Рішення № 13069465, 30.11.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-12072/10

2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2010 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: позивачки ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ВАТ «Криворізький залізорудний

комбінат» ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» Голоцвана Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що її син, ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах, працюючи гірником очисного забою на шахті "Гвардійська" ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат».

ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання трудових обов'язків з сином трапився нещасний випадок - ОСОБА_4 був уражений електричним струмом, і помер.

Їй відомо, що нещасний випадок був зафіксований, і складено Акт розслідування нещасного випадку форми Н-5, затвердженого 18.03.2008 року та Акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Для неї сталося непоправиме горе - вона втратила найріднішу їй людину -сина.

Пройшло більше ніж два роки з дня смерті сина, але моральні страждання не притуплюються, немає ніякого інтересу до життя, вона не спить ночами.

Вона зі смертю сина втратила саме найдорожче, що у неї було. Втрата матір'ю дитини - це таке горе, яке важко виразити якимись словами. Страждання її довічні, ніхто і ніщо вже не поверне їй сина. Немає таких слів, які могли б виразити глибину фізичних і душевних страждань, пов'язаних зі смертю сина. І вона вважає, що ніхто б не захотів втратити найдорожчу людину ні за які гроші. І якби була можливість повернути їй сина, то вона б для цього зробила б усе. Але таке вже неможливо.

Вона, мати загиблого, замість того, щоб радіти спілкуванню зі своїм сином, і сподіватися на те, що в старості є кому за нею догледіти, має горювати та спілкуватися тільки з його могилою. Із втратою сина у неї погіршилося здоров'я. У неї виникли хвороби серця, яких раніше не було. Зразу ж після похорон вона потрапила у лікарню.

Так вона перебувала на лікуванні в Красноармійський ЦРЛ з 11.02.2008 року по 21.02.2008 року з діагнозом ІХС (ішемічна хвороба серця): атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба.

Вдруге вона перебувала з таким діагнозом на лікуванні з 1.06.2010 року по 14.06.2010 року, що підтверджується епікризами.

Конституцією України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений(стаття 22). Тому позивачка вважає, що вона має право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю рідної людини за рахунок підприємства, на якому він загинув.

Цивільним Кодексом України передбачено, що моральна шкода, спричинена смертю фізичної особи, відшкодовується його дружині, батькам, дітям і відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди і не пов'язана з її розміром.

Моральну шкоду вона оцінює у розмірі 150 000 грн. і цю суму позивачка просить стягнути з відповідача на її користь.

У судовому засіданні позивачка на своєму позові наполягає і просить його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» Голоцван Д.В. позов не визнає, оскільки у березні 2008 роду був отриманій висновок судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_4, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_4 наступила від хвороби серця, а не от травми, яку нібито тої отримав при виконанні трудових обовязків

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області не заперечують проти заявленого позову та просять розглядати справу у відсутність представника фонду, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 26-27.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що син позивачки, ОСОБА_4, перебував у трудових відношеннях з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» з 16 травня 2005 року по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 працюючи в якості гірником очисного забою на шахті "Гвардійська" ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат (а.с. 9-13).

Відповідно до ч. 3 ст. 10. ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи , відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сімєю.

Оскільки відповідач, ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», не забезпечило безпечних умов праці своєму робітнику ОСОБА_4, у звязку з чим син позивачки у справі загинув при виконанні трудових обовязків, моральну шкоду необхідно стягнути з підприємства.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України « Про внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності » від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України , право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд не може прийняти до уваги ствердження представника відповідача, відносно того, що нібито смерть ОСОБА_4 наступила від хвороби серця і вини підприємства у даному випадку немає, оскільки позивачкою у справі суду надано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_4 від 04 лютого 2008 року, яке було складено на другий день після смерті ОСОБА_4, в якому вказано, що смерть потерпілого сталася від ураження електричним струмом, тобто нещасний випадок повязаний з дією електричного струму (а.с. 7-8).

Суд не заперечує, що в акті № 4 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом на а.с. 38-42 вказано, що нібито смерть ОСОБА_4 сталася із-за хвороби серця. Сам акт за формою Н-1 складений більш ніж півтора місяці після нещасного випадку з ОСОБА_4

Крім акту за формою Н-1 на а.с. 38-42 підтвердженням, що загибель ОСОБА_4 сталося при виконанні трудових обовязків є спільні постанови правління і профспілкового комітету комбінату, протоколами засідання комісії про надання матеріальної допомоги, а також відомостями про сплату матеріальної допомоги на а.с. 44-51.

Загибель сина спричинила позивачці у справі душевні страждання, для якої сталося непоправиме горе - позивачка втратила найріднішу їй людину -сина.

Пройшло більше ніж два роки з дня смерті сина, але моральні страждання позивачки не притуплюються, немає ніякого інтересу до життя, вона не спить ночами.

Позивачка у справі зі смертю сина втратила саме найдорожче, що у неї було. Втрата матір'ю дитини - це горе, яке важко виразити словами. Страждання її довічні, ніхто і ніщо вже не поверне позивачці сина. Немає таких слів, які могли б виразити глибину фізичних і душевних страждань, пов'язаних зі смертю сина. І позивачка вважає, що ніхто б не захотів втратити найдорожчу людину ні за які гроші. Позивачка в справі, мати загиблого, замість того, щоб радіти спілкуванню зі своїм сином, і сподіватися на те, що в старості є кому за нею догледіти, має горювати та спілкуватися тільки з його могилою. Із втратою сина у позивачки погіршилося здоров'я. У ОСОБА_1 виникли хвороби серця, яких раніше не було. Зразу ж після похорон позивачка потрапила до лікарні.

Так вона перебувала на лікуванні в Красноармійський ЦРЛ з 11.02.2008 року по 21.02.2008 року з діагнозом ІХС (ішемічна хвороба серця): атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба (а.с. 70).

Вдруге позивачка перебувала з таким діагнозом на лікуванні з 1.06.2010 року по 14.06.2010 року, що підтверджується епікризами (а.с. 71).

Вирішуючи питання про призначення суми морального відшкодування, суд вираховує яки страждання відчувала і відчуває позивачка у справі, яка після смерті хворіє, неодноразово лікувалася і продовжує лікування та враховуючи глибину моральних страждань позивачки, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути моральну шкоду у суми 120000 грн.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, в тому числі положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджуються матеріалами справи та протоколом судового засідання, фіксуванням судового засідання технічними засобами. .

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача, ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», на користь держави підлягають стягненню: судовій збір 8 грн. 50 коп. та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167,1168 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» з поточного рахунку 26006050001915 МФО 305299, код ЗКПО 00191307 в ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ» моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у сумі 120000 грн. (сто двадцять тисяч грн.)

Стягнути з ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» на користь держави: судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

.

Суддя: