Рішення № 130763853, 26.09.2025, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5873/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката ТичинськогоД.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Батуріна С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Овідіополь, Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,

про визнання недійсними торгів,

про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів,

про визнання недійсним акту про проведення електронних торгів та

про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

учасники цивільного провадження по справи:

позивачка ОСОБА_1 та її представник позивача адвокат Тичинський Д.В.,

відповідач Державне підприємство «Сетам»

відповідач Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,

відповідач ОСОБА_2 та його представник відповідача адвокат Батурін С.Є.,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2020 року до суду звернулась з вищевказаним позовом ОСОБА_1 , щодо нерухомого майна, яке розташоване на території Одеського району Одеської області.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН:

Позовну заяву позивачка обґрунтувала тим, що вона була учасником електронних торгів з примусового продажу жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами площею 262,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які 23.10.2020р. які були проведені ДП «Сетам» в порядку встановленому для виконання судових рішень. Лот був виставлений на продаж за стартовою ціною в розмірі 365333,00 гривень. Торги виграв інший учасник електронних торгів ОСОБА_2 , який запропонував найвищу ціну в розмірі 589300,00 гривень. Вважає, що під час проведення торгів організатором цих торгів ДП «Сетам» були порушені правила проведення торгів, які визначають процедуру підготовки та порядку проведення торгів.

Зокрема вона вказала, що її права, які підлягають судовому захисту були порушені тим, що: ДП «Сетам» належним чином не зареєструвало ОСОБА_2 та інших осіб в якості учасників торгів; дії осіб які були допущені до участі у торгах вплинули на їх результати, так як вона бажала купити будинок за ціною нижчою ніж сплатив ОСОБА_2 ; прихована ДП «Сетам» та ОСОБА_2 інформація щодо року побудови спірного будинку вплинули на її волю та правильність прийняття нею рішень під час здійснення торгів і ця неповна інформація ввела її у оману; ДП «Сетам» не здійснювало перевірку документів під час реєстрації в системі для участі в торгах за лотом №444846, що привело до порушення порядку проведення торгів оскільки ОСОБА_2 не мав права брати участь у торгах, однак він був до них допущений; при проведенні торгів не були перевірені джерела доходів ОСОБА_2 , що порушило вимоги законодавства про протидію корупції та права позивачки; також торги не відбулися оскільки після їх проведення протокол їх проведення не підписаний уповноваженою особою та ОСОБА_2 , у той час як протокол є єдиним належним та допустимим доказом проведення торгів; ОСОБА_2 який підписав протокол не є тим ОСОБА_2 оскільки у реєстрах нерухомого майна є три особи, які мають ПІБ ОСОБА_2 і ідентифікувати того хто з них підписав протокол торгів №507950 від 23.10.2020р. неможливо; гроші переможцем торгів не були у 10 денний строк перераховані на рахунок одержувача ВАТ «Райффайзен банк Аваль», а тому торги мають бути визнані недійсними; приховування ОСОБА_2 того факту, що він є державним службовцем привело до маскування джерел незаконного походження доходів за які він придбав будинок; номер спірного будинку «1-а» який вказаний у лоті №444846 є відмінним від номеру будинку «1а» який вказаний у державних реєстрах де реєструється право власності, що порушує законодавство про реєстрацію прав власності, а реєстраційний номер об`єкту нерухомості, який продавався є відмінним від реєстраційного номер об`єкту нерухомості, який був зареєстрований за ОСОБА_2 .

З огляду на вказане позивачка просила суд визнати прилюдні торги з продажу будинку, протокол проведення електронних торгів №507950 від 23.10.2020р. та акт про реалізацію предмета іпотеки недійсними.

У подальшому позивачка вточнила свої позовні вимоги і у остаточній редакції свого позовупросила суд визнати прилюдні торги з продажу будинку, протокол проведення електронних торгів №507950 від 23.10.2020р., акт про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтво про право власності на нерухоме майно №1170 виданого 20.11.2020р. приватним нотаріусом Могилою М.М. - недійсними.

Відповідач ДП «Сетам» з позовною заявою не погодилось і надало суду відзив у якому наголосило, що 23.10.2020р. прилюдні електронні торги з продажу спірного будинку відбувалися на підставі заяви та документів, які були підготовлені приватним виконавцем Колечко Д.М. Стягувач та боржник, тобто особи, які були стороною виконавчого провадження в межах визначених Законом України «Про виконавче провадження» мали право оскаржити дії виконавця в тому числі і оцінку за якою він подав заяву про продаж майна однак ними цього зроблено не було. ДП «Сетам» не був стороною виконавчого провадження, а тому як організатор торгів здійснив їх у порядку передбаченому законодавством за ціною, яка була визначена виконавцем. Всі бажаючи прийняти участь у торгах були зареєстровані і допущені до участі у них після сплати гарантійного внеску про участь у торгах та надання організатору торгів всіх необхідних документів та відомостей про себе. Переможцем торгів став громадянин України ОСОБА_2 , який запропонував найвищу ціну. Таким чином торги 23.10.2020р. відбулися відповідно до процедури та порядку проведення прилюдних торгів без порушення законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Відповідач, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. з позовною заявою ОСОБА_1 не погодився і 11.02.2021р. надав суду відзив у якому наголосив, що у нього на виконанні перебували декілька виконавчих листів виданих судами м. Одеси про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ВАТ «Райффайзен банк» декількох мільйонів заборгованості за кредитними договорами. Оскільки рішення судів боржниками не виконувалися, то він в межах відкритих виконавчих проваджень, які були зведені у одне виконавче провадження, подав заяву про продаж належного боржнику ОСОБА_3 жилого будинку який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та який перебував у іпотеці.

Згідно проведеної відповідно до законодавства оцінки суб`єктом оціночної діяльності вартість будинку станом на 03.08.2029р. становила 365 333,00 гривень і за цією оцінкою він 23.09.2020р. до ДП «Сетам» подав заявку про його реалізацію. Жодна із сторін виконавчого провадження оцінку будинку не оспорив. ДП «Сетам» організувало публічні торги зі стартовою ціною лоту у 365 333,00 гривень де переможцем став громадянин ОСОБА_2 , який запропонував найвищу ціну в розмірі 569 300,00 гривень. Так як торги відбулися відповідно до приписів законодавства, то вимоги позивачки є безпідставними, а тому у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

На позовну заяву відповідач ОСОБА_2 20.05.2021р. подав до суду відзив у якому з він з вимогами ОСОБА_1 не погодився у повному обсязі і наголосив, що: ОСОБА_1 не являлась стороною виконавчого провадження в межах якого проводилися торги, а тому вона не мала і немає ніякого відношення до дій приватного виконавця; в торгах позивачка мала право приймати участь виключно як один з покупців спірного будинку; ні стягувач ні боржник не оскаржував жодної дії приватного виконавця також як не оскаржував і ринкову вартість спірного будинку, яку встановив суб`єкт оціночної діяльності в межах виконавчого провадження. Організатор торгів сформував лот і вніс до системи інформацію про майно, визначив дату торгів і цю інформацію оприлюднив на веб-сайті та у друкованих засобах інформації «Одеські вісті» №77 від 30.09.202р та «Чорноморські новини» від 03.10.2020р.

Тільки після того як він надав ДП «Сетам» необхідні відомості про себе та вніс на банківський рахунок підприємства гарантійний внесок за участь у торгах він разом з іншими бажаючими був зареєстрований як учасник торгів. Всі шість учасників торгів були обізнані про об`єкт продажу, його адресу, технічний стан, ціну та інші характеристики лоту, а тому дали свою згоду на участь у торгах 23.10.2020р. і оплатили гарантійний внесок без чого участь у торгах була неможлива. За наслідками поведених 23.10.2020р. торгів він став їх переможцем так як запропонував найбільшу суму ніж інші учасники торгів. Результати торгів у вигляді протоколу електронних торгів №507950 від 23.10.2020р. були розміщені на вейб-сайті, а у визначений строк він сплатив ціну лоту, після чого приватний виконавець 12.11.2020р. склав акт про реалізацію предмету іпотеки на підставі якого він нотаріус зареєстрував його право власності на спірний будинок та вніс відомості про це у державні реєстри. Особисто він не має ніякого відношення до організації торгів і приймав участь у них тільки як учасник аукціону, і його участь виразилась лише у пропонуванні своєї ціни на лот. Оскільки порушень законодавства з боку організатора торгів ДП «Сетам» допущено не було, а позивачкою не надано належних, допустимих та достовірних доказів його впливу на їх організацію, то підстав для задоволення вимог позивачки не існує, а тому просив суд у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» своїм процесуальним правом не скористався і пояснень в порядку передбаченому ст.ст.43 та 181 ЦПК України з приводу заявленого позову суду не надав, однак 02.09.2025р. подало клопотання у якому наголосило, що порушень з боку організаторів торгів при їх проведенні допущено не було, а тому у задоволенні позову має бути відмовлено.

РУХ СПРАВИ

19.11.2020р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.11.2020р. позов ОСОБА_1 був залишений без руху, а позивачці був наданий строк на сплату судового збору в сумі 2522,40 гривень.

02.12.2020р. до суду надійшла квитанція про оплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 2522,40 гривень.

02.12.2020р. до суду надійшла квитанція про оплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 840,80 гривень.

02.12.2020р. до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 03.12.2020р. відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 03.12.2020р. ДП «Сетам» було зобов`язано надати суду інформацію про особисті дані учасника торгів ОСОБА_2

09.02.2021р. до суду надійшов відзив ДП «Сетам» від 05.02.2020р.

11.02.2021р. до суду надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М.

12.02.2021р. до суду надійшло клопотання відповідача ДП «Сетам» про долучення до матеріалів справи відомостей, які стосуються учасника торгів ОСОБА_2 і які подані на виконання ухвали суду від 03.12.2020р.

10.03.2021р. до суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзиви ДП «Сетам» та приватного виконавця Колечко Д.М.

20.05.2021р. від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 26.05.2021р. від ДПС України були витребувана інформація про доходи та декларації за 2019 та 2020 року ОСОБА_2

16.06.2021р. від позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 17.06.2021р. на спірний будинок був накладений арешт, а власнику заборонено робити його ремонт.

22.06.2021р. до суду надійшло клопотання ВАТ «Райффайзен банк Аваль» про залучення до матеріалів справи копії договору іпотеки укладеного 01.08.2007р. між банком та позичальником ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 27.10.2021р. задоволений самовідвід судді Кочко В.К.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ від 28.10.2021р. головуючим суддею призначений суддя Панасенко Є.М.

Ухвалою суду від 01.11.2021р. задоволений самовідвід судді Панасенко Є.М.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ від 01.11.2021р. головуючим суддею призначена суддя Жижка О.В.

Ухвалою суду від 05.11.2021р. суддя Жижка О.В. прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою суду від 08.12.2021р. продовжено строк підготовчого засідання.

07.02.2022р. до суду поступили доповнення адвоката Тичинського Д.В. до своїх заперечень від 24.09.2021р.

12.09.2022р. постановою Одеського апеляційного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 з оскарження ухвали суду від 16.09.2021р. про скасування заходу забезпечення позову була залишена без задоволення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ від 10.02.2023р. головуючим суддею призначений суддя ОСОБА_6 в зв`язку із звільненням судді ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 12.03.2025р. у задоволенні клопотання адвоката Тичинсько Д.В. винесення окремої ухвали щодо скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення відмовлено.

Ухвалою суду від 13.06.2025р. підготовче засідання по справі закрите і справа призначена до розгляду по суті.

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

За приписами ст.211 та ст.247 ЦПК України сторони можуть подати клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а суд, у разі неявки у судове засідання всіх учасників, розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» подав заяву про розгляд справи без участі представника банку, а у задоволенні позову просила відмовити в зв`язку з тим, що порушень законодавства, прав та інтересів позивачки при проведенні організаторами торгів належного ОСОБА_3 жилого будинку допущено не було.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду а вказане суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників ДП «Сетам» та приватного виконавця Колечко Д.М. оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тичинський Д.В. у судовому засіданні позовні вимоги позивачки підтримав у повному обсязі з мотивів вказаних нею у позовній заяві та інших процесуальних документах (уточненої позовної заяви, відповіді на відзив, запереченнях та поясненнях).

Одночасно він у задоволенні вимог відповідача щодо відшкодування понесених ним судових витрат просив відмовити з тих підстав, що при поданні відзиву ОСОБА_2 не вказав передній розрахунок витрат, які він очікував понести при розгляді справи, а також у зв`язку з не співмірністю розміру судових витрат зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову та значенням справи для сторони; недоведеністю розміру судових витрат, та втручанням відповідача ОСОБА_2 у здійснення правосуддя.

Представник відповідача ДП «Сетам» у задоволенні позову просив відмовити з мотивів вказаних у відзиві, оскільки під час підготовки та проведення торгів порушень законодавства також як і порушень прав та інтересів учасника торгів ОСОБА_1 не було допущено.

Відповідач приватний виконавець Колечко Д.М у задоволенні позову просив відмовити з мотивів вказаних у відзиві, оскільки під час підготовки та проведення торгів порушень законодавства також як і порушень прав та інтересів учасника торгів ОСОБА_1 не було допущено.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Батурін С.Є. просив у задоволенні позову відмовити з мотивів, які вказані у відзиві на позов, а також в зв`язку з тим, що учасник торгів ОСОБА_2 ніяким чином не міг вплинути на порядок підготовки спірного будинку до примусового продажу, порядку проведення торгів та оформлення у подальшому прав власності у державних реєстрах, а тому жодним чином не порушив і не міг порушити ніяких прав позивачки. Одночасно просив суд стягнути з позивачки на користь ОСОБА_2 судові витрати з оплати гонорару за отримання ним правничої допомоги в загальній сумі 52000,00 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ:

Суд, вислухавши сторони та дослідивши у сукупності надані сторонами докази, приходить до висновку про відмову у задоволення позову виходячи з наступного:

З результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 24.11.2020р. вбачається, що відносно боржника та колишнього власника спірного будинку ОСОБА_3 було відкрито 24 виконавчих проваджень стягувачами у яких були фізичні та юридичні особи в тому числі і ВАТ «Райффайзен банк Аваль».

01.08.2007р. між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений нотаріально посвідчений за реєстровим №6865 договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 в якості забезпечення отриманого ним кредиту в сумі 1150345,00 гривень передав у іпотеку банку належний йому жилий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів виконавчих проваджень наданих суду приватним виконавцем Колечко Д.М. вбачається, що ним 27.05.2020р. на підставі двох виконавчих листів виданих 29.12.2008р. Малиновським районним судом м. Одеси по справі 2-6887/2008 відносно ОСОБА_3 були відкриті виконавчі провадження №62195177 та №62194633, йому були направлені постанови про їх відкриття, надані реквізити для сплати боргу і запропоновано добровільно погасити борг перед ВАТ «Райффайзен банк Аваль» в загальному розмірі більше двох мільйонів гривень.

Постановою від 15.06.2020р. на майно боржника ОСОБА_3 у вигляді жилого будинку з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 був накладений арешт.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та РПВнНМ, ДРІ, ЄРЗВОНМщОНМ №232576318 від 15.12.2020р. вбачається, що на підставі вищевказаної постанови приватного виконавця від 15.06.2020р. відомості про арешт спірного жилого будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належав боржнику ОСОБА_8 і перебував у іпотеці за договором іпотеки, укладеним ним 01.08.2007р. з ВАТ «Райффайзен банк Аваль» були внесені у відповідні державні реєстри де реєструється обтяження на майно.

Постановою від 26.09.2020р. приватний виконавець призначив суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_9 для участі у виконавчому провадженні для оцінки майна боржника про що був повідомлений боржник ОСОБА_3 .

Згідно звіту про незалежну оцінку суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_9 ринкова вартість спірного будинку станом на 03.08.2020р. становила 365 334,00 гривен, а висновок діяв на протязі пів року.

З огляду на вказане суд приходить до висновку, що на дату проведення 23.10.2020р. торгів вартість спірного будинку відповідала його ринковій вартості, оскільки піврічний термін дії висновку суб`єкта оціночної діяльності від 03.08.2020р. не сплив, що спростовує твердження позивачки про те, що вартість спірного будинку на день проведення торгів не була визначена.

23.09.2020р. за №3050 приватний виконавець подав до ДП «Сетам» заявку про реалізацію на електронних торгах спірного будинку за ціною 365 334,00 гривень.

Про дату проведення торгів та вартість лоту №444846 ДП «Сетам» попередило стягувача ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та боржника ОСОБА_3 .

Ці документи спростовують твердження позивачки про те, що оцінка майна була не дійсна на час передачі спірного будинку на реалізацію за лотом №444846.

З відповіді ДП «Сетам» адвокату Тичинському Д.В. від 02.03.2021р. вбачається, що фізична особа, яка бажає прийняти участь через Веб-сайт надає організатору торгів: своє прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер контактного телефону логін та пароль.

Такий список відомостей про фізичну особу передбачений пп.2.3 розділу ІV «Порядку реалізації арештованого майна», який 29.09.2016р. був затверджений наказом Міністерства юстиції України за №283/5 і який не містить вимог щодо надання інших відомостей про фізичну особу.

Згідно відповіді ДП «Сетам» №735/544-12-22/17 від 26.09.2022р. на адвокатський запит представника ОСОБА_2 на участь у торгах було зареєстровано 5 осіб та 6 учасників оскільки адвокат Тичинський Д.В. був зареєстрований учасником торгів двічі.

Зокрема до участі у торгах були допущені учасник під №1 відповідач по справі ОСОБА_2 , під №2 ОСОБА_10 , під №3 ОСОБА_11 , під №4 позивачка по справі ОСОБА_1 , під №5 ОСОБА_12 та під №6 ОСОБА_11 .

Оскільки ОСОБА_2 та інші учасники торгів, в тому числі ОСОБА_1 та її адвокат Тичинський Д.В., який двічі був зареєстрований в якості учасника торгів, надали відомості щодо себе відповідно до цього порядку, то твердження ОСОБА_1 про те, що ДП «Сетам» допустила ОСОБА_2 та інших учасників до участі у торгах без належних відомостей про нього є надуманими і не відповідають дійсності, а тому суд їх до уваги не бере.

Також суд не бере до уваги твердження позивачки про неможливість ідентифікації переможця торгів ОСОБА_2 через те, що у державних реєстрах є три особи ОСОБА_13 .Б яких співпадають з П.І.Б відповідача.

Це твердження позивачки є хибним оскільки учасник торгів ОСОБА_2 надав організатору торгів свій РНОКПП НОМЕР_1 , який є унікальним номером і за яким неможливо ідентифікувати якусь іншу особу крім власника цього номеру.

Згідно протоколу №507950 проведення 23.10.2020р. електронних торгів до них було допущено 6 учасників і торги виграв учасник №1 ОСОБА_2 оскільки він запропонував особливу ставку в розмірі 569300 гривень.

Квитанція №100 від 20.10.2020р. за якою позивачка ОСОБА_1 сплатила 18266,70 гривень на рахунок ДП «Сетам» гарантійний внесок за участь у торгах беззаперечно доводить факт того, що їй достеменно були відома вся інформація та всі характеристики жилого будинку, який продавався в порядку виконання судових рішень оскільки вона приймала участь у торгах саме того будинку, який був виставлений на торги і відомості (характеристики) про який були оприлюднені на веб-сайті ДП «Сетам».

З огляду на вказане її твердження, що номер спірного будинку «1-а» який вказаний у лоті №444846 є відмінним від номеру будинку «1а», який вказаний у державних реєстрах де реєструється право власності на нерухомість, а ця відмінність ввела її у оману і порушило її права, так як вона бажала купити, якийсь інший будинок з номером «1-а» чи «1а» суд вважає надуманими, а тому до уваги не бере

З відповіді ДП «Сетам» на адвокатський запит ОСОБА_11 вбачається, що електронні торги 23.10.2020р. відбулися у відповідності до вищевказаного порядку реалізації арештованого майна, а переможцем торгів визнано учасника під №1 ОСОБА_2 .

Згідно підписаного покупцем ОСОБА_2 та організатором торгів протоколу №507950 проведення 23.10.2020р. електронних торгів переможець цих торгів повинний був до 06.11.2020 року перерахувати на вказаний у протоколі банківський рахунок організатора торгів ДП «Сетам» 10 198,35 гривень, а на вказаний у протоколі банківський рахунок продавця, тобто приватного виконавця Колечко Д.М. - 540835,00 гривень.

З наданих представником відповідача копій платіжних документів вбачається що з 02.11.2020р. по 05.11.2020р. включно ОСОБА_2 перерахував на банківський рахунок приватного виконавця Колечко Д.М. 540835,00 гривень, а 05.11.2020р. на банківський рахунок організатора торгів ДП «Сетам» 10 198,35 гривень винагороди.

За наслідками проведених торгів державний виконавець Колечко Д.М. 12.11.2020р. у виконавчому провадженні ВП №62195177 склав «Акт про реалізацію предмета іпотеки» у якому зазначено що:

- спірний будинок (предмет іпотеки) був реалізований 23.10.2020р. за допомогою системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ;

- іпотекодержателем проданого майна був ВАТ «Райффайзен банк Аваль», а іпотекодавцем ОСОБА_3 ;

- право власності ОСОБА_3 на предмет іпотеки було зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 07.08.2007р. за реєстраційним № 4700719;

- оцінка майна на дату продажу становила 365333,00 грн.;

- предмет іпотеки придбав ОСОБА_2 ІПН: НОМЕР_2 за найвищою запропонованою ним ціною (особлива ставка) в розмірі 569300,00 гривень;

- під час підготовки та проведення торгів ОСОБА_2 сплатив: 18266, 65 гривень гарантійного внеску та 10198,35 гривень в якості винагороди на поточний рахунок організатора торгів ДП «СЕТАМ», а решта в сумі 540835,00 грн. була сплачена ним в «Укргазбанк» на депозитний рахунок приватного виконавця Колечко Д.М., для подальшого їх перерахування стягувачу та оплати виконавчих зборів.

Факт отримання грошей від продажу спірного будинку опосередковано підтверджено представником ВАТ «Райффайзен банк Аваль» у клопотанні від 02.09.2025р. у якому зазначено, що жодних претензій до приватного виконавця банк не мав.

Таким чином спростовані твердження представника позивачки про те, що заявлені на торгах гроші не були у встановлений строк сплачені та перераховані ОСОБА_2 на відповідні рахунки організатора торгів та приватного виконавця. Крім того, суд вважає, що сплата ОСОБА_2 грошей ніяким чином не стосується і не порушує прав ОСОБА_1 .

Приватний виконавець Колечко Д.М. своїм листом №3892 від 12.11.2020р. направив до ДП «Сетам», стягувачу ВАТ «Райффайзен банк Аваль», боржнику ОСОБА_3 та переможцю торгів ОСОБА_2 «Акт про реалізацію предмету іпотеки» від 12.11.2020 року, який був складений в межах зведеного виконавчого провадження ВП №623195177.

Оскільки вказаний Акт у встановленому законодавством порядку не був оскаржений сторонами виконавчого провадження, а саме - стягувачем ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та боржником ОСОБА_3 , то суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_14 , яка не є стороною у виконавчому провадженні, про визнання цього акту недійсним.

Враховуючи, що «Акт про реалізацію предмета іпотеки» від 12.11.2020р. є підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 , то 20.11.2020р. приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Могила М.М. видала йому свідоцтво про його право власності на спірний будинок за реєстровим номером 1170.

З цього свідоцтва вбачається, що підставі нотаріально посвідченого 01.08.2007р. за реєстровим №6863 приватним нотаріусом Куркан Н.Ф. договору-купівлі продажу боржник ОСОБА_3 набув право власності на спірний будинок, яке у Реєстрів прав власності на нерухоме майно 07.08.2007р. було зареєстроване за №4700719.

Оскільки право власності на будинок підлягало державній реєстрації, то нотаріус на підставі свідоцтва про право власності у цей же день внесла у Державний реєстр речових прав на нерухоме відомості про те, що житловий будинок з господарським будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 є власністю ОСОБА_2 , тобто зареєструвала його право власності.

Факт реєстрації прав власності ОСОБА_2 на спірний будинок підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та РПВнНМ, ДРІ, ЄРЗВОНМщОНМ №233827671 від 24.11.2020р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію прав власності №23325499 від 20.11.2020р. де реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна вказаний як 2227701351237.

Суд бере до уваги, що право власності на нерухоме майно до прийняття 11 лютого 2010 року Закону України N1878-VI «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України реєстрацію прав власності здійснювали бюро інвентаризації, які діяли в межах адміністративного устрою країни і реєстрація прав власності відбувалася за семизначними номерами.

Після ухвалення 11.02.2010р. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів у новій редакції право власності мають право здійснювати державні реєстратори та нотаріуси, які реєструють право власності на об`єкти нерухомого майна у відповідних державних реєстрах України за тринадцяти значними номерами.

При цьому надання реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна відбувається автоматично незалежно від волі реєстраторів та нотаріусів і у подальшому цей номер не може бути змінений до дня закінчення існування об`єкту нерухомого майна, а тому суд дійшов до висновку, що при реєстрації прав власності відбулася первинна реєстрація об`єкта нерухомого майна за тринадцяти значним номером, відповідно до чинного на час реєстрації законодавства.

З огляду на вказане, у суду не має сумніву у тому, що спірний будинок, право власності ОСОБА_2 на який 20.11.2020р. було зареєстроване приватним нотаріусом Могилою М.М. за номером 2227701351237, є тим самим будинком, який продавався на торгах і право власності на який 07.08.2007р. було зареєстроване за боржником ОСОБА_3 під номером 4700719.

За приписами ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, а якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Оскільки ОСОБА_2 своєчасно сплатив оговорену на торгах суму за куплений ним будинок, а продавець приватний виконавець Колечко Д.М. передав йому це нерухоме майно, то суд доходить до однозначного висновку, що обидві сторони виконали умови договору купівлі-продажу, а тому він є дійсним.

Також суд доходить до висновку, що під час проведення електронних торгів ні його ініціатором приватним виконавцем Колечко Д.М., ні його організатором ДП «СЕТАМ», а тим більше ОСОБА_2 не було допущено порушень прав осіб, які приймали участь у торгах, порядку їх проведення та законодавства, яким регулюється продаж арештованого майна.

Також суд приходить до висновку, що під час проведення прилюдних електронних торгів права осіб можуть бути порушені лише в межах їх участі у торгах, тобто у разі безпідставного не допуску до їх участі, або обмеження приймати участь у аукціоні та заявляти пропозиції щодо ціни лоту.

Як вбачається з протоколу №507950 проведення електронних торгів саму активну участь у торгах приймали учасник під №4 тобто позивач ОСОБА_1 та учасник під №3 та під №6, тобто ОСОБА_11 , а виграв аукціон учасник під №1 ОСОБА_2 , який запропонував найвищу ціну лоту.

Таким чином документально доведено, що права ОСОБА_14 на участь у торгах і у наданні нею своїх пропозицій щодо ціни лоту ніким не були порушені і нічим не були обмежені.

Процедура за якою спірний будинок потрапив на електронні торги і процедура за якою ОСОБА_2 оформив своє право власності на куплений ним будинок не має відношення до прав учасника торгів ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

Крім того суд звертає увагу суду що ОСОБА_2 не був ініціатором торгів і не має доступу до державних реєстрів де реєструється право власності, а тому вплинути на процес підготовки та проведення електронних торгів також як і на реєстрацію прав власності він не мав і не має ніякої можливості.

При розгляді справи та вивченні наданих сторонами доказів суд не встановив жодних ознак скоєння приватним виконавцем Колечко Д.М., працівниками ДП «Сетам» та учасником торгів ОСОБА_2 під час проведення торгів будь якого злочину передбаченого Кримінальним кодексом України, а тому не вбачає підстав для задоволення вимоги представника позивачки про ухвалення з цього приводу окремої ухвали.

За приписами ст.4 ЦПК України та ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Які саме права позивачки порушили ДП «Сетам», приватний виконавець Колечко Д.М. та переможець торгів ОСОБА_2 під час проведення торгів представник ОСОБА_1 пояснити суду не зміг.

У відповіді на відзиви ДП «Сетам» та приватного виконавця Колечко Д.М., яка надійшла до суду 10.03.2021р. представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тичинський Д.В. наголосив, що участь ОСОБА_2 у торгах негативно вплинула на інтерес позивачки оскільки цим, на його думку, було протиправно зменшена вірогідність для позивача придбати нерухоме майно за лотом взагалі, так і за ціною, яка більше відповідає ринковій ціні визначеної актом оцінки такого майна.

Суд розцінює таке твердження представника ОСОБА_1 як спробу довести суду, що участь ОСОБА_2 , який запропонував найвищу ціну лоту позбавила позивачку придбати майно за ціною за якою вона бажала його придбати, тобто за ціною нижче ніж це було запропоновано ним на торгах і саме це порушило її права та інтереси.

З матеріалів справи вбачається, що всім особам, які приймали участь у торгах були надані однакові можливості щодо пропозиції своєї ціни лоту.

Оскільки ОСОБА_1 та інші учасники торгів мали можливість без будь яких обмежень запропонувати ціну, яка була вищою ніж її запропонував ОСОБА_2 , то жодних порушень прав та інтересів позивачки суд не вбачає.

Бажання позивачки придбати майно за якою вона хотіла його придбати не має правового значення для визнання торгів недійсними, а тому у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

За приписами ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Визначаючись із заявленими позивачкою способами захисту своїх прав, суд бере до уваги, що правова природа процедур реалізації арештованого майна на прилюдних торгах полягає в продажі майна, тобто у вчиненні дій, які спрямовані на виникнення у покупця учасника прилюдних торгів зобов`язання сплатити кошти за майно боржника на яке звернено стягнення та отримання ним права власності на це майно.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 наголосила, що згідно ч.1 ст.650, ч.1 ст.655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. З цього судді Верховного суду зробили висновок, що вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

З огляду на таку позицію суддів Верховного суду та враховуючи, що електронні торги це різновид договору купівлі-продажу майна, суд приходить до висновку, що вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу проведення електронних торгів не являються належними та ефективними способами захисту, а тому підлягають відхиленню, оскільки обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Також суд вважає, що протокол проведення електронних торгів є документом, який лише фіксує порядок проведення та результати цих торгів, а тому визнання його недійсним не спростовують того факту, що торги відбулися або не відбулися.

З огляду на вказане суд приходить до висновку, що вимога про визнання протоколу торгів від 23.10.2020р. з продажу спірного майна недійсним не являється належним способом захисту прав позивачки, а тому ця вимога не підлягає задоволенню.

Також суд враховує, що ч.2 ст.388 ЦК України (в редакції що діяла на день проведення 23.10.2020р. торгів) містить заборону на витребування від добросовісного набувача майна, яке було продане на електронних торгах на виконання судових рішень.

Визнання недійсним правочину (електронних торгів), відповідно до результатів якого відбулася купівля-продаж спірного будинку в порядку виконавчого провадження, не може нівелювати чітку та зрозумілу заборону законодавця обмежувати права добросовісного покупця.

Оскільки в діях відповідача ОСОБА_2 суд не вбачає якихось незаконних дій, то вимоги позивача про визнання недійсними електронних торгів з підстав його недобросовісної поведінки суд вважає надуманими, а тому неналежним способом захисту, які не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Вимога про визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця) є безпідставним і, на думку, суду не захистить права та інтерес позивачки, а тому позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів також не відповідає належному способу захисту.

З огляду на вищевказане у задоволення позову повинно бути відмовлено.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Батурін С.Є. у процесі розгляду справи та дебатах просив суд застосувати наслідки невиконання позивачкою ухвали суду про забезпечення судових витрат відповідача та залишити позов без розгляду.

Згідно ч.6 ст.135 ЦПК України суд має право, а не обов`язок за клопотанням відповідача залишити позов без розгляду, а тому суд, користуючись своїм дискретним правом у задоволенні цього клопотання відмовляє, так як вважає, що по справі треба прийняти рішення по суті спору.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Ні при поданні первісної позовної заяви, ні у подальшому позивачка не заявляла вимог про відшкодування їй судових витрат, а тому суд питання розподілу понесених нею судових витрат не розглядає.

Відповідач ОСОБА_2 при поданні відзиву попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікував понести в зв`язку із розглядом справи суду не вказав, однак разом з відзивом на підтвердження вже понесених ним судових витрат надав копію акту прийму передачі до договору про надання правової допомоги від 05.04.2021р. та копію договору про надання правової допомоги від 05.04.2021р.

Згідно цих документів вбачається, що при поданні відзиву відповідач ОСОБА_2 поніс реальні витрати в розмірі 3000,00 гривень з яких 2800,00 гривень були сплачені адвокату Ломаковському Д.В. за надання консультацій та складання відзиву, і, крім того ним були сплачені 200,00 гривень додаткових витрат.

У подальшому розрахунок та докази понесених ОСОБА_2 судових витрат під час розгляду справи були подані до суду його представником 16.08.2024 року разом з клопотанням №8.

Оскільки до цього клопотання був доданий фіскальний чек про відправлення 16.08.2024р. на адресу ОСОБА_1 поштового відправлення за №6780107838543, то твердження представника позивачки про те, що вказане клопотання на адресу відповідачки не направлялось суд до уваги не бере.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Тичинським Д.В. на клопотання ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат були подані заперечення, які вмотивовані тим, що ці розрахунки не були подані разом з відзивом в порядку ст.134 ЦПК України, їх розмір не співмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт ;часом витраченимадвокатом навиконання відповіднихробіт; обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт; ціні позову та значенням справи для сторони; недоведеністю розміру судових витрат; втручанням ОСОБА_2 у порядок відправлення правосуддя; адвокат Савенко Ю.В. перебуває у однієї будівлі з судом, а тому витрат на відвідування судових засідань не має; справа розглядається тривалий строк не з вини позивача; витрати відповідача на правову допомогу не являються фактичними, неминучими, обґрунтованими та розумними; клопотання про відшкодування судових витрат на адресу позивачки не направлялось, а тому просив суд зменшити розмір цих витрат до однієї тисячі гривень.

Одночасно, посилаючись на те, що позов ОСОБА_1 повинний бути задоволений він просив суд у відшкодування судових витрат відповідачу ОСОБА_2 взагалі відмовити.

Оцінивши доводи сторін суд доходить до наступного:

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача, а у разі відмови позову на позивача.

За приписами ч.2 ст.134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Таким чином питання про задоволення клопотання про відшкодування судових витрат або про відмову у їх відшкодуванні є правом, а не обов`язком суду.

Приймаючи до уваги, що протягом тривалого розгляду справи доля спірного будинку була не визначена і її власник ОСОБА_2 на протязі майже 5-ти років по суті був обмежений у повній мірі реалізувати своє право власності, то суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про відшкодування понесених ним судових витрат та здійснити їх розподіл.

При цьому суд бере до уваги, що можливість позбавлення власника дорогого за вартістю нерухомого майна має велике значення для відповідача ОСОБА_2 .

Відтак, суд приходить до висновку, що розмір гонорару сторони узгодили виходячи не тільки від обставин, які передбачені пп.1,2 та 3 ч.4 ст.137 ЦПК України, а головне від значення справи для відповідача.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України докази понесених стороною витрат повинні бути подані або до кінця судових дебатів, або через п`ять діб після прийняття судом рішення по справі, за умови, що сторона заявить про це до кінця судових дебатів.

Так як порядок та строки для подання доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат врегульоване нормами права, які визначені статтями 133- 142 глави 8 «Судові витрати» ЦПК України, то норми ст. 83 параграфа 1 «Основні положення про докази» глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України щодо строків та порядку надання доказів не мають відношення до строків та порядку надання доказів понесених сторонами судових витрат, а відповідно і до розподілу судових витрат.

Таким чином законодавець у главі 8 «Судові витрати» ЦПК України чітко визначив у які строки та за яких умов сторони повинні подати докази понесених ними витрат, а тому суд доходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_2 не порушені строки подання доказів судових витрат, оскільки вони подані до закінчення судових дебатів.

На підтвердження понесених відповідачем витрат, які пов`язані з отриманням ним правничої допомоги, ОСОБА_2 надав суду: акт прийому передачі до договору про надання правової допомоги від 05.04.2021р. та копію договору про надання правової допомоги від 05.04.2021р.; витяг з договору про надання правової допомоги від 01.09.2021р. та оригінал ордеру серії ОД №312649 від 02.09.2021р.; додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 01.09.2021р. де сторони визначили розмір гонорару у твердій (фіксованій) сумі у 20000,00 гривень та квитанцію Приватбанку від 28.08.2021р. про передплату 10000,00 гривень за договором про надання ОСОБА_2 правової дороги; додаткову угоду №2 від 25.08.2022р. про продовження дії договору про надання правової допомоги від 01.09.2021р. де сторони продовжили термін його дії ще на один рік до 01.09.2023р., а розмір гонорару у твердій грошовій сумі збільшили до 40000,00 гривень; додаткову угоду №3 від 15.08.2023р. про продовження дії договору про надання правової допомоги від 01.09.2021р. де сторони продовжили термін його дії ще на один рік до 01.09.2024р.; копія додаткової угоди №4 від 05.08.2024р. про продовження терміну дії договору про надання правової допомоги від 01.09.2021р. ще на один рік до 01.09.2025р, копії Платіжних інструкцій Приватбанку від 28.08.2021р. про сплату 10000,00 грн. гонорару; від 24.09.2021р. про сплату 5000,00 грн. гонорару; від 08.11.2021р. про сплату 5000,00 грн. гонорару; від 20.09.2022р. про сплату 7000,00 грн. гонорару; копію виписки з АБ «Укргазбанку» за 20.09.2022р. про сплату 7000,00 грн. гонорару; копію Платіжної інструкції Приватбанку від 24.10.2022р. про сплату 7000,00 грн. гонорару; копію виписки з АБ «Укргазбанку» за 24.10.2022р. про сплату 7000,00 грн. гонорару; копію Платіжної інструкції Приватбанку від 21.11.2021р. про сплату 6000,00 грн. гонорару; копію виписки з АБ «Укргазбанку» за 21.11.2022р. про сплату 6000,00 грн. гонорару; копію Договору про надання правової допомоги у Одеському апеляційному суді від 09.11.2021р.; копія Платіжної інструкції Приватбанку від 12.11.2021р. про сплату 9000,00 грн. гонорару; «Розрахунок суми гонорару» від 15.08.2024р.; копію додаткової угоди №5 від 11.08.2025р. про продовження терміну дії договору про надання правової допомоги від 01.09.2021р. ще на один рік до 01.09.2026р та «Розрахунок суми гонорару» від 26.08.2025р.

Посилаючись на ці докази відповідач ОСОБА_2 просив суд стягнути з позивачки ОСОБА_14 на його користь судові витрати, які пов`язані з отримання ним професійної правничої допомоги в загальній сумі 52000,00 гривень.

Вказана сума обґрунтована договорами, платіжними документами та розрахунками (описами виконаних адвокатом робіт), які відповідають вимогам ч.3 ст.137 та п.8 ст.141 ЦПК України і є фактичною так як дані, які містяться у них не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Суд враховує, що сума оплати правничої допомоги була визначена у твердих (фіксованих) розмірах, які не залежали від складності, кількості та часу витраченого адвокатом на складання процесуальних та інших, пов`язаних з розглядом справи документів, а також від кількості та часу витраченого адвокатом на відвідування судових засідань.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 не є фахівцем в галузі права, ціну майна, складність і значення справи для нього, об`єм наданих адвокатом послуг, то суд приходить до висновку, що фактична участь його представника (адвоката) у цієї справі була неминучою, а понесені ним витрати з оплати гонорару за майже п`ять років розгляду справи обґрунтовані наданими доказами і є розумними.

Оскільки у договорі про надання правової допомоги укладеного 05.04.2021 року між ОСОБА_2 та адвокатом Ломаковським Д.В. не розшифровано за що саме сплачено додаткові витрати у сумі 200,00 гривень, то суд позбавлений можливості визначитися щодо відношення цієї суми до складання адвокатом відзиву, а тому вважає за можливе вимоги відповідача ОСОБА_2 про відшкодування йому позивачкою ОСОБА_1 понесених ним судових витрат, пов`язаних з отриманням ним правничої допомоги задовольнити частково в сумі 51800,00 гривень.

ЩОДО ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.

Відповідно до ч.1. ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч.8 ст.264 ЦПК України, суд при ухваленні рішення суд з`ясовує питання про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову.

За приписами п.9 та 10 ст.158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову і у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Оскільки суд відмовляє позивачці ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, то заходи забезпечення позову у вигляді арешту, які були застосовані ухвалою суду від 17.06.2021р. підлягають скасуванню, оскільки їх наявність порушує права власника будинку.

Керуючись ст.ст.2-13,76-80,141,258,263-265,266 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, ОСОБА_2 , третя ї особа, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», про визнання недійсними торгів, про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, про визнання недійсним акту про проведення електронних торгів та про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовити.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним судові витрати, які пов`язані з отриманням ним правничої допомоги в сумі 51 800,00 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот) гривень.

Заходи забезпечення позову у вигляді арешту, на жилий будинок з господарським будівлями та спорудами, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який були накладений ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.06.2021р. скасувати.

Копію рішення направити учасникам цивільного провадження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини рішення на протязі 30-ти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст судового рішення складений та проголошений 06 жовтня 2025 року в 16.00 в залі судового засідання судді Кириченко П.Л.

Суддя: Кириченко П.Л.