Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №523/6492/25
Провадження №2/522/6228/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
02 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засіданняСмокової А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м.Одеси за підсудністю від Пересипського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 21648 грн., судовий збір у розмірі 2422,40грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.08.2021 р. між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено Договір №2300170 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 6600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,90% на день. ТОВ «Лінеура Україна», свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 15.07.2022 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТОВ «Свеа Фінанс») було укладено Договір Факторингу № 2-15072022, відповідно до умов якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТОВ «Свеа Фінанс») отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №2300170 у розмірі 21648,00 грн., з яких: заборгованість по тілу - 6600,00 грн., заборгованість по відсотках - 15048,00 грн., пеня - 0,00грн. У зв`язку із вищевикладеним та з метою стягнення заборгованості з відповідача, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2025 р. відкрито провадження у справі упорядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У позовній заяві представник позивача просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
12.06.2025 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про надання можливості з ознайомлення з матеріалами справи.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Єдина заява по суті справи, яка міститься у справі є позовна заява.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Учасники справи про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Враховуючи те,що відповідачсвоїм правомна поданнявідзиву нескористався,про відкриттяпровадження бувповідомлений належнимчином атакож те,що позивачне заперечувавпроти ухваленнязаочного рішення,суд,керуючись положеннямист.280ЦПК Українивважає заможливе ухвалитиу справізаочне рішенняна підставінаявних уматеріалах справидоказах.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що28.08.2021 р. між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено Договір №2300170 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно доякого ТОВ«Лінеура Україна»зобов`язується надатипозичальнику грошовікошти всумі 6600,00грн.на умовахстроковості,зворотності,платності,а клієнтзобов`язується повернутикредит,сплатити процентиза користуваннякредитом тавиконати іншіобов`язки,передбачені Договором.Кредит надаєтьсястроком на30днів,стандартна процентнаставка становить1,90%на день. Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Вказаний договір з Додатком, Паспорт споживчого кредиту підписано у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «ЛінеураУкраїна»,свої зобов`язанняза кредитнимдоговором виконало,та надалопозичальнику грошовікошти шляхомїх перерахуванняна карткупозичальника,відповідно додовідки ТОВ" Універсальні Платіжні Рішення» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 28.08.2021 р. 15:59:39 на суму 6600,00 грн., маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 105344580, призначення платежу: зарахування 6600 грн на карту НОМЕР_2 .
У зв`язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору у нього утворилась заборгованість у розмірі 21648,00 грн., з яких: заборгованість по тілу - 6600,00 грн., заборгованість по відсотках - 15048,00 грн., пеня - 0,00грн., відповідно до Розрахунку заборгованості.
Вказане не спростовано відповідачем.
15.07.2022 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТОВ «Свеа Фінанс») укладено Договір факторингу №2-15072022, відповідно до якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТОВ «Свеа Фінанс») отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №2300170 у розмірі 21648,00 грн., з яких: заборгованість по тілу - 6600,00 грн., заборгованість по відсотках - 15048,00 грн., пеня - 0,00грн., відповідно до Витягу із реєстру боржників №1.
Сплата позивачем коштів за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією від 18.07.2022 р.
25.03.2024 рішенням єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» змінено назву товариства на ТОВ «Свеа Фінанс».
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-2ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1ст.638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 2 ст.1054ЦК України в становлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ч.2ст.1050ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч.1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.
При цьому, згідно з частиною першоюстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514ЦПК України.
Тлумачення частини першоїстатті 512 ЦК Українидозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК України); (б) дарування (частина другастатті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
ТОВ «Свеа фінанс» має право на звернення до суду з даним позовом оскільки отримало право вимоги за вищевказаним кредитним договором та є належним позивачем у справі.
Відповідач був вільним в укладанні зазначених договорів та був обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши кредитні документи.
Доказів на спростування заборгованості відповідачем суду не надано.
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Свеа фінанс» до відповідача в повному обсязі.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Згідно платіжної інструкції від 08.04.2025 р. №527, позивачем сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 2422,40 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.81,141,223,247,258,259,263-265,280-282,284,289 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за Договором №2300170 від 28.08.2021 р. у розмірі 21648 (двадцять одну тисячу шістсот сорок вісім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) суму судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частфини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Текст рішення складено та підписано 02 жовтня 2025 року.
Суддя Донцов Д.Ю.
Судове рішення № 130683130, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 02.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 523/6492/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: