Рішення № 130712687, 01.10.2025, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1861/25

Провадження №2/149/831/25

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2025 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

при секретарі Янюк А. Й.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Споживчийцентр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий виклад позовних вимог

Позов мотивований тим, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримала грошові кошти, які зобов`язалася повернути, а також сплатити проценти, комісію та, у разі порушення зобов`язання, неустойку. В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала та допустила заборгованість у загальному розмірі 46560 грн, яку позивач просить стягнути.

Рух справи

Ухвалою судувід 19.06.2025у справівідкрито спрощенепозовне провадженняз повідомленням(викликом)сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позиція сторін

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву не подала. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.

За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

За умовами кредитного договору 13.09.2024-100000801 від 13.09.2024 (далі - Договір) відповідач отримала від позивача, шляхом перерахування на банківський рахунок, кредит у розмірі 16000 грн строком 126 днів, а саме до 16.01.2025, з фіксованою незмінною процентною ставкою - 1 за 1 (один) день користування кредитом. Сторони погодили, що комісія, пов`язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює - 2400 грн. Неустойка - 160 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (а.с. 11, 12, 16-25).

Згідно наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованість відповідача за Договором становить 46560 грн, з яких: 16000 грн - сума кредиту; 20160 грн - проценти за користування кредитом; 2400 грн - комісія за надання кредиту; 8000 грн - неустойка (а.с. 13).

Позиція суду

Щодо укладення Договору

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Приймаючи до уваги те, що Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд доходить висновку, що даний Договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Щодо розміру заборгованості

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Обгрунтовуючи розмір заборгованості за Договором позивач виходить з того, що відповідач не повернула кредит у розмірі 16000 грн, не сплатила проценти за користування кредитом у розмірі 20160 грн, а також не сплатила комісію за надання кредиту у розмірі 2400 грн та неустойку у розмірі 8000 грн.

При цьому суд враховує, що згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нарахована за прострочення виконання зобов`язання неустойка у розмірі 8000 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Приймаючи до уваги встановлені обставини суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі 38560 грн, з яких: 16000 грн - сума кредиту; 20160 грн - проценти за користування кредитом; 2400 грн - комісія за надання кредиту.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2006,18 (2422,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/46560 грн (ціна позову) х 38560 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 549, 610, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором 13.09.2024-100000801 від 13.09.2024 у розмірі 38560 грн, з яких: 16000 грн - сума кредиту; 20160 грн - проценти за користування кредитом; 2400 грн - комісія за надання кредиту.

В задоволенні стягнення неустойки у розмірі 8000 грн - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" судові витрати - судовий збір в розмірі 2006,18 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - 03.10.2025.

Учасники справи:

Позивач: ТОВ "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, р/р НОМЕР_1 , адреса: вул. Саксаганського, буд. 133А, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК