Ухвала суду № 13071075, 13.07.2010, Апеляційний суд Житомирської області

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . Велидчука В.М.,

суддів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Єрещенка А.М. і Яковлєва С.В.,

з участю

прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Лукянчука Ю.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу за апеляцією скаржника ОСОБА_5 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 17 червня 2010 року.

Цією постановою суду залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА України в Житомирській області Воловика О.В. від 17 травня 2010 року про порушення кримінальної справи по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ЗАТ „Головинський карєр „Граніт” за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

З матеріалів, на підставі яких порушено кримінальну справу № 10/239001 і які надано досудовим слідством, та справи № 4-807/10 за скаргою ОСОБА_5 вбачається наступне.

Так, відповідно до постанови слідчого 11 травня 2010 року до СВ ПМ ДПА у Житомирській області з ВПМ Новоград-Волинської ОДПІ надійшли матеріали перевірки ЗАТ „Головинський карєр „Граніт”.

З постанови слідчого також вбачається, що службові особи ЗАТ „Головинський карєр „Граніт” в період діяльності з жовтня 2008 по грудень 2009 року, в порушення п.17.2а ст.17, п.19.2а ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року № 889-ІУ (з наступними змінами та доповненнями) утримали та не сплатили до бюджету податок з виплаченої заробітної плати на загальну суму понад 875 тис.грн., що являється особливо великим розміром.

В ході проведення дослідчої перевірки встановлено, що при наявній заборгованості перед бюджетом по сплаті зазначеного податку ЗАТ „Головинський карєр „Граніт” за вказаний період часу отримало на банківські рахунки кошти від здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та в касу підприємства у розмірі 47173,57 тис.грн., які було використано на господарські та інші потреби підприємства, що свідчить про можливість сплати ____________________

Справа № 10 235 / 2010 Головуючий у суді І-ої інстанції Костенко С.М.

Категорія ст.ст.236-8 КПК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.

відповідного податку та погашення боргу перед бюджетом.

З матеріалів перевірки, як далі зазначено у постанові, вбачається, що в період часу з жовтня 2008 по грудень 2009 року, відповідальними за фінансово-господарську діяльність ЗАТ „Головинський карєр „Граніт”, тобто службовими особами підприємства було декілька осіб. В той же час в результаті проведеної дослідчої перевірки не встановлено вини певної особи у вищевказаній протиправній діяльності, оскільки вирішення питання про нарахування та виплати заробітної плати та податку з доходів фізичних осіб до бюджету відносилось до компетенції службових осіб ЗАТ „Головинський карєр „Граніт”, яких за перевіряємий період було декілька, а тому встановлення ступеня причетності яких до вчинення злочину можливе лише шляхом проведення слідчих дій у кримінальній справі.

Приймаючи до уваги, в зібраних матеріалах розрахунках витрат коштів з каси та з банківських рахунків ЗАТ „Головинський карєр „Граніт”, русі коштів по ЗАТ „Головинський карєр „Граніт” та інших матеріалах містяться достатні дані, які вказують на наявність у діях службових осіб ЗАТ „Головинський карєр „Граніт”, ознак складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, який було безпосередньо виявлено органом дізнання, було порушено дану кримінальну справу (аркуш № 1 матеріалів, на підставі яких порушено кримінальну справу № 10/239001 далі а.м.1).

02 червня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду із скаргою, в якій, просив скасувати дану постанову слідчого та відмовити в порушенні кримінальної справи (а.с.1).

03 червня 2010 року суддею було відкрито провадження за скаргою ОСОБА_5 (а.с.3).

Суд першої інстанції, розглянувши скаргу ОСОБА_5 по її суті, заслухавши пояснення скаржника та думку прокурора, прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з того, що приводи і підстави до порушення кримінальної справи були наявні, а законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення слідчим цієї постанови, не викликають сумнівів (а.с.32-35).

В апеляції скаржник ОСОБА_5. просить скасувати оскаржувану постанову суду та винести свою ухвалу, якою скасувати постанову слідчого про порушення кримінальної справи від 17 травня 2010 року, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотному порушенні вимог кримінально-процесуального закону та у неправильному застосуванні кримінального закону, а саме у застосуванні кримінального закону, який не підлягає застосуванню .

При цьому автор апеляції докладно наводить свої аргументи і доводи на обгрунтування своєї правової позиції, а також дає свою оцінку доказам по справі (а.с.37-40).

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлєва С.В., пояснення слідчого Чепеля О.В., який послався на законність прийнятого рішення про порушення кримінальної справи та повідомив, що на даний час порушено кримінальну справу щодо осіб і предявлено обвинувачення ОСОБА_7 і ОСОБА_5, а досудове слідство по справі знаходиться на стадії завершення, думку прокурора Лукянчука Ю.М., який вважав подану апеляцію безпідставною, а постанову суду відповідаючою вимогам закону, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які суд вирішує при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст.94 КПК України підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На цій стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність обєктивних ознак, що характеризують подію злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

З наданих слідчим матеріалів, на підставі яких порушено кримінальну справу № 10/239001, та безпосередньо матеріалів кримінальної справи № 10/239001 вбачається, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи, а тому обгрунтовано відмовив ОСОБА_5 у задоволенні скарги.

З даними висновками суду погоджується й колегія суддів.

З пояснень слідчого в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що на даний час в тому числі щодо ОСОБА_5 порушено кримінальну справу і йому предявлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України. Досудове слідство по справі знаходиться на стадії завершення.

Відповідно до чинного КПК України перевірка даних, які вказують на ознаки злочину, збір і процесуальне закріплення доказів винуватості чи невинності особи можливі лише за умови порушення кримінальної справи та в процесі досудового слідства в ній.

Крім того, кримінально-процесуальним законодавством не передбачено обовязку слідчого вказувати в постанові про порушення кримінальної справи всі елементи складу злочину та обставини, що підлягають доказуванню.

Посилання автора апеляції про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи з посиланням на те, що Новоград-Волинська ОДПІ не здійснювала перевірки ЗАТ „Головинський карєр „Граніт” і не могла надіслати матеріали до СВ ПМ ДПА в Житомирській області не грунтується на матеріалах справи та фактичних обставинах. Так, перевірку дійсно здійснювала Володарсько-Волинська МДПІ Житомирської області, яка є структурним підрозділом Новоград-Волинської ОДПІ і за результатами перевірки направила матеріали до Новоград-Волинської ОДПІ, а остання у свою чергу є одним із чотирьох підрозділів ДПА в Житомирській області.

Не грунтується на вимогах закону й посилання апелянта на істотне порушення вимог закону, яке на його думку полягає в тому, що було безпідставно взято як доказ довідку Володарсько-Волинської МДПІ від 02 квітня 2010 року № 4/23-107/31603505 (а.м.3-26, а.с.41-63), так як автор дає оцінку даному документу з точки зору допустимості доказу, що на цій стадії кримінального процесу є недопустимим.

Безпідставним є також посилання ОСОБА_5 в апеляції на неправильне застосування кримінального закону застосуванні закону, який не підлягає застосуванню. Знову ж таки апелянт, вбачаючи у зазначеному порушення вимог закону, оспорює правильність кваліфікації дії, що також є недопустимим на даній стадії кримінального процесу. Більш того, скарга ОСОБА_5 до ДПА України на податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської МДПІ від 13 квітня 2010 року № 0004381701/0 (копія скарги надана апелянтом а.с.64-65) за поясненням прокурора у даному судовому засіданні залишена без задоволення.

Безпідставним є й твердження в апеляції про те, що досудовим слідством і судом не брались до уваги розяснення Верховного Суду України, які містяться в абзаці 3 п.11 постанови Пленуму „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів” від 08 жовтня 2004 року № 15, що при визначенні розміру коштів, що не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів внаслідок ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, не потрібно враховувати нараховані чи сплачені у звязку з цим штрафи й пеню.

Будь-які дані, які б вказували на порушення права ОСОБА_5 на захист під час розгляду його скарги в суді, в матеріалах справи відсутні. Дане посилання колегія суддів вважає надуманим і одним із способів захисту від обвинувачення.

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи автора апеляції слід визнати безпідставними.

Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду,

у х в а л и л а :

апеляцію скаржника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 17 червня 2010 року, якою залишено без задоволення його ж скаргу на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА України в Житомирській області Воловика О.В. від 17 травня 2010 року про порушення кримінальної справи по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ЗАТ „Головинський карєр „Граніт” за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, без зміни.

С у д д і :