Ухвала суду № 130690139, 02.10.2025, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2021/25

Провадження № 6/347/29/25

У Х В А Л А

Іменем України

02.10.2025 м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Книщука Р.М.,

секретаря судового засідання Додяк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів подання старшого державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дручківа Богдана Ярославовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2025 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшло подання старшого державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дручківа Богдана Ярославовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, село Яворів, присілок Сліпанка.

Підставою для звернення з поданням є невиконання боржником судового рішення, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим документом, а також відсутність можливості стягнення встановленої судом суми у межах відкритого виконавчого провадження.

Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у Косівському відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 78499115, відкрите на підставі виконавчого листа № 347/87/18 від 20.06.2018, виданого Косівським районним судом Івано-Франківської області.

Згідно з виконавчим документом, з ОСОБА_1 підлягає стягненню шкода, завдана злочином, у розмірі 42 165,07 грн на користь держави в особі Косівського районного підприємства «Райагроліс».

02.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, а також попереджено про відповідальність за неподання або подання завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження.

Станом на момент звернення до суду, судове рішення не виконано, декларацію про доходи боржником не подано, жодних дій, спрямованих на його виконання, не вчинено.

У межах заходів примусового виконання державним виконавцем здійснено такі дії:

02.07.2025 винесено постанови про арешт коштів та майна боржника; направлено відповідні документи до банківських установ;

02.07.2025, 07.08.2025, 26.08.2025, 18.09.2025 надіслані запити до Пенсійного фонду України; згідно з відповідями: боржник не працевлаштований, пенсію не отримує;

У ті ж дати надіслані запити до ДПС України; отриманими відповідями підтверджено: банківські рахунки відсутні, джерела доходу не встановлено;

03.07.2025, 15.08.2025, 26.08.2025, 18.09.2025 направлені запити до МВС України; отриманими відповідями встановлено, що за боржником не зареєстровано транспортних засобів;

24.09.2025 згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нерухомість на боржника не зареєстрована;

12.09.2025 боржнику надіслано виклик з вимогою прибути до державного виконавця для надання пояснень щодо невиконання рішення суду. Боржник не з`явився, про причини неявки не повідомив;

22.09.2025 відповіддю Державної прикордонної служби України підтверджено, що ОСОБА_1 не перетинав державний кордон України.

Таким чином, попри вжиті виконавцем заходи, боржник ухиляється від виконання судового рішення, не співпрацює з органом державної виконавчої служби, а будь-яке майно, доходи чи інші активи, які можуть бути спрямовані на виконання рішення, відсутні.

Відповідно до: пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», статті 441 Цивільного процесуального кодексу України, виконавець має право звернутися до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у зв`язку з ухиленням від виконання зобов`язань, визначених рішенням суду.

Закон України «Про судовий збір» не передбачає сплату судового збору за звернення державного виконавця з таким поданням у межах виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного, а також наявності об`єктивних ознак ухилення боржника від виконання судового рішення, відсутності у нього активів для погашення боргу, та безрезультатності вжитих виконавцем заходів, існують достатні правові підстави для застосування до боржника заходу забезпечення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до повного виконання рішення суду.

У зв`язку з вищевикладеним державний виконавець просить суд: задовольнити подання та застосувати до боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Яворів, прис. Сліпанка, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до повного виконання зобов`язань, передбачених виконавчим листом № 347/87/18 від 20.06.2018, яким передбачено стягнення з нього шкоди, завданої злочином, у сумі 42 165,07 грн на користь держави в особі КП «Райагроліс».

Участі в судовому засіданні державний виконавець Дручків Б.Я. не брав, натомість подав до суду письмову заяву з проханням розглянути подання без його участі.

Відповідно до частин першоїтретьої статті 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд має право застосувати до фізичної особи тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як захід забезпечення виконання судового рішення. Такий захід застосовується у порядку, встановленому для забезпечення позову, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Ухвала про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду з України може бути постановлена судом на строк до повного виконання ним зобов`язань, визначених відповідним рішенням суду.

Відповідно до пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право звернутися до суду з поданням про застосування такого обмеження у разі встановлення факту ухилення боржника від виконання рішення суду. Застосування обмеження допускається до моменту повного виконання рішення або погашення заборгованості, зокрема у справах щодо стягнення періодичних платежів, штрафів чи шкоди, завданої злочином.

Порядок реалізації громадянами України права на виїзд з території держави визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Згідно з пунктом 5 частини першої статті 6 цього Закону, тимчасове обмеження у праві виїзду може бути застосоване у разі ухилення особи від виконання зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, до моменту їх повного виконання.

Разом з тим, згідно зі статтею 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вибір місця проживання, право залишати територію України, за винятком обмежень, встановлених законом.

Зазначене конституційне право також гарантується міжнародними договорами, що є частиною національного законодавства України.

Зокрема, стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує, що кожен має право залишати будь-яку країну, включно зі своєю. Обмеження цього права можливе лише на підставах, визначених законом, і в тій мірі, в якій це є необхідним у демократичному суспільстві зокрема, в інтересах національної безпеки, громадського порядку, охорони здоров`я або моралі, чи захисту прав і свобод інших осіб.

Аналогічну правову позицію закріплено в статті 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, згідно з якою реалізація права на свободу пересування може бути обмежена виключно в межах, встановлених законом, і лише з метою забезпечення національної безпеки, громадського порядку, охорони здоров`я, моралі або прав і свобод інших осіб.

З урахуванням зазначених норм, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є втручанням у конституційне та міжнародно гарантоване право особи, і тому може бути застосоване лише за наявності чітких, належним чином підтверджених підстав, які свідчать не просто про факт невиконання рішення, а про свідоме ухилення особи від його виконання.

Суд зазначає, що сам по собі факт відсутності дій боржника або його неявка на виклики державного виконавця не може автоматично свідчити про ухилення від виконання зобов`язань. Законодавство не передбачає обов`язкової присутності боржника при вчиненні виконавчих дій, а неявка не позбавляє державного виконавця права здійснювати передбачені законом дії.

У поданні державного виконавця не наведено переконливих доказів, які б підтверджували: наявність у боржника джерел доходу чи майна, за рахунок яких може бути виконано рішення суду; факт обізнаності боржника про відкриття виконавчого провадження та строки добровільного виконання; свідоме ухилення боржника від виконання покладених на нього судом обов`язків.

У зв`язку з цим, суд не вбачає достатніх правових підстав для обмеження конституційного права боржника на виїзд з території України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є передчасним, юридично необґрунтованим та таким, що порушує його конституційні права.

Керуючись статтями 33 Конституції України, статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 353, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дручківа Богдана Ярославовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.М. Книщук