Рішення № 13085242, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/44008.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕВЕЛ ХОЛДІНГ ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТА»про стягнення 145669,00 грн., за участю представників позивача – Дубінської О.І., довіреність б/н від 21.09.2010р., відповідача –не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 145 669,00 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань за агентським договором 140610-2 від 14.06.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.11.2010 року.

У судовому засіданні 08.12.2010 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 81 999,00 грн. заборгованості.

В судове засідання 08.12.2010 року представник відповідача не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕВЕЛ ХОЛДІНГ ЛТД»(турагент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕТА»(туроператор) укладено агентський договір № 140610-2, за умовами якого туроператор доручає, а турагент приймає на себе за винагороду права й обов’язки агента з реалізації турпродукту на умовах даного договору в інтересах туроператора та із самостійним набором та комплектацією туристичних груп.

Договір набуває сили з моменту його підписання турагентом і туроператором та діє до 01.04.2011р. Термін дії договору може бути продовжений ще на один рік, якщо жодна зі сторін не повідомила іншу про небажання продовження за 30 діб до закінчення дії. (п.9.1. договору).

Доказів припинення договору у встановленому порядку сторонами суду не надано.

Відповідно до п. 3.1.3., при наявності в туроператора можливості надання турпродукту та при дотриманні турагентом умов, встановлених у п. 3.2.1. та 3.2.6. договору, туроператор забезпечує бронювання усіх видів послуг, що входять у замовлений турагентом турпродукт.

Згідно п. 3.1.4. на підставі забезпеченого бронювання послуг, згідно п.3.1. даного договору, туроператор протягом 3-х робочих днів з дня забезпечення бронювання, надає турагенту підтвердження замовлення у вигляді рахунку, виписаного на ім’я турагента.

Турагент здійснює повну оплату замовленого турагентом турпродукту відповідно до виставленого туроператором рахунку в розмірі ціни турпродукту, встановленої в наданих турагенту прайсах, за відрахуванням винагороди турагента, передбаченої в п.4.2. даного договору, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше ніж за три дні до початку туру (п.4.1. договору).

Туроператор без письмової згоди турагента не може вносити зміни в підтверджений та оплачений турагентом турпродукт (п.3.1.7. договору).

На виконання умов договору турагент, отримавши від туроператора підтвердження замовлення у вигляді рахунку-фактури № СФ-0000330 від 24.06.2010 року, виписаного на ім’я турагента, реалізував турпродукт через ТОВ «Дюпон Україна»групі туристів 14 осіб, які мали бути розміщенні в готелі «Монтенегро Біч Ресорт 4*»та 2 осіб, які мали бути розміщені в готелі «Тара3*»).

Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання згідно агентського договору (п. 3.1.2, 3.1.7 та 3.1.8)та не проплатив вартість розміщення туристів в готелях, через що позивачу довелося самостійно поселити всю групу туристів в готелі «Тара 3*»оплативши вартість їх проживання в сумі 6605,20 євро (+ банківські витрати), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 114 від 14.09.2010 року, яке міститься в матеріалах справи. Разом еквівалент зазначеної суми становить 69018,25 грн.

Окрім того, позивачу довелося понести банківські витрати та відшкодувати у розрахунку на кожного туриста за одну ніч еквівалент 14 євро на всю групу туристів, у зв’язку з їх розміщенням в готелі нижчого класу, що склало 13980,68 грн.

Таким чином, в результаті оплати вартості проживання туристів в готелі, банківських витрат та відшкодувань у зв’язку з розміщенням туристів в готелі нижчого класу «Тара 3*»позивач поніс збитки, що в гривневому еквіваленті становить 81999,00 грн.

08.09.2010 року відповідач надав позивачу гарантійний лист у якому гарантував до 17.09.2010 року повернути позивачеві коштів в розмірі 81999, 00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми коштів суду не надано.

Відповідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об’єктивні умови відповідальності, доведення наявності на яких покладається на кредитора. Четвертий складовий елемент правопорушення - вина є суб’єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов’язання. Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, але й сам факт порушення боржником його обов’язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою.

Відповідно до ст. 224 ГК України Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          За ч.1 ст 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

          Статтею 226 ГК України передбачено, що . сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управлена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 81999,00 грн., понесених позивачем внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань за спірним договором у вигляді вартості проживання групи туристів, відшкодувань у зв’язку з розміщенням туристів в готелі нижчого класу та понесених банківських витрат, є обґрунтованими й відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 819,99 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТА»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, кв. 314, код. 36756726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕВЕЛ ХОЛДІНГ ЛТД»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 9/2, код 24378594) 81999 (вісімдесят одну тисячу дев’ятсот дев’яносто дев’ять ) грн. 00 коп. збитків, 819 (вісімсот дев’ятнадцять) грн. 99 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О.Чебикіна