Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 335/5186/25 2/335/2491/2025
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого - судді Мінаєва М.М.,
при секретарі - Бойкинюк Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорам,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4031818 від 04.10.2023 та за кредитним договором № 7138574 від 05.10.2023 у загальному розмірі 34376,4 грн., понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4031818 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачем виконало та надало їй кредит в сумі 3000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Згідно умов кредитного договору, сума кредиту складає 3000,00 грн., строк дії кредиту 345 днів, з 04.10.2023 по 13.09.2024, стандартна процентна ставка - 2 % в день, знижена процентна ставка - 0,01 % в день, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 23 днів.
Відповідно до реквізитів Договору № 4031818 від 04.10.2023 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «B554».
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № 210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
У період з 04.10.2023 по 24.05.2024 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 13980,00 грн.
У зазначений період відповідачем не здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту та процентів за користування грошовими коштами.
Станом на 24.05.2024 загальна сума заборгованості відповідача за договором № 4031818 від 04.10.2023 склала: тіло кредиту - 3000,00 грн, заборгованість за процентами - 13980,005 грн, загальною сумою - 16980,00 грн.
24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором № 4031818 від 04.10.2023, загальна сума заборгованості склала - 16980,00 грн.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 24/05/2024: фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до умов строк дії п. 1.3 договору № 4031818 строк кредиту 345 днів: з 04.10.2023 по 13.09.2024.
Станом на дату укладення договору факторингу від 24.05.2024 № 24/05/2024, строк дії договору № 4031818 від 04.10.2023 не закінчився.
А тому в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Фінтраст Капітал» у період з 25.05.2024 року по 13.09.2024 року (112 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 6720 грн. грн.
Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному у п. 1.3 договору № 4031818 від 04.10.2023, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 20700,00 грн, з яких нараховані проценти первісним кредитором у сумі 13980,00 грн, проценти нараховані ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» у сумі 6720,00 грн.
Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 4031818 від 04.10.2023 загальною сумою 23700,00 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 13980,00 грн, нараховані позивачем проценти за 112 календарних днів - 6720,00 грн.
Крім того, 05.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 7138574 про надання споживчого кредиту.
Згідно умов договору: сума кредиту - 2000,00 грн, строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,99 % в день, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, дата останнього платежу по кредиту - 29.09.2024.
Відповідно до умов електронного кредитного договору, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C6020», після чого відповідач отримав кредит в сумі 2000,00 грн на свою платіжну картку.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № 190122-1 про переказ коштів від 19.01.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
04.11.2023 відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
Позивачем нараховано проценти за 126 календарних днів з 27.05.2024 - 29.09.2024 в
межах строку договору.
27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором № 7138574 від 05.10.2023 у загальному розмірі: 5661,6 грн, що складається з 2000,00 грн - сума кредиту, 3661,6 грн - сума процентів за користування кредитом.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначену при укладанні кредитного договору, відповідного повідомлення.
Відповідачем оплату по кредитному договору здійснено не було, тому позивачем здійснено нарахування процентів за 126 календарних днів, в межах строку договору на загальну суму у розмірі 5014,8 грн.
Відповідач своїх зобов`язань за кредитними договорами не виконав, внаслідок чого, станом на день подання вказаного позову, у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 10676,4 грн.
Враховуючи, що відповідач не виконав свого зобов`язання за кредитними договорами, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді від 16.06.2025 позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
У судове засідання призначене на 06.10.2025 представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справа за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач три рази не з`явився у судове засідання, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлений в належний спосіб. Причини неявки відповідача суду не відомі, відзив на позов та будь-яких інших заяв, клопотань відповідач до суду не надав.
За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
04.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4031818 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачем виконало та надало їй кредит в сумі 3000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Згідно умов кредитного договору, сума кредиту складає 3000,00 грн., строк дії кредиту 345 днів, з 04.10.2023 по 13.09.2024, стандартна процентна ставка - 2 % в день, знижена процентна ставка - 0,01 % в день, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 23 днів.
Відповідно до реквізитів Договору № 4031818 від 04.10.2023 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «B554».
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № 210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
У період з 04.10.2023 по 24.05.2024 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 13980,00 грн.
У зазначений період відповідачем не здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту та процентів за користування грошовими коштами.
Станом на 24.05.2024 загальна сума заборгованості відповідача за договором № 4031818 від 04.10.2023 склала: тіло кредиту - 3000,00 грн, заборгованість за процентами - 13980,005 грн, загальною сумою - 16980,00 грн.
24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором № 4031818 від 04.10.2023, загальна сума заборгованості склала - 16980,00 грн.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 24/05/2024: фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до умов строк дії п. 1.3 договору № 4031818 строк кредиту 345 днів: з 04.10.2023 по 13.09.2024.
Станом на дату укладення договору факторингу від 24.05.2024 № 24/05/2024, строк дії договору № 4031818 від 04.10.2023 не закінчився.
А тому в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.05.2024 року по 13.09.2024 року (112 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 6720 грн. грн.
Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному у п. 1.3 договору № 4031818 від 04.10.2023, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 20700,00 грн, з яких нараховані проценти первісним кредитором у сумі 13980,00 грн, проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 6720,00 грн.
Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 4031818 від 04.10.2023 загальною сумою 23700,00 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 13980,00 грн, нараховані позивачем проценти за 112 календарних днів - 6720,00 грн.
Крім того, 05.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 7138574 про надання споживчого кредиту.
Згідно умов договору: сума кредиту - 2000,00 грн, строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,99 % в день, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, дата останнього платежу по кредиту - 29.09.2024.
Відповідно до умов електронного кредитного договору, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C6020», після чого відповідач отримав кредит в сумі 2000,00 грн на свою платіжну картку.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № 190122-1 про переказ коштів від 19.01.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
04.11.2023 відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
Позивачем нараховано проценти за 126 календарних днів з 27.05.2024 - 29.09.2024 в межах строку договору.
27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором № 7138574 від 05.10.2023 у загальному розмірі: 5661,6 грн, що складається з 2000,00 грн - сума кредиту, 3661,6 грн - сума процентів за користування кредитом.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначену при укладанні кредитного договору, відповідного повідомлення.
Відповідачем оплату по кредитному договору здійснено не було, тому позивачем здійснено нарахування процентів за 126 календарних днів, в межах строку договору на загальну суму у розмірі 5014,8 грн.
Відповідач своїх зобов`язань за кредитними договорами не виконав, внаслідок чого, станом на день подання вказаного позову, у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 10676,4 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, договір факторингу є підставою для заміни сторони кредитора у грошовому зобов`язанні.
Таким чином, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло статусу кредитора за кредитними договорами № 4031818 від 04.10.2023 та за кредитним договором № 7138574 від 05.10.2023.
Доказів того, позичальник виконав умови кредитних договорів щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування ним, матеріали справи не містять.
З доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості за кредитними договорами вбачається, що у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі 34376,4 грн., яка складається із заборгованості за кредитним договором № 4031818: за тілом кредиту у розмірі 3000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 20700,00 грн; за кредитним договором № 7138574: за тілом кредиту у розмірі 2000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 8676,4 грн
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитним договорам перед позивачем не сплачена і складає 34376,4 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України ).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Беручи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу, який є правонаступником первісного кредитора, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, який відповідачем не спростовується, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 34376,4 грн., як про це у позові просить позивач.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню сплачена при зверненні до суду з позовом сума судового збору 2422,40 грн.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається із матеріалів справи, попередній розрахунок витрат на правову допомогу адвоката становить 15000 грн. 00 коп.
Так, на підтвердження надання правничої допомоги у визначеному розмірі, до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КС № 9422/10 видане Столітньому М.М. ; копія заявки № 8599 на виконання доручення по договору № 10/12-2024 від 10.12.2024; копію рахунку на оплату за договором № 10/12-2024 від 10.12.2024 на суму 15000 грн. 00 коп.; копія акту прийому-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024.
Разом з тим, вчинення адвокатом фактичних дій щодо надання послуги щодо надання усної консультації вартістю 890,00 грн; письмової юридичної консультації, складання письмового консультаційного висновку вартістю 1760 грн; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи вартістю 1760 грн; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції вартістю 890 грн; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом вартістю 890 грн; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; складання, оформлення та направлення адвокатських запитів вартістю 1760 грн не підтверджено матеріалами справи, у зв`язку з чим її стягнення з відповідача є необґрунтованим.
Аналізуючи подані представником позивача докази на підтвердження витрат на правову допомогу адвоката за подання до суду позову ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд доходить до висновку, що позивачем доведено, витрати пов`язані з розглядом цієї справи на суму 5290,00 грн. та наявні у матеріалах справи докази доводять реальність та обґрунтованість витрат на правову допомогу на вказану суму, що фактично складається з таких наданих послуг: складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитними договорами вартістю 2640 грн та складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви вартістю 890 грн; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції, клопотання про витребування доказів вартістю 1760 грн.
Таким чином, виходячи з виконаних послуг, розміру позовних вимог, складності справи, кількості витрачених годин на надання правової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи у розмірі 5290,00 грн., вартість яких підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 28, 81, 82, 141, 246, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за Кредитним договором № 4031818 від 04.10.2023 та за Кредитним договором № 7138574 від 05.10.2023 у загальному розмірі 34376,40 грн. (тридцять чотири тисячi триста сiмдесят шiсть гривень 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5290,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.М. Мінаєв
Судове рішення № 130779112, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 06.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/5186/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: