Рішення № 13084692, 13.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2010 Справа № 2/110-111

За позовом публічного акціонерного товариства „Концерн Хлібпром”, м. Львів

ДО дочірнього підприємства „Ґолден Фудс”, с. Сторожниця Ужгородського району

ПРО стягнення суми 1355699,73грн. заборгованості за договором поставки продукції №1/1-1-010210/718 від 01.02.2010р. та 162680,04грн. пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання зобов’язань,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні суду 08.12.2010р. судом, у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України за письмовою згодою представників сторін, оголошено перерву до 13.12.2010р. для надання можливості відповідачу надати суду додаткові пояснення з приводу спірних правовідносин з доказами в їх обгрунтування.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві посилаючись на її обґрунтованість матеріалами справи, зокрема, вказує на те, що відповідачем всупереч умов договору поставки у визначені угодою терміни не здійснено розрахунку за придбану продукцію. Разом з тим, при укладенні двостороннього акту звірки взаємних розрахунків сума заборгованості відповідачем підтверджена (також підтверджується накладними та банківськими виписками про стан розрахунків між контрагентами), однак, не сплачена. Також відповідачем проігноровано вимоги позивача про проведення відповідних розрахунків, а відтак, просить дані позовні вимоги про стягнення з відповідача крім суми основного боргу сум пені за несвоєчасний розрахунок, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання зобов’язань задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні суду 08.12.2010р. заперечує з приводу задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з мотивів, викладених у поданому суду поясненні, однак, свого уповноваженого представника в засідання суду 13.12.2010р. не направив.

У поданому суду 13.12.2010р. клопотанні директор відповідача просить суд взяти до уваги те, що довіреність, раніше видача відповідачем адвокату, який представляв інтереси в минулому судовому засіданні, скасована довірителем у зв’язку з розбіжностями між довірителем та повіреним, а матеріали за даною справою повіреним не повернуті довірителю. Відтак, просить повідомити відповідача про дату, місце і час судового засідання, а також вказує на наявність бажання власної

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.12.2010 року по справі № 2/110-2/111

участі у засіданні суду.

Разом з тим, просить суд, у випадку відхилення його клопотання, розглянути питання про відстрочення або розстрочення сплати основної суми заборгованості терміном на 9 місяців рівними частинами у зв’язку з тимчасовими виробничими та фінансовими складнощами на підприємстві. У підтвердження наведеного подав суду копію Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2010р. та баланс підприємства на 30.09.2010р.

Оцінюючи подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд констатує наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 246, 248 та 249 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала, тощо.

Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

В свою чергу, особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Натомість, Господарський суд Закарпатської області повідомлено про скасування виданої відповідачем довіреності тільки в день судового засідання 13.12.2010р., а відтак, повідомлення судом представника відповідача про дату, місце і час судового засідання зберігає свою інформативність і для довірителя, тобто відповідача.

Окрім того, судом не визнавалась явка сторін обов’язковою, в свою чергу, матеріали справи містять позицію позивача та заперечення відповідача з приводу даного спору, а відповідачем у поданому суду клопотанні не вказано на те, що у нього є певні документи або відомі йому обставини, які стосуються даного спору і випливають на його вирішення судом по суті.

Відтак, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та задоволення поданого відповідачем клопотання.

У поданому суду письмовому запереченні на позов відповідач просить суд взяти до уваги те, що жодна надана товарно-транспортна накладна не містить в собі посилання на договір поставки продукції №1/1-1-010210/718 від 01.02.2010 р., а відтак вважає, що якщо товарно-транспортні накладні надані позивачем не містять в собі посилання на договір поставки продукції №1/1-1-010210/718 від 01.02.2010 р., то до даних поставок не можна застосовувати умови поставок по зазначеному договору і їх слід рахувати позадоговірними поставками. У зв'язку з цим, нарахування пені позивачем слід вважає безпідставним і в даній частині позовних вимог просить відмовити.

Також заперечує правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання зобов’язань, оскільки поставки по наданих позивачем товарно-транспортних накладних здійснювались не по договору поставки продукції №1/1-1- 010210/718 від 01.02.2010 р., а по іншим домовленостям, то відповідно і не було встановлено грошових зобов’язань для відповідача, у зв’язку з

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.12.2010 року по справі № 2/110-2/111

цим вважає, що суд повинен відмовити у задоволенні позовних вимог по транспортним накладним. Також вважає, що було пред'явлено раніше вимогу .і по яким сплив семиденний строк для виконання обов'язку у відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2010 року між ВАТ "Концерн Хлібпром" (надалі - Позивач) та ДП «Ґолден Фудс»(надалі - Відповідач) було укладено договір поставки продукції №1/1-1-010210/718 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Позивач приймав на себе зобов'язання поставляти (передавати), а Відповідач приймати та оплачувати продукцію, визначену у відповідних додатках (надалі - "продукція") на умовах і протягом терміну дії Договору. Відтак, сторони досягнули згоди щодо всіх істотних умов, тобто перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка продукції здійснювалася згідно з замовленням протягом наступного дня, після його погодження: транспортом Позивача до складу Відповідача.

З 02.01.2010р. по 03.11.2010р. Позивачем було поставлено Відповідачу продукцію на суму 7118724,53 (сім мільйонів сто вісімнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 53 копійки) грн. Таким чином, матеріалами підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань згідно Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору Відповідач оплачує вартість поставленої продукції протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту передачі продукції Відповідачу.

18.07.2010р. між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода до Договору, згідно з якою Відповідач оплачує вартість поставленої продукції протягом 70 (сімдесяти) календарних днів з моменту передачі продукції Відповідачу.

Однак, останнім було виконано умови Договору частково, в результаті чого утворилася протермінована заборгованість на суму 1355699,73 (один мільйон триста! п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень 73 копійки) грн. І

Згідно підписаних двосторонніх актів звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2010р. та станом на 28.09.2010р. Відповідачем підтверджується заборгованість перед Позивачем в у визначених позивачем обсягах.

Таким чином, станом на 05.11.2010 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 1355699,73 (один мільйон триста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень 73 копійки) грн.

Однак, оскільки Відповідач не вживав жодних заходів з приводу врегулювання ситуації, що склалась, не звертався з проханням відстрочити або розстрочити повернення несплачених згідно Договору коштів, 05.08.2010р., 20.09.2010р. Позивачем відповідно до ст. 530 ЦК України було направлено Відповідачу вимоги про погашення заборгованості протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання вимог, та 13.10.2010р. - вимогу про погашення заборгованості до 20.10.2010р.

Однак Відповідачем були проігноровані дані вимоги, не було вжито жодних заходів з приводу врегулювання спору.

Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку прострочення термінів платежу Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ (що діяла у

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.12.2010 року по справі № 2/110-2/111

вказаному періоді) від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відтак, Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 79806,60 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот шість гривень 60 копійок) грн. Розрахунок пені наведений у Додатку №2 до позовної заяви.

Позивачем також у відповідності до вимог ст. 625 ЦИ України розрахована сума інфляційних донарахувань без врахування розміру прямої заборгованості, яка становить 66979,73 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 73 копійки) грн. (Розрахунок суми інфляційних донарахувань наведений у Додатку №3 до позовної заяви); три проценти річних від простроченої суми становлять 15893,71 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто три гривні 71 копійка) грн. (Розрахунок трьох процентів річних наведений у Додатку №1 до позовної заяви).

Відтак, позивач просить у примусовому порядку стягнути з відповідача суму 1355699,73грн. заборгованості за договором поставки продукції №1/1-1-010210/718 від 01.02.2010р., а також 162680,04грн. пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу вимог статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав визначених законодавством. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем факт порушення відповідачем договірних зобов’язань в частині здійснення повного розрахунку за продукцію належним чином підтверджується наявними у справі матеріалами. Зокрема, позивачем подано докази про те, що за період поставки відповідач не провів розрахунок за переданий товар, внаслідок чого сума основного боргу складає 1355699,73грн. та підлягає стягненню в повному обсязі.

Заперечення відповідача про те, що жодна надана товарно-транспортна накладна не містить в собі посилання на договір поставки продукції №1/1-1-010210/718 від 01.02.2010 р., а відтак вважає, що якщо товарно-транспортні накладні

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.12.2010 року по справі № 2/110-2/111

надані позивачем не містять в собі посилання на договір поставки продукції №1/1-1-010210/718 від 01.02.2010 р., то до даних поставок не можна застосовувати умови поставок по зазначеному договору і їх слід рахувати позадоговірними поставками не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на те, що кожна накладна містить в собі відомості про відпуск товару на підставі укладеного сторонами договору.

Також позивач, у зв’язку порушенням відповідачем зобов’язань за договором поставки та несвоєчасним виконанням грошових зобов’язань в порядку п.9.2 договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу до сплати суму 79806,60грн. пені за несвоєчасний розрахунок, вимоги про стягнення якої у відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України підлягають задоволенню повністю за період з 17.03.2010р. по 05.11.2010р.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідач не виконав свої зобов'язання по своєчасному перерахуванню вартості отриманого товару, а тому зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки це є одним із самостійних способів захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних обов'язків.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 66979,73грн. інфляційних втрат за період з 12.08.2010р. по 19.10.2010р., а також суми 15893,71грн. трьох відсотків річних за період з 17.03.2010р. по 05.11.2010р. підлягає задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1518379,77грн., в тому числі 1355699,73грн. заборгованості за договором поставки продукції №1/1-1-010210/718 від 01.02.2010р., 79806,60грн. пені, 66979,73грн. інфляційних втрат та 15893,71грн. трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Разом з тим, відповідачем подано суду клопотання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у відповідності до вимог ст. 121 ГПК України на 9 місяців рівними частинами. Позивач заперечення з приводу даного клопотання не надав.

Аналізуючи дане клопотання відповідача суд констатує наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов’язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових

випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов’язок доведення існування відповідних підстав, тоді як позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.12.2010 року по справі № 2/110-2/111

Виходячи із змісту п.п. 1.1., 1.2. Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. № 02-5/333 сутність відстрочення полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 2 згадуваного Роз’яснення підставою для відстрочки та розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В контексті зазначеного, суд, оцінюючи вимоги заявника наголошує на наступному.

Доводи відповідача щодо необхідності надання розстрочки виконання рішення полягають в скрутному фінансовому становищі, збитковості діяльності підприємства, кризою платежів в господарській сфері, несплатою податків і заборгованістю по виплаті заробітної плати, відсутністю грошових коштів на р/р відповідача.

Разом з тим, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла з березня 2010р. та станом на день розгляду справи не погашена.

Суд врахував, що невиконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем протягом тривалого строку призводить до додаткових збитків позивача. А також те, що відповідач жодних дій, спрямованих на погашення боргу навіть частково, перед позивачем не вчинив.

Таким чином обставини, наведені відповідачем у заяві про відстрочення або розстрочення рішення, не є винятковими та достатніми для відстрочки відповідного рішення.

Керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи те, що заявником не було надано суду жодних доказів про наявність виняткових обставин, достатніх для відстрочки рішення, а також не наведено належних обставин, суд приходить до висновку про неможливість задоволення заяви відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85, 121 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства „Ґолден Фудс”, 89421, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12 Ужгородського району (код ЄДРПОУ 31972380) на користь публічного акціонерного товариства „Концерн Хлібпром”, 79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2 (код ЄДРПОУ 05511001) суму 1518379,77грн., в тому числі 1355699,73грн. заборгованості за договором поставки продукції №1/1-1-010210/718 від 01.02.2010р., 79806,60грн. пені, 66979,73грн. інфляційних втрат та 15893,71грн. трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання зобов’язань, а також суму 15184грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В задоволенні клопотання відповідача про відстрочку або розстрочку

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.12.2010 року по справі № 2/110-2/111

виконання рішення суду відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі

В.о. помічника судді В.В. Мазюта