Рішення № 130737881, 01.10.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/969/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Горбач А.М. - адвокат за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (м. Київ) до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Уманський тепличний комбінат" (м. Умань, Черкаська область) про стягнення 574 921,83 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (код 42795490) до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Уманський тепличний комбінат" (код 02779234) про стягнення 574 921, 83 грн. основного боргу на підставі укладеного договору зберігання тепло-утилізаційної установки № 2002000147 від 01.01.2020р., нарахованого за період з січня 2023 року по лютий 2025 року.

Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач має зареєстрований електронний кабінет, ухвали про призначення засідання відповідачу доставлено.

Відзив на позов із запереченнями проти нього суду не подано. Свого представника в засідання відповідач не направив, явка обов`язковою не визнавалася.

За правилами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи і пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Матеріалами справи підтверджується, що 01.01.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Зберігач, позивач по справі) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Уманський тепличний комбінат" (далі - Поклажодавець, відповідач по справі) було укладено договір відповідального зберігання № 2002000147 (а.с. 12-13, том 1), у відповідності до якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання з 01.01.2020 до 31.12.2020 включно - змонтоване та розташоване на території Зберігача обладнання: тепло - утилізаційну установку на базі теплоутилізатора ТУВ-16 (далі - Майно - комплект законсервованого обладнання), а Зберігач, в свою чергу, зобов`язується повернути Поклажодавцеві у схоронності дане майно ( п. 1.1. договору).

Право власності на Майно до Зберігача не переходить ( п. 1.2. договору).

Місце зберігання майна за договором є: компресорна станція КС-17 Тальне, Барського ЛВУМГ ТОВ "Оператор газотранспортної системи", (адреса вказана) ( п. 1.3. договору).

Передача - приймання майна від Поклажодавця до Зберігача здійснюється шляхом підписання Акту приймання на зберігання обладнання системи утилізації тепла (додаток 1 до Договору), передача - приймання від Зберігача до Поклажодавця здійснюється шляхом підписання сторонами акту повернення майна зі зберігання ( п. 1.5 договору).

На виконання умов Договору 01.01.2020 між сторонами підписано акт приймання на зберігання обладнання системи утилізації тепла на базі теплоутилізатора ТУВ-16 з повним описом його складових частин (а.с. 14-15, том 1).

Вартість послуг зберігання вказана в Плановій Калькуляції ( додаток № 2 до Договору), є його невід`ємною частиною та становить 192 281,04 грн., в тому числі ПДВ 32 046,84 грн. ( п. 2.1 договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2021 (а.с. 16, том 1) сторонами змінено вартість послуг, яка вказана в Плановій Калькуляції ( додаток № 2 до Договору), та є його невід`ємною частиною, що становить 268 682,02 грн., в тому числі ПДВ 44 780,34 грн.

Строк оплати наданих послуг зберігання для Відповідача встановлено щомісячно, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту наданих послуг та надання рахунку - фактури до сплати ( п. 2.3., 2.4. договору).

Фактичні обсяги наданих послуг оформлюються щомісячно актом наданих послуг, який складається та подається Зберігачем на розгляд Поклажодавця у двох примірниках. Поклажодавець зобов`язується протягом 5 днів від дати передачі актів наданих послуг підписати їх та повернути один примірник кожного акту Зберігачу або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання такого акту. У випадку не повернення Поклажодавцем акту наданих послуг та ненадання обґрунтованих заперечень щодо нього у визначений строк цей акт вважається погодженим Поклажодавцем в редакції Зберігача ( п. 2.5 договору).

Розділом 6 Договору сторонами передбачено, що він набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2020. Якщо протягом 1 місяця до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявляє про припинення його дії, цей договір вважається укладеним на такий самий новий строк та на тих самих умовах.

Доказів розірвання сторонами Договору у спірний період суду не надано.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч. 1, 2 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Частинами 1, 2 ст. 938 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За доводами позивача, Договір сторонами виконувався, однак за період з січня 2023 по лютий 2025 року Відповідач припинив сплачувати кошти за послуги зберігання (а.с. 217 том 1) .

За січень 2023 року кошти частково були сплачені.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 01.01.2021 сторони змінили п. 1.6. Договору та поклали виконання зобов`язань Зберігача (зберігання майна, підписання актів, приймання - передачі /повернення майна) на структурний підрозділ ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" - Кременчуцьке ЛВУМГ (а.с. 16, том 1).

До цієї Додаткової угоди № 1 сторонами складено Акт (а.с. 17) про прийняття на зберігання системи утилізації тепла на базі теплоутилізотора ТУВ-16 по кількості та якості згідно договору з підписами представників обох сторін.

На виконання договору (п. 2.5) Кременчуцьким ЛВУМГ ( яке є структурним підрозділом ТОВ "Оператор ГТС України") складено акти наданих послуг зберігання за період з січня 2023 року по лютий 2025 року року та рахунки -фактури, які були направлені відповідачу, копії описів вкладення є в матеріалах справи (а.с. 20-185, том 1).

За твердженням позивача, відповідачем підписаними ці акти наданих послуг не повернуті, заборгованість за послуги зберігання він не сплатив.

При цьому з листування сторін, яке надано до справи, вбачається, що сторонами вирішувалося питання щодо демонтажу та повернення обладнання відповідачу. Частково (за доводами позивача) майно навіть було повернуто відповідачу, однак установка і надалі продовжує перебувати на відповідальному зберіганні у позивача.

За доводами представника позивача, часткове повернення зі зберігання вузлів та деталей установки не вливає на зміну ціни за зберігання майна, яку сторони узгодили в договорі та Додаткових угодах до нього.

Вартість майна за зберігання узгоджена сторонами підписанням Додаткових угод до договору, обов`язок сплати не залежить від фактичного підписання відповідачем актів виконаних робіт по договору, від чого він ухилився за спірний період.

Як вбачається з матеріалів справи та доводить позивач, у відповідача за період з січня 2023 року по лютий 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 574 921,83 грн. (по 22 390,16 грн. з ПДВ щомісячно).

Саме на такий розмір щомісячної плати складено Акти виконаних робіт за спірний період, які відповідачем не були підписані без надання обґрунтованих зауважень.

Як вказує позивач, вказана сума розрахована, виходячи із вартості зберігання, визначеного у відповідності до Планової калькуляції на період з 01.01.2021 по 31.12.2021, тобто 22 390,16 грн. з ПДВ щомісячно, з врахуванням того, що заборгованість за січень 2023 року була частково погашена відповідачем у розмірі 7 222,53 грн. Таким чином залишкова сума заборгованості за січень 2023 року складає 15 167,63 грн.

Розрахунок основного боргу з боку Позивача зроблено вірно (а.с. 217, том 1).

Правомірних підстав бути звільненим від обов`язку відшкодувати вартість спожитих послуг зі зберігання майна Відповідачем суду не подано. Розрахунок із Позивачем відповідачем повністю не проведено.

Строк виконання зобов`язання по оплаті послуг за зберігання установки за всі спірні періоди для відповідача на час вирішення спору є таким, що настав.

Тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 574 921,83 грн. основного боргу за послугу відповідального зберігання, на підставі Договору відповідального зберігання № 2002000147 від 01.01.2020 за період з січня 2023 року по лютий 2025 року.

Отже позов підлягає до повного задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України, оскільки позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 8 623,83 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Уманський тепличний комбінат" (код 02779234, м. Умань, Черкаська область, вул. Дерев`янка. 26) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (код 42795490, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44) - 574 921, 83 грн. основного боргу на підставі Договору зберігання обладнання тепло-утилізаційної установки № 2002000147 від 01.01.2020р. за період з січня 2023 року по лютий 2025 року та 8623,83 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2025 року

Суддя Н.М. Спаських