Рішення № 13069484, 24.11.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-5731/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року Красноармійський міськрайонний суд

Донецької області

у складі: головуючого-судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ТОВ «Кирпичный завод «Альтком»

Чуприни Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кирпичный завод «Альтком» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

, -

в с т а н о в и в :

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ТОВ «Кирпичный завод «Альтком» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що з 16 травня 2008 року по 05 травня 2010 року вона перебувала у трудових віднесеннях, працюючи останнім часом у якості футіровщика-каменщика.

05 травня 2010 року наказом керівника заводу № 239-к від 05 травня 2010 року вона була звільнена за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.

Але, при звільненні підприємство ТОВ «Кирпічний завод «АЛЬТКОМ», не сплатило належні їй суми, а саме заборгованість по заробітній платі за період з січня місяця 2009 року по момент звільнення травень місяць 2010 р., мотивуючи це відсутністю грошових коштів.

Позивачка вважає дії відповідача незаконними, оскільки у відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Сума заборгованості по заробітній платі їй не відома, так як відповідач на її прохання про виплату заборгованості та надання довідок відповів відмовою.

В зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, їй згідно зі статтею 117 КЗпП України, відповідач повинен виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але так як відповідач не надав їй, згідно статті 49 КЗпП України, довідок про середню місячну та середню денну заробітну плату, то вона позбавлена можливості самостійно визначити розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Також згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від. 21.02.2001 р. № 159, вона має право на компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням терміну її виплати, але та як відповідач не надає добровільно довідок про заборгованість по заробітній платі, то розмір компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням терміну її виплати вона вказати може.

Зазначені нею обставини підтверджуються доданими до заяви документами.

02 листопада 2010 року позивачка надала суду додаткову позовну заяву, згідно якої уточними свої позовні вимоги, вказав, що згідно довідки підприємства її середня зарплатня склала 65 грн. 60 коп..

Таким чином середньомісячна заробітна плата за затримку розрахунку складає, згідно розрахунку:

травень 2010 рік, вона звільнилася 5 травня 2010 року 65 грн. 60 коп. х 26 = 1705 грн. 60 коп.

червень 2010 рік 65 грн. 60 коп. х 30 = 1968 грн.

липень 2010 рік 65 грн. 60 коп. х 31 = 2033 грн. 60 коп.

серпень 2010 рік 65 грн. 60 коп. х 31 = 2033 грн. 60 коп.

вересень 2010 рік. 65 грн. 60 коп. х 30 = 1968 грн.

жовтень 2010 рік 65 грн. 60 коп. х 31 = 2033 грн. 60 коп.

листопад 2010 рік 65 грн. 60 коп. х 11 = 721 грн. 60 коп.

Загальна сума стягнення середньої зарплатні за затримку розрахунку при звільненні за період з 6 травня 2010 рік по листопада 2010 рік склала 12464 грн. 00 коп.

Виходячи з наведеного позивачка у справі просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітної платі - 4670 грн. 28 коп., середньомісячну заробітну плату за затримку розрахунку у сумі 12464 грн. 00 коп., а також моральну шкоду у сумі 5000 грн., оскільки винними діями відповідача їй заподіяні моральні страждання, так як на протязі тривалого часу вона не мала можливості придбати необхідні речи, продукти харчування. Других джерел, крім заробітної плати вона не має, тому відсутність грошей поставило в скрутне матеріальне становище, що вплинуло на її психічний стан, вона втратила покій, не мала змоги вести нормальний образ життя.

У судовому засіданні позивачка на своєму позові наполягає і просить задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав частково, тільки в частині заборгованості заробітної плати та індексації за затримку у виплаті заробітної платі. Відносно середньомісячного заробітку за затримку розрахунку він позов не визнає, оскільки після звільнення позивачки ними надсилалося повідомлення, в якому позивачці пропонувалося отримати розрахунок у повному обсязі, однак позивачка сама не зявилася на підприємство і не отримала гроші, що підтверджується поштовим повідомленням, яке він долучає до свого заперечення на позов. Крім того, представник вважає безпідставними вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що позивачка з 16 травня 2008 року по 05 травня 2010 року позивачка у с праві перебувала у трудових віднесеннях з відповідачем, ТОВ «Кирпичный завод «Альтком», працюючи останнім часом у якості футіровщика-каменщика, що підтверджується трудової книжкою позивачки на а.с. 6.

05 травня 2010 року наказом керівника заводу № 239-к від 05 травня 2010 року позивачка була звільнена за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 33).

Заборгованість, згідно довідкі на а.с. 30 по заробітній платі складає : 4670,28. грн. (за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та за січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року).

Ст.116 Кодексу Законів про працю України встановлює строки розрахунку при звільнені працівника, згідно з якою при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Оскільки відповідач в день звільнення з позивачем не розрахувався, то вказану заборгованість необхідно стягнути у примусовому порядку рішення суду.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності і господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). У ст. 2 цього Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати чистини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, провадиться у випадку затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів. Під доходами в цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, у тому числі й заробітній плати. Таким чином, позивачка має право на нарахування їй компенсації у зв'язку із втратою частини доходів через порушення встановлених строків їх виплати.

Порядок розрахунку компенсації визначається Постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».

Згідно довідки на а.с. 51 компенсація від суми заборгованості по заробітній платі складає 133,02 грн. Вказану суму також необхідно у примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивачки.

Оскільки відповідач в день звільнення з позивачкою не розрахувався, то відповідно до ст. 117 КЗпП України відповідач зобовязаний виплатити позивачці середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Ствердження представника відповідача відносно того, що затримка кінцевого розрахунку з ОСОБА_1 відбулася з вини позивачки, яка нібито не зявилася до підприємства за отриманням грошей згідно запрошення адміністрації підприємства, яке на адресу позивачки було надіслано замовленою кореспонденцією, оскільки сам представник не надав суду копію того замовлення, яке надсилалося в адресу позивачки. Крім того у судовому засіданні встановлено, що в поштовому повідомленні на а.с. 50, на яке посилається представник відповідача, підписано не позивачкою у справі і ОСОБА_1 стверджує, що вона цю замовлену кореспонденцію не отримувала.

Довідкою на а.с. 31 підтверджується заробітна плата позивача за два місяця перед звільненням, яка складає 65,60 грн.

В той же час суд не може взяти до уваги вимгу позивачки нарахувати їй середньомісячний заробіток за кожен день затримки розрахунку, оскільки на підприємстві робітникам надавалися вихідні дні, чого не заперечувала у судовому засіданні сама позивачка. С таких підстав необхідно середньомісячний заробіток за затримку розрахунку необхідно нарахувати з 6 травня 2010 року по день розгляду с справи за робочі дні 2010 року: травень 22 дня, червень 25 днів, липень 27 днів, серпень 25 днів, вересень, жовтень по 26 днів і листопад 21 день, а всього 172 дня.

Таким чином, середньомісячний заробіток за затримку розрахунку складає: 65,60 грн. х 172 = 11283,20 грн., з яких необхідно виключити податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15 % , що складає 1692,48 грн., які необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки.

Суд не може прийняти до уваги ствердження представника відповідача відносно того, що ними на підприємстві встановлена триденна трудова неділя і нібито позивачка дала згоду на переведення її на скорочену неділю праці своєю заявою, яку вони долучають до заперечення. До такого висновку суд прийшов з наступних підстав. У судовому засіданні встановлено, що позивачка не писала заяву від 01 листопада 2009 року (а.с. 48) на підставі якої був зроблений наказ № 444 а/к від 31 жовтня 2009 року (а.с. 49), оскільки сам наказ виготуваний за день до подачі заяви від імені позивачки, а також згоду керівник цеху дає 30 жовтня 2009 року, тобто за два дні до написання вказаної заяви. У судовому засіданні позивачка зробила копію з вказаної заяви (а.с. 54), з якої вбачається, що у позивачки інший почерк. Все це свідчить про те, що позивачка не давала згоди на переведення її на скорочену неділю праці.

Згідно ст. 233 КЗпП України встановлений тримісячний строк звернення до суду за захистом порушеного права. Позивачка з підприємства була звільнена 05 травня 2010 року (а.с. 6,33), а до суду з позовом звернулася 13 липня 2010 року (а.с. 1), тобто за пропуском встановлено строку. З таких підстав для стягнення моральної шкоди не має.

Таким чином з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути: заборгованість по заробітній платі у сумі - 4670,28 грн., індексацію за затримку виплати заробітної плати у сумі -133,02 грн ., середню заробітну плату за затримку розрахунку при звільненні - 9590 ,72 грн., а всього 14394 грн. 02 коп.

Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судові витрати: судовій збір у розмірі 1% від суми задоволеного позову - 143 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 115-117, 233, 237-1, Кодексу Законів про працю України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Кирпичный завод «Альтком» з р/р 2600230011421 в Донецькому філіалі ПАТ « ВіЕйБі БАНК» МФО 394545 ОКПО 32119035 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі - 4670,28 грн., індексацію за затримку виплати заробітної плати у сумі -133,02 грн ., середню заробітну плату за затримку розрахунку при звільненні - 9590 ,72 грн., а всього 14394 грн. 02 коп. (чотирнадцять тисяч триста девяноста чотири грн. 02 коп.)

В задоволенні іншої частини позовних ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ТОВ «Кирпичный завод «Альтком» у дохід держави судовий збір у сумі 143 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: