Рішення № 130670208, 01.10.2025, Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/1205/25

н.п.2/599/528/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі судді Снігурського В.В., за участі секретаря Куриляк О.Г.,

розглянувши вм.Зборовіцивільну справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Свеа-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

позивач -Товариство зобмеженою відповідальністю«Свеа-Фінанс» звернувся всуд зпозовом довідповідача ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за договором позики № 7916195 в сумі 27950 грн. та судових витрат.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, виключає вимоги про стягнення з відповідача 10000 грн. витрат на правову допомогу.

Представник відповідача надав відзив на позов, згідно якого вважає нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, починаючи з 22 лютого по 11 липня 2023 року, тобто поза межами строку дії Договору, незаконним. Звертає увагу, що відсотки у розмірі 20 950,00 грн. втричі перевищують тіло наданого кредиту, що є не пропорційним, несправедливим та суперечить принципам добросовісності, передбаченими ст. 3 ЦК України і такими, що не відповідає нормам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та суперечить встановленим обмеженням ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування».

Надає розрахунок, згідно якого при сумі кредиту 7 000,00 грн.і строку кредитування 30 днів, враховуючи максимальний розмір відсотків 1% на день, загальний розмір нарахованих відсотків не може перевищити 2 100,00 грн. (7000,00 грн. : 100 х 1% х 30 днів).

Зазначає, що відповідач є військовослужбовцем і перебуває на службі у ЗСУ, починаючи з 21 вересня 2022 року, тобто в період дії спірного Договору. Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову, тому положення статті 625 Цивільного Кодексу України не застосовується. Таким, чином, вважає, що нарахування відсотків у розмірі 20 950,00 грн. є необґрунтованими та безпідставним.

Дослідивши таоцінивши доказиу справі,суд встановив, що21.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір позики № 7916195 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розділу 1 договору, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 7000,00 грн, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до розділу 2 договору позика надається строком на 30 днів.

ТОВ «Свеа Фінанс» є новим кредитором відповідача за вказаним договором, відповідно до договору факторингу, укладеного з первісним кредитором - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Згідно ч.1 ст.1077, ст.1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином ТОВ «Свеа Фінанс» має право вимоги до відповідача.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01.02-36/23, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №7916195 станом на дату відступлення склала 27950,00 грн.

Згідно розрахунку позивача заборгованість позивача за договором №7916195 від 21.01.2023 року становить: заборгованість за основним боргом - 7000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 20950,00 грн., загальна заборгованість - 27950,00 грн.

Стягнення будь яких штрафних санкцій позивач не вимагає.

Щодо посилання представника відповідача не неправомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідачу як військовослужбовцю, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Підставами для отримання пільг військовослужбовцями під час дії особливого періоду є для військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - довідка за Формами 5 або 6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 (далі - Інструкція) та витяг із наказу або довідка про призов військовозобов`язаного або резервіста на військову службу за призовом від час мобілізації, на особливий період, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, військовою частиною, органом військового управління, військовим навчальним закладом, установою та організацією Збройних сил України.

При цьому слід зазначити, що саме у разі надання вище зазначених документів, відповідач має право на пільги, тобто в даному випадку відповідач мав повідомити первісного кредитора, що він є військовослужбовцем та надати відповідні документи щодо застосування відповідної пільги.

Національний банк України у своєму листі від 02.09.2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або військовою частиною.

Проте стороною відповідача не надано суду доказів, що відповідач звертався до первісних кредиторів з відповідною заявою та надавав відповідні документи.

Отже, в даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказує саме на неможливість звільнення від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а не на звільнення від виконання зобов`язання.

Тобто, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», обов`язок виконання взятих на себе зобов`язань не зникає, боржник звільняється лише від штрафних санкцій, які він зобов`язаний сплатити у разі їх неналежного виконання.

Крім цього, звільнення позичальника від виконання своїх зобов`язань з повернення кредиту (позики), сплати процентів за користування ним або відтермінування таких платежів Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» не передбачено.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 723/304/16-ц (провадження N 14-360цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц (провадження N 14-680цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), тобто дана судова практика є сталою.

Факту отримання кредиту відповідач не заперечує.

В п.2.1 договору позики від 21.03.2023 року № 7916195 визначено суму кредиту 7000 грн. В п.2.2 вказаного договору позики визначено строк кредитування 30 днів.

Відповідач у визначений договором строк кредиту не повернув.

В п.2.3, вказаного кредитного договору від 21.03.2023 року № 7916195 визначена Базова процентна ставка в розмірі 2,5 відсотки від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

Таким чином проценти за користування кредитом в межах визначеного договором строку кредитування становлять 7000 грн. х 2,5%/100х 30 днів = 5250 гривень.

При цьому не можуть бути прийняті заперечення відповідача про застосування 1% ставки за кожен день кредитування, оскільки кредитний договір між первісним кредитором і відповідачем був укладений 21 січня 2023 року, тобто до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування». Положення Закону України «Про споживче кредитування» про те, максимальний розмір денної процентної ставки не може становити більше 1%, а саме ч.5 було доповнено до ст.8 цього Закону, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набув чинності 24 грудня 2023 року.

Згідно ст.ст.525,526,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 21.03.2023 року № 7916195 у розмірі 12250 гривень, тобто 7000 грн заборгованості по тілу кредиту та 5250 грн відсотків за користування кредитом, а також 2422,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12,81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 514,525,526,530,558,559, 1046-1050, 1054 ЦК України,

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за договором №7916195 від 21.01.2023 року у розмірі 12250 гривень (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 копiйок)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його прийняття.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський