Рішення № 130708016, 24.09.2025, Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/547/2025

Справа № 134/1319/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 вересня 2025 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі : головуючого - судді Зарічанського В.Г.

за участю секретаря судового засідання Балух О.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження у селищі Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, де просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3452117656/182357 від 11.12.2019 в розмірі 7218,90 грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи. 11.12.2019 ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 , уклали кредитний договір № 3452117656/182357 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00грн. на строк 30 днів, зі сплатою відсотківза користування кредитом в розмірі 1,85 %. 31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників в тому числі і право вимоги за кредитним договором №3452117656/182357 від 11.12.2019 укладеним з ОСОБА_1 03.06.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відступив право за кредитним договором №3452117656/182357 від 11.12.2019 до "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН". Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 7218,90 грн., яку позивач, як правонаступник кредитора просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 серпня 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. 09 вересня 2025 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Сікорської І.С. надіслала відзив в якому відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача, що викладені в позовній заяві, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Вказала, що в матеріалах справи відсутні докази переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, зокрема відсутні договори факторингу (уступки права вимоги) з усіма сторінками, реєстр боржників, акти приймання - передачі та докази оплати за договорами факторингу. Наявні в матеріалах справи витяги з реєстрів боржників не містять підпису посадової особи і відтиску печатки первісних кредиторів, а підписані лише Позивачем, а тому не є належними доказами у справі, оскільки їх зміст може бути змінено в односторонньому порядку та викладено в зручній для позивача формі, що не відповідає оригіналу, також відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів.

Надані позивачем довідки не є належними та допустимими доказами оскільки не містять реквізитів отримувача, зокрема його рахунку. ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» не довів заявлених позовних вимог, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком, передбаченим статтями 12,13, 81 ЦПК України. Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі №156/268/21.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості до позовної заяви було надано розрахунки заборгованості, які містять лише загальну вартість несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків. Надана довідка ТОВ «ПРОФІТ ГІД» не є первинним документом

Квитанції про сплату не є доказами видачі кредитних коштів оскільки не містять реквізитів отримувача, його ПІБ та номеру картки, відповідно роздруківки не є доказами видачі грошових коштів по кредиту.

З наданих позивачем ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» додатків до позовної заяви, неможливо встановити отримання відповідачем від кредитодавця кредитних коштів, дійсний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо. Зазначені суми заборгованості за кредитом, які встановлені позивачем ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» є відображенням виключно односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, внаслідок чого не можуть слугувати доказами безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача з огляду на їх неналежність та не допустимість.

Крім того, позивачем нараховано заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору з порушенням приписів ст. 1048 ЦК України. Відсотки за користування кредитними коштами, нараховані ТОВ «Коллект Центр» поза межами строку кредитування не підлягають стягненню, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування. По договору № 3452117656/182357 - сума кредиту 3000,00 грн., строк 30 днів (п.1.2), розмір процентів складає 1.85 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.3 договору). 3000,00 х 1,85 = 55,50, 55,50 х 30 = 1665,00 грн.

Крім того, є не обґрунтованою вимога позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 10500,00 грн. Просила стягнути з ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 5500,00 грн. 22 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, де останній зазначив, що представником позивача до позовної заяви, було долучено належним чином засвідчені Витяги з Реєстрів боржників, які оформлені у відповідності до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України та підпункту 12 пункту 10 розділу II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року за №1000/5.

Крім того, на виконання пункту 1.5 Договору, перерахування коштів було здійснено первісним кредитором через платіжного провайдера ТОВ «ПРОФІТГІД», яке надає первісному кредитору послуги з переказу коштів, зокрема на банківський рахунок Відповідача за реквізитами банківської картки, зазначеної ним під час реєстрації. Зазначені обставини підтверджуються листом ТОВ «ПРОФІТГІД» з якого вбачається, що 11.12.2019 о 10:30:46 було проведено транзакцію на суму 3 000,00 грн, маска картки 4731 - 21xx - xxxx - 3380. За таких обставин Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання відповідно до умов кредитного договору, здійснивши перерахування кредитних коштів на банківську платіжну картку(4731 - 21xx - xxxx - 3380), реквізити якої були надані самим Позичальником. Перерахування коштів на платіжну карту Відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який здійснює операції у безготівковій формі. Тому видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також, умовами угоди з банком-еквайєром, від якого фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій. У зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення не є можливим у банківській виписці.

Позивач надав суду інформаційну довідку ТОВ «ПРОФІТГІД» (технологічного оператора платіжних послуг), яка підтверджує зарахування кредитних коштів. Зазначений документ містить відомості щодо суми перерахованих кредитних коштів, дати їх зарахування, а також реквізитів карткового рахунку, що повністю узгоджується з нормами Закону.

Щодо відсотків, то позичальник погодився на умови визначені Договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження Відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими. Просив стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу. Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутність? позовні вимоги підтримав. Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи у їхню відсутність. Відповідно до ч.1ст.223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У зв`язку з неявкою сторін, на підставіст.247ч.2ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась. Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. При цьому, виходячи з положеньст. 16 ЦК Україниособа звертається до суду за захистом свого порушеного права. Згідно ч.1ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.1ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Згідно ч.3ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Частиною 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до абзацу 3 ч.1ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 1ст. 525ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 ЦК Українивстановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1 ст. 599ЦК Українивизначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 1ст. 610ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1ст. 611 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612ЦК України). Статтею 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). 11.12.2019 ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 , уклали кредитний договір № 3452117656/182357 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00грн. на строк 30 днів, зі сплатою відсотківза користування кредитом в розмірі 1,85 % (а.с.17-18). Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R69369. ТОВ «ГОУФІНГОУ» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 3000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 - 21 хх-хххх-3380 (а.с.25). 31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників в тому числі і право вимоги за кредитним договором №3452117656/182357 від 11.12.2019 укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 19-22). На підтвердження факту виконання умов договору позивачем додано до позову платіжне доручення №37 від 10.06.2021 про переказ грошових котів в рахунок оплати ціни відступлення права вимоги за договором факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 (а.с.23). Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-31/05/2021 від 31.05.2021,ТОВ«ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 закредитним договором №3452117656/182357 від 11.12.2019 в розмірі 7218,90 грн., з якихзаборгованість за тілом кредиту3000,00грн., заборгованість за відсотками4218, 90 грн. (а.с.11). 03.06.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відступив право за кредитним договором №3452117656/182357 від 11.12.2019 до "ФКДЕБТ КОЛЛЕКШН" (а.с. 13-14). Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-03/06/21 від 03.06.2021,ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 закредитним договором №3452117656/182357 від 11.12.2019 в розмірі 7218,90 грн., з якихзаборгованість за тілом кредиту3000,00грн., заборгованість за відсотками4218,90грн. (а.с.10). На підтвердження факту виконання умов договору факторингу позивачем додана до позову платіжна інструкція кредитового переказу коштів №2 від 09.06.2021 про оплату згідно відступлення права вимоги №1-03/06/21 від 03.06.2021 (а.с.27). Судом встановлено, що 11.12.2019 ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 , уклали кредитний договір № 3452117656/182357 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00грн. на строк 30 днів, зі сплатою відсотківза користування кредитом в розмірі 1,85 %. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, зазначений договір недійсним не визнано, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс14), від 04.07.2018 в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 14) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. За умовами договору про надання споживчого кредиту строк кредитування був погоджений сторонами на 30 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Таким чином, загальна вартість кредиту для ОСОБА_1 становить 4499,40 грн, з яких: 3000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу; 1499 грн. 40 коп. - заборгованість за відсотками (27 днів *1,85% та 3 дні * 0,01%). Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі. Відтак, надані позивачем витяги з реєстру боржників до договору факторингів та розрахунок заборгованості за кредитним договором №3452117656/182357 від 11.12.2019 не можуть вважатися належними доказами наявності такої заборгованості. Враховуючи, що відповідач не повернув кредитні кошти, отримані на підставі договору фінансового кредиту №3452117656/182357 від 11.12.2019, а також позивачем не надано доказів, що відповідач ініціював продовження строку користування кредитними коштами та зміну дати повернення всієї суми кредиту, суд дійшов про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3000,00грн. та відсотками нарахованими в межах строку кредитування11499 грн. 40 коп. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 1509,64 грн. При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу в загальній сумі 10500 грн. суд виходить з такого. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №11/07/2025 від 11.07.2025, копію акта про отримання правової допомоги від 15.09.2025, копію платіжної інструкції від 15.09.2025 року № 9540 та розрахунок від 15.09.2025 - 7. З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат. Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 5 000 гривень. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи. Крім того, з огляду на те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задоволено частково, судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, тому заява представника відповідача ОСОБА_1 Сікорської І.С. не підлягає задоволенню. Керуючисьст.89,259,265,268,273,354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження Код ЄДРПОУ: 44243120 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за Кредитним договором № 3452117656/182357 від 11.12.2019 року, в сумі 4499 (чотири тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 40 копійок, яка складається з прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000.00 гривень (три тисячі гривень 00 копiйок); прострочена за комісіями і відсотками в розмірі 1499 (одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 40 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження Код ЄДРПОУ: 44243120 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) судовий збір у сумі 1509 (одна тисяча пятсот девять) гривень 64 копійки. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрованого заадресою АДРЕСА_1 )на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФК ДЕБТКОЛЛЕКШН» (місцезнаходженняКод ЄДРПОУ:44243120юридична адреса:01042,Україна,місто Київ,вулиця СапернеПоле,будинок,12,інше,нежитлове приміщення1008)5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Найменування сторін: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» адреса місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44243120. Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя: