Ухвала суду № 1307825, 06.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

“06” листопада 2007 року Справа № АС-27/243-06

к/с № К-35346/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання Ликовій В.Б.

розглянувши касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Прогрес”

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року

та постанову господарського суду Харківської області від 05.07.2006 року

у справі№ АС-27/243-06

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма “Прогрес”

доДержавної податкової адміністрації Харківської області

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма “Прогрес” (далі ПСП “Прогрес”) звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Державної податкової адміністрації Харківської області (далі ДПА Харківської області) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 25.01.2006 року № 227/10/25-010, від 08.02.2006 року № 446/10/25-010.

Постановою господарського суду Харківської області від 05.07.2006 року, залишеною без змінухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПСП “Прогрес” оскаржила їх у касаційному порядку. В касаційні скарзі позивач просить скасувати рішення місцевого та апеляційного судів та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.10.2005 року № 0000642301/0, прийнятого Красноградською міжрайонною податковою інспекцією у Харківській області та податкового повідомлення-рішення від 25.01.2006 року № 227/10/25-010 ДПА Харківської області про застосування штрафних санкцій у розмірі 30585,00 грн. задовільнити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 15 Закону України “Про оплату праці”, ст. ст. 10, 11, 86 Кодексу адміністративного судочинства України. Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга частково підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спеціалістами Красноградської міжрайонної податкової інспекції у Харківській області проведена планова документальна перевірка ПСП “Прогрес” з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.07.2005 року, за результати якої складено акт № 354/23-104/04258155 від 20.09.2005 року. На підставі зазначеного акта Красноградською міжрайонною податковою інспекцією у Харківській області 04.10.2005 року прийняті податкові повідомлення-рішення № № 0000632301/0, 0000642301/0, 0000622301/0, які були оскарженні ПСП “Прогрес” в порядку апеляційного узгодження податкових зобовязань.

За результатами розгляду скарг позивача ДПА Харківської області прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.01.2006 року № 227/10/25-010, 08.02.2006 року № 446/10/25-010. В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем, зокрема положень пункту 2.12 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за № 237/5428 стосовно здійснення витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт) послуг на виплати, повязані з оплатою праці, у розмірі 30 885 грн., в звязку з чим позивачеві було визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 30 885 грн., (податкове повідомлення-рішення № 0000642310/0), яке було скасовано частині застосування штрафних санкцій в сумі 300,00 грн.

Рішення судів в частині правомірності застосування до ПСП “Прогрес”штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30 885 грн.,є предметом оскарження позивачем у касаційному порядку.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” (із наступними змінами і доповненнями) від 12.06.1995 року № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень, на виплату заробітної плати, матеріального заохочення, допомог усіх видів, компенсацій за наявності податкової заборгованості у розмірі здійснених виплат і за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що повязані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості в розмірі здійснених виплат.

Таким чином, зазначений Указ Президента повязує заборону витрачання виручки на виплату заробітної плати із наявністю податкової заборгованості у момент виплати заробітної плати із отриманої виручки.

Відповідно до п.п. 2.12, 2.17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, яке втратило чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що повязані з оплатою праці (крім виплат коштів через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків, а за порушення цих вимог до підприємств застосовуються штрафні санкції.

Водночас, застосовуючи приписи зазначеного Положення, суди не встановили чи поширювалася його дія на період, коли здійснювалася виплата заробітної плати та існувала податкова заборгованість.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, який підтверджує проведення даної перевірки субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання (п. 1.3).

Пунктом 1.7 зазначеного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на викладені положення, судова колегія вважає безпідставним прийняття рішення, оскільки порушення процедури його прийняття не дає змоги встановити обґрунтованість, правомірність та правильність здійсненого податковою інспекцією нарахування фінансових санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України поділяє позицію судів попередніх інстанцій стосовно того, що вимоги Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україніне суперечатьприписам статті 15 Закону України “Про оплату праці”, так як не забороняють оплату праці працівників в першочерговому порядку за рахунок коштів, одержаних з установ банків.

Разом з тим Вищий адміністративний суд України вважає необхідним зазначити про неправомірністьзастосування штрафних санкцій за порушення норм обігу готівкиу формі податкового-повідомлення рішення, оскільки такі штрафні санкції регулюються законодавством, не повязаним із питаннями оподаткування.

Окрім того, судами попередніх інстанцій не залучено до розгляду справи Красноградську міжрайонну податкову інспекцію у Харківській області.

Суд касаційної інстанції, відповідно до п. 6 ст. 223 зазначеного Кодексу за наслідками розгляду касаційної скарги може скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, всебічно, повно й обєктивно встановити обставини справи та в залежності від встановленого і у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 160, 210 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Прогрес” задовільнити частково, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року та постанову господарського суду Харківської області від 05.07.2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)Голубєва Г.К.Судді

(підпис)Брайко А.І.

(підпис)Карась О.В

(підпис)

Рибченко А.О.

(підпис)Федоров М.О.

З оригіналом згідно

В. секретар В.Б. Ликова