходів про оформлення свідоцтва на право власності на вказані нежилі приміщення та лист відповідь відповідача ( від 24.11.2010 р. ) яким відмовлено оформлення права комунальної власності .

Загальні правила тлумачення змісту правочину визначені ч.3 ст.213 ЦК України ,якою передбачено ,що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту поняття а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів і навіть окремих частин правочину ,що мали місце у нашому випадку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для тлумачення змісту правочину, оскільки принцип вільного волевиявлення сторін при укладанні договору і визначає суттєві умови договору на розсуд сторін.

Таким чином, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 15, 182, 213, 292, 396 ЦК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити, визнавши право комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва в особі Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 26077632) на нежитлові приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №136) (в літ.А), загальною площею 82,9 кв.м. житлового будинку № 60 по проспекту Перемоги в м. Києві.

2.Стягнути з Головного управління комунальної власності м. Києва (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрополь Інвест»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 89/91, к. 22, код ЄДРПОУ 34422694), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 35 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 17 грудня 2010 року.