Рішення № 130792437, 24.09.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2495/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Адвокатського бюро "ЮРІЙ МИЦА", м.Харків до Громадської організації "Харківське медичне товариство", м.Харків про стягнення коштів 7 204 345,71 грн. за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Адвокатське бюро "ЮРІЙ МИЦА" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (в редакції уточненної позовної заяви вх.№17183 від 24.07.2025) до Громадської організації "Харківське медичне товариство" про стягнення інфляційних втрат 560 299,54 грн., процентів річних 2 093 128,77 грн., пені 1 850 917,40 грн. та збитків 2 700 000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 30.11.2019 між сторонами був укладений договір про надання правової допомоги, за яким Адвокатське бюро "ЮРІЙ МИЦА" зобов`язалося надати Громадській організації "Харківське медичне товариство" правову допомогу (правові послуги) щодо визначення правового режиму та оформлення права власності на будівлю літ. А-2 по вулиці Максиміліанівській (колишня назва Ольминського), 11 у місті Харкові. За рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/3495/23, яке набрало законної сили 07.11.2023 було стягнуто з Громадської організації "Харківське медичне товариство" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 22633680) на користь Адвокатського бюро "ЮРІЙ МИЦА" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 43327356) 2700000,00 грн заборгованості з оплати послуг за договором про надання правової допомоги від 30 листопада 2019 року та 40500,00 грн судового збору. На час подання цієї позовної заяви до суду виконання рішення по справі 3922/3495/23 відповідачем так і не здійснено. Враховуючи прострочення понад рік з боку відповідача платежу у загальній сумі 2 700 000 грн. позивачем нараховано відповідачу пеню, проценти річних,інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язання за весь період прострочення, а також суму заздалегідь визначених збитків кредитора.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2025 відкрито провадження у справі № 922/2495/25; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.09.2025 об 12:30.

03.09.2025 від представника позивача надійшла заява (вх.№20168), в якій просить суд розгляд справи № 922/2495/25 здійснювати за відсутності позивача та його представника.

03.09.2025 відповідач надав до суду заяву (вх.№ 20175) в якій заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вказуючи, що рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі №922/3495/23, яке набрало законної сили, вже було стягнуто з відповідача на користь позивача 2 700 000 грн. Зазначає, що Додаткова угода №2 від 31.12.2024 не може мати зворотної дії. Позивач посилається на умови Додаткової угоди №2, якою погоджено застосування нових умов з моменту укладення основного договору (30.11.2019). Вважає,що вимога про стягнення суми, яка дорівнює основному боргу (2 700 000 грн) як «заздалегідь визначені збитки»,фактично є прихованою неустойкою. На думку відповідача,неустойка має бути прямо передбачена договором (ст. 549 ЦК України), і вона не може дублювати основний борг.

Протокольною ухвалою від 03.09.2025 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 17.09.25 о 12:45.

Протокольною ухвалою від 17.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.25 о 13: 00.

Ухвалою суду від 19.09.2025 внесено виправлення в резолютивну частину ухвали Господарського суду Харківської області від 17.09.2025 у справі № 922/2495/25, зазначено правильні відпомості про дату та час судового засідання з розгляду справи № 922/2495/25 по суті: "24" вересня 2025 о 09:15 год.

У судове засідання 24.09.2025 сторони не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30 листопада 2019 року між Громадською організацією "Харківське медичне товариство" та Адвокатським бюро "ЮРІЙ МИЦА" укладено договір про надання правової допомоги, за яким Адвокатське бюро "ЮРІЙ МИЦА" зобов`язалося надати Громадській організації "Харківське медичне товариство" правову допомогу (правові послуги) щодо визначення правового режиму та оформлення права власності на будівлю літ. А-2 по вулиці Максиміліанівській (колишня назва Ольминського), 11 у місті Харкові.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору вартість послуг встановлена в розмірі 2700000 гривень. При цьому відповідно до пункту 3.2 укладеного сторонами договору послуги вважаються наданими належним чином та у повному обсязі в момент набрання законної сили рішенням суду про визнання за Громадською організацією "Харківське медичне товариство" права власності на будівлю літ. А-2 по вулиці Максиміліанівській (колишня назва Ольминського), 11 у місті Харкові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/3495/23, яке набрало законної сили 07.11.2023 і сторонами не оскаржувалося, стягнуто з Громадської організації "Харківське медичне товариство" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 22633680) на користь Адвокатського бюро "ЮРІЙ МИЦА" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 43327356) 2700000,00 грн заборгованості з оплати послуг за договором про надання правової допомоги від 30 листопада 2019 року та 40500,00 грн судового збору. Вказаним рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/3495/23 також, зокрема, встановлено, що позивачем виконано в повному обсязі той обсяг послуг, який обумовлено укладеним сторонами договором про надання правової допомоги від 30 листопада 2019 року, а строк виконання обов`язку Громадської організації "Харківське медичне товариство" сплатити га користь Адвокатського бюро "ЮРІЙ МИЦА" 2700 000,00 грн. за надання послуг за договором про надання правової допомоги від 30 листопада 2019 року настав 24.05.2023 і є простроченим з 30.05.2023.

Станом на дату розгляду даного спору зазначене рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/3495/23 відповідачем не виконано. Таким чином, станом на дату подання позову (тобто 24.07.2025) період прострочення відповідачем виконання вказаного грошового обов`язку становить 787 календарних днів.

Крім того, судом встановлено, що сторонами 31.12.2024 було укладено додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2019, відповідно до якої:

- встановлено, що за невиконання грошових зобов`язань за цим Договором винна сторона повинна сплатити іншій стороні на її вимогу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої у період прострочення, за весь період такого прострочення;

- встановлено, що розмір процентів річних відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановлюється сторонами на рівні 36 (тридцять шість) відсотків річних;

- встановлено, що у разі невиконання протягом більш як одного року будь-якою із Сторін за Договором свого грошового зобов`язання на користь існшої Сторони розмір заздалегідь погоджених збитків такої іншої Сторони дорівнює сумі такого грошового зобов`язання.

При цьому сторони, керуючись положеннями частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, погодились, що умови Договору про надання правової допомоги від 30 листопада 2019 року (як нові умови, так і нова редакція раніше включених в Договір умов), викладені в Додатковій угоді №2, застосовуються до правовідносин Сторін за Договором починаючи з дати укладення Договору, тобто з 30 листопада 2019 року.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам учасників судового процесу суд, з урахуванням норм законодавства України, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, зазначає наступне.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір, що укладається адвокатом з клієнтом з метою надання правової допомоги укладається та виконується відповідно до загальних вимог договірного права (частина третя статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що позивачем виконано в повному обсязі той обсяг послуг, який обумовлено укладеним сторонами договором про надання правової допомоги від 30 листопада 2019 року. Адже рішення суду, яким визнано право власності відповідача на відповідне нерухоме майно, набрало законної сили у встановленому порядку. При цьому сторонами було встановлено фіксований розмір гонорару, що відповідає вимогам закону. Таким чином, на стороні відповідача існує прострочений (починаючи з 29.05.2025 року) грошовий обов`язок перед позивачем в сумі 2700000,00 грн., який відповідачем не виконаний. Зазначені обставини також встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/3495/23, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою; виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із приписами чч. 1, 3 ст. 549, ч. 1 ст. 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Також відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). За змістом ст. 224 ГК України (що був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України (що був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ст. 614 ЦК). Відповідно до частин 1, 2 ст. 623 ЦК боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Таким чином, норми ЦК України і ГК України (що був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) визначають умови, склад і порядок застосування до суб`єкта господарювання такого виду господарських санкцій як відшкодування збитків.

Проміжне місце між неустойкою (штрафом) та збитками займає інститут заздалегідь погоджених збитків санкція, що має окремі ознаки як збитків у їх класичному розумінні, так і штрафу. У правовій доктрині інститут "заздалегідь визначених збитків" покликаний забезпечити кредитору справедливе відшкодування у тих випадках, коли сторони договору вже на момент його укладення погоджуються з тим, що певним порушенням умов договору кредитору завдається шкода / збитки, але при цьому конкретний розмір завданих збитків складно чи взагалі неможливо довести. До використання цієї ж конструкції вдаються з метою полегшення розрахунків, забезпечення прозорого фінансово-економічного планування, економії часу суду та учасників процесу. Раніше частина 5 ст. 225 ГК встановлювала, що сторони господарського зобов`язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов`язання чи строків порушення зобов`язання сторонами. Разом із тим ця норма була виключена на підставі Закону від 07.04.2015 № 289-VIII. Втім, право сторін передбачити відшкодування збитків в іншому розмірі (у меншому або більшому розмірі на власний розсуд) наразі прямо передбачають ст. 22 ЦК України, ч. 1 ст. 226 ГК України (що був чинним на дату виникнення спірних правовідносин). Інститут заздалегідь визначених збитків широко відомий за кордоном і активно застосовується учасниками господарської діяльності. Отже, це не новий інститут; вже існує усталена практика застосування подібних норм закону чи положень договору.

Зазначена правова позиція щодо правової природи заздалегідь визначених збитків та їх співвідношення із категорією класичних збитків висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2024 у справі № 904/1553/23.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення заздалегідь визначених збитків є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд доходить висновку про їх правильність.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Тобто за вказаними правилами відповідне зазначення може стосуватися лише одного виду нарахувань або відсотків, або пені. Отже, з урахуванням приписів ч. 10 ст. 238 ГПК України суд вважає обґрунтованим прохання позивача про зазначення в рішенні про нарахування процентів річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Громадської організації «ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО» (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11; код ЄДРПОУ 22633680) на користь Адвокатського бюро «ЮРІЙ МИЦА» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15; код ЄДРПОУ 43327356) інфляційні втрати у розмірі 560299,54 грн., проценти річні у розмірі 2093 128,77 грн., пеню у розмірі 1850917,40 грн. та збитки у розмірі 2700000,00 грн.

Стягнути з Громадської організації «ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО» (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11; код ЄДРПОУ 22633680) на користь Адвокатського бюро «ЮРІЙ МИЦА» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15; код ЄДРПОУ 43327356) 86452,15 грн. судового збору.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області у цій справі здійснювати нарахування 36% річних на суму непогашеного грошового зобов`язання з відшкодування збитків, розмір якого на дату ухвалення цього рішення складає 2700000,00 гривень, за такою формулою: С х 36 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "06" жовтня 2025 р.

СуддяС.Ч. Жельне