Ухвала суду № 130831930, 02.10.2025, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/8/2025

133/3305/15-к

У Х В А Л А

Іменем України

02.10.2025 р. м. Жмеринка

Колегія суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020000000247 від 23.09.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.200, ч.2 ст.209 КК України,

ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.2 ст.200 КК України,

ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України,

ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.191, ч.2 ст.209 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

представника потерпілої Глуховецької сільської ради ОСОБА_14 ,

в с т а н о в и в :

Серед решти ОСОБА_8 обвинувачено в тому, що він діючи в інтересах заступника начальника управління Державної казначейської служби України у Козятинському районі та м. Козятині Вінницької області (далі заступник начальника управління) ОСОБА_5 в період з червня 2011 року по вересень 2012 року вчинив пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_8 будучи зареєстрованим як приватний підприємець, діючи в інтересах заступника начальника управління ОСОБА_5 вчинив пособництво у заволодінні бюджетними коштами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб при наступних обставинах:

На початку червня 2011 року ОСОБА_5 діючи з метою заволодіння бюджетними коштами залучила як пособника приватного підприємця ОСОБА_8 з яким досягла домовленості про те, що ОСОБА_5 маючи доступ до рахунків бюджетних установ, які перебувають на обслуговуванні управління Державної казначейської служби України у Козятинському районі та м. Козятині Вінницької області буде відображати господарські операції з реалізації зазначеним установам товарно-матеріальних цінностей чи надання інших послуг від приватного підприємця ОСОБА_8 , тобто за неіснуючі операції перераховувати кошти на розрахунковий рахунок останнього, а ОСОБА_8 після надходження зазначених коштів без фактичного постачання товарів чи надання відповідних послуг, отримані незаконним шляхом кошти має переводити у готівку та передати ОСОБА_5 .

Далі, ОСОБА_8 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій надав ОСОБА_5 реквізити свого банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Надалі, ОСОБА_5 , діючи умисно для досягнення заздалегідь поставленої мети та заволодіння бюджетними коштами використовуючи своє службове становище діючи у змові з головним бухгалтером Глуховецької селищної ради ОСОБА_6 , а починаючи з листопада 2012 року і Глуховецьким селищним головою ОСОБА_15 , повідомила останнім, що їм необхідно буде подавати їй чисті аркуші паперу з відтисками печатки та підписами службових осіб селищної ради для подальшого друку ОСОБА_5 на вказаних аркушах платіжних документів відповідно до яких з рахунків селищної ради та установ, які фінансуються за її рахунок, будуть перераховуватись кошти за поставлені товари, надані послуги від приватного підприємця ОСОБА_8 .

У подальшому, ОСОБА_5 в порушення вимог наказів Державного казначейства України № 205 від 04.11.2002 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» та № 136 від 09.08.2004 «Про затвердження Порядку обліку зобов`язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України», а також наказів Міністерства фінансів України № 938 від 23.08.2012 «Про затвердження порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» та № 309 від 2.03.2012 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», не маючи відповідних первинних бухгалтерських документів, які підтверджують наявність господарських відносин між ОСОБА_16 відомості до підприємцем Погребняком приватним автоматизованої системи «Казна», відповідно до яких на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 зараховано кошти, а саме: 01.06.2011 у сумі 3520 гривень за канцелярські товари; 01.06.2011 у сумі 4430 гривень за господарські товари; 14.07.2011 у сумі 3560 гривень за канцелярські товари; 02.08.2011 у сумі 4860 гривень за господарські товари; 08.09.2011 у сумі 355 гривень за канцелярські товари; 08.09.2011 у сумі 380 гривень за канцелярські товари; 08.09.2011 у сумі 1345 гривень за господарські товари; 08.09.2011 у сумі 1750 гривень за канцелярські товари; 08.09.2011 у сумі 1750 гривень за канцелярські товари; 21.09.2011 у сумі 2950 гривень за канцелярські товари; 21.09.2011 у сумі 2950 гривень за канцелярські товари; 19.01.2012 у сумі 4250 гривень за канцелярські товари; 19.01.2012 у сумі 4250 гривень за господарські товари; 20.01.2012 у сумі 2900 гривень за канцелярські товари; 20.01.2012 у сумі 2900 гривень за господарські товари; 06.02.2012 у сумі 2500 гривень за канцелярські товари; 06.02.2012 у сумі 3625 гривень за господарські товари; - 17.02.2012 у сумі 3000 гривень за господарські товари; - 17.02.2012 у сумі 3400 гривень за господарські товари; - 06.09.2012 у сумі 4600 гривень за канцелярські товари.

ОСОБА_8 , після перерахування Глуховецькою селищною радою через управління ДКСУ у Козятинському районі та м. Козятині коштів, діючи в інтересах заступника начальника управління ОСОБА_5 , у період з 02.06.2011 по 07.09.2012 достовірно знаючи про те, він як приватний підприємець жодних товарів на адресу Глуховецької селищної ради не постачав, шляхом подання грошових чеків до Козятинського відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» перевів зараховані грошові кошти у готівку та передав ОСОБА_5 .

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_8 діючи в інтересах ОСОБА_5 вчинив пособництво у заволодінні бюджетними коштами службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем у розмірі 59 275 гривень, чим завдав шкоди місцевому бюджету Глуховецької селищної ради на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_8 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України - пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання становищем, своїм службовим службовою особою вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_8 за попередньою змовою із заступником начальника управління ОСОБА_5 умисно, з корисливих спонукань, з єдиною метою на неодноразову легалізацію грошових коштів місцевого бюджету Глуховецької селищної ради, що одержані внаслідок вчинення протиправного діяння, що виразилось у створенні видимості реалізації товарно- матеріальних цінностей приватним підприємцем ОСОБА_8 на адресу Глуховецької селищної ради, в період часу з 02.06.2011 по 07.09.2012, у м. Козятин Вінницької області, за допомогою розрахункового рахунку № НОМЕР_1 відкритого приватним підприємцем ОСОБА_8 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», здійснив фінансові операції з незаконно отриманими коштами Глуховецької селищної ради у загальній сумі 59 275 гривень під виглядом переведення їх із безготівкової форми у готівку, яка видавалася у банківській установі приватному підприємцю ОСОБА_8 на закупку товарів за наступних обставин:

Так, заступник начальника управління ОСОБА_5 за попередньою змовою із приватним підприємцем ОСОБА_8 , діючи з метою легалізації грошових коштів здобутих злочинним шляхом та переведення їх у готівку, достовірно знаючи, що Глуховецька селищна рада через управління ДКСУ у Козятинському районі та м. Козятині в період з 01.06.2011 по 06.09.2012 перерахувала на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я приватного підприємця ОСОБА_8 кошти, та маючи до них повний доступ та можливість розпоряджатися на власний розсуд, склали грошові чеки: № ЛЖ 1684348 від 02.06.2011 на суму 8200 гривень; № ЛЖ 1684349 від 18.07.2011 - на суму 3400 гривень; № ЛЖ 1684350 від 05.08.2011 на суму 42000 гривень; № ЛЄ 4673402 від 09.09.2011 на суму 5500 гривень; № ЛЄ 4673403 від 23.09.2011 - на суму 5800 гривень; № ЛЄ 4673410 від 20.01.2012 на суму 8500 гривень; № ЛЄ 4673411 від 24.01.2012 на суму 5000 гривень; № ЛЄ 4673412 від 07.02.2012 - на суму 6100 гривень; № ЛЄ 4673413 від 21.02.2012 на суму 6300 гривень; № ЛЄ 4673416 від 07.09.2012 на суму 4500 гривень, куди ОСОБА_8 внесено завідомо недостовірні дані про цілі витрат готівки, на закупівлю товарів. У подальшому складені грошові чеки, підписані ОСОБА_8 як власником рахунку подано до Козятинського відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі яких ОСОБА_8 достовірно знаючи про те, що він як приватний підприємець на адресу Глуховецької селищної ради жодних товарів не постачав, отримав у Козятинському відділенні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» готівкові кошти у сумі 95300 гривень, з яких 59 275 гривень, ті що незаконно перераховані Глуховецькою селищною радою та передав ОСОБА_5 , тим самим вчинив їх легалізацію.

Таким чином, ОСОБА_8 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 209 КК України, - вчинення фінансової операції з коштами одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

25.09.2025 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 , в якому вона просила закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 та на підставі ч. 4 ст. 5, п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.191, ч.2 ст. 209 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_13 підтримала клопотання та просила його задоволити. Вказала, що станом на час подання клопотання з моменту вчинення згідно обвинувального акту ОСОБА_15 , в період з в червня 2011 по вересень 2012 року злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.191, ч. 2 ст. 209 КК України, минув встановлений п.4 ч.1 ст.49 КК України строк давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності, що є передбаченою законом правовою підставою звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим вважала слід закрити кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 .

Обвинувачений ОСОБА_8 після роз`яснення судом наслідків прийняття рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та право на продовження судового провадження в загальному порядку, підтвердив власну згоду щодо звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27 ч.2 ст.191, ч. 2 ст. 209 КК України з підстав закінчення строків давності.

Представник потерпілого Глуховецької селищної ради ОСОБА_14 вказав про відсутність заперечень проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження стосовно останнього.

Прокурор ОСОБА_17 з підстав закінчення строків давності також не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.49 КК України та закриття у зв`язку з цим кримінального провадження щодо останнього, вважаючи обгрунтованим клопотання сторони захисту.

Інші учасники процесу не заперечували проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 про закриття кримінального провадження.

Заслухавши думки вказаних учасників судового розгляду, вивчивши матеріали судового провадження, суд доходить таких висновків.

Згідно змісту обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачено у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.191, ч. 2 ст. 209 КК України, за вказаних вище обставин.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.1,3 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.191 КК України, у вказаній частині обвинувачення ОСОБА_8 передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, санкція ч. 2 ст. 209 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

З огляду на вказаний перелік покарань за санкцією ч.5 ст.27 ч.2 ст.191 КК України це кримінальне правопорушення згідно вимог ст.12 КК України належить до нетяжких злочинів, а за ч. 2 ст. 209 КК України належить до тяжких злочинів.

Відповідно до приписів ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини, десять років у разі вчинення тяжкого злочину.

З урахуванням наведеного суд визнає обґрунтованим клопотання сторони захисту з огляду на відповідність тверджень щодо минування наразі строку давності з дня вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_8 , оскільки стосовно нетяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, у вчиненні якого обвинувачено останнього за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.191 КК України, законом встановлено можливість звільнення від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення минуло десять років. Стосовно тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, у вчиненні якого обвинувачено останнього за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, законом встановлено можливість звільнення від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення минуло десять років, що у сукупності із встановленою добровільною згодою обвинуваченого ОСОБА_8 становить визначену законом підставу його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за клопотанням захисника.

Судом встановлено, що наразі такі строки сплили.

При цьому, суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 року в справі №552/5595/18, стосовно того, що невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення; а також у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Враховуючи викладене, з наведених підстав, незалежно від неповідомлення обвинуваченим ОСОБА_8 про визнання свої винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.191, ч. 2 ст. 209 КК України, останній за відповідним власним клопотанням підлягає звільненню судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, за наслідком чого дане кримінальне провадження у цій частині щодо нього належить закрити.

Внаслідок непредставлення суду на даній стадії судового розгляду ніким документальних відомостей щодо накладення арешту на кошти на рахунках обвинуваченого ОСОБА_8 , скасувати який також просила його захисник адвокат ОСОБА_13 дана вимога не підлягає задоволенню, що за потреби не позбавляє права заявити її повторно з відповідним обгрунтуванням та належним підтвердженням.

Враховуючи викладене, керуючись ст.5, 12, 16, 49 КК України, ст.147, 284-286, 288, 350 КПК України, суд,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання сторони захисту задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27, ч.2 ст.191, ч.2 ст.209 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020000000247 від 23.09.2014 року, в частині обвинуваченння ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.191, ч.2 ст.209 КК України закрити згідно вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

В клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 щодо скасування арешту належних обвинуваченому ОСОБА_8 коштів на рахунках відмовити.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Повний текст ухвали проголошено 06.10.2025 о 15:00 год.

Головуючий

Судді